Постанова № 57985027, 24.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2016 р. Справа№ 910/5314/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Баранця О.М.

при секретарі: Верьовкін С.С.

за участю представників сторін

від позивача: Півторак Т.О. ( за довіреністю № 220/54/д від 11.01.2016р.)

від відповідача : не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.03.2016 р.

у справі № 910/5314/16 (суддя: Привалов А.І.)

за позовною заявою Міністерства оборони України

до Концерну "Техвоєнсервіс"

про стягнення 54 935,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва № 910/5314/16 від 25.03.2016р. позовні матеріали повернуто Міністерству оборони України без розгляду на підставі п. 1, п. 6, ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не подано доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви, оскільки фінансові чеки та описи вкладення, які були додані до позовної заяви на підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача датовані 12.03.2016 року, а позовна заява підписана 24.03.2016 року. Також, судом зазначено, що до позовної заяви в якості підтвердження повноважень представника позивача Глазунова М.Ю. на підписання позовної заяви додано довіреність №220/55/д від 11.01.2016 р., яка підписана директором Юридичного департаменту Міністерства оборони України. Проте, повноважень директора Юридичного департаменту Міністерства оборони України видавати та підписувати від імені Міністерства оборони України довіреності на представництво інтересів Міністерства у господарському суді належними чином не підтверджені.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив на те, що при винесенні ухвали від 25.03.2016 року про повернення позовної заяви, суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

У судове засідання 24.05.2016 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання ( повідомлення про слухання справи вручено відповідачу 19.05.2016 року ), судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представник відповідача, за наявними у справі доказами.

Представник позивача, у судовому засіданні 24.05.2016 року підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою від 25.03.2016 року господарський суд м. Києва повернув позовні матеріали без розгляду на підставі п. п. 1, 6 ч.1 ст. 63 ГПК України, посилаючись на те, що позивачем не подано доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви, оскільки фінансові чеки та описи вкладення, які були додані до позовної заяви на підтвердження направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача датовані 12.03.2016 року, а позовна заява підписана 24.03.2016 року. Також, судом зазначено, що до позовної заяви в якості підтвердження повноважень представника позивача Глазунова М.Ю. на підписання позову додано довіреність №220/55/д від 11.01.2016 підписана директором Юридичного департаменту Міністерства оборони України, однак повноваження вищевказаної особи видавати та підписувати від імені Міністерства оборони України довіреності на представництво інтересів Міністерства у господарському суді належними чином не підтверджені.

Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 63 ГПК України передбачено вичерпний перелік підстав для повернення позовної заяви без розгляду. Зокрема, відповідно до п.1 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Дослідивши позовні матеріали, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна заява підписана особою, посадове становище якої невідоме, оскільки позов підписаний особою із зазначенням її посадового становища - представник Міністерства оборони України за довіреністю від 11.01.2016 № 220/55/д Глазунов М.Ю., повноваження якому надані директором Юридичного департаменту Міністерства оборони України полковником юстиції Ковалем В.П.

Також, суд першої інстанції, в разі виникнення сумнівів щодо повноважень представника позивача на підписання позовної заяви, або повноважень директора юридичного департаменту Міністерства оборони України полковника юстиції Коваль В.П. видавати та підписувати від імені Міністерства оборони України довіреності на представництво, не позбавлений можливості витребувати відомості, що підтверджують дані повноваження, а в разі їх відсутності має право на підставі п.1 ст.81 ГПК України залишити позов без розгляду.

Відносно не надання доказів надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви з доданими до неї документами, колегія суддів зазначає на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

Відповідно до п. 59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Пунктом 61 вищезазначених Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Отже, опис вкладення в цінний лист із відтиском штампу поштового відділення є належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Таким чином, якщо у суду першої інстанції є сумнів в надіслані позивачем на адресу відповідача позовної заяви та додатків до неї, він не позбавлений у процесі підготовки справи до розгляду витребувати у позивача додаткові докази, які підтверджують надсилання вищевказаних документів на адресу відповідача.

Суд першої інстанції дійшов хибного висновку, повертаючи заяву на підставі п.6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки єдиною підставою для повернення позовної заяви судом є сам факт не подання доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що додавши до позовної заяви оригінал опису вкладення з підписом працівника поштового відділення, як доказ надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивач виконав вимоги ст. ст. 56, 57 ГПК України, а тому у суду були відсутні підстави для повернення позовної заяви на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України.

Згідно ч. 7 ст. 106 ГПК України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду міста Києва від 25.03.2016 року скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити, ухвалу господарського суду № 910/5314/16 від 25.03.2016 скасувати.

Матеріали справи № 910/5314/16 повернути господарському суду м. Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.В. Кропивна

О.М. Баранець