Ухвала суду № 58005281, 30.05.2016, Франківський районний суд м. Львова

465/3533/13-к

1/465/21/16

П О С Т А Н О В А

"30" травня 2016 р. Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Буюклі В.О.

з участю прокурора Козачук К.О.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

та громадського захисника ОСОБА_4

та підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши матеріали кримінальної справи про звинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.3 ст.357, ч. 3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.2 ст.122, ч.1 ст.135 КК України, ОСОБА_6 за ч.2 ст. 146, ч.3 ст.357, ч.2 ст.189, ч.1 ст.135, ч.2 ст.365 КК України, ОСОБА_7 за ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.1 ст.135 КК України, ОСОБА_8 за ч. 2 ст.146 КК України, ОСОБА_9 за ч.2 ст.146 КК України, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.3 ст.357, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст. 190, ч.2 ст.209, ч.2 ст. 122, ч.1 ст.135 КК України, ОСОБА_6 За ч.2 ст.146, ч.3 ст.357, ч.2 ст.189, ч.1 ст.135, ч.2 ст.365 КК України, ОСОБА_7 за ч.2 ст.146 ,ч.2 ст.189, ч.1 ст.135 ч.4 ст.358 , ч.4 ст. 358 КК України, ОСОБА_8 за ч.2 ст.146 КК України, ОСОБА_9 за ч.2 ст.146 КК України.

Суддя Ванівський Ю.М. звернувся до суду із заявою про самовідвід, покликаючись на те, що захисник ОСОБА_3 тривалий час перебуває у дружніх стосунках з його матірю, а тому ця обставина може викликати сумнів в учасників процесу в обєктивності судді. Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись субєктивними та обєктивними критеріями. Відповідно до субєктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до обєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06 року в справі Білуга проти України, від 28.10.98 року у справі Ветштайн проти Швейцарії тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобовязані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Прокурор у судовому засіданні щодо заявленого самовідводу головуючого судді поклалась на розгляд суду.

Захисник ОСОБА_3 пояснила, що дійсно більше як тридцять років перебуває у дружніх стосунках з матірю головуючого у даній справі, щодо заявленого самовідводу поклалась на розгляд суду.

Захисники ОСОБА_2, ОСОБА_1 та громадський захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заявлений самовідвід підтримали та пояснили, що такий слід задовольнити з метою виключення сумнівів в обєктивності та неупередженості розгляду справи.

У судовому засіданні підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заявлений самовідвід підтримали.

В силу змісту ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

17 липня 1997 р. Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1,2,4,7,11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обовязковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно ст. 8 Конституції України, в України визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст. 17 Закону України Про міжнародні договори від 22.12.1993 р., міжнародні договори, згода на обовязковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Щодо безсторонності суду при розгляді справ, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути субєктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути обєктивно безстороннім тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати субєктивному і обєктивному тесту, безсторонність для цілей пункту 1 ст.6 Конвенції повинна визначатися субєктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за обєктивним тестом, тобто зясуванням, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 р. в справі Білуга проти України зазначено, що наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Так, вироком Франківського районного суду м. Львова від 13.07.2015 р., ухваленого суддею Мартьяновою С.М., Фівку О.І. визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.1 ст.135, ч.4 ст.190 , ч.3 ст.357, ч. 3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 135, ч. 2 стю365 КК України, ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, ОСОБА_8 у предявленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.146 КК України визнано невинним та виправдано, однак ухвалою колегії судді судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 05.04.2016 р. даний вирок скасовано, а справу повернуто в суд першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до ст.ст. 54, 56 КПК України суддя не може брати участь в розгляді кримінальної справи, серед іншого, якщо є обставини, які викликають сумніви в обєктивності судді. Такою обставиною в даному випадку є те, що захисник ОСОБА_3 тривалий час перебуває у дружніх стосунках з матірю головуючого у справі, а відтак дана обставина є підставою для заявлення самовідводу судді.

Враховуючи наведене, заслухавши думку прокурора, котра покликалась на розгляд суду, захисника ОСОБА_3, яка покликалась на розгляд суду, інших захисників, обвинувачених, громадського захисника та потерпілого на підтримання заяви, вивчивши матеріали справи, який тривалий час перебуває на розгляді Франківського районного суду м. Львова та двоє зі підсудних перебувають під вартою, а також беручи доводи заяви про самовідвід, вважаю, що заява про самовідвід підлягає задоволенню з метою виключення підстав для скасування процесуального рішення по справі, мотивів для сумніву у безсторонності та уникнення сумнівів у обєктивності при розгляді справи.

З наведених міркувань та керуючись ст.ст. 16-2, 54, 56,57 КПК України, -

у х в а л и в :

заяву про самовідвід судді Ванівського Юрія Михайловича задовільнити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Ванівський Ю.М.