Вирок № 57999216, 31.05.2016, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа №636/407/16-к

Провадження №1-кп/636/182/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року Чугуївський міський суд Харьківскої області у складі:

головуючого - судді Слурденко О.І.,

при секретарі судового засідання Шиловій І.В.,

за участю військового прокурора Зубка А.О. та обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в місті Чугуєві кримінальне провадження №42015220750000774 від 12.08.2015 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Морозівка Хмільницького району Вінницької області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого та маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого неофіційно по найму, учасника бойових дій в АТО, проживаючого та зареєстрованого в якості жильця в АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.404 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2015 року ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №15/2015 від 14.01.2015 року добровільно за власним бажанням був призваний Іллічівсько-Володарським ОРВК Донецької області у лави Збройних Сил України та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини польова пошта В0425. За наказом командира військової частини він був зарахований до списків особового складу частини на посаду водія комендантського відділення коменданського взводу, який тимчасово дислокувався в місті Чугуєві Харківській області на території військової частини польова пошта В6250.

В період військової служби на солдата ОСОБА_1 розповсюджувалася дія Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положення Статуту внутрішній служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту і Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України, він повинен був непорушно дотримуватися Військової присяги, Конституції України та її законів, сумлінно і чесно виконувати військові обов'язки та завдання пов'язані із захистом Вітчизни, її незалежності і територіальної цілісності, що є по суті конституційним обов'язком громадянина України.

Солдат ОСОБА_1 в порушення вказаних норм чинного законодавства вирішив стати на злочинний шлях і 10.08.2015 року близько 15 години під час проведення патрулювання військового містечка по вулиці Горішного міста Чугуєва Харківської області в районі будинку №123, начальником патруля сержантом ОСОБА_2 та патрульним сержантом ОСОБА_3, при затриманні за порушення громадського порядку, вчинив їм опір та спричинив, згідно висновку судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження середньої тяжкості ОСОБА_2.

Цими діями солдат ОСОБА_1 вчинив опір особі, яка виконує покладені на неї обов'язки військової служби, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто скоїв кримінальний злочин передбачений ч.3 ст.404 КК України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, він погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, виказав щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні і виклав суду обставини події як вказано вище.

Прокурор і обвинувачений не висловили жодних заперечень, щодо встановлених обставин.

У відповідності до положень ч.3 ст.349 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у його вчинені.

У судовому засіданні суд з'ясував, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст вказаних обставин, добровільно визнає себе винним у вчиненні опору з причиненням тілесних ушкоджень начальнику патруля, вчиненого в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, і роз'яснив йому, що погодившись на визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, він і прокурор будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Досліджена у судовому засіданні правова кваліфікація кримінального правопорушення відповідає дійсним обставинам скоєного діяння.

На підставі викладеного, суд визнає доведеним винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення і кваліфікує його дії за ч.3 ст.404 КК України, як опір особі, яка виконує покладені на неї обов'язки військової служби, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує те, що ОСОБА_1 виключно позитивно характеризується за місцем служби та проживання, є учасником бойових дій, проживає разом з сім'єю і має на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає повне визнання своєї провини та щире каяття у скоєному. Обставин, що обтяжують його покарання, суд не знаходить.

Дослідивши наведені обставини у сукупності, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, обставини, що пом'якшують його покарання, те що він хоч скоїв тяжкий кримінальний злочин, але вперше притягується до кримінальної відповідальності, має сім'ю і утримує і виховує двох малолітніх дітей, суд призначити йому покарання в межах санкції частини статті кримінального закону за якою кваліфіковані його дії у виді позбавлення волі, приходить до висновку доцільності застосування звільнення від відбуття покарання з випробуванням, оскільки його виправлення та перевиховування ще можливе без ізолювання від суспільства.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Заявлений прокурором цивільний позов на користь держави в особі військового шпиталю щодо відшкодування витрат на лікування потерпілого - задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.373,374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.404 КК України та призначити покарання у виді 3(трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку в 2 (два) роки, зобов'язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили стосовно засудженого ОСОБА_1 залишити у виді домашнього арешту.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування вартості лікування потерпілого, на користь військової частини А3306(військового шпиталю) розташованої в місті Харкові по вулиці Культури,5, р/р 31254273210559 УДК в Харківській області, МФО 851011, код ЄРДПОУ 07931813 - 4727(чотири тисячі сімсот двадцять сім) гривень 19 копійок.

Вирок може бути оскаржений, з підстав передбачених ст.ст.394,395 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя