Ухвала суду № 58001375, 30.05.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/24011/15-ц Провадження № 22-ц/772/1808/2016Головуючий в суді першої інстанції Бойко В. М.Категорія 30Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого: Сала Т.Б., суддів: Марчук В.С., Медяного В.М., секретар - Агеєва Г.В., за участі представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди,-

встановила:

У жовтня 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернувся до суду із вище зазначеним позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 4668 гривень в якості відшкодування майнової шкоди, а також стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 3464,84 в якості відшкодування майнової шкоди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 07 вересня 2015 року приміщення гастроному «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке належить ОСОБА_3 на праві власності, було затоплено, у зв'язку із чим позивачі викликали представника ЖЕО ТОВ «УЮТ», представника балансоутримувача та власника будинку ОСББ «Подолянка-7» для огляду покрівлі, даху та приміщення гастроному за участю власника, орендаря та суборендаря - ОСОБА_4

10 вересня 2015 року вказаними особами було оглянуто приміщення та покрівлю гастроному, про що складено акт. Під час огляду було встановлено, що відповідач самочинно, з метою влаштування балкону демонтував гідроізоляційне рубероїдне покриття з покрівлі гастроному, вибив дверний отвір на місці вікна та збудував монолітну плиту з бетону на даху, внаслідок чого між бетонною плитою та зовнішньою стіною будинку утворилась тріщина, через яку затекла дощова вода. Внаслідок затоплення було пошкоджено підвісну стелю гастроному, оздоблення стелі та дитяче харчування, що знаходилось на вітрині. Позивачам довелось ліквідовувати наслідки затоплення за власний кошт.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд проігнорував докази, які свідчать про наявність вини у діях відповідача, що призвели до затоплення приміщення гастроному; суд безпідставно відхилив акт про залиття (аварії), що трапилася внаслідок пошкодження покрівлі та не прийняв до уваги докази понесеної позивачами шкоди.

Колегія суддів дослідивши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що нежиле приміщення (гастроном «ІНФОРМАЦІЯ_1»), за адресою АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 10.02.2011р. (а.с.13).

Дане приміщення передано в суборенду ОСОБА_4 відповідно до договору суборенди №190/Н від 01.07.2014р. ( а.с.14-16).

Над гастрономом «ІНФОРМАЦІЯ_1» розташовані квартири, одна з яких під № 1, власником якої є відповідач, який не заперечував даної обставини.

Актом про залиття, аварії, що трапилась внаслідок пошкодження покрівлі від 10.09.2015р., складеного комісією до якої увійшли головний інженер Товариство з обмеженою відповідальністю «Уют» Савчук О.П., представник власника гастроному «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_7, системний адміністратор гастроному «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_8, орендар гастроному «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_4, та голова ОСББ «Подолянка-7» Ковальчук П.П., встановлено, що на рігелі та підвісній стелі приміщення гастроному у відділі дитячих товарів наявні вологі плями протікання води іржавого кольору площею 1кв. м., Причиною затікання дощової води в приміщення гастроному «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого по АДРЕСА_2 стало пошкодження покрівлі гастроному мешканцями квартири АДРЕСА_1, що призвело до пошкодження стелі гастроному.

Між ОСОБА_3 та ППТМП «Рулон» укладений договір, предметом якого є ремонт даху та стелі по АДРЕСА_1. На виконання вказаних робіт позивачем сплачено 4668,00 грн., що підтверджено Актом про прийняття-передачу виконаних робіт від 30.09.2015 року.

Позивач, ОСОБА_4 вказує, що загальна сума пошкодженого товару внаслідок затоплення 07.09.2015р. складає 3464,84 грн., що визначено актом інвентаризації товарно-матеріальних цінностей відділу «дитячі товари» гастроному «ІНФОРМАЦІЯ_1» складеного представником власника, орендаря та суборендаря гастроному.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані, позивачами не надано жодного належного доказу в обґрунтування вимог позову, в тому числі доказів щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між наслідками та діями відповідача. Докази надані позивачами є неналежними та недопустимими.

Колегія суддів із вказаним висновком суду першої інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 та п. 1 ч.2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.

Частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, в даному випадку слід встановити, які неправомірні дії були вчинені відповідачем, чи призвели ці дії до наслідків викладених у позові, і чи наявна в діях відповідача вина в заподіяні шкоди.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК України), а допустимими доказами є докази які, одержані з дотриманням порядку, встановленого законом (ч.1.ст. 59 ЦПК України).

На підтвердження факту залиття гастроному «ІНФОРМАЦІЯ_1», позивач надав вищезгаданий акт про залиття.

На думку колегії суддів, даний Акт підтверджує лише факт залиття, однак жодним чином не стверджує, що дане залиття сталось внаслідок неправомірних дій відповідача, які виразились в самовільному залитті монолітної плити з бетону, яка примикає до виходу з балконних дверей зазначеної квартири.

В судовому засіданні представник позивачів зазначив, що не бачить за доцільне призначати у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, оскільки в складі комісії, яка склала згаданий Акт був головний інженер ТОВ «УЮТ», який і встановив причини залиття.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки тощо, суд призначає експертизу, яка відповідно до ч. 2 ст. 57 ЦПК України, є одним із доказів у справі.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що єдиним належним доказом у даній справі для підтвердження чи спростування вини відповідача та встановлення наслідків залиття можливо лише висновок експерта, по результатам проведеної будівельно-технічної експертизи, яка дала б відповіді на наступні питання: які неправомірні дії, а саме ремонтні будівельні роботи, вчиняв відповідач; чи є наслідком цих дій відповідача залиття гастроному; які роботи необхідно зробити для відновлення належного технічного стану покрівлі; та вартість таких робіт.

Наступним належним доказом у справі, який би підтверджував як факт залиття, так і причини та наслідки, це акт, складений диспетчерською службою, яка відповідно до 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій (далі - Правила), затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, у разі залиття, аварії квартир складає відповідний акт, типовий зразок якого передбачений додатку № 4 до вказаних Правил.

Позивачі, хоча не зобов'язані цього робити, не звертались до диспетчерської служби обслуговуючої організації із заявкою про усунення несправностей.

Така заявка обов'язково повинна бути зареєстрована у спеціальному журналі та розглянута в день надходження (п. 2.3.5, 2.3.6. Правил).

За участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснюється комісійне обстеження квартири.

Комісія повинна обстежити пошкоджене приміщення, а також те, що знаходиться над нею, і встановити ймовірну причину затоплення. Свої висновки комісія відобразить в акті встановленого зразка.

Акт про залиття, на який посилаються позивачі, не відповідає вимогам типовому Акту про залиття, крім того, акт складений у відсутність відповідача - власника квартири. Суду не надано доказів, що комісія намагалась скласти вказаний акт в присутності відповідача, який має право заперечувати проти встановлених обставин, або повністю чи частково погодитись з ними.

Складання Акту в присутності власників (мешканців)квартир (приміщень), які мають відношення до цієї події (винуватець затоплення і постраждала особа), передбачений згаданими Правилами..

Отже позовні вимоги позивача в цій частині позову не підлягають задоволенню, оскільки не підтверджено належними доказами наявність вини відповідача у залитті гастроному.

А від так, за недоведеністю вини відповідача не підлягають задоволенню вимоги щодо відшкодуванні вартості пошкодженого майна - дитячого харчування.

Слід зазначити, що на підтвердження пошкодження товару позивач ОСОБА_4, надав суду акт інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, складений комісією в складі ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_4, в якому вказаний перелік товару, який був пошкоджений, на загальну суму 3464,84 грн.

Даний акт теж є неналежним доказом, оскільки доказом пошкодження майна буде оцінка майна, яка може бути виконана, як у вигляді експертного дослідження, так і у вигляді судової експертизи. Крім того, даний акт теж складений у відсутність відповідача - особи, яку вважають винною у залитті гастроному.

Враховуючи все вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги правильності рішення суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 380 ЦПК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Сало Т.Б.

Судді: Марчук В.С.

Медяний В.М.