Рішення № 58007963, 20.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2474/16

Головуючий у першій інстанції Пепеляшков О. С.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Фальчука В.П., Таварткіладзе О.М.,

з участю секретаря судового засідання - Лопотана В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, треті особи суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа - підприємець ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22.01.2016 року,

встановила:

17.06.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, який мотивував тим, що він 22.01.2015 року згідно довідки-рахунку серії ВІА №975257 придбав у м. Луцьк автомобіль марки «Тойота Корола» д.н.з. НОМЕР_1 за 4 900 дол.США, який (автомобіль) згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належав ОСОБА_3 та відчужувався на підставі довіреностей. Але позивачу відмовили у реєстрації автомобіля на праві власності згідно з довідкою-рахунком, вилучили автомобіль та технічний паспорт на ім'я ОСОБА_3, так як автомобіль значиться «в угоні» з 31.05.2011 року по Хмельницькому відділенні Малиновського РВ Одеського міського управління ГУ МВСУ в Одеській області.

Так як недійсність укладеного позивачем правочину щодо придбання зазначеного автомобіля законом не встановлена і цей правочин не визнаний судом недійсним, автомобіль позивачем за його твердженням придбано в установленому законом порядку, а саме на підставі довідки-рахунку серії ВІА №975257, що в свою чергу свідчить про те, що він є добросовісним набувачем цього автомобіля, тому позивач просить визнати за ним право власності на придбаний 22.01.2015 року на підставі довідки-рахунку серії ВІА №975257 автомобіль марки «Тойота Корола» д.н.з. НОМЕР_1.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22.01.2016 року у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, визнавши, що спірний автомобіль був придбаний ним на підставі договору купівлі-продажу згідно довідки-рахунку, яка згідно діючого законодавства є підтвердженням правомірності придбання цього транспортного засобу і правочин по купівлі-продажу якого недійсним ніколи не визнавався, відмовив у задоволені позову, не обґрунтовуючи цю відмову. Крім того, зазначив, що районний суд дійшов невірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову у зв'язку з недоведеністю позивачем порушення, невизнання або оспорювання його права власності на придбаний автомобіль з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_5, адже зазначені особи продали позивачу автомобіль. Також ОСОБА_2 вказав, що суд першої інстанції безпідставно посилався на ненадання позивачем оригіналів документів або їх засвідчених копій, адже сумнівів у достовірності долучених копій документів у учасників судового процесу не було та згідно їх заперечень вони визнавали ці документи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін впливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення районного суду не відповідає.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позову, однак в судовому рішенні, в порушення ст. 213 ЦПК України, не навів належного обґрунтування, у зв'язку з чим рішення підлягає зміні.

Судом встановлено, що свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу TOYOTA COROLLA, номерні знаки НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2 - серії НОМЕР_3, видане на ім'я ОСОБА_3 РЕВ №2 при УДАІ ГУ МВС України в Одеській області(а.с. 55).

Згідно копії довіреності від 11.04.2012 року від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_7 надано права користуватися та розпоряджатися автомобілем TOYOTA COROLLA, номерні знаки НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2 з правом передоручення (а.с. 6а).

Згідно копії довіреності в порядку передоручення від 31.05.2012р. ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_8, ОСОБА_9 користуватися та розпоряджатися автомобілем TOYOTA COROLLА, номерні знаки НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2 (а.с. 7).

Згідно довідки-рахунку № 975257 від 22 січня (рік нерозбірливий), посвідченої ФОП ОСОБА_6, ОСОБА_2 придбав автомобіль TOYOTA COROLL, кузов № НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 (а.с. 6).

24.01.2015р. згідно наданої копії протоколу огляду і затримання транспорту автомобіль TOYOTA COROLLA, номерні знаки НОМЕР_1, був затриманий у зв'язку з підозрою у розшуку (а.с. 10).

Позивачем надано копію постанови від 28.04.2015р. про закриття кримінального провадження № 12015160470000482, так як в ході проведення досудового розслідування, інформація, що викладена у заяві ОСОБА_3, не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_13, котра являється матір'ю ОСОБА_2, надала слідству довіреність, на підставі якого ОСОБА_3, перебуваючи при здоровому глузді та ясній пам'яті, розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки та діючи добровільно, на підставі договору доручення, уповноважила ОСОБА_14 та ОСОБА_7, користуватися та розпоряджатися (керувати, зняти з облік; органах ДАТ поставити на облік, заставити, здати в оренду, обміняти, продати) належний їй автомобіль марки «Тайота Корола» 1999 року випуску, кузов НОМЕР_2, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 (а.с. 22).

Договір за положеннями ч.1 ст. 639 ЦК України може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно абз. 2 ч. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів,, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 в редакції на час, коли виникли спірні правовідносини, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним - ст. 204 ЦК України.

Договір відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦПК України є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Довідка-рахунок від 22.01.2015 року відповідно до п.8 «Порядку державної реєстрації (переєстрації) зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйований на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) є підтвердженням правомірності придбання транспортного засобу і підставною (поряд із рішенням суду), для оформлення права власності.

Отже, відмова відповідача управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в реєстрації права власності на ім'я ОСОБА_2 не може бути підставою для ухвалення рішення про визнання права власності, оскільки таке право підтверджено належним документом Довідкою-рахунком від 22.01.2015 року, який ніким не оспорений та не скасований, а тому з цих підстав необхідно відмовити у задоволенні позову.

Крім того колегія суддів зауважує, що титульний власник - відповідач ОСОБА_3 з позовом про визнання договору купівлі-продажу недійсним та про витребування майна з чужого незаконного володіння не зверталась.

Разом з тим, колегія суддів вважає за можливе роз'яснити, позивачеві право на звернення з позовом до суду адміністративної юрисдикції, щодо правомірності дій чи бездіяльності органів Міністерства внутрішній справ України.

Відповідно до ч.2 ст. 64 ЦПК України, письмові докази, як правило подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть у участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Клопотань про витребування оригіналу Довідки-рахунку від 22.01.2015 року матеріали справи не містять, більш того сторони визнавали дану обставину (що відповідно ст. 61 того ж кодексу, є підставою для звільнення від доказування), таким чином суд першої інстанції, як на підставу відмову у позові безпідставно посилався на відсутність оригіналу вказаного документу.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, а тому підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 22.01.2016 року - змінити в частині обґрунтування відмови у позові.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: В.П.Фальчук

О.М.Таварткіладзе