Рішення № 57999006, 24.05.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2706/16-ц

Провадження № 2/635/1532/2016

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

24 травня 2016 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий - суддя Березовська І.В.

секретар судових засідань - Желізова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Харківський ВП ГУ НП в Харківській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що згідно договору купівлі-продажу від 24 листопада 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Васіковою Ю.В., вона придбала житловий будинок АДРЕСА_1 При цьому, в належному їй житловому будинку залишився зареєстрованим член родини колишнього власника житлового будинку - ОСОБА_3, який в спірному будинку не проживає, його речей в будинку відсутні .

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила усунути перешкоди в користуванні нею житловим будинком АДРЕСА_1 визнавши ОСОБА_3 таким, що втратив право користування вказаним житловим будинком із зняттям його з реєстрації за зазначеною адресою.

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, представник позивача ОСОБА_5 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином через оголошення у газеті "Слобідський край", причини неявки суду не повідомив, письмових заперечень на позов не подав.

Представник третьої особи Харківського районного відділу Державної міграційної служби України в Харківській області, належним чином повідомлений, в судове засідання не з'явився, суду надана заява про розгляд справи за відсутності представника Харківського районного відділу Державної міграційної служби України в Харківській області.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 24 листопада 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Васіковою Ю.В. за реєстровим № 1957, придбала житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно зазначеного договору продавці зобов'язались знятись з реєстраційного обліку в строк до 30 листопада 2015 року та звільнити будинок до 24 листопада 2015 року, зняти з реєстраційного обліку третіх осіб - громадянина Азербайджану ОСОБА_3

Разом з тим, ОСОБА_3 залишився зареєстрованим у спірному житловому будинку, що підтверджується інформацією, наданою адресно-довідковим підрозділом ГУДМС, УДМС України в Харківській області від 14 квітня 2016 року.

Відповідно до акту, складеного депутатом Височанської селищної ради округу №16 Івановою В.М. від 23 травня 2016 року, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, ніколи не проживав.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Згідно до ч.1 ст.156 ЖК УРСР (з урахуванням положень ч.1 ст.405 ЦК) члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються житловим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником. Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно. Передбачаючи права власника будинку на його відчуження , закон не передбачив при переході прав і обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника у випадку зміни власника будинку (квартири) . Частина 4 ст.156 ЖК УРСР передбачає збереження такого права користування житлом лише для членів сім'ї, які припинили сімейні відносини з власником квартири, при умові збереження права власності на будинок (квартиру) цього ж власника, тобто при незмінності власника майна.

Чинним законодавством не передбачено перехід прав і обов'язків попереднього власника до нового в частині збереження права користування житлом членів сім'ї колишнього власника, третіх осіб.

Виникнення права членів сім'ї власника квартири на користування будинком (квартирою) та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку (квартири) права власності на цей будинок (квартиру), а отже у разі припинення права власності особи на будинок (квартиру) припиняється і право членів її сім'ї, інших осіб на користування цим будинком (квартирою).

Відповідно, після зміни власника житла і переходу права власності на спірний будинок до позивача, припинилося і право відповідача на користування спірним житлом.

Згідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, оцінюючи встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку щодо доведеності порушення прав позивача на користування та розпорядження на власний розсуд житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1, та наявність підстав для визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим будинком.

В частині вимог щодо зняття відповідача з реєстрації за вказаною адресою суд відмовляє, оскільки ці вимоги є передчасними, з огляду на те, що відповідно до ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

При цьому суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» від 10 грудня 2015 року, органом реєстрації, що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради" є виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено).

Керуючись ст.ст.10,11, 208, 209, 212-215,218, 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Харківський ВП ГУ НП в Харківській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання відповідачем заяви про його перегляд, подання апеляційної скарги позивачем, у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів апеляційної скарги.

Суддя - І.В. Березовська