Постанова № 58011764, 26.05.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року 810/1549/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Племптахорадгосп "Броварський" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання дій протиправними,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Племптахорадгосп "Броварський" з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання дій протиправними щодо скасування реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вважає, що відмова відповідача у підтвердженні ПАТ «ППР Броварський» статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік суперечить нормам податкового законодавства, а відтак має бути визнана протиправною, відповідно реєстрація ПАТ «ППР Броварський» платником єдиного податку четвертої групи має бути поновлена шляхом включення ПАТ «ППР Броварський» до реєстру платників єдиного податку в якості платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2016.

Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що оскільки позивачем у встановлений законом термін не подано до Броварської ОДПІ загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, яка є підставою для реєстрації або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи підприємство в 2016 році, таким чином позивач втрачає зазначений статус. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що рішення щодо відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік ПАТ «Племптахорадгосп Броварський» прийняте у відповідності до чинного законодавства, тому просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В судове засідання сторони, повідомлені належним чином про місце, дату та час, не з'явились. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно із частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба в заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вирішив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження на основі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19 лютого 2016 року позивач, з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, подав до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області документи, визначені п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, зокрема звітну податкову декларацію, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

При цьому, керуючись роз'ясненням загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу «ЗІР» (запитання-відповідь за кодом 108.02.01 з ресурсу База податкових знань «ЗІР»), а саме: якщо у платника єдиного податку земельні ділянки розташовані в межах території одного органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням платника податку (Позивач має у власності земельні ділянки та земельні ділянки на праві постійного користування, які розташовані в межах Рожівської сільської ради), то до фіскального органу за місцезнаходженням подається декларація з позначкою «х» в рядку «Тип декларації» - «Звітна», яка одночасно є звітною та загальною декларацією, позивач не подав до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи загальну податкову декларацію.

04.03.2016 позивач отримав лист Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 23.02.2016 за № 1302/10/10-06-12-02/126 про втрату у 2016 році позивачем статусу платника єдиного податку четвертої групи. Позбавлення ПАТ «ППР Броварський» статусу платника єдиного податку четвертої групи мотивоване порушенням п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, згідно якого сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року загальну податкову декларацію, звітну податкову декларацію, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, відомості (довідку) про наявність земельних ділянок. Оскільки ПАТ «ППР Броварський» у зазначений термін не подано до Броварської ОДПІ загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, яка є підставою для реєстрації або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, ПАТ «ППР Броварський» в 2016 році втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи.

10.03.2016 позивач подав до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області загальну податкову декларацію, однак відповідач відмовив у її прийнятті.

Керуючись ст. 56 Податкового кодексу України, позивач 11.04.2016 звернувся до Головного управління ДФС у Київській області із скаргою про перегляд рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 23.02.2016 р. № 1302/10/10-06-12-02, його скасування та поновлення реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, однак отримав відмову.

Вважаючи зазначені дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся із адміністративними позовом до суду, що стало предметом розгляду цієї справи.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами спору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності органів державної податкової служби є Податковий кодекс України.

Положеннями ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи (органи державної податкової служби) мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. Пункт 7 вказаного Положення визначає, що Державна фіскальна служба України здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного рішення було порушення п. 298.8.1. ст. 298 Податкового кодексу України, яким передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Однак, пунктом 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

- припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

- у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

- якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

В той же час, підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України визначає випадки, за наявності яких платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що порушення встановлене п. 298.8.1. ст. 298 Податкового кодексу України не є достатньою і законною підставою для анулювання статусу платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, за рішенням контролюючого органу.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи викладене та те, що відповідачем, заперечуючи проти позову, не доведено правомірність своїх дій, суд дійшов висновку, що вони є протиправним, а адміністративний позов підлягає задоволенню.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України), отже понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню із відповідача по справі.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області щодо скасування реєстрації платником єдиного податку четвертої групи - виключення з реєстру платників єдиного податку у 2016 році Публічного акціонерного товариства «Племптахорадгосп Броварський».

3. Зобов'язати Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області включити Публічне акціонерне товариство «Племптахорадгосп Броварський» до реєстру платників єдиного податку в якості платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2016.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Публічного акціонерного товариства «Племптахорадгосп Броварський» (ідентифікаційний код 05477043) сплачений ним судовий збір в сумі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.