Постанова № 57985067, 23.05.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2016 р.Справа № 907/1104/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого суддіМарка Р.І.

СуддівЖелік М.Б.

ОСОБА_1

при секретарі судового засіданняМазепа Н.В.

за участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_2;

від позивача: не зявився;

від відповідача-1: ОСОБА_3;

від відповідача-2:Білей С.В.;

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області № 05/2-2496-15 від 23.02.2016 року (вх. № 01-05/961/16 від 26.02.16).

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.12.2016 р.

у справі № 907/1104/15, суддя Журавчак Л.С.

за позовом: прокурора міста Ужгорода в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача-1: Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м.Ужгород

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрошляхбуд-М, м.Мукачево

про: визнання протиправним та скасування п. 9.3 протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій від 14.04.15; визнання недійсним договору про закупівлю послуг за державні кошти №15-09/170703 від 05.05.15 зі змінами та доповненнями до нього та стягнення 273 312 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.12.2015р. у справі №907/1104/15 в позові прокурора міста Ужгорода в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрошляхбуд-М про визнання протиправним та скасування п. 9.3 протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій від 14.04.15; визнання недійсним договору про закупівлю послуг за державні кошти №15-09/170703 від 05.05.15 зі змінами та доповненнями до нього та стягнення 273 312 грн. відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.12.2015р. у справі №907/1104/15, заступник прокурора Закарпатської області звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 05/2-2496-15 від 23.02.2016 року (вх. № 01-05/961/16 від 26.02.16), в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області скасувати та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції при винесенні даного рішення норм матеріального та процесуального права. Скаржник стверджує, зокрема, що відповідач 2 порушив визначені законодавством вимоги для учасника торгів, не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 Закону України Про здійснення державних закупівель, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який містився в документації пропозиції конкурсних торгів, поданої 09.04.15 МКП Агрошляхбуд до Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, вказане підприємство припинило свою діяльність за рішенням засновників 06.04.15, номер запису про державну реєстрацію припинення 13231120009001295. Таким чином, Мукачівське колективне підприємство Агрошляхбуд на момент подачі пропозиції учасника конкурсних торгів, її розкриття, оцінки та акцепту, а також укладення договору про закупівлю послуг за державні кошти №15-09/170703 від 05.05.15, припинило свою діяльність в установленому законом порядку, а, отже, не було субєктом господарських правовідносин та не мало необхідної компетенції для участі у процедурі відкритих торгів та для укладення згаданого договору. Також позивач звертає увагу суду на те, що порушення вимог законодавства відповідачем 2, призвело до заподіяння шкоди державі, оскільки роботи з поточного ремонту вулиць, обумовлені у договорі про закупівлю, фактично проводилися юридичною особою, яка не мала жодного відношення ні до прилюдних торгів, ні до укладення договору за їх результатами, проте за фактично виконану роботу вона отримала кошти з місцевого бюджету. Крім цього, скаржник зазначає, що заява про забезпечення позову у ході розгляду справи не вирішувалася, а рішення про відмову в задоволенні такої заяви прийнято разом з рішенням по суті, що спричинило повне виконання сторонами своїх зобовязань.

Згідно автоматичного розподілу справ КП Документообіг господарських судів, 26.02.2016р. справу за № 907/1104/15 розподілено до розгляду судді доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Якімець Г.Г. та Желіка М.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.02.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.03.2016р.

У звязку із тимчасовою непрацездатністю судді члена колегії Желіка М.Б, судове засідання 21.03.2016 не відбулось, про що відповідно до абз. 2 пп. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016, було повідомлено представників сторін.

У звязку з перебуванням 11.04.2016 головуючого судді Марка Р.І. у відпустці, судове засідання 11.04.2016 не відбулось, про що відповідно до абз. 2 пп. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016, було повідомлено представників відповідача 1,2.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 137 від 18.04.2016 р. у звязку з відрядженням 18.04.2016р. по 23.04.2016р., та відпусткою з 25.04.2016р. по 06.05.2016р. судді Якімець Г.Г. зобовязано провести автоматичну заміну складу колегії суддів у справі № 914/3251/14.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.04.2016р. у звязку з відрядженням 18.04.2016р. по 23.04.2016р., та відпусткою з 25.04.2016р. по 06.05.2016р. судді Якімець Г.Г.,у склад колегії суддів для розгляду справи № 907/1104/15 введено замість судді Якімець Г.Г.- суддю Костів Т.С.

Ухвалами суду від 28.03.16 року та 18.04.2016р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у них

Відповідач 1 через канцелярію суду подав відзив на апеляційну скаргу від 21.03.2016р., яким просить залишити рішення господарського суду Закарпатської області від 28.12.2015р. у даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На адресу канцелярії суду 21.03.16р. поступив відзив на апеляційну скаргу, яким Товариство з обмеженою відповідальністю Агрошляхбуд-М просить залишити рішення господарського суду Закарпатської області від 28.12.2015р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 23.05.2016 року прибули прокурор та представники відповідачів.

Представник прокуратури підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідачів в судовому засіданні просили рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 23.05.2016 позивач явки повноваженого представника не забезпечив, хоча про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового повідомлення.

Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представника позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 23.05.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свою позицію, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом встановлено, що Протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій від 14.04.2015 по предмету закупівлі ДСТУ БД 1.1 - 1:2013, Поточний ремонт вулиць міста Ужгорода, 3 лоти, переможцем торгів за лотом №3 обрано Комунальне колективне підприємство "Агрошляхбуд", його пропозицію визнано найбільш економічно вигідною.

05.05.2015 року Департамент міського господарства Ужгородської міської ради та Комунальне колективне підприємство "Агрошляхбуд" уклало Договір про закупівлю послуг за державні кошти №15-09/170703 з ціною в 273312 грн. Додатковою угодою до договору №15-09/170703 від 05.05.15 у зв"язку зі зміною організаційно-правової форми Мукачівського колективного підприємства "Агрошляхбуд" шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд - М", правонаступника всіх прав та обов"язків, внесено зміни стосовно реквізитів підрядника, яким визначено: товариство з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд - М" , код ЄДРПОУ 03580280.

Прокуратурою в ході перевірки стану законності в Ужгородській міській раді та її структурних підрозділах з питань дотримання вимог бюджетного законодавства, в тому числі під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, зроблено висновок, що згаданий протокол оцінки пропозицій конкурсних торгів суперечить вимогам законодавства та підлягає скасуванню, укладений за результатами процедури закупівлі договір про закупівлю послуг за державні кошти підлягає визнанню недійсним, а перераховані на виконання вказаного договору кошти підлягають поверненню в державний бюджет.

Зокрема, вказує на те, що в документації пропозиції конкурсних торгів, поданій відповідачем 1 - підприємством наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якого Комунальне колективне підприємство "Агрошляхбуд" припинило свою діяльність за рішенням засновників 06.04.15, номер запису про державну реєстрацію припинення 13231120009001295, тобто Мукачівське колективне підприємство Агрошляхбуд на момент подачі пропозиції учасника конкурсних торгів, її розкриття, оцінки та акцепту, а також укладення договору про закупівлю послуг за державні кошти №15-09/170703 від 05.05.15, припинило свою діяльність в установленому законом порядку, а, отже, не було субєктом господарських правовідносин та не мало необхідної компетенції для участі у процедурі відкритих торгів та для укладення згаданого договору.

Крім того, прокурор вважає, що враховуючи факт припинення підприємством своєї діяльності, воно не могло мати ні обладнання та матеріально-технічної бази, ні працівників відповідної кваліфікації, ні фінансової спроможності виконати свої зобов"язання за договором про закупівлю послуг за державні кошти, пропозиція відповідача 2 не відповідала кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та умовам документації конкурсних торгів, а тому протокол оцінки пропозиції конкурсних торгів, цінових пропозицій від 14.04.2015, в частині акцептування пропозиції МКП "Агрошляхбуд", а також і сам договір про закупівлю послуг за державні кошти №15-09/170703 від 05.05.2015 підлягають визнанню недійсними, а кошти, перераховані на його виконання в розмірі 273312грн. підлягають стягненню з відповідача, в зв"язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Визначений прокурором позивач - Ужгородська міська рада, письмовою заявою від 19.11.2015 року відмовилась від позову. Ухвалою господарського місцевого суду від 30 листопада 2015 року вказана заява прийнята та задоволена судом з огляду на положення ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор з посиланням на ст. 29 Господарського процесуального кодексу України підтримав позовні вимоги в повному обсязі, в зв"язку з чим справу розглянуто сужом першої інстанції по суті.

Порядок здійснення відкритих торгів у сфері здійснення державних закупівель регулюється Законом України Про здійснення державних закупівель (Закон), який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Статтею 3 Закону установлено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів; запобігання корупційним діям і зловживанням.

За змістом ст.11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює комітет з конкурсних торгів який, серед іншого, проводить процедури закупівель, попередню кваліфікацію учасників; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця. Рішення комітету з конкурсних торгів оформляється протоколом, який підписується усіма членами комітету, присутніми на засіданні комітету з конкурсних торгів.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону, замовники у разі проведення процедур закупівель визначають кваліфікаційні критерії до учасників або учасників попередньої кваліфікації з числа тих, що встановлені частиною другою цієї статті. Замовник може встановлювати такі кваліфікаційні критерії: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів; наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами).

Після опублікованого у "Віснику державних закупівель" №208 від 10.03.15 оголошення про проведення конкурсних торгів МКП "Агрошляхбуд" подало заявку про участь у відкритих торгах.

09.04.15 року МКП "Агрошляхбуд, код 03580280 було зареєстровано у Реєстрі отриманих пропозицій конкурсних торгів, кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій".

До документації конкурсних торгів щодо предмету закупівлі (поточний ремонт вулиць м.Ужгорода ДСТУ Б Д 1.1. -1 :2013) на 2015 рік, на підтвердження відповідності встановленим кваліфікаційним критеріям та вимогам МКП Агрошляхбуд надало довідку, яка містить опис технічних та інших можливостей учасника, а саме про наявність обладнання та матеріально- технічної бази, з наданням відповідних підтверджуючих документів, в тому числі:

1) довідку учасника, яка містить інформацію про наявність в учасника обладнання та матеріально технічної бази;

2) довідку учасника торгів щодо кількості та кваліфікації працівників учасника, які перебувають з ним у трудових відносинах;

3) копії аналогічних договорів за останні три роки;

4) копію балансу підприємства за останній звітний період та копію звіту про фінансові результати за останній звітний період.

Згідно з п. 7 протоколу оцінка пропозицій конкурсних торгів здійснюється на основі критерію ціна пропозиції (питома вага критерію 100 балів).

Комітетом з конкурсних торгів визнано переможцем конкурсу мукачівське колективне підприємство «Агрошляхбуд» по лоту 3 та акцептовано пропозицію цього учасника на суму 273 312 грн., як найдешевшу та згідно з методикою оцінки найбільш економічно вигідною.

05 травня 2015 року Департамент міського господарства Ужгородської міської ради (Замовник) і Мукачівське колективне підприємство «Агрошляхбуд» (Підрядник) уклали договір № 15-09/170703 на поточний ремонт вулиць міста Ужгорода (договір) за умовами п.1.1 якого підрядник зобовязується власними силами і засобами організувати і здійснити на умовах цього договору виконання робіт з поточного ремонту (поточний ремонт вулиць м. Ужгорода), ДСТУ БД 1.1- 1:2013 Лот 3. Поточний ремонт вулиць Довженка, Підградська, Заводська, Волошина, Ольбрахта, Боженка, Федниця, відповідно до змісту пропозиції конкурсних торгів, а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані роботи. Згідно з п. 2.1 договору, договірна ціна на момент укладення договору становить 273 321 грн.

Поряд з цим, як встановлено судом, в ході проведення процедури відкритих торгів (березень-травень 2015 року), відповідач 2 - МКП "Агрошляхбуд" перебував в процесі реорганізації шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд-М".

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Мукачівське колективне підприємство "Агрошляхбуд" припинило свою діяльність за рішенням засновників 06.04.15, номер запису про державну реєстрацію припинення 13231120009001295, правонаступником його вказано - товариство з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд - М".

Відповідно до положення пункту 1.1 статуту ТОВ "Агрошляхбуд-М" є правонаступником Мукачівського колективного підприємства "Агрошляхбуд", утвореного внаслідок перетворення шляхом реорганізації з МКП "Агрошляхбуд" (код ЄДРПОУ 3580280).

Відповідно до ст. 104 ч.ч.1,2 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України перетворення юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходить усе майно, усі права та обовязки попередньої юридичної особи.

Так, стаття 512 Цивільного кодексу України містить перелік підстав зміни кредитора у зобов'язанні, а саме, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Самостійною підставою заміни кредитора є правонаступництво. Правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва має бути пряма вказівка акта цивільного законодавства (ч. З ст. 11 Цивільного кодексу України), а також настання певних обставин, які мають юридичне значення (припинення юридичної особи шляхом реорганізації тощо).

Судом встановлено, що в квітні 2015 року відбулось правонаступництво ТОВ Агорошляхбуд-М після проведеної в МКП "Агрошляхбуд" реорганізації шляхом перетворення.

Крім цього, як до зміни організаційно правової форми підприємства так і після такої зміни (перетворення) використовувався один і той самий індефікаційний код юридичної особи.

Отже, підприємство не зупиняло своєї поточної діяльності на час перетворення, оскільки діючим законодавством України не заборонено вести поточну господарську діяльність юридичній особі під час процесу її припинення шляхом реорганізації (перетворення).

За приписами ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними розяснено, що у силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (абз. 5 п. 2.10.)

Відповідно до п. 3.7 названої Постанови Пленуму, необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін. Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Згідно п. 2.11. Постанови пленуму ВГСУ від 29.05.2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів недійсними» за загальним правилом статті 217 ЦК України правочин не може бути визнаний недійсним, якщо законові не відповідають лише окремі його частини і обставини справи свідчать про те, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної його частини. У такому разі господарський суд може визнати недійсною частину правочину. Недійсними частини правочину визнаються за загальними правилами визнання правочинів недійсними із застосуванням передбачених законом наслідків такого визнання. Якщо недійсна частина правочину виконана будь-якою із сторін, господарський суд визначає наслідки такої недійсності залежно від підстави, з якої вона визнана недійсною.

Відповідно до п.2.4. У процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним, зокрема, шляхом: вчинення нового правочину; погодження правочину з відповідним державним органом, якщо це необхідно було для даного правочину, а таке погодження не було раніше здійснено тощо. Сторони також не позбавлені права вчинити правочин про внесення змін до правочину з метою приведення його у відповідність із законом (крім зміни ціни в договорі після його виконання, оскільки згідно з частиною третьою статті 632 ЦК України така зміна не допускається). Якщо згаданий правочин (про внесення змін) не суперечить вимогам закону, господарський суд приймає судове рішення, виходячи з його умов. При цьому господарським судам необхідно мати на увазі, що законом не передбачено заборони стосовно надання правочинові, - в тому числі про внесення змін до іншого правочину, - за згодою сторін зворотної дії в часі.

На момент проведення конкурсних торгів, розкриття, оцінки пропозиції та акцепту, а також укладення договору про закупівлю послуг за державні кошти №15-09/170703 від 05.05.15, МКП "Агрошляхбуд" припинило свою діяльність в установленому законом порядку шляхом реорганізації в ТОВ "Агрошляхбуд-М", яке є правонаступником усього його майна, усіх прав та обов"язків. В зв"язку з проведеним перетворенням після укладення згаданого Договору сторони уклали Додаткову угоду до нього, якою внесли зміни стосовно нової організаційно-правової форми відповідача 2.

Цей договір за своїм змістом не суперечить вимогам ст.40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та укладений з дотриманням норм ст.203 ЦК України, а відтак підстави для визнання цього правочину недійсним в порядку ст. 215 ЦК України, відсутні. Єдиною підставою для визнання недійсним договору підряду прокурор визначає те, що до ТзОВ «Агрошляхбуд-М», як правонаступника МКП «Агрошляхбуд», не могли перейти права і обовязки ліквідованої юридичної особи, що не знайшло свого підтвердження у процесі вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Разом з тим, згідно з п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом при оформленні документів для проведення торгів, а згодом і при укладенні Договору на закупівлю послуг за державні кошти Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради зареєстровано до участі в торгах підприємство, яке на день реєстрації було вже реорганізовано. Згодом, було укладено Додаткову угоду, якою приведено у відповідність назву та організаційно-правову форму переможця торгів. Зважаючи, що переможець торгів визначався комісією за єдиним критерієм - ціною послуг, беручи до уваги відповідність всіх інших критеріїв підприємства (тепер-товариства) для участі в торгах, та той факт, що його перемога в торгах не ставиться в залежність від його організаційно-правової форми, а також повне виконання договору без зауважень, суд не вбачає підстав для визнання як протоколу оцінки конкурсних торгів, так і укладеного на його виконання Договору недійсними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором не обґрунтовано та не доведено за допомогою належних та допустимих доказів ні порушень прав держави чи територіальної громади, внаслідок укладення та виконання спірного договору, ані обставин наявності суспільного інтересу на визнання спірного договору недійсним та відповідного протоколу конкурсної комісії в частині акцепту пропозиції відповідача 2, адже позовна заява не містить конкретних доводів та не зазначає доказів того, в чому полягає шкода, завдана укладеним договором: чи має місце невиконання чи неналежне виконання договору сторонами, чи було позбавлено права іншого потенційного виконавця підрядних робіт, чи сплачені стороною договору кошти не могли бути використані з метою, наведеною в договорі, а також, яким чином буде змінено наявну ситуацію, у разі, якщо таке право порушене, в разі задоволення позовних вимог.

Щодо забезпечення позову, колегія суддів зазначає наступне:

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (Постанова Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011).

Беручи до уваги, що матеріали справи містять докази про повне виконання спірного договору (двохсторонні акти виконаних робіт, підписані без зауважень), а також повну оплату таких робіт, у суду немає підстав для задоволення поданого прокурором клопотання.

Господарський суд Закарпатської області на підставі наданих доказів констатував, що що матеріали справи містять докази про повне виконання спірного договору (двохсторонні акти виконаних робіт, підписані без зауважень), а також повну оплату таких робіт, у суду немає підстав для задоволення поданого прокурором клопотання.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Однією із основних засад судочинства, визначених ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Такі ж обовязки статтею 29 ГПК України покладено і на прокурора, який бере участь у справі.

Постановляючи оскаржене рішення господарський суд Львівської області дослідив усі обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку та правильно застосував норми матеріального і процесуального права щодо вирішення спору.

Отже, рішення господарського суду Закарпатської області від 28.12.2015 року по справі №907/1104/15 є обґрунтованим, відповідає вимогам закону. Доводи ж апеляційної скарги цього висновку не спростовують, а тому законних підстав для скасування оскарженого судового рішення немає.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

п о с т а н о в и в:

1.Рішення господарського суду Закарпатської області від 28.12.2015 року в справі за номером 907/1104/15 залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області № 05/2-2496-15 від 23.02.2016 року залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлений 25.05.2016 р.

Головуючий-суддяМарко Р.І.

СуддяЖелік М.Б.

СуддяКостів Т.С.