Ухвала суду № 58005672, 20.05.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 451/1030/15 Головуючий у 1 інстанції: Крет А.І.

Провадження № 22-ц/783/2566/16 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія:30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Богонюка М.Я., Приколоти Т.І.,

при секретарі: Фейір Х.О.,

за участю: представника апелянта - Гульки Н.О.,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 02 лютого 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

В серпні 2015р. ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», в якому просив стягнути з останньої на його користь: пеню в розмірі 9492 грн. 17 коп., індекс інфляції в розмірі 13494 грн. 13 коп., 3% річних в сумі 482 грн..

В обґрунтування позову посилався на те, що 28 вересня 2014 року настав страховий випадок, а саме ОСОБА_5, о 13 год. 05 хв. на автодорозі Павлів - Вузлове Радехівського району Львівської області, керуючи автомобілем марки «Volvo 660» р/н НОМЕР_1 з причепом, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, покотився назад та зіткнувся з автомобілем марки DAF р.н. НОМЕР_2, в якому знаходився водій ОСОБА_6, власником якого є він. Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень. Даний факт підтверджується постановою Кременецького районного суду від 21.10.14 року, згідно якої ОСОБА_5, який застрахований в HACK «ОРАНТА» (поліс № АС 5747351) визнаний винним у даному ДТП. Він своєчасно, а саме 26.11.2015р. подав всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування і рішенням HACK «ОРАНТА» (згідно повідомлення оператора HACK «Оранта» у телефонному режимі 04.06.15) від 09.02.15 року його заява була задоволена та до виплати призначена сума 49490 грн.. Однак, виплата була проведена лише 26.06.2015 року в сумі 49248,65 грн., хоча кінцевий строк оплати вимог становив 26 лютого 2015 року.

Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 02 лютого 2016 року позов ОСОБА_4 до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат - задоволено.

Стягнуто з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_4, жителя АДРЕСА_1 пеню в розмірі 9492 грн. 17 коп., індекс інфляції в розмірі 13494 грн. 13 коп., 3% річних в сумі 482 грн..

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив відповідач - Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та прийняте з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що згідно ст..36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика, особі яка має право на отримання такого відшкодування сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Стосовно відшкодування пені, страхова компанія не заперечує. Разом з тим, вважає, що рішення суду в частині стягнення 3% річних, індексу інфляції не відповідає нормам матеріального права, оскільки страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних. Оскільки позивач по відношенню до страхової компанії не є страхувальником, а потерпілою особою, а відтак відсутні підстави для стягнення вказаних сум. Враховуючи вищенаведене, просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, представника позивача на її заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам.

Положеннями ст. 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їхнє підтвердження; які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 та стягуючи з ВАТ НАСК "Оранта" на користь позивача пеню в розмірі 9492 грн. 17 коп., індекс інфляції в розмірі 13494 грн. 13 коп., 3% річних в сумі 482 грн., суд першої інстанції прийшов до висновку, що у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, 36.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач повинен сплатити пеню, інфляційні та 3% річних.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Оскільки щодо стягнення пені страхова компанія не заперечує, а відтак апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом 28.09.2014 року о 13 год. 05 хв. на автодорозі Павлів-Вузлове Радехівського району Львівської області, ОСОБА_5 керуючи автомобілем марки «Volvo 660» р/н НОМЕР_1 з причепом, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, покотився назад та зіткнувся з автомобілем марки DAF р.н. НОМЕР_2, в якому знаходився водій ОСОБА_6 Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень. Власником автомобіля марки DAF р.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_4 - позивач по справі.

Постановою Кременецького районного суду від 21.10.14 року, ОСОБА_5 було визнано винним у настанні вказаного ДТП і у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно ч. 3, ч. 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини і постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою

Позивачем ОСОБА_4 26.11.15 року були подані всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування і рішенням HACK «ОРАНТА» його заява задоволена та до виплати призначена сума 49490 грн.. Тобто, кінцевий строк оплати вимог становив 26 лютого 2015 року.

Однак виплата позивачу була проведена лише 26.06.15 року в сумі 49248,65 грн.., що підтвердила в судовому засіданні представник ПАТ «HACK «ОРАНТА».

Відповідно до ст.ст. 979, 981 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Зі змісту п.3 ч.1 ст.988 ЦК України випливає, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Як передбачено ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним нормативним актом, що регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. ст. 22, п. п. 36.1, 36.2 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.36 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплатити його.

Пунктом 36.5 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

На думку колегії суддів, безпідставними та необґрунтованими є доводи апелянта щодо незаконності рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Вказані доводи спростовуються положеннями ст. 625 ЦК України, згідно з якою, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пункт 21 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 р. №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 06 червня 2012 року, прийнятій за результатами перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2011 року у справі про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних зазначено, що грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З врахуванням положень п. 36.5 ст.36 Закону вимагати сплати пені за прострочення виплати страхового відшкодування має право саме особа, яка має право на отримання такого відшкодування, а не страхувальник, що спростовує доводи апелянта ВАТ НАСК "Оранта" про те, що потерпілий у ДТП не має права вимагати нарахування інфляційних та 3% річних.

Доводи апеляційної скарги ПАТ НАСК "Орната" не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, 308, ст.314, ст.315, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» - відхилити.

Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 02 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О.М.Ванівський

Судді: М.Я.Богонюк

Т.І.Приколота