Рішення № 58005860, 26.05.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/9685/15 Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 22-ц/783/3466/16 Доповідач в 2-й інстанції: Тропак О. В.

Категорія: 30

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого Тропак О.В.,

суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.,

за участю секретаря Іванової О.О.,

з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_5, ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» про стягнення матеріальних збитків, покликаючись на те, що 01 листопада 2014 року відповідач ОСОБА_4, керуючи автомобілем Volkswagen, р. н. НОМЕР_1 здійснив зіткнення з належним позивачу на праві власності автомобілем Audi A 6, р. н. НОМЕР_2, що спричинило технічні пошкодження вказаних автомобілів. Так як постановою Залізничного районного суду м. Львова від 12.12.2014 року відповідача ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та з урахуванням того, що останнім було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності із Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське», а тому 16 квітня 2015 року страховим товариством була виплачена сума страхового відшкодування у розмірі 6662,05 грн., а відповідачем ОСОБА_4 була виплачена франшиза у розмірі 510 грн. Оскільки дана сума страхового відшкодування не покриває розмір спричинених матеріальних збитків, позивачі були змушені звернутись до суду із даним позовом, який в подальшому уточнили та просили: стягнути із ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_5 3980,55 грн. матеріальних збитків, спричинених пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП; стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь позивача ОСОБА_5 пеню у розмірі 273,78 грн., суму інфляційних донарахувань у розмірі 987,92 грн., суму трьох процентів річних у розмірі 13 грн. 69 коп. Разом з тим просили суд стягнути із відповідача - ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 5000 грн. Розмір моральної шкоди обгрунтовано тим, що внаслідок пошкодження автомобіля позивач ОСОБА_3 зазнав певних незручностей та душевних страждань, зокрема звертався до лікаря за допомогою, так як втратив нормальний сон та перебував у депресивному стані, а також певний період часу не міг користуватися автомобілем, тому був позбавлений оперативно вирішувати свої справи.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 березня 2016 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Вирішено:

стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 3980,55 грн. матеріальних збитків;

стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_5 пеню у розмірі 273,78 грн., суму інфляційних донарахувань у розмірі 987,92 грн., суму трьох процентів річних у розмірі 13,69 грн., а всього на загальну суму 1275,39 грн;

стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1000 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду від 30 березня 2016 року, ОСОБА_4 оскаржив його, подавши апеляційну скаргу, в якій зазначає про необгрунтованість оскаржуваного рішення, просить рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди та в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні вищевказаних позовних вимог. Зазначає, що у матеріалах справи немає жодного належного, допустимого доказу на підтвердження того факту, що позивачем було понесено витрати на ремонт автомобіля, оскільки товарний чек № 79, який міститься у справі таким доказом не є. Вважає, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про стягнення моральної шкоди у розмірі 1000,00 грн., оскільки позивачем не було представлено доказів, які б підтверджували наявність моральної шкоди, а копія одного аркуша із медичної книги жодним чином не доводить , що позивач дійсно отримав моральні страждання і втратив сон через ДТП.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача на підтримання апеляційної скарги, та пояснення позивача ОСОБА_3 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних мотивів.

Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 357/12-14 від 17.12.2014 року ( а.с. 4-49) вартість відновлювального ремонту автомобіля AUDI А6 реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент виконання дослідження, становила 10446,75 грн.

Відповідачем Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» було відшкодовано потерпілому страхове відшкодування, а саме - вартість відновлювального ремонту вищевказаного автомобіля з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу за мінусом франшизи 510 грн в розмірі 6662 грн 05 коп. Відповідачем ОСОБА_4 було відшкодовано потерпілому франшизу в розмірі 510 грн. Відтак, невідшкодованою залишилася сума 3274,70 грн ( 10446,75 - 6662,05 - 510 = 3274,70).

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у справі були , передбачені ст. 1194 ЦК України, правові підстави для покладення на відповідача обов»язку відшкодувати шкоду в розмірі різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою , яка (різниця) становить 3784,70 грн.

Та обставина, що фактичні витрати потерпілого на проведення відновлювального ремонту його автомобіля становили не 10446,75 грн (розмір шкоди, який визначений спеціалістом), а становили 11152,60 грн, не може слугувати підставою для стягнення з особи , яка застрахувала свою відповідальність, різниці між фактичним витратами і страховою виплатою, тому стягнувши з відповідача ОСОБА_4 3980,55 грн, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, а саме - ст. 1194 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_5 належить стягнути 3274,70 грн ( 10446,75 - 6662,05 -510 = 3274,70).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що розмір збитків, який підлягав відшкодуванню позивачу ОСОБА_5 за рахунок винної особи, визначений судом першої інстанції, не у відповідності до положень ст. 1194 ЦК України , що є підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення 3980,55 грн , та ухвалення у цій частині нового рішення про стягнення 3274,70 грн.

Водночас, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 1000 гривень, оскільки факт завдання цьому позивачеві моральної шкоди , яка полягала у фізичному болю та стражданнях, яких ОСОБА_3 зазнав у зв»язку з винною поведінкою відповідача ОСОБА_4, доведена письмовим доказом і ґрунтується на положеннях п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди, визначений судом першої інстанції з врахуванням глибини фізичних страждань позивача ОСОБА_3

У зв»язку із частковим задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, та частковим задоволенням апеляційної скарги , у відповідності до ч. 5 ст. 88 ЦПК України необхідно змінити розподіл судових витрат.

Так, у зв»язку із зменшенням розміру майнових вимог, які підлягають до задоволення, з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 належало б стягнути судовий збір у розмірі 151 (сто п»ятдеять одна) грн. 78 коп (3274,70 * 184,50/3980,55 = 151,78).

У зв»язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, з позивача ОСОБА_5 належало б стягнути на користь відповідача ОСОБА_4 47,52 грн судового збору (3980,55 - 3274,70 = 705,85; 705,85* 267,96/3980,55 = 47,52 грн).

Відтак, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 слід стягнути судовий збір в розмірі 104,26 грн (151,78 - 47,52 = 104,26).

Керуючись ч. 4 ст. 88 , ч. 3 ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 березня 2016 року в частині стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 3980,55 (три тисячі дев»ятсот вісімдесят гривень, 55 коп) грн. матеріальних збитків та 184,5 грн. судового збору скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 3274 (три тисячі двісті сімдесят чотири) гривні 70 коп у відшкодування майнової шкоди та 104 (сто чотири) гривні 26 коп судового збору.

В решті рішення Галицького районного суду м. Львова від 30 березня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий Тропак О.В.

Судді: Приколота Т.І.

Федоришин А.В