Постанова № 58011470, 24.05.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року Справа № 803/637/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Європацукор» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Європацукор» (далі ПП «Європацукор», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі відповідач, ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.04.2016 року №0001611401, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 264891,00 грн., у тому числі за основним платежем 176594,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 88297,00 грн., та №0001601401, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 294322,50 грн., у тому числі за основним платежем 196215,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 98107,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій по поставці товарів від контрагентів ТзОВ «Гаскан» та ТзОВ «ВКЦ «Хауз» на підставі укладених договорів поставки, зроблені в ході проведення позапланової виїзної перевірки позивача, не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач вказує, що факт здійснення господарських операцій із придбання товарів у вказаних контрагентів-постачальників підтверджується належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які були надані під час перевірки, а тому ним правомірно було здійснено формування податкового обліку по зазначених операціях, у звязку з чим просить оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із наведених у позовній заяві підстав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов та представники відповідача у судовому засіданні вимог підприємства не визнали, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки. Вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, просять у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що з 18.03.2016 року по 22.03.2016 року головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Волинській області на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Європацукор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по фінансово-господарських операціях з ТзОВ «Гаскан» та ТзОВ «ВКЦ «Хауз» за період 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.03.2016 року №4/03-20-14-01/31979894, яким встановлено порушення вимог пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого ПП «Європацукор» завищено податковий кредит на загальну суму 196215 грн., в т.ч.: за червень 2015 року в сумі 63270 грн., за липень 2015 року в сумі 78720 грн., за серпень 2015 року в сумі 54225 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 196215 грн., в т.ч.: за жовтень 2015 року в сумі 196215 грн., та порушення підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України ПП «Європацукор», в результаті чого занижено фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку), визначений у фінансовій звітності підприємства на суму 981072,90 грн. та, відповідно, занижено податок на прибуток, що підлягає до сплати, на загальну суму 176594 грн., в т.ч.: за 2015 рік в сумі 176594 грн. (а.с.33-41).

Позивач, не погодившись з висновками перевірки, викладеними у вищевказаному акті, подав письмові заперечення від 07.04.2016 року №99 (а.с.42-44), однак листом від 18.04.2016 року №1920/10/03-20-14-01-14 відповідач повідомив, що висновки, зазначені в акті перевірки, є законними та обґрунтованими, а обставини, зазначені в запереченні, такими, що не спростовують встановлених перевіркою порушень (а.с.45).

20.04.2015 року ГУ ДФС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення №0001611401, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 264891,00 грн., у тому числі за основним платежем 176594,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 88297,00 грн., та №0001601401, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 294322,50 грн., у тому числі за основним платежем 196215,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 98107,50 грн. (а.с.8-9).

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом зроблено висновок про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток по господарських операціях з ТзОВ «Гаскан» та ТзОВ «ВКЦ «Хауз», який базується на тому, що господарські операції між позивачем та даними контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявністю необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської мети.

Однак, суд вважає висновки ГУ ДФС у Волинській області такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу (далі ПК України, в редакції чинній на момент виникнення справних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.44.1 ст.44 цього Кодексу.

Згідно з п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку обєкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Отже, формування витрат для визначення фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до частини другої ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Згідно з вимогами частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Водночас відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що ПП «Європацукор» зареєстроване як юридична особа та одним із видів економічної діяльності позивача є: виробництво цукру, що підтверджується копією статуту позивача (а.с.27-31) та копією Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських- формувань (а.с.13-14).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2015 року між ТзОВ «Гаскан» (постачальник) та ПП «Європацукор» (покупець) укладено договір поставки №Г-0415-06, відповідно до умов якого постачальник зобовязується поставити у встановлений термін у власність покупця будівельні матеріали (цегла, глина, цемент), а покупець зобовязується прийняти будівельні матеріали (далі товар) та сплатити за нього грошові кошти на умовах, викладених у даному договорі. Ціна, марка, кількість будівельних матеріалів, що поставляється, визначаються в Специфікаціях, що є невідємною частиною договору. Умови та строки поставки передбачені додатковими угодами до договору. Постачання товару здійснюється окремими партіями в накритих залізничних вагонах або автотранспортом. Оплата за товар здійснюється в наступному порядку: попередня оплата 100% вартості замовленого товару. Оплата за товар здійснюється в національній валюті України по цінах даного договору шляхом перерахування грошових коштів покупцем на поточний розрахунковий рахунок постачальника. Датою поставки вважається дата, вказана у накладній (а.с.46-47).

Відповідно до специфікації №1 від 01.06.2015 року до договору поставки №Г-0415-06 від 01.06.2015 року сторони погодили, що протягом 7 календарних днів постачальник поставляє покупцеві будівельні матеріали, а саме: цегла ШПД-39 №10 в кількості 29 тонн, цегла ШПД-39 №2 в кількості 10 тонн, цемент ГОРКАП 40 в кількості 0,5 тонн, глина ПГОСА в кількості 3 штуки. Умови оплати здійснюються відповідно до умов договору.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 22.06.2015 року до договору поставки №Г-0415-06 від 01.06.2015 року сторони погодили, що поставка окремої партії будівельних матеріалів буде 23-24.06.2015 року. Місцем відвантаження товару м.Запоріжжя, дозагрузка в м.Дніпропетровськ. Ціна товару, обумовлена в доданій до договору специфікації, означає ціну товару без врахування доставки товару автомобільним транспортом, в тому числі додаткових послуг, і встановлена на умовах FCA (франко перевізник) згідно Інкотермс 2010 року. Оплата товару здійснюється до відїзду транспорту Покупцем зі складу Постачальника. Сторони також погодились про припинення дії договору №2006/1 від 20.06.2015 року за згодою сторін.

На виконання умов вказаного договору ТзОВ «Гаскан» протягом червня 2015 року здійснило поставку будівельних матеріалів на користь ПП «Європацукор» на загальну суму 379617,48 грн., в тому числі ПДВ 63269,58 грн., що підтверджується видатковими накладними №2308 від 23.06.2015 року та №3001 від 30.06.2015 року (а.с.51-52). Оплату вартості придбаного товару покупцем здійснено в повному обсязі, що стверджується виставленими ТзОВ «Гаскан» рахунками на оплату №2206-3 від 22.06.2015 року та №2606-1 від 26.06.2015, платіжними дорученнями від 23.06.2015 року №463, від 01.07.2015 року №510(а.с.62-63). Якість поставленої продукції підтверджена сертифікатом якості від 09.09.2014 року №338 (а.с.50).

Водночас, як свідчать матеріали справи, транспортування будівельних матеріалів за договором із ТзОВ «Гаскан» здійснювалось автомобільним транспортом, зокрема, 23.06.2015 року автоперевізником ПП Гребенком ОСОБА_4 за замовленням ПП «Європацукор», підтвердженням чого є товарно-транспортна накладна від 23.06.2015 року №2306-1 (а.с.53), акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.55), платіжне доручення про оплату послуг з перевезення від 25.06.2015 року №473 на суму 13300 грн. (а.с.56). При цьому для відвантаження від ТзОВ «Гаскан» будівельних матеріалів ПП «Європацукор» відрядило начальника відділу постачання ОСОБА_5 у м.Запоріжжя, м.Дніпропетровськ терміном на 5 днів з 21 по 25 червня 2015 року, що стверджується наказом «Про відрядження» від 20.06.2015 року №20, проїзним документом на потяг Львів-Запоріжжя (а.с.57-58). Разом з тим, перевезення будматеріалів 30.06.2015 року здійснено автоперевізником ФОП Калінська за замовленням ТзОВ «Гаскан», що підтверджується товарно-транспортною накладною від 30.06.2015 року №3006-1 (а.с.59).

Із досліджених в судовому засіданні карток рахунку 205 за 2015 року (а.с.64-71) та акту від 31.08.2015 №758/900 (а.с.72) вбачається, що придбаний у ТзОВ «Гаскан» товар був оприбуткований на склад та в подальшому використаний підприємством у власній господарській діяльності для капітального ремонту футеровки газової печі №1.

Щодо взаємовідносин ПП «Європацукор» із ТзОВ «ВКЦ «Хауз», то із досліджених в судовому засіданні документів вбачається, що 30.06.2015 року між ТзОВ «ВКЦ «Хауз» (постачальник) та ПП «Європацукор» (покупець) укладено договір поставки №3006/1, відповідно до умов якого постачальник зобовязується поставити у встановлений термін у власність покупця кокс, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього грошові кошти на умовах, викладених у даному договорі. Марка, сорт, кількість, якість, строки поставки коксу, що поставляється, визначаються в Специфікаціях, що є невідємною частиною договору. Ціна на товар, яка обумовлена в доданих до договору специфікаціях визначена в гривнях (валюта договору) з врахуванням залізничного тарифу та додаткових послуг (пакетування, стяжка вагонів) та встановлена на умовах DAP (станція призначення покупця). Умови поставки для поставки конкретної партії коксу вказується в специфікації. Поставка товару здійснюється окремими партіями в ж/д вагонах або іншим видом транспорту за погодженням з покупцем. Датою поставки вважається дата штемпеля станції відправлення, вказана в з/д. накладній (а.с.73-74).

Відповідно до специфікації №1/1 від 01.07.2015 року до договору поставки від 30.06.2015 року №3006/1 сторони погодили, що постачальник поставляє покупцеві вугільну продукцію, а саме: кокс КД-2 (фр.45+) в кількості 200 тонн, ціна за 1 тонну без ПДВ 3750 грн. Сума цієї специфікації складає 900000 грн., в тому числі ПДВ 150000 грн. (а.с.75).

Відповідно до додаткової угоди №1 від 01.07.2015 року до договору поставки №3006/1 від 30.06.2015 року сторони погодили, що поставка окремої партії вугілля (далі товару) буде здійснена на умовах DAP (склад покупця) Волинська обл., смт.Іваничі, вул.Заводська, 18 автомобільним транспортом. Ціна товару, обумовлена в доданій до договору специфікації, означає ціну товару з врахування доставки товару автомобільним транспортом, в тому числі додаткових послуг, і встановлена на умовах DAP (станція призначення покупця) згідно Інкотермс 2010 року. Оплата товару здійснюється по факту поставки товару на склад 100% вартості заявленої до відвантаження партії товару.

На виконання умов вказаного договору ТзОВ «ВКЦ «Хауз» протягом липня, серпня 2015 року здійснило поставку коксу на користь ПП «Європацукор» на загальну суму 797670 грн., а саме: у липні 2015 року на суму 472320 грн., в тому числі ПДВ 78720 грн., у серпні 2015 року на суму 325350 грн., в тому числі ПДВ 54225 грн., що підтверджується видатковими накладними №08-07/1 від 08.07.2015 року, №10-07/01 від 10.07.2015 року та №07-08/2 від 07.08.2015 року (а.с.78-80). Оплату вартості придбаного товару покупцем здійснено в повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення від 14.07.2015 року №572, від 13.07.2015 року №567, від 22.07.2015 року №624, від 10.08.2015 №700 (а.с.86-89). Якість реалізованого ТзОВ «ВКЦ «Хауз» товару підтверджено сертифікатом якості від 28.03.2015 року №1208 на кокс доменний класу крупності 45 мм і більше (а.с.77).

Водночас, як свідчать матеріали справи, поставка коксу згідно специфікації №1/1 від 01.07.2015 року була здійснена автомобільним транспортом автоперевізником ПП ОСОБА_6 за замовленням ТзОВ «ВКЦ «Хауз», що підтверджується товарно-транспортними накладними від 08.07.2015 року №0807-1, від 08.07.2015 року №0807-2, від 10.07.2015 №1007-1, від 06.08.2015 року №0608-1, від 08.08.2015 року №0608-2 (а.с.81-85).

Придбаний кокс був оприбуткований позивачем на складі, що відображено у картках рахунку 203 за 2015 року (а.с.90-91), та в подальшому використаний для переробки цукрового буряка, що стверджується актом від 05.11.2015 №752 (а.с.92).

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню у ТзОВ «Гаскан» та ТзОВ «ВКЦ «Хауз» будівельних матеріалів та коксу відповідно, отже валові витрати та податковий кредит підприємством за наслідками цих операцій сформовані правомірно. При цьому ПП «Європацукор» підтверджено наявність господарської мети при придбанні вищевказаного товару, його подальше використання та належне оформлення первинних документів.

Щодо посилання відповідача на відсутність у ТзОВ «Гаскан» та ТзОВ «ВКЦ «Хауз» трудових ресурсів, місцезнаходження майна, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, суд зазначає, що чинним законодавством дійсність і реальність договорів та правомірність складених на їх виконання накладних та інших первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

У акті перевірки від 28.03.2016 року №4/03-20-14-01/31979894 відповідач посилається на те, що підставою для викладення висновків в акті стали відомості, отримані Головним управлінням ДФС у Волинській області від ДПІ у Вишгородському районі м.Києва, а саме: ТзОВ «Гаскан» за юридичною адресою не знаходиться, фінансово-господарську діяльність не здійснює. ТзОВ «Гаскан» не подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку сум утриманого з них податку за 2-4 квартал 2015 року, не подано звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за травень-грудень 2015 року, не подано фінансову звітність за 2015 рік.

Суд вважає, що з огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентом ТзОВ «Гаскан» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як добросовісного платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ. Платник податків (покупець товарів) не має обовязку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства щодо ведення його господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені продавцем або його посадовими особами порушення.

Отже, допущені постачальником порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) ПДВ та на формування витрат підприємства.

Підставою для виникнення сумніву щодо реальності господарської операції по придбанню ПП «Європацукор» товарів у ТзОВ «ВКЦ «Хауз» стала інформація про те, що останнім було придбано кокс в ТзОВ «Тавола Трейдінг», яке в свою чергу має ознаки сумнівності. Аналізом даних з Єдиного реєстру податкових накладних по ТзОВ «Тавола Трейдінг» за 2015 рік не встановлено придбання коксу КД-2. Також ТзОВ «ВКЦ «Хауз» не подало фінансову звітність за 2015 рік.

Однак, суд не бере до уваги вищевикладене, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, судом не встановлено фактів визнання недійсними установчих документів юридичної особи ТзОВ «Гаскан» та ТзОВ «ВКЦ «Хауз» на момент здійснення господарських операцій з позивачем.

Водночас, Європейський суд з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії (рішення від 22.01.2009 року) вказав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року (справа «Інтерсплав проти України») було констатовано, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Відтак будь-які порушення ТзОВ «Гаскан» та ТзОВ «ВКЦ «Хауз» правил здійснення господарської діяльності, порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку самі по собі не свідчать про нереальність усіх проведених операцій та не можуть бути підставою для відповідальності їх контрагента шляхом винесення податковим органом рішень про збільшення грошових зобовязань з ПДВ та податку на прибуток.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки від 28.03.2016 року №4/03-20-14-01/31979894 висновки контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операцій ПП «Європацукор» із ТзОВ «Гаскан» та ТзОВ «ВКЦ «Хауз» є безпідставними. Відтак встановлення контролюючим органом заниження податку на додану вартість та заниження податку на прибуток по господарських операціях із вказанами контрагентами-постачальниками є необґрунтованими і недоведеними.

Таким чином, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність прийнятих Головним управлінням ДФС України у Волинській області податкових повідомлень-рішень від 20 квітня 2016 року №0001601401 та №0001611401, з огляду на що останні підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь ПП «Європацукор» слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 8388,20 грн., сплачений при подачі позовної заяви до суду згідно платіжного доручення від 27.04.2016 року №309 (а.с.12).

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 20 квітня 2016 року №0001601401 та №0001611401.

Присудити на користь Приватного підприємства «Європацукор» (45300, Волинська область, Іваничівський район, селище міського типу Іваничі, вулиця Заводська, будинок 18, код ЄДРПОУ 31979894) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 39400859) судовий збір в сумі 8388,20 грн. (вісім тисяч триста вісімдесят вісім грн. 20 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ОСОБА_7Плахтій

Постанова в повному обсязі складена 30 травня 2016 року.