Рішення № 57993557, 31.05.2016, Оболонський районний суд міста Києва

31.05.2016 Справа № 756/13959/15-ц

Унікальний № 756/13959/15-ц

Справа № 2/756/1256/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2016 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Васалатія К.А.

при секретарі Івченко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позову зазначив, 31.07.2015 р. ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Фольксваген» д/н НОМЕР_1, який належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 під час керування по пр. Оболонському в бік вул. Малиновського в м. Києві на світлофорі отримав удар від автомобілю «Фольксваген» д/н НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_2 Постановою Оболонського р/с м. Києва від 29.09.2015 р. відповідача ОСОБА_2 було визнано винним.

Як вказує позивач, у відповідності до звіту про визначення вартості матеріального збитку вартість ремонту складає 27450,90 грн. Тому представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 27450,90 грн., 800 грн. за проведення експертизи та судовий збір.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав повністю.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як з'ясовано судом, 31.07.2015 р. о 16 год. 45 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Фольксваген-гольф» д/н НОМЕР_2 по пр. Оболонському в м. Києві, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого скоїв зіткнення із автомобілем «Фольксваген-таурег» д/н НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, і який належить на праві власності позивачу ОСОБА_1

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Оболонського р/с м. Києва від 29.09.2015 р. відповідача ОСОБА_2 було визнано винним.

При цьому відповідальність відповідача ОСОБА_2 була 28.04.2015 р. застрахована у ПрАТ «СК «Україна» із теміном дії до 29.04.2016 р. 30.

У відповідності до роз'яснень, викладених в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 04.06.1993 р., № 7 від 08.07.1994 р., № 11 від 30.09.1994 р. та № 15 від 25.05.1998 р.) питання про відповідальність за шкоду, заподіяну автотранспортним засобам при їх зіткненні, кожного з їх володільців перед іншим вирішується за правилами ст. 440 ЦК України шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним.

Володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Як з'ясовано судом, з 30.04.2015 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» (надалі - ПрАТ «СК «Україна») було позбавлене ліцензії на укладання договорів (полісів) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, а з 4 червня 2015 року відбулося анулювання всіх наявних ліцензій (даний факт є беззаперечним і сторони його не заперечують).

Ст. 1166 ЦК України встановлює, що майнова шкода, завдана майну особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно вимог ст. 2 Закону України «Про страхування» страховиками, які мають здійснювати страхову діяльність на території України є особи, які одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Як з'ясував суд, При цьому листом Нацкомфінпослуг від 13.04.2016 р. на скаргу представника позивача від 15.03.2016 р. було підтверджено даний факт та запропоновано у разі неналежної процедури банкрутства ПрАТ «СК «Україна» звертатись до МТСБУ, як до страховика, або ж стягувати шкоду із особи, яка її заподіяла.

Тому суд приходить до висновку, що у зв'язку із перебуванням за кермом автомобіля «Фольксваген-гольф» д/н НОМЕР_2 саме відповідача ОСОБА_2, його вина у скоєнні ДТП 29.09.2015 р. є встановленою, а тому позовна вимоги щодо стягнення 27450,90 грн. знайшла своє підтвердження.

Також суд вважає, що судовий збір та витрати на проведення експертизи у сумі 800 грн. необхідно стягнути із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача у відповідності зі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 22, 23, 386, 979, 988, ст. 1166-1167, ст. 1187 ЦК України, ст. 10, 15, 60, 61, ст. 88, 169, ст. 208, 209, ст. 212-215, ст. 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути ОСОБА_2 (і.к НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_4) завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду у сумі 27450,90 грн., 800 грн. за проведення експертизи та судовий збір у сумі 487,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя К.А. Васалатій