Рішення № 57999859, 25.05.2016, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/279/16-ц

Провадження № 2/621/609/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 травня 2016 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Бережної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кошевої А.А.,

розглянувши в судовому засіданні у заочному порядку в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2016 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому вказано, що 10.07.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (Відповідач 1) був укладений договір № ML-700/832/2007, який складається з 2 (двох) частин. 18.03.2011 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до п. 3.1 якого ПАТ «ОТП Банк» продає (переуступає) ТОВ «ОТП Факторинг України» права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у Додатку № 1 до Договору), а ТОВ «ОТП Факторинг України» приймає такий кредитний портфель та зобов'язується сплатити на користь ПАТ «ОТП Банк» винагороду. Отже, до позивача перейшли всі права Банку щодо права вимоги до Відповідача 1 з виконання зобов'язання за Договором від 10.07.2007 року. Пунктом 1.1 частини № 2 Договорів сторони погодили його предмет, відповідно до якого в порядку, передбаченому договором Банк надав Позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначених у частині № 1 Договору, а Позичальник прийняв кредит та зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у Договорі. Відповідно до п. 1.4 частини № 2 Договору за користування кредитом Позичальник зобов'язався сплатити Банку відповідну плату в порядку та на умовах, що були визначені Договором. Згідно із п. 1.5 частини № 2 Договору повернення відповідної частини кредиту мало здійснюватися Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку платежів, шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, якщо інше не передбачено Договором. Відповідно до п. 3 частини № 1 Кредитного договору сторони Кредитного договору № ML-700/832/2007 від 10.07.2007 року визначили фіксовану проценту ставку у розмірі 4,49%. Як встановлено пунктом 1.7.2 Договору кредит надається однією сумою згідно з кредитною заявкою позичальника, в безготівковій формі, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, зменшених на утриману комісію банку у відповідності до умов договору та подальшого перерахування на поточний рахунок продавця за реквізитами, вказаними позичальником в платіжному дорученні.

Таким чином, за Кредитним договором від 10.07.2007 року № ML-700/832/2007 Відповідач 1 отримав від позивача кредитні кошти у розмірі 100000 доларів США на строк до 10.07.2037 року, отже, Банком був виконаний обов'язок щодо надання грошових коштів у позику, умови щодо якого були визначені кредитним договором.

Крім того, 10.07.2007 року між Банком та ОСОБА_2 (Відповідач 2) був укладений Договір поруки № SR ML-700/832/2007, відповідно до п. 1.1 якого поручитель - ОСОБА_2 зобов'язалась відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 його боргових зобов'язань пере кредитором за зазначеним кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань. Відповідно до п. 1.2 Договору поруки поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно. Отже, по Кредитному договору № ML-700/832/2007 Відповідач 1 та Відповідач 2 є солідарними боржниками перед позивачем та мають солідарно здійснити оплату заборгованості за Кредитним договором, яка виникла у Відповідача 1 перед позивачем.

Проте, ОСОБА_1 умови договору від 10.07.2007 року не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 12.08.2015 року становить 2355957 грн. 35 коп. та складається з: 1) суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 23707,10 доларів США, що еквівалентно 506657 грн. 47 коп.; 2) заборгованості з нарахованої пені у розмірі 1849299,88 грн.

Відповідно до п. 1.9 Кредитного договору Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником чи/та майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим Договором. Згідно з п. 4.1.1 Кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами Позичальник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно Кредитного договору.

На підставі викладеного, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором від 10.07.2007 року № ML-700/832/2007 у розмірі 2355957 грн. 35 коп., а також судові витрати.

У судове засідання представник позивача Збицька Е.П. не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 74 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, про час, місце розгляду справи, враховуючи положення ч. 9 ст. 74 ЦПК України, були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заперечень проти позову та заяв про розгляд справи за їх відсутності не надавали, тому зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних у ній даних і доказів.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку:

Судом встановлено, що 10.07.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № ML-700/832/2007, відповідно до якого Банк надає Позичальнику Кредит у розмірі та валюті, визначеній у частині № 1 цього Договору, а Позичальник приймає кредит, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого Кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування Кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому Договорі. Так, ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 100000 доларів США для придбання нерухомого майна, з остаточною датою повернення кредиту - 10.07.2037 року та процентною ставкою - 4,49% річних. Відповідно до п. 1.5 Кредитного договору повернення кредиту та сплату відсотків Боржник повинен здійснювати відповідно до графіку шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок. Згідно з п. 1.9.1 Кредитного договору Банк має право вимагати від Боржника дострокового виконання зобов'язання щодо повернення Кредиту в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або Поручителем та/або майновим Пручителем своїх боргових зобов'язань та інших зобов'язань за Кредитним договором. Відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожен день прострочки /а.с. 6, 7-10, 11-17/.

В подальшому між Банком та ОСОБА_4 неодноразово було укладено Додаткові договори до Кредитного договору від 10.07.2007 року № ML-700/832/2007, якими було визначено для відповідача строк для оформлення у власність земельної ділянки, визначено нові Графіки платежів, проценті ставки /а.с. 18, 19, 20-21/.

Таким чином, 10.07.2007 року ОСОБА_1 уклав Кредитний договір із ЗАТ «ОТП Банк», кредитні кошти отримав та користувався ними, однак, взятих на себе зобов'язань не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 12.08.2015 року становить 2355957 грн. 35 коп. та складається з: 1) суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 23707,10 доларів США, що еквівалентно 506657 грн. 47 коп.; 2) заборгованості з нарахованої пені у розмірі 1849299,88 грн. /а.с. 5/.

Крім того, 10.07.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № SR ML-700/832/2007, відповідно до п. 1.1 якого поручитель - ОСОБА_2 зобов'язалась відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 його боргових зобов'язань пере кредитором за зазначеним кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань. Відповідно до п. 1.2 Договору поруки поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно /а.с. 22/.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У статті 1050 ЦК України вказано, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У ст.ст. 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1080 ЦК України визначено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Положеннями ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Проаналізувавши вищевикладене, а також, враховуючи наявні в матеріалах справи докази - копію Договору факторингу від 18.03.2014 року та Витяг з Додатку № 1 до нього, судом встановлено, що право вимоги за договірним зобов'язанням - Кредитним договором від 10.07.2007 року № ML-700/832/2007 має саме ТОВ «ОТП Факторинг Україна» /а.с. 27-33, 34/.

З матеріалів справи вбачається, що Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, однак, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умови вказаного Договору порушили, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка так і не погашена відповідачами.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в повному обсязі та необхідність солідарного стягнення з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 10.07.2007 року № ML-700/832/2007 у загальному розмірі 2355957 грн. 35 коп.

У відповідності до ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача та на користь держави належить стягнути судовий збір у загальному розмірі 35339 грн. 35 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 512, 525, 526, 530, 533, 553, 554, 625, 1048, 1050, 1054, 1077, 1078, 1080, 1082 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 169, 197, 209, 212-215, 222-224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором від 10 липня 2007 року № ML-700/832/2007 у загальному розмірі 2355957 (два мільйона триста п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 35 коп., яку перерахувати на р/р 26507002333333 в Регіональному відділенні АТ «ОТП Банк» у м. Харків, код ЄДРПОУ 36789421, МФО 300528.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у загальному розмірі 7599 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 86 коп., тобто по 3799 (три тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 93 коп., які перерахувати на р/р 26507002333333 в Регіональному відділенні АТ «ОТП Банк» у м. Харків, код ЄДРПОУ 36789421, МФО 300528.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, судовий збір на користь держави в загальному розмірі 27739 (двадцять сім тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. 49 коп., тобто по 13869 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 75 коп., які перерахувати на р/р 31212206700227, одержувач УДКСУ у Зміївському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37754227, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, код банку отримувача 851011.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії відповідачем.

Головуючий: