Ухвала суду № 57987992, 24.05.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №273/590/14-к Головуючий у 1-й інст. Юрчук М. І.

Категорія ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач Ткач С. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року м. Житомир.

Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Ткача С.О.,

суддів: Мельничук Н.М., Заліщука М.С.,

секретаря Кашенко Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвоката ОСОБА_1 в інтересах потерпілого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 та представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 12013060110000492 на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2015 року щодо

ОСОБА_6, 1989 року липня місяця 10 дня народження, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України.

ОСОБА_5, 1998 року листопада місяця 04 дня народження, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Апеляційний розгляд відбувся з участю: прокурора Кучер Л.П., потерпілого ОСОБА_2, адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_5.

встановив:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 24.04.2015 року скасувати за мякістю призначеного покарання. Постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_6 за ст. 185 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст. 304 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.1 КК України призначити ОСОБА_6 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим 5 років позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 3000 грн. задовольнити повністю, стягнувши з останнього вказану суму.

Цим же вироком засудити ОСОБА_5 за ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 23.10.2013 року до покарання за новим вироком 5 років позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 кошти по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної злочином 43413 гривень 55 копійок та моральну шкоду в розмірі 7000 грн., а всього 50413 грн. 55 коп.

В решті вирок суду залишити без зміни.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник ОСОБА_1С посилається на те, що призначене ОСОБА_6 та ОСОБА_5 покарання є занадто мяким, не справедливим і таким, що не відповідає особам обвинувачених та тяжкості вчинених злочинів.

Зазначає, що ОСОБА_6 свою вину у вчиненні крадіжки мотоцикла у ОСОБА_2 не визнав, не розкаявся, шкоду не відшкодував, а тому суд першої інстанції за відсутності обставин, які помякшують покарання, необґрунтовано застосував до нього ст. ст. 66, 75, 76 КК України і безпідставно відмовив в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди в сумі 3 грн..

Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні крадіжки 800 доларів США і 1000 Євро з будинку ОСОБА_2 також не визнав та шкоду відшкодовувати немає наміру, а тому у нього є лише одна помякшуюча вину обставина вчинення злочинів в неповнолітньому віці.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2014 року скасувати, кримінальне провадження закрити в частині засудження неповнолітнього ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України, за епізодами обвинувачення його в крадіжці 100 доларів США, яка згідно з обвинуваченням мала місце близько 21 год. 30 хв. 8 грудня 2013 року та у крадіжці 1000 євро і 700 доларів США, яка згідно з обвинуваченням мала місце близько 23 год. 30 хв. 8 грудня 2013 року, за недоведеністю вини у вчиненні цих злочинів.

На думку захисника ОСОБА_3, прокурор не надав суду достовірних і беззаперечних доказів наявності у потерпілого ОСОБА_2 коштів в сумі 800 доларів США та 1000 євро і що зазначені кошти дійсно були викрадені 8 грудня 2013 року ОСОБА_5.

За іншими епізодами обвинувачення, у вчиненні крадіжок майна 8 грудня 2013 року близько 21 год. 30 хв. та близько 23 год. 30 хв., що належить ОСОБА_2, застосувати до ОСОБА_5 ст. 69 КК України, призначити за ч. 3 ст. 185 КК України покарання у вигляді двох років і шести місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання частини не відбутого покарання за вироком Баранівського районного суду від 23.10.2013 року остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у вигляді двох років семи місяців позбавлення волі.

Адвокат вважає, що постановляючи вирок суд не навів докази вини по кожному із епізодів обвинувачення та відповідно до ст. 94 КПК України не оцінив кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

В апеляційній скарзі представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 просить скасувати вирок суду, а кримінальне провадження закрити щодо ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України, за епізодами обвинувачення його в крадіжці 100 доларів США, 1000 ЕВРО, 800 доларів США і 1000 ЕВРО, за недоведеністю вини у вчиненні злочинів.

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, за безпідставністю позовних вимог.

Не стягувати витрати понесені, у звязку з проведенням судових експертиз по епізодах крадіжок з господарства ОСОБА_2.

Помякшити ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України та призначити 2 роки позбавлення волі.

Захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подавав також апеляційну скаргу, від якої він разом з обвинуваченим відмовилися до початку апеляційного розгляду.

Суд визнав ОСОБА_6 та ОСОБА_5 винними у тому, що 21.10.2013 року 13 близько 21 год. ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10, з метою вчинення крадіжки чужого майна зайшли на територію господарства ОСОБА_2, що розташоване в селі Кашперівка Баранівського району Житомирської області, де пошкодивши навісний замок проникли до сараю звідки таємно викрали мотоцикл ИЖ-Ю-4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 3000 грн., чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на вище вказану суму.

08.12.2013 року близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_5 з метою вчинення крадіжки знову зайшов на територію господарства ОСОБА_2 в селі Кашперівка Баранівського району, зняв вікно і проник до житлового будинку, де в кімнаті з деревяної шкатулки, таємно викрав гроші в сумі 100 доларів США, що по курсу НБУ становлять 799 грн. 30 коп..

Цього ж дня, близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_5, продовжуючи свою злочинну діяльність, з метою вчинення крадіжки повернувся до господарства ОСОБА_2, знявши вікно, повторно проник до житлового будинку з деревяної шкатулки викрав гроші в сумі 1000 ЄВРО, що по курсу НБУ становить 10865 грн. 70 коп. та 700 доларів США, що становить 5595 грн. 10 коп..

10.02.2014 року ОСОБА_6, перебуваючи за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, під час розмови переконав неповнолітнього ОСОБА_5 вчинити разом з ним крадіжку з магазину в селі Рогачів Баранівського району Житомирської області.

Реалізуючи злочинний намір, 11.02.2014 року близько 01 години ОСОБА_6 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_5, на автомобілі ОСОБА_6 марки ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_2, з метою вчинення крадіжки, повторно, прибули в село Рогачів Баранівського району, пошкодили вікно у магазині по вулиці Камянобрідська, буд. 2 приватного підприємця ОСОБА_11. ОСОБА_5 проник до приміщення магазину, а ОСОБА_6 залишився ззовні спостерігати за навколишньою обстановкою і у випадку появи сторонніх людей повідомити про те ОСОБА_5. З приміщення магазину ОСОБА_5 таємно викрав гроші в сумі 3000 грн. та належать ОСОБА_11, майно на загальну суму 2800 грн. 08 коп., всього на загальну суму - 5800 грн. 08 коп..

Продовжуючи свою злочинну діяльність 13.02.2014 року близько 01 години ОСОБА_6, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_5, на автомобілі НОМЕР_3, з метою вчинення крадіжки, повторно приїхали до магазину ПП ОСОБА_12 по вулиці Центральній, буд. 93 у селі Острожку Баранівського району. ОСОБА_6 за допомогою лома зірвав навісні замки з вхідних дверей магазину, з ОСОБА_5 таємно проникли у приміщення магазину, звідки викрали гроші в сумі 727 грн. 56 коп. та майно на загальну суму 2614 грн. 94 коп., всього на загальну суму 3342 грн. 50 коп..

18.03.2014 року близько 22 год. в місті Баранівка, ОСОБА_5 з метою вчинення крадіжки прибув до магазину «Вигідний» що знаходиться на вулиці Леніна, буд. 22«а» і належить ПП ОСОБА_13, шляхом пошкодження вікна проник до приміщення, звідки повторно, таємно викрав: гроші в сумі 436 грн. та майно на загальну суму 140 грн. 70 коп., всього на загальну суму 576 грн. 70 коп..

Суд визнав винним і засудив ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, за ч. 1 ст. 304 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, суд призначив ОСОБА_6 остаточне покарання, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України суд звільнив ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком три роки.

Відповідно до ст. 76 КК України суд поклав на ОСОБА_6 обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Суд визнав винним і засудив ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 23.10.2013 року, остаточно ОСОБА_5 призначене покарання 3 роки один місяць позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної її сином ОСОБА_5, задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 кошти по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної злочином 43413 грн. 55 коп., за моральну шкоду в розмірі 7000 грн., а всього 50413 грн. 55 коп..

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про відшкодування 3000 грн. моральної шкоди відмовлено за безпідставністю.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави понесені витрати за проведення судових експертиз в сумі 367 грн. 95 коп. (отримувач УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувач ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЗКПО 38035726, рахунок 31117115700002, код класифікації доходів 24060300).

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави понесені витрати за проведення судових експертиз в сумі 1202 грн. 85 коп. (отримувач УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЗКПО 38035726, рахунок 31117115700002, код класифікації доходів 24060300).

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_7 і потерпілого ОСОБА_2, які підтримали вимоги апеляційної скарги адвоката за виключенням заявленого цивільного позову потерпілого до обвинуваченого ОСОБА_6, про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 3000 грн., у звязку з добровільною сплатою засудженим заявленої суми збитку, захисника ОСОБА_3, який підтримав вимоги поданої ним апеляційної скарги та аналогічної за змістом і вимогами апеляційної скарги представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_14, заперечення прокурора Кучера Л.П. проти задоволення апеляційних скарг, який вважає вирок суду законним і обгрунтованим, а покарання, призначеним відповідно до вимог ст. 65 КК України, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах визначених ст. 404 КПК України, переоцінивши встановлені судом першої інстанції докази, обговоривши доводи учасників судового розгляду, апеляційний суд не встановив підстав для задоволення апеляційних скарг виходячи з наступного.

Перевіряючи доводи захисника ОСОБА_7, про невідповідність призначених ОСОБА_6 і ОСОБА_5 покарань тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та їх особам, апеляційний суд дійшов висновку, що вони спростовуються матеріалами судового провадження.

Як убачається з матеріалів, суд першої інстанції, обираючи вид та міру покарання, яке необхідно призначити винним особам за вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень, урахував тяжкість скоєних протиправних діянь, дані, що характеризують їх особи, обставини, що пом'якшують покарання і відсутність обставин, які їх обтяжують.

Суд узяв до уваги, що ОСОБА_6 вчинив більше двох умисних злочинів, вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем проживання, утримує і виховує двох малолітніх дітей, є інвалідом 3-ї групи, заподіяну шкоду повністю відшкодував потерпілим.

В апеляційному суді ОСОБА_6 вину визнав, у тому числі причетність до крадіжки мотоцикла потерпілого ОСОБА_2, щиро каявся, надав суду розписку потерпілого ОСОБА_2, про відшкодування заявленого позову, що було підставою відмови захисника ОСОБА_7 і потерпілого від позовних вимог під час апеляційного розгляду і свідчить про критичне ставлення засудженого до вчиненого та усвідомлення ним противоправності своїх дій.

Тому, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6, його сімейний стан, наявність двох дітей, відсутність обставин, які обтяжують покарання, апеляційний суд вважає обгрунтованим визначене судом першої інстанції покарання засудженому із застосування ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку. У даному випадку, таке покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6Ю та попередження вчинення ним нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 суд визнав обставинами, що пом'якшують покарання - вчинення злочинів у неповнолітньому віці, відшкодування шкоди заподіяної крадіжками з магазинів та визнання вини у вчинених крадіжках з магазинів і призначив покарання мінімальним розміром, у межах, установлених у санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Суд першої інстанції урахував, що ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується з негативної сторони, як схильний до крадіжок чужого майна, вчинив умисні тяжкі злочини під час іспитового строку, не відбувши покарання визначеного попереднім вироком суду.

Неповнолітній ОСОБА_5 вчинив 5 епізодів кримінальних правопорушень, два з яких самостійно, без стороннього впливу, менш ніж через 2 місяці після засудження його за аналогічні протиправні діяння проти власності.

Наведені обставини, у сукупності з даними, що випливають з негативної характеристики неповнолітнього обвинуваченого і повторне вчинення ним кримінальних правопорушень свідчить про стійкість протиправної поведінки ОСОБА_5 та його небажання стати на шлях виправлення і до нормальної адаптації у суспільстві.

Тому, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції при визначенні виду і розміру покарання дотримані вимоги ст. 65 КК України, а призначене обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, за сукупністю вироків, відповідно до вимог ст. 71 КК України, є правильним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Перевіряючи доводи захисника ОСОБА_3, представника обвинуваченого ОСОБА_4 і обвинуваченого ОСОБА_5 про непричетність ОСОБА_5 до викрадення з будинку потерпілого ОСОБА_2 коштів: 100 доларів США, 1000 ЕВРО, 700 доларів США, оскільки потерпілим незаперечно не доведено наявність у нього таких сум до проникнення обвинуваченого у приміщення, апеляційний суд вважає їх надуманими і такими, що спростовуються матеріалам кримінального провадження.

Потерпілий ОСОБА_2 давав послідовні покази про те, що у нього було викрадено 800 доларів США і 1000 ЄВРО, а ОСОБА_5 15 лютого 2015 року у його присутності та присутності свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, представника служби у справах дітей Баранівської РДА ОСОБА_17 вину визнав і розповів працівникам міліції, яким чином від здійснював крадіжку коштів.

Суд дав оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_5, який вину визнав і розповів про спосіб проникнення до будинку ОСОБА_2 і викрадення 800 доларів США та 1000 ЄВРО. Однак, після допиту обвинуваченого ОСОБА_6, який заперечив факт отримання від ОСОБА_5 викраденої у потерпілого валюти, ОСОБА_5, незважаючи на доведеність фактів проникнення в будинок ОСОБА_2 змінив покази і заявив, що обмовив себе у викраденні заявленої потерпілим суми валюти. Зміна показів обвинуваченим може свідчити лише про намагання уникнути матеріальної відповідальності за завдану потерпілому ОСОБА_2 шкоду.

Факт проникнення в будинок ОСОБА_2 і скоєння крадіжок стверджується також заявою потерпілого до правоохоронних органів та протоколом огляду місця події з виявленням слідів проникнення.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволений. Судом стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілого кошти по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної злочином 43413 гривень 55 копійок та моральну шкоду в розмірі 7000 грн., а всього 50413 грн. 55 коп.. Тому, судове рішення в цій частині, є правильним.

За наведених обставин апеляційний суд не встановив суттєвих недоліків, які могли б бути підставою для задоволення апеляційних скарг захисника ОСОБА_1 в інтересах потерпілого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 і представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 та скасування чи зміни вироку суду.

Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_1 в інтересах потерпілого ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 та представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2015 року по кримінальному провадженню № 12013060110000492 щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5, залишити без задоволення, а вирок суду, без зміни.

На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді апеляційного суду

Житомирської області: