Постанова № 58011444, 23.05.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року Справа № 803/680/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сальве» (далі ТзОВ «Сальве», позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2016 року №0000961401.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом фактичної перевірки ТзОВ «Сальве» Луцькою ОДПІ встановлено порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме підприємством не забезпечено своєчасне (у день одержання готівкових коштів) оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

На підставі вищевказаного порушення Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2016 року №0000961401, яким на ТзОВ «Сальве» накладено штрафну санкцію у розмірі 71 771,35 грн.

Позивач вважає висновки Луцької ОДПІ, які викладені в акті перевірки від 01.04.2016 року №3500/03/20/14/20148147, безпідставними, зазначає, якщо обєкт торгівлі працює цілодобово, то фіскальні звітні чеки повинні роздруковуватися щодоби, тобто не пізніше, ніж через 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту, а роздрукування Z-звіту в межах 24 годин з моменту здійснення першої розрахункової операції є правомірним, навіть коли 24-годинний період зміни РРО не збігається з календарною добою.

На підставі наведеного позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 19 квітня 2016 року №0000961401.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Згідний, що формально їх підприємством було допущено порушення, однак це відбулось з обєктивних причин відключення електроенергії.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у повній відповідності до норм чинного законодавства України та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що відповідачем 30.03.2016 року проводилася фактична перевірка аптеки №27 ТзОВ «Сальве» за адресою: м. Луцьк, вул. Кравчука, 23, за результатом якої складений акт від 01 квітня 2016 року №3500/03/20/14/20148147.

Під час перевірки інспекцією встановлено порушення підприємством пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.п.2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2014 року №637, а саме: незабезпечення своєчасності оприбуткування (не в день тримання) готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій.

Податковим повідомленням-рішенням від 19 квітня 2016 року №0000961401 за ці порушення накладено штрафну санкцію у розмірі 71 771,35 грн.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному податковому повідомленню-рішення, суд зазначає наступне.

Підпунктом 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що підприємства здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

За правилами пп. 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Поняття фіскальний звітний чек розкривається в Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

До таких звітних чеків, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року №199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» відноситься Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій: здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій та підтвердження суми звітом у день надходження.

Судом встановлено, що підприємством не забезпечено своєчасне (у день одержання готівкових коштів) оприбуткування готівки у книзі обліку розрахункових операцій №0318011570Р/5 від 13.11.2014 року на підставі фіскального звітного чека №1316 від 11.01.2015 року (роздруковано Z-звіт 11.01.2015 року 00:03 год.; відкрито 10.01.2015р. 00:11 год.), тобто роздрукованого на наступний день 11.01.2015 року, а не в день надходження готівки на загальну суму 16 602,80 грн., в т.ч. готівка 14 354,27 грн., безготівковий розрахунок 2 248, 53 грн. Зокрема, згідно фіскального звітного чека №1316, роздрукованого на РРО 11.01.2015 року сума готівкових розрахунків склала 14 354,27 грн. У відповідній книзі ОРО, розділ 2 «Обліку руху готівки та сум розрахунків» (графи 5,6) 10.01.2015 року виконано запис про суму розрахунків 16 602,80 грн., в тому числі за готівку 14 354,27 грн., по безготівковому розрахунку 2 248,53 грн. Облік готівкових коштів у КОРО за 10.01.2015 року здійснено не на підставі фіскального звітного чека №1316, роздрукованого 11.01.2015 року на РРО, що потягло несвоєчасний облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО.

Згідно з підпунктом 2.6 глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній мірі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книги).

Абзацом третім статті 1 Указу № 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

За змістом пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (далі - Вимоги), зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Відповідно до пункту 7 Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що аналіз положень пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення свідчить, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО. У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами пункту 4 статті 17 Закону № 265/95-ВР та абзацу третього частини першої статті 1 Указу № 436/95 відповідно.

Посилання представника позивача в судовому засіданні на те, що 10.01.2015 року в 23:50 год. було пропадання основного електроживлення, як на підставу правомірності нероздрукування Z-звіту 10.01.2015 року суд до уваги не приймає, з огляду на наступне.

Так, з довідки ДП «Арсенал СТ-4» від 18.05.2016 року №10/24, яке приймає під охорону «Тривожну кнопку» закріплену за аптекою №27 вбачається, що по даному обєкту 10.01.2015 року в 23:50 год. була зафіксована «Технічна тривога пропадання основного живлення 220 В».

Проте з листа ПАТ «Волиньобленерго» від 05.05.2016 року №01-31/873Є, дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що відповідно до оперативних документів за адресою м. Луцьк, вул. Кравчука, 23 з 23:50 год. 10.01.2015 року по 00:03 11.01.2016 року в мережах, що перебувають на балансі Луцької міської філії, технологічних порушень, що могли спровокувати перерву в електропостачанні приміщення не зафіксовано, ймовірно причиною перерви в електропостачанні вказаного приміщення могло бути спрацювання захисту автоматичного вимикача у внутрішньо-будинковій мережі. При цьому, представник позивача зазначив, що їм, як орендарям, невідомо чи проводив власник приміщення в ніч з 10.01.2015 року на 11.01.2015 року будь-які відключення, в т.ч. аварійні, електроенергії.

У пункті 4 частини 6 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затвердженого наказом Міндоходів України 28.08.2013 року №417 зазначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.

Як вбачається з оглянутої судом Книги обліку розрахункових операцій №0318011570Р/5 по господарській одиниці аптека №27, копії з якої долучені до матеріалів позову (а.с. 43-46) вбачається, що в розділі 4 «Облік ремонтів, робіт технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО» у позивача відсутні будь-які записи про ремонт РРО чи відключення електроенергії в період з 10.01.2015 року по 11.01.2015 року.

Відповідно до пункту 16 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, слід письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований платником податків.

Проте, як встановлено судом таких повідомлень до центру сервісного обслуговування чи контролюючого органу не було направлено.

Відтак, з наведених вище підстав у задоволенні позову слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 13 березня 2014 року №21-5а14, яка в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обовязковою для всіх судів України.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії субєкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом не підтвердилися обставини щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Таким чином, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 158, 160, 162, 163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 28 травня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ГоловуючийС.Ф. Костюкевич