Постанова № 57984985, 17.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р. Справа№ 910/21875/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Власова Ю.Л.

при секретарі судового засідання - Ляховенко М.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Кохановський В.С. - за довіреністю;

від відповідача: Шавгулідзе В.В. - за довіреністю

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015 (дата підписання 13.10.2015)

по справі №910/21875/15 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "ЕнергоБанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Талісман Страхування",

про стягнення 1 856 345,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ЕнергоБанк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" про стягнення заборгованості в сумі 1 856 345,17 грн. за кредитним договором № 1212-04 від 28.12.2012.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2015 у справі №910/21875/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" на користь Публічного акціонерного товариства "ЕнергоБанк" 1 330 000 грн. заборгованості по кредиту, 115 236,27 грн. заборгованості по відсоткам, 390 837,81 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 20 271,09 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" в дохід Державного бюджету України 73080 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015 у справі №910/21875/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству "ЕнергоБанк" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Разом з апеляційною скаргою скаржник також подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для вирішення справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 у справі №910/21875/15 у складі колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді: Власов Ю.Л., Коротун О.М. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.01.2016.

12.01.2016 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Талісман Страхування".

12.01.2016 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли додаткові пояснення на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 12.01.2016 представник відповідача подав суду клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 продовжено строк розгляду спору у справі №910/21875/15 на п'ятнадцять днів, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Талісман Страхування" та відкладено розгляд справи №910/21875/15 на 27.01.2016.

25.01.2016 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс", в якому він просить суд залишити рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

26.01.2016 через відділ документального забезпечення суду від третьої особи надійшли письмові пояснення з приводу обставин справи, в яких третя особа просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству "ЕнергоБанк" у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

26.01.2016 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" просило зупинити провадження у справі №910/21875/15 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №910/26068/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" до Публічного акціонерного товариства "ЕнергоБанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Талісман Страхування", про зобов'язання вчинити дії, яка розглядається Київським апеляційним господарським судом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 зупинено апеляційне провадження у справі №910/21875/15 до вирішення пов`язаної з нею справи №910/26068/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" до Публічного акціонерного товариства "ЕнергоБанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" Брайко С.А., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Талісман-Страхування" про зобов'язання вчинити дії.

До відділу документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №910/21875/15, у зв`язку з прийняттям Київським апеляційним господарським судом постанови від 11.02.2016 у справі №910/26068/15 та надано копію постанови.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.03.2016, у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному, для розгляду справи №910/21875/15 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Корсакової Г.В., суддів: Власова Ю.Л., Станіка С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Власова Ю.Л., Станіка С.Р. прийнято справу №910/21875/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015 до провадження, поновлено апеляційне провадження у справі №910/21875/15 та розгляд справи призначено на 30.03.2016.

Відповідно до розпорядження начальника відділу Київського апеляційного господарського суду № 09-52/600/16 від 30.03.2016 у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/21875/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.03.2016 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В. суддів: Хрипуна О.О., Власова Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 прийнято справу №910/21875/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015 у справі №910/21875/15 до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Хрипун О.О., Власов Ю.Л.

30.03.2016 до відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/26068/15 у Вищому господарському суді України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 розгляд справи відкладено на 17.05.2016.

16.05.2016 до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії постанови Вищого господарського суду України від 27.04.2016 у справі № 910/26068/15.

В судове засідання 17.05.2016 представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи, явка якого в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

У зв'язку з тим, що Вищим господарським судом України у справі № 910/26068/15 прийнято постанову від 27.04.2016 відсутні підстави для зупинення провадження у справі №910/21875/15.

В судовому засіданні 17.05.2016 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012 між Публічним акціонерним товариством "Енергобанк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" (Позичальник) укладено кредитний договір № 1212-04 (далі - Договір) відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, надалі за текстом - Кредит, на умовах визначеним цим Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору Банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 5 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п.1.2. Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 31.01.2014 Банк зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді одного траншу в розмірі 1 330 000,00 грн., а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати і повернути банку кредит та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п. 3.1 Договору видача кредиту здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника в ПАТ "Енергобанк".

Відповідно до п.1.3. Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 31.01.2014 строк користування кредитом до 30.01.2015 включно.

Згідно п. 1.4 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 31.01.2014 процентна ставка за користування кредитом -12,5% річних.

Відповідно до п. 2.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 31.01.2014 зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат передбачених цим договором забезпечуються заставою майнових прав на грошові кошти, які належать майновому поручителю приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Рітейл-Страхування", в сумі 1 400 000,00 грн., що розміщенні на вкладному (депозитному) рахунку в ПАТ «Енергобанк» у відповідності до умов договору банківського вкладу №81316/1/К від 28.12.2012, укладеного між банком та майновим поручителем приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Рітейл-Страхування".

Згідно п. 3.4 Договору Банк нараховує проценти, виходячи із розрахунку встановленої у цьому Договорі процентної ставки і фактичного залишку заборгованості не рідше одного разу на місяць, а Позичальник сплачує проценти щомісячно до 3-го (третього) числа (включно) наступного за звітним місяця, при цьому датою сплати процентів вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок Банку. При нарахуванні процентів Банк використовує метод «факт/факт», тобто приймається фактична кількість днів у місяці та фактична кількість днів у році. Позичальник має право достроково повністю або частково погасити заборгованість за кредитом, при цьому проценти за користування кредитом сплачується в повній сумі одночасно з поверненням кредитних коштів, виходячи із фактичної суми заборгованості за кредитом на дату дострокового погашення кредиту.

Відповідно до п.3.5. Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 31.01.2014 погашення кредиту Позичальник здійснює до 30 січня 2015 року включно на рахунок в ПАТ "Енергобанк". При цьому датою погашення заборгованості вважається дата фактичного зарахування коштів на вказаний рахунок Банку.

Згідно п. 8.1 Договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій Банк має право нараховувати Позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми простроченої заборгованості. Пеня нараховується за весь строк дії кредитного договору та до повного виконання позичальником зобов'язань по погашенню простроченої заборгованості. При нарахуванні пені банк використовує метод «факт/факт», тобто приймається фактична кількість днів у році.

На виконання умов Договору Банк свої зобов'язання щодо надання кредитних коштів виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит в сумі 5 000 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 29.12.2012 № 3301981.

Однак, в порушення умов договору свої зобов'язання щодо повернення тіла кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами відповідач належним чином не виконав, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду у даній справі, в якому позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" 1 856 345,17 грн. з яких: 1 330 000,00 грн. заборгованість за кредитом; 115 236,27 грн. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 29.12.2012 по 10.08.2015; 20 271,09 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне повернення процентів за кредитом за період з 27.01.2015 по 10.08.2015; 390 837,81 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту за період з 02.02.2015 по 10.08.2015.

Задовольняючи позовні вимоги повністю місцевий господарський суд виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, оскільки відповідач отримав відповідні кредитні кошти, однак у встановлений договором строк - 30.01.2015 їх не повернув та порушив зобов'язання зі сплати процентів, перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 1 330 000,00 грн. заборгованості за кредитом та 115 236,27 грн. заборгованості за процентами за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Згідно із ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 8.1 Договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій Банк має право нараховувати Позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми простроченої заборгованості. Пеня нараховується за весь строк дії кредитного договору та до повного виконання позичальником зобов'язань по погашенню простроченої заборгованості. При нарахуванні пені банк використовує метод «факт/факт», тобто приймається фактична кількість днів у році.

Здійснені позивачем розрахунки пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 390 837,81 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 20 271,09 грн. є арифметично вірними, відповідають вимогам законодавства та умовам договору, а тому вимоги в цій частині мотивовано були задоволені судом першої інстанції.

Твердження скаржника про те, що основне зобов'язання за кредитним договором № 1212-04 від 28.12.2012 було належним чином виконано майновим поручителем Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Талісман Страхування" шляхом відступлення банку, як заставодержателю, заставленого за договором застави від 28.12.2012 права на грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку майнового поручителя в ПАТ «Енергобанк» на підставі договору банківського вкладу № 8131/1/К від 28.12.2012, у зв'язку з чим зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» перед Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» за кредитним договором № 1212-04 від 28.12.2012 є такими, що припинилися, а отже, підстави для задоволення позовних вимог про стягнення 1 856 345,17 грн. відсутні, не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання позичальником зобов'язань з повернення кредиту за кредитним договором № 1212-04 від 28.12.2012, сплати процентів за користування ним, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених кредитним договором (основне зобов'язання), 28.12.2012 між публічним акціонерним товариством "Енергобанк", як заставодержателем, приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Рітейл-Страхування" (після зміни найменування - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Талісман Страхування"), як заставодавцем, укладено договір застави, за яким заставодавець надав в заставу заставодержателю майнове право вимоги на отримання грошових коштів, належних заставодавцю (далі за текстом - майновий поручитель, заставодержатель), що розміщені на його вкладному (депозитному) рахунку № 2652138131601 в ПАТ "Енергобанк" відповідно до умов договору банківського вкладу № 81316/1/К від 28.12.2012, укладеного між ним та ПАТ "Енергобанк".

У зв'язку із закінченням строку повернення кредиту за кредитним договором - 30.01.2015, відсутністю можливості вчасно погасити існуючу прострочену заборгованість та з метою запобігання сплати банку додаткових сум, що можуть бути викликані простроченням виконання зобов'язань за кредитним договором (проценти, збитки) позичальник звернувся до майнового поручителя з листом № 29-01/15 від 19.01.2015, в якому просив майнового поручителя виконати за нього зобов'язання за кредитним договором № 1212-04 від 28.12.2012 шляхом передачі заставодержателю майнового права на грошові кошти, які є предметом забезпечення за договором застави або іншим можливим способом.

Майновий поручитель ПАТ "Страхова компанія "Рітейл-Страхування", яке змінило своє найменування на приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Талісман Страхування" (третя особа), звернувся до банку з листом № 026/2015 від 27.01.2015, в якому повідомив про дострокове припинення дії договору банківського вкладу № 81316/1/К від 28.12.2012 та просив направити кошти, що перебувають на його поточному рахунку за вказаним договором, на погашення всієї заборгованості по кредитному договору № 1212-04 від 28.12.2012 відповідно до укладеного договору застави від 28.12.2012.

Листом №54-01/15 від 27.01.2015 позичальник повідомив банк, що не заперечує проти зарахування коштів, що належать майновому поручителю і виступають забезпеченням за договором кредиту, в рахунок погашення всієї заборгованості за договором.

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ЕнергоБанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" Брайко С.А. про визнання припиненими зобов'язань ТОВ "Вердикт Фінанс" за кредитним договором № 1212-04 від 28.12.2012, укладеним між ПАТ «Енергобанк» та ТОВ «Вердикт Фінанс», та визнання припиненим вказаного кредитного договору.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Вердикт Фінанс" зазначало, що відповідно до ст. 599 ЦК України його зобов'язання перед перед Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» за кредитним договором № 1212-04 від 28.12.2012 припинилися, оскільки такі були виконані його майновим поручителем шляхом відступлення банку, як заставодержателю, заставленого за договором застави від 28.12.2012 права на грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку майнового поручителя в ПАТ «Енергобанк» на підставі договору банківського вкладу № 8131/1/К від 28.12.2012, і таке право було прийнято банком.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2015 у справі № 910/26068/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2016, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" відмовлено.

Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначене, доводи скаржника про припинення його зобов'язань перед банком за кредитним договором № 1212-04 від 28.12.2012 є недоведеними та спростовуються наявними матеріалами справи.

Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не надав відповідачу можливості ознайомитися з матеріалами справи та порушив приписи ст. 77 ГПК України, не відклавши розгляд справи, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу про порушення провадження у справі від 01.09.2015 та призначення розгляду справи на 16.09.2015 відповідач отримав 08.09.2015, а ухвалу від 16.09.2015 про відкладення розгляду справи на 07.10.2015 відповідач отримав 24.09.2015, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 58, 59), тобто відповідач був завчасно повідомлений про дату та час судових засідань та мав можливість скористатися своїми процесуальними правами подати відзив на позов та забезпечити участь представника в судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду жодного доказу на спростування обставин, на які позивач послався як на підставу своїх вимог.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з позицією якого погоджується судова колегія, повно і всебічно дослідив всі суттєві обставини справи та дійшов правильного висновку про їх задоволення у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, що є підставою для стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості.

Щодо доводів скаржника про невірний розрахунок судом першої інстанції суми судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Станом на момент подання позовної заяви (19.08.2015) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» складала 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З огляду на зазначене, сума судового збору від сплати якого позивач у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку був звільнений на час звернення до суду з даним позовом, що підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України становить 37 126,90 грн. ( 1 856 345,17 грн.*2%), а не 73080 грн. судового збору, який розподілений судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015 у справі №910/21875/15 підлягає залишенню без змін з новим розподілом судових витрат.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015 у справі №910/21875/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015 у справі №910/21875/15 залишити без змін.

3. Розподілити судові витрати, виклавши абзац 4 рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2015 в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" (м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15; ідентифікаційний код 36698193) в дохід Державного бюджету України 37 126 (тридцять сім тисяч сто двадцять шість) грн. 90 коп. судового збору.»

4. Матеріали справи №910/21875/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді О.О. Хрипун

Ю.Л. Власов