Рішення № 57992162, 24.05.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3435/16-ц

Провадження № 2/752/2843/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24.05.2016 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Безверхої Н.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

за участю відповідача - ОСОБА_2

за участю представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві та ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, суд -

Встановив

У березні 2016 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив:

-встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідним братом ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3;

-визнати за ним, як спадкоємцем третьої черги за законом за правом представлення, право власності на квартиру АДРЕСА_2.

В обгрунтування позову позивач вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його двоюрідна сестра ОСОБА_5. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді вищевказаної квартири, Позивач вказує, що документально підтвердити факт родинних відносин між ним та померлою ОСОБА_5 не можливо, оскільки його мати, ОСОБА_6, народилась ІНФОРМАЦІЯ_4, а мати померлої, ОСОБА_7, народилась ІНФОРМАЦІЯ_5, а документи, що підтверджують їх родинні відносини, а саме, свідоцтва про народження та шлюб не збереглися.

Крім того позивач вказує, що оскільки він двоюрідним братом померлої то є спадкоємцем третьої черги за законом, у зв'язку з чим, посилаючись на правові підстави ст.ст. 328, 1216, 1218, 1223, 1263, 1266 ЦК України просить суд визнати за ним право власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі та просили суд відмовити у задоволенні позову.

Представник Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явилась, надала до суду пояснення, в яких просила суд розглядати справу без її участі.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, давши оцінку показанням свідків, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 Відділом реєстрації смерті у м. Києві.

З копії свідоцтва про право власності на житло від 23 червня 1993 року виданого Сектором приватизації Московської районної державної адміністрації на підставі розпорядження № 2278 від 23 червня 1993 року вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2.

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_6, що що свідчить копія свідоцтва серії НОМЕР_2 виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві.

З архівної довідки Центрального державного історичного архіву України за № 02-1657 від 12.08.2015 року вбачається, що у метричній книзі Преображенської церкви с. Недра Переяславського повіту Полтавської губернії за 1910 рік виявлено запис про народження ОСОБА_9, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4, батьки ОСОБА_10 та його законна дружина ОСОБА_11.

З архівної довідки Центрального державного історичного архіву України за № 02-155 від 12.08.2015 року вбачається, що у метричній книзі Преображенської церкви с. Недра Переяславського повіту Полтавської губернії за 1906 рік виявлено запис про народження ОСОБА_12, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5, батьки ОСОБА_10 та його законна дружина ОСОБА_11.

В матеріалах спадкової справи № 5/2014 після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 є копія свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2, з якого вбачається, що її матір'ю є ОСОБА_7.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили, що ОСОБА_5 є двоюрідною сестрою ОСОБА_4.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особа.

Аналізуючи вищевказані докази вважає суд доказаним даний факт родинних відносин.

В задоволенні позову в частині визнання права власності слід відмовити, виходячи з наступного.

З спадкової справи №5/2014 заведеної після смерті ОСОБА_5 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шнирьової Г.М. з заявами про прийняття спадщини за законом та проханням видати їм свідоцтва про право спадщини за законом.

Постановою вих. № 65-02-14/2015 від 28 липня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шнирьовою Галиною Миколаївною відмовлено ОСОБА_2 видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5.

Щодо відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, то в матеріалах спадкової справи відсутня відповідна постанова

Відповідно до п. 4.9 Порядку вчинення нотаріальних дій затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Главою 86 ЦК України та Законом України «Про нотаріат», визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів.

Статтею 67 Закону України «Про нотаріат» визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду, в силу ст. 50 Закону України «Про нотаріат».

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Пунктом 23 Постанови пленум Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено про обов'язкову необхідність отримання позивачем відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину до звернення до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування.

Необхідність відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування до звернення з позовом до суду обумовлена як необхідністю використання усіх засобів досудового врегулювання спадкового спору, так і тими обставинами, що нотаріус після заведення спадкової справи повинен отримати інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстру прав власності на нерухоме майно та з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та обов'язково з'ясувати наявність спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, перелік яких визначено у статті 1241 ЦК України і, в разі їх наявності, залучити їх до спадкової справи.

Отже, порядок прийняття спадщини та її оформлення визначається ст. ст. 1268, 1269, 1270, 1296, 1297, 1298, 1299 ЦК України, і не залежить від визнання судом права власності на спадкове майно, тобто обраний позивачем спосіб захисту є неналежним.

Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, якими частково обгрунтовуються вимоги позивача підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Частково задовольняючи позов, суд керувався принципами справедливості, добросовісності та розумності відповідно ст. 3 ЦК України.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 209; 212; 214-215 ЦПК України, суд -

Вирішив

Позов ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві та ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідним братом ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя