Ухвала суду № 58005740, 26.05.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 457/697/15 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.

Провадження № 22-ц/783/3538/16 Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.

Категорія:59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Бермеса І.В.

суддів: Богонюка М.Я., Ванівського О.М.

за участі секретаря: Жукровської Х.І.

з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Виробничий комбінат «Курорт-Сервіс» на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 12 березня 2016 року у справі за позовом ТОВ «Виробничий комбінат «Курорт-Сервіс» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Трускавецького міського нотаріального округу Кіселичник І.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зняття арешту, -

встановила:

Оскарженим рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 12 березня 2016 року в задоволенні позову ТОВ «Виробничий комбінат «Курорт-Сервіс» до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа: приватний нотаріус Трускавецького міського нотаріального округу Кіселичник І.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зняття арешту - відмовлено.

Рішення суду оскаржено ТОВ «Виробничий комбінат «Курорт-Сервіс».

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Вважає, що висновок суду про не доведеність позивачем факту набуття права власності на спірне майне, зроблений з невірним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що в матеріалах справи наявне рішення виконкому Трускавецької міської ради про оформлення права власності на спірну будівлю, що в свою чергу спростовує факт не доведеності набуття права власності на майно. Вказує, що відповідно на момент подання вказаного позову ТзОВ ВК «Курорт-Сервіс» є власником вказаного майна. Крім того зазначає, що нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Кіселичник Іриною Миронівною здійснено виконавчий напис згідно визнаного в судовому порядку недійсним договору іпотеки від 04 лютого 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Вказаний виконавчий напис було подано до виконання і на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер:7891639, виданий 17.06.2008 року, видавник: ВДВС Трускавецького МУЮ Паращак Р.М. було 08.11.2012 року накладено арешт на майно, що належить позивачу на праві власності. Також строк пред'явлення виконавчого напису до виконання сплив. Вважає, що у вказаному випадку позивач заявляючи позовну вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню виходить із того, що він є власником спірного майна та такий виконавчий напис порушує його право власності.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Встановлено, що 15.06.2015 року позивач звернувся з вказаним позовом посилаючись на те, що з березня 2003 року в провадженні суду знаходилась справа за позовом ТзОВ «Виробничий комбінат»Курорт-Сервіс» до спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст», ТзОВ «Гал-Світ», відділу державної виконавчої служби Трускавецького міського управління юстиції, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи: акціонерне товариство «Кредит банк», ОСОБА_9, ОСОБА_10, Дрогобицьке державне комунальне БТІ та ЕО, Державна податкова інспекція в м. Трускавець у Львівській області про визнання недійсними виконавчого напису, аукціону, акта про проведений аукціон, свідоцтва та реєстраційного посвідчення про право власності, договору купівлі-продажу, витягу про реєстрацію права власності, договору іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий комбінат «Курорт-Сервіс» про визнання добросовісним набувачем та усунення перешкод у користуванні приміщенням.

Предметом спору було 11/50 ідеальних частин цегляної будівлі АДРЕСА_1, які були передані в іпотеку.

Рішенням Трускавецького міського суду від 02 вересня 2011 року позов ТзОВ «Виробничий комбінат «Курорт-Сервіс» позов було задоволено частково.

Зокрема було визнано недійсним договір іпотеки 11/50 ідеальних частин цегляної будівлі АДРЕСА_1, укладений 04.02.2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідчений Скрипченко А.Д., приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу, реєстровий № 4340.

Ухвалою колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 07 лютого 2014 року рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 02 вересня 2011 року в частині позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки 11/50 ідеальних частин цегельної будівлі АДРЕСА_1, укладеного 04.02.2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, посвідчений Скрипченко А.Д., приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу, реєстровий №340 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні цих вимог відмовлено.

В послідуючому ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.12.2014 року рішення апеляційного суду Львівської області від 07.02.2014 року у частині відмови у задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий комбінат «Курорт-Сервіс» про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 04.02.2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, скасовано та залишено в цій частині в силі рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 02.09.2011 року.

На момент подачі позову 15.06.2015 року ТзОВ «Виробничий комбінат «Курорт-Сервіс» вказав, що є власником вказаного майна, однак стало відомо, що нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Кіселичник І.М. вчинено виконавчий напис згідно визнаного в судовому порядку недійсним договору іпотеки від 04.02.2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Крім цього, вказаний виконавчий напис було подано до виконання і на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, серія та номер 7891639, виданий 17.06.2008 року ВДВС Трускавецького МУЮ накладено арешт на спірне майно. Тому позивач, вважаючи себе власником даного майна, вирішив звернутись до суду з даним позовом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зняття арешту.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не підтверджено факту набуття права власності на спірне майно.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду з врахуванням наступного.

Встановлено, що в процесі розгляду вказаного судового спору рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.09.2015 року касаційні скарги ОСОБА_5 та відділу державної виконавчої служби Трускавецького міського управління юстиції Львівської області задоволено частково і рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 02 вересня 2011 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 07 лютого 2014 року в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничий комбінат «Курорт-Сервіс» скасовано та у їх задоволенні відмовлено.

Як пояснили в засіданні судової колегії ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відповідності до цього рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.09.2015 року договір іпотеки від 04.02.2004 року є чинним та суд касаційної інстанції повернув сторони в первинний стан, який існував до подання позову ТОВ «Виробничий комбінат «Курорт-Сервіс» у березні 2003 року, а тому позивач не є власником спірного майна.

Таким чином відповідно до вказаного рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ договір купівлі - продажу спірного майна є чинним, судом його не визнано недійсним, що спростовує посилання апелянта, про те що він є власником спірного майна.

Крім того встановлено, що постановою Трускавецького міського суду Львівської області №2-а-1/11 від 09.08.2012 року визнано не чинним рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 14.11.2007 року №285 «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомості»; скасовано державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ТОВ «Виробничий комбінат «Курорт-Сервіс».

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 року постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 09.08.2012 року залишено без змін.

Ухвалою ВАСУ від 03.09.2014 постанову Трускавецького міського суду Львівської області 09.08.2012 і ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 - залишено змін.

На підставі даної постанови суду рішенням державного реєстратора речових прав на нерухоме майно №21706409 від 29.05.2015 року скасовано право власності ТОВ «Виробничий комбінат «Курорт-Сервіс».

У червні 2015 року право власності ТОВ «Виробничий комбінат «Курорт-сервіс» поновлено, однак постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 року у справі №813/2941/15 визнано протиправними та скасовано відповідні рішення державних реєстраторів.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 дану постанову залишено без змін.

На підставі даної постанови суду рішенням державного реєстратора речових прав на нерухоме майно №26543608 від 27.11.2015 року скасовано право власності ТОВ «Виробничий комбінат «Курорт-сервіс».

Отже ТОВ «Виробничий комбінат «Курорт-сервіс» не є власником спірного майна, а тому суд прийшов до правильного висновку, що позивачем не підтверджено факту набуття права власності на спірне майно, а тому виконавчий напис вчинено згідно чинного

договору іпотеки від 04.02.2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Таким чином, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 18 ЦК України, ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Згідно із п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (з відповідними змінами), затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем. При цьому заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені вищезазначеним Переліком документів.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у загальному Переліку документів (п. 286).

Судовою колегією встановлено, що ці вимоги закону щодо порядку вчинення оспорюваного виконавчого надпису дотримані.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що позовні вимоги не обґрунтовані.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому доходить висновку, що підстави для його скасування відсутні й апеляційну скаргу на оскаржуване рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1ч.1ст. 314, ст.315, ст.317 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила :

Апеляційну скаргу ТОВ «Виробничий комбінат «Курорт-Сервіс» - відхилити.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 12 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвали законної сили.

Головуючий: Бермес І.В.

Судді: Богонюк М.Я.

Ванівський О.М.