Рішення № 57999968, 24.05.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/15971/15-ц

Провадження № 2/643/818/16

24.05.2016 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Харченко А.М.

при секретарях - Гулієві Е.В., Горборуковій М.О,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та стягнення суми, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила визнати недійсним договір від 06.02.2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, внаслідок нікчемності даного правочину, застосувати наслідки нікчемності правочину та стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошові кошти у розмірі 24000 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на ті обставини, що в березні 2013 року працівники Агенції з нерухомості «Перша Столиця» та ОСОБА_2 запропонували ОСОБА_1 придбати у власність квартиру АДРЕСА_1. При цьому, ОСОБА_2 запевнила про наявність повного пакету документів, необхідних для складання договору купівлі-продажу, а також про відсутність будь-яких перешкод по здійсненню вказаного правочину, в тому числі прав інших осіб на вказане житло. При цьому вони домовилися про складання попереднього договору про взяття на себе зобов'язання укласти договір купівлі-продажу квартири. ОСОБА_2 та працівники АН «Перша Столиця» наполягли на тому, що Попередній договір повинен бути складеним у письмовій формі без нотаріального посвідчення. ОСОБА_1 погодилася на складання Попереднього договору без нотаріального посвідчення. Так, 06.02.2013 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір про взяття на себе зобов'язання укласти договір купівлі-продажу. Відповідно до п.3.2. Договору, для виконання зобов'язань, взятих на себе продавцем за даним договором (сплата заборгованості по комунальних платежах, сплата витрат по оформленню документів, необхідних для укладення договору, зняття з реєстрації всіх осіб, які проживають в зазначеному об'єкті нерухомості та інше), Покупець в момент укладення даного Договору передає Продавцю грошові кошти в сумі двадцять чотири тисячі гривень, що в еквіваленті становить 3000 доларів США. При укладенні договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості зазначена сума зараховується в рахунок суми, сплаченої Покупцем Продавцю за проданий об'єкт. Згідно з п.5.3. Договору, у разі, якщо Продавець не є власником об'єкта нерухомості або не має правовстановлюючих документів на цей об'єкт нерухомості, вказаний в п.п.1.1. даного договору, або діє не тільки від свого імені, але і від імені інших власників, то даний факт не звільняє його від відповідальності, що передбачена за невиконання даного договору. Зазначена сума грошових коштів в розмірі 24000 грн. 06.02.2013 року була передана позивачкою ОСОБА_2 01.03.2013 ОСОБА_1 з'явилася до приватного нотаріуса Шуть О.Г. за адресою, зазначеною у договорі від 06.02.2013 року, та готова була укласти договір купівлі-продажу квартири, але Продавець (відповідач) ОСОБА_2 з невідомих причин відмовилася продавати квартиру, чим порушила умови п.2.5. Договору. Крім того, при перевірці наданих продавцем правовстановлюючих документів було встановлено перешкоди для здійснення правочину з відчуження об'єкту нерухомого майна, а саме - про наявність прав чоловіка ОСОБА_2 на вказане житло, а також необхідність отримання від нього згоди на продаж квартири АДРЕСА_1, чим відповідач порушила умови п.5.3. Договору. В подальшому ОСОБА_1 протягом березня-серпня 2013 року неодноразово зверталася до ОСОБА_2 та працівників АН «Перша Столиця» з вимогою привести у відповідність пакет документів, необхідних для здійснення купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, однак останніми ці вимоги проігноровані. До цього часу відповідач вказані гроші позивачу не повернула. Після цього інциденту АН «Перша Столиця» змінили свою назву на АН «Перша Столиця Плюс». Оскільки предметом договору купівлі-продажу між сторонами виступала квартира АДРЕСА_1, то як оформлення безпосередньо цього правочину, так і складання попереднього договору про купівлю-продаж квартири - потребує обов'язковому нотаріальному посвідченню. Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

16.12.2015 р. відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просила визнати дійсним договір про взяття на себе зобов'язань укласти договір купівлі-продажу від 06 лютого 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп. В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилалася на ті обставини, що 06 лютого 2013 року між сторонами було укладено договір про взяття на себе зобов'язань укласти договір купівлі-продажу. На виконання п.2.2. цього Договору позивачкою було погашено в повному обсязі заборгованість за комунальними платежами по квартирі АДРЕСА_1. На виконання п. 2.3. Договору позивачкою за зустрічним позовом було надано довідку дільниці № 33 КП «Жилкомсервіс» про відсутність зареєстрованих осіб в квартирі АДРЕСА_1. На виконання п.2.5. Договору вона 1.03.2015 у визначений в Договорі час знаходилася в приміщенні АДРЕСА_2, яке є робочим місцем нотаріуса Шуть О.Г., з метою укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 Однак 01.03.2013 в приміщенні АДРЕСА_2, яке є робочим місцем нотаріуса Шуть О.Г., ОСОБА_1 в присутності зазначеного нотаріуса, ОСОБА_2 та інших осіб відмовилася від укладання договору купівлі-продажу спірної квартири з ОСОБА_2, посилаючись на те, що остання перебуває в шлюбі з ОСОБА_4 та наявність прав ОСОБА_4 на зазначену квартиру. Нотаріусу Шуть О.Г. та ОСОБА_1 нею були надані копія рішення Московського районного суду м. Харкова від 25.01.2011 про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та довідку приватного нотаріуса ОСОБА_5 про відсутність у ОСОБА_4 прав на квартиру АДРЕСА_1 та про те, що зазначена квартири придбана 08.12.2007 року ОСОБА_2 за особисті кошти. Однак ОСОБА_1 в порушення вимог п.3.1. Договору від 06.02.2013 року, в присутності свідків та нотаріуса Шуть О.Г. відмовилась укладати договір купівлі-продажу зазначеної квартири. Відповідно до п.5.2 Договору за наявності порушень умом договору з боку покупця - ОСОБА_1 сума в розмірі 24000 грн., що зазначена в п.3.2 Договору та на передачу якої ОСОБА_2 у якості «завдатку» посилається ОСОБА_1 - повинна перейти продавцю, тобто ОСОБА_2 Приймаючи до уваги, що сторони Договору домовилися щодо усіх істотних умов договору, відбулося його виконання обома сторонами, вважала необхідним визнання договору про взяття на себе зобов'язань укласти договір купівлі-продажу від 06.02.2013 року дійсним на підставі вимог ст.220 ЦК України.

В судовому засіданні представники позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які діють на підставі виданих довіреностей, підтримали позовні вимоги позивачки за первісним позовом та просили їх задовольнити. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 просили відмовити.

Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги за зустрічним позовом, посилаючись на вищенаведене, та просила позов задовольнити. В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 просила відмовити. Також зазначила, що оскільки ОСОБА_1 01 березня 2013 року відмовилася укласти з нею договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за надуманими причинами, то вона продала цю квартиру через кілька місяців іншому покупцю.

Суд, вислухавши пояснення представників позивачки за первісним позовом, позивачки за зустрічним позовом, дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 06 лютого 2013 року сторони - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досягли попередньої згоди про укладення в строк до 01 березня 2013 року договору купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яку позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 повинна була купити у відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2, а остання мала намір її продати. Вказана домовленість була оформлена у вигляді письмового Договору про взяття на себе зобов'язань укласти договір купівлі-продажу, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.13).

За умовами п.3.2. цього договору та з метою виконання взятих на себе зобов'язань ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 24000 грн., що в еквіваленті становить 3000 доларів США.

Вказані обставини були встановлені судом та не заперечувалися сторонами.

Посилання представників позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 на те, що вказану суму 24000 грн. остання отримала від ОСОБА_8, якій мала намір продати свою квартиру на підставі Договору про взяття на себе зобов'язань укласти договір купівлі-продажу від 31 січня 2013 року та передала одразу ОСОБА_2 правового значення не має, оскільки Договір від 06 лютого 2013 р. укладався лише між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а ОСОБА_8 стороною по цьому договору не була.

ОСОБА_2 розпорядилася отриманою від ОСОБА_1 сумою на свій розсуд.

У визначений сторонами строк не пізніше 01 березня 2013 року основний договір купівлі-продажу не був укладений.

Відповідно до п.5.1 Договору у разі невиконання зобов'язань, взятих на себе Продавцем, він сплачує Покупцю суму, вказану у п.3.2 та неустойку в розмірі 3000 доларів США, що становить 24000 грн.

Згідно з п.5.2 Договору у разі не виконання зобов'язань, взятих на себе Покупцем, сума, вказана у п.3.2 переходить до Продавця.

Встановивши вказані обставини справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що оскільки Договір купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна сторонами укладений не був, тому отримані відповідачкою за первісним позовом ОСОБА_2 кошти є авансом.

Відповідно до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Тобто внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати з договору, укладеного між сторонами.

Положення ст. 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в таких випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.

У разі коли сторони лише домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі вважаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому видавались.

Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, і ОСОБА_1, і ОСОБА_2 01 березня 2013 року знаходилися у приміщенні АДРЕСА_2, яке є робочим місцем нотаріуса Шуть О.Г., з метою укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, однак ОСОБА_1 в присутності зазначеного нотаріуса, ОСОБА_2 та інших осіб відмовилася від укладання договору купівлі-продажу спірної квартири з ОСОБА_2 (а.с. 11, 26).

На виконання п. 2.3. Договору ОСОБА_2 було надано довідку дільниці № 33 КП «Жилкомсервіс» про відсутність зареєстрованих осіб в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 27).

Таким чином, підстав для визнання Договору про взяття на себе зобов'язань укласти договір купівлі-продажу від 31 січня 2013 року недійсним внаслідок його нікчемності та для стягнення суми у розмірі 24000 грн. у суду відсутні, тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та стягнення суми відмовляє у повному обсязі.

Враховуючи, що квартира, належна ОСОБА_2, на цей час продана іншій особі суд не вбачає підстав для визнання Договору про взяття на себе зобов'язань укласти договір купівлі-продажу від 31 січня 2013 року дійсним та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним відмовляє.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та стягнення суми - відмовити.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час

проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Харченко А.М.