Рішення № 57985705, 25.05.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2016 р.Справа № 916/779/16

За позовом: Комунального підприємства „Одескомунтранс (65031, м. Одеса, вул. Братів Поджіо, 4, код ЄДРПОУ 31185678)

до Житлово-будівельного кооперативу „Портовик-судоремонтник-3 (65070, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 18, корпус 4, код ЄДРПОУ 20996326)

про стягнення заборгованості за Договорами надання послуг від 01.01.2012 № 611 та від 11.12.2014 № 611 у розмірі 21 235,57 грн., з якої: 14 828,00 грн. основний борг, 4 340,32 грн. пеня, 83,83 грн. 3% річних, 1 983,42 грн. сума інфляційного збільшення

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 25.03.2016);

Від відповідача не з'явився.

Суть спору:

Комунальне підприємство „Одескомунтранс (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Житлово-будівельного кооперативу „Портовик-судоремонтник 3 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договорами надання послуг від 01.01.2012 № 611 та від 11.12.2014 № 611 у розмірі 21 235,57 грн., з якої: 14 828,00 грн. основний борг, 4 340,32 грн. пеня, 83,83 грн. 3% річних, 1 983,42 грн. сума інфляційного збільшення.

Ухвалою суду від 04.04.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.04.2016.

В судових засіданнях оголошувались перерви 20.04.2016 до 11.05.2016, 11.05.2016 до 25.05.2016.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 509, 611, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору надання послуг від 01.01.2012 № 611 та від 11.12.2014 № 611, щодо оплати наданих послуг.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином /а.с. 119/

У судовому засіданні 11.05.2016 заперечував проти задоволення позову через неналежне виконання Позивачем своїх обовязків за Договорами від 01.01.2012 № 611 та від 11.12.2014 № 611.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

в с т а н о в и в

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

01.01.2012 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 611 (далі Договір від 01.01.2012) /а.с. 17-18/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 3.3, 7.1 Договору від 01.01.2012 замовник (Відповідач) доручає, а виробник (Позивач) приймає на себе зобовязання щодо виконання послуг зі збирання, вивезення та поховання (утилізації) твердих побутових відходів, накопичених у замовника, на умовах цього договору. Загальний обсяг твердих побутових відходів, які підлягають збиранню, вивезенню та похованню, на термін дії договору розраховуються згідно розрахунку: ЗО = N * КМ / 365 * ТДД де:

N норма накопичення твердих побутових відходів на рік на одного мешканця. На дату укладання договору складає 2,92 куб.м., згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.12.2006 № 910;

КМ кількість мешканців, що проживають в будинках, які обслуговуються замовником;

ТДД термін дії договору у днях.

Сума договору визначається виходячи з кількості мешканців помноженої на норму сміттєнакопичення (2,92 куб.м. на рік) на одного мешканця, помноженої на вартість вивезення 1 куб.м. твердих побутових відходів, помноженої на кількість календарних днів, на які цей договір укладений, поділений на 365 днів. Вартість вивезення 1 куб.м. твердих побутових відходів складає 26,71 грн., в тому числі ПДВ 4,45 грн. Кількість мешканців на 01.01.2012 складає 90 чол. Замовник вносить плату за послуги на поточний рахунок виробника не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, у якому надані послуги. Договір діє з 01.01.2012 та до 31.12.2012 і до повного виконання фінансових зобовязань.

Договір від 01.01.2012 був пролонгований відповідно до пункту 7.2 цього договору на той же строк на тих же умовах.

01.01.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду (а.с. 19) до Договору від 01.01.2012, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо пролонгації Договору від 01.01.2012 до 31.12.2014. Пролонгація допускається необмежену кількість разів.

Судом встановлено, що Позивачем на виконання умов Договору від 01.01.2012 Відповідачу були надані відповідні послуги на загальну суму 13 728,00 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаними Відповідачем без зауважень, а саме:

572 грн. за січень 2013 р. № ОУ-024963 (а.с. 33);

572 грн. за лютий 2013 р. № ОУ-026741 (а.с. 33 на звороті);

572 грн. за березень 2013 р. № ОУ-026948 (а.с. 32);

572 грн. за квітень 2013 р. № ОУ-027369 (а.с. 32 на звороті);

572 грн. за травень 2013 р. № ОУ-027965 (а.с. 31);

572 грн. за червень 2013 р. № ОУ-028692 (а.с. 31 на звороті);

572 грн. за липень 2013 р. № ОУ-029234 (а.с. 30);

572 грн. за серпень 2013 р. № ОУ-029366 (а.с. 30 на звороті);

572 грн. за вересень 2013 р. № ОУ-030810 (а.с. 29);

572 грн. за жовтень 2013 р. № ОУ-030939 (а.с. 29 на звороті);

572 грн. за листопад 2013 р. № ОУ-031695 (а.с. 28);

572 грн. за грудень 2013 р. № ОУ-031824 (а.с. 28 на звороті);

572 грн. за січень 2014 р. № ОУ-032984 (а.с. 27);

572 грн. за лютий 2014 р. № ОУ-033196 (а.с. 27 на звороті);

572 грн. за березень 2014 р. № ОУ-033648 (а.с. 26);

572 грн. за квітень 2014 р. № ОУ-034186 (а.с. 26 на звороті);

572 грн. за травень 2014 р. № ОУ-034623 (а.с. 25 на звороті);

572 грн. за червень 2014 р. № ОУ-035045 (а.с. 25);

572 грн. за липень 2014 р. № ОУ-035166 (а.с. 24);

572 грн. за серпень 2014 р. № ОУ-035711 (а.с. 24 на звороті);

572 грн. за вересень 2014 р. № ОУ-036095 (а.с. 23);

572 грн. за жовтень 2014 р. № ОУ-036217 (а.с. 23 на звороті);

572 грн. за листопад 2014 р. № ОУ-036389 (а.с. 22);

572 грн. за грудень 2014 р. № ОУ-036511 (а.с. 22 на звороті).

Проте, Відповідач сплатив за надані послуги за Договором від 01.01.2012 в сумі 11 440,00 грн., що й не заперечується Позивачем. Отже, сума боргу Відповідача за Договором від 01.01.2012 складає 2 288,00 грн. (13 728,00 11 440,00 = 2 288,00).

11.12.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір № 611 (далі Договір від 11.12.2014) /а.с. 20-21/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.6, 2.8, 3.1, 3.3, 7.1 Договору від 01.01.2012 замовник (Відповідач) доручає, а виробник (Позивач) приймає на себе зобовязання щодо виконання послуг зі збирання, вивезення та поховання (утилізації) твердих побутових відходів, накопичених у замовника, на умовах цього договору. Загальний обсяг твердих побутових відходів, які підлягають збиранню, вивезенню та похованню, на термін дії договору розраховуються згідно розрахунку: ЗО = N * КМ / 365 * ТДД де:

N норма накопичення твердих побутових відходів на рік на одного мешканця. На дату укладання договору складає 2,92 куб.м., згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 26.12.2006 № 910;

КМ кількість мешканців, що проживають в будинках, які обслуговуються замовником;

ТДД термін дії договору у днях.

Сума договору визначається виходячи з кількості мешканців помноженої на норму сміттєнакопичення (2,92 куб.м. на рік) на одного мешканця, помноженої на вартість вивезення 1 куб.м. твердих побутових відходів, помноженої на кількість календарних днів, на які цей договір укладений, поділений на 365 днів та складає 6 864,00 грн. в тому числі ПДВ 1 144,00 грн. Вартість вивезення 1 куб.м. твердих побутових відходів складає 26,71 грн., в тому числі ПДВ 4,45 грн. Кількість мешканців на 11.12.2014 складає 88 чол. Сума договору корегується в залежності від зміни кількості мешканців станом на перше число кожного місяця, відповідно до чинного законодавства. Сума договору корегується також у разі зміни мінімальної заробітної плати, ростом цін на паливно-мастильні матеріали, запасні частини, інші чинники, які складають вартість вивезення 1 куб.м. твердих побутових відходів, а також у разі виникнення обставин, які, відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України, сторони не могли передбачити при укладанні договору. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Замовник вносить плату за послуги на поточний рахунок виробника не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим, у якому надані послуги. Договір діє з 01.01.2015 та до 31.12.2017. Визначення кількості контейнерів для збору твердих побутових відходів, розраховується виходячи з щоденного спорожнення контейнерів, за формулою К = Н * N / V / 365, де

К кількість контейнерів;

Н чисельність населення, що мешкає в будинках за даними підприємств, які займаються утриманням відповідних будинків, при цьому дані про численність населення можуть коригуватися не частіше одного разу на місяць;

N тимчасові норми накопичення твердих побутових відходів та складають 2,92 куб.м. на одну особу на рік в багатоповерхових будинках;

V обєм одного контейнера.

Згідно із пунктами 10.4, 10.5 Договору від 11.12.2014 у разі відмови замовника від підписання актів, передбачених умовами цього договору, він зобовязаний обґрунтувати причини відмови у письмовій формі та надати їх виробнику в строк до 10 числа місяця, наступного за звітнім. У разі, якщо замовник не надав виробнику в строк, вказаний у пункті 10.4 цього договору, обґрунтовану відмову від підписання актів наданих послуг, а також не підписав акт наданих послуг, послуги вважаються наданими належним чином та в повному обсязі, а акт наданих послуг підписаним.

Позивачем на виконання умов Договору від 11.12.2014 були надані відповідні послуги та направлені Відповідачу ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

572,00 грн. за січень 2015 р. № ОУ-0000127 (а.с. 117);

572,00 грн. за лютий 2015 р. № ОУ-0000233 (а.с. 116);

572,00 грн. за березень 2015 р. № ОУ-0000428 (а.с. 115);

572,00 грн. за квітень 2015 р. № ОУ-0000571 (а.с. 114);

572,00 грн. за травень 2015 р. № ОУ-0000765 (а.с. 113);

572,00 грн. за червень 2015 р. № ОУ-0000996 (а.с. 112);

Всього: 3 432,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України „Про ціни і ціноутворення від 21.06.2012 № 5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання, зокрема, фіксованих цін.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 № 1875-IV до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 № 1875-IV Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення міста Одеси від 28.05.2015 № 143, встановлено тариф з 01.07.2015 11,50 грн./міс. На 1-ну людину (з ПДВ) /а.с. 38, 38 на звороті/.

Також, Позивачем на виконання умов Договору від 11.12.2014 за новими тарифами були надані відповідні послуги та направлені Відповідачу ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

1 012,00 грн. за липень 2015 р. № ОУ-0001165 (а.с. 111);

1 012,00 грн. за серпень 2015 р. № ОУ-0001325 (а.с. 110);

1 012,00 грн. за вересень 2015 р. № ОУ-0001506 (а.с. 109);

1 012,00 грн. за жовтень 2015 р. № ОУ-0001639 (а.с. 108);

1 012,00 грн. за листопад 2015 р. № ОУ-0001896 (а.с. 107);

1 012,00 грн. за грудень 2015 р. № ОУ-0001909 (а.с. 106);

1 012,00 грн. за січень 2016 р. № ОУ-0000079 (а.с 105);

1 012,00 грн. за лютий 2016 р. № ОУ-0000151 (а.с. 104);

1 012,00 грн. за березень 2016 р. № ОУ-0000349 (а.с. 103).

Всього: 9 108,00 грн.

Проте, вказані акти відповідачем не підписані, а надані послуги не оплачені.

Отже, сума боргу за Договорами від 01.01.2012 та від 01.01.2015 складає 14 828,00 грн. (2 288,00 + 3 432,00 + 9 108,00 = 14 828,00).

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996 № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що сума пені за прострочення оплати за Договорами від 01.01.2012 та від 11.12.2014 за періоди з 11.10.2014 по 31.03.2016, становить суму у розмірі 4 340,32 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем /а.с. 14-16/.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (пункт 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18).

Отже, враховуючи інтереси сторін, причини неналежного виконання Відповідачем грошового зобовязання за Договорами від 01.01.2012 та від 11.12.2014, а саме несвоєчасну сплату мешканцями будинку, зменшення негативних наслідків порушення зобовязання, з огляду на компенсацію інфляційного збільшення та 3 % річних, а також невідповідність розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 1 000,00 грн.

Згідно із частинами першою, другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення виконання грошового зобовязання за Договором від 01.01.2012 за період з 11.01.2015 по 31.03.2016, становить суму у розмірі 83,83 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем /а.с. 14-16/.

Сума інфляційного збільшення за прострочення грошового зобовязання за Договорами від 01.01.2012 та від 11.12.2014 становить суму 1 983,42 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем /а.с. 14-16/.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 14 828,00 грн. суми основного боргу, 1 000,00 грн. пені, 83,83 грн. 3 % річних та 1 983,42 грн. суми інфляційного збільшення за Договорами від 01.01.2012 та від 11.12.2014.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими при задоволенні позову судовий збір покладається на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А також враховує те, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено (пункт 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013 № 7).

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 30 травня 2016 р.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частиною третьою статті 551, частиною другою статті 625, статтею 629 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 2 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996 № 543/96-ВР, пунктом 2 частини першої статті 7, частиною третьою статті 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 № 1875-IV, пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України „Про ціни і ціноутворення від 21.06.2012 № 5007-VI, пунктом 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, пунктом 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013 № 7, статтями 33, 34, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Портовик-судоремонтник-3 (65070, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 18, корпус 4, код ЄДРПОУ 20996326) на користь Комунального підприємства „Одескомунтранс (65031, м. Одеса, вул. Братів Поджіо, 4, код ЄДРПОУ 31185678) 14 828,00 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять віім гривень 00 коп.) суму основного боргу, 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.) пені, 83,83 грн. (вісімдесят три гривні 83 коп.) 3 % річних, 1 983,42 грн. (одна тисяча девятсот вісімдесят три гривні 42 коп.) суму інфляційного збільшення.

3. В задоволені іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Портовик-судоремонтник-3 (65070, м. Одеса, вул. Варненська, буд. 18, корпус 4, код ЄДРПОУ 20996326) на користь Комунального підприємства „Одескомунтранс (65031, м. Одеса, вул. Братів Поджіо, 4, код ЄДРПОУ 31185678) витрати на сплату судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов