Постанова № 57984982, 26.05.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2016 р.Справа № 916/146/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів М.А. Мишкіної, С.В. Таран

при секретарі судового засідання: А.В. Земляк

за участю представників сторін:

від позивача не зявився, про день, час та місце апеляційного перегляду повідомлений належним чином

від відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини 2138

на рішення господарського суду Одеської області від 05.04.2016 року

у справі № 916/146/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Одесагаз»

до Військової частини 2138

про стягнення 74524,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Одесагаз» звернулось до місцевого господарського суду з позовом (з урахуванням уточнень до нього від 14.03.2016р.) до Військової частини 2138 про стягнення 793,84 грн. 3% річних, 15876,74 грн. пені, 13037,07 грн. інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання за регульованим тарифом та розподіл природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів від 01.02.2015р. №008363-БТ (15) по зобовязанням за березень, квітень 2015р.

У відзиві на позов, відповідач зазначив про його необґрунтованість.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.04.2016р. (суддя Оборотова О.Ю.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 06.04.2016р., позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 1378,00 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач 15.04.2016р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.04.2016р. скаргу прийнято до провадження із призначенням до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши представників відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається зі звіту про результати проведення переговорної процедури закупівлі від 14.07.2015р. №1, замовником якої є ВЧ 2138, дата укладення договору про закупівлю визначена 23.03.2015р. (а.с. 46-47).

23.03.2015р. між ПАТ «Одесагаз» (Постачальник) та ВЧ 2138 (Споживач) укладено договір на постачання за регульованим тарифом та розподіл природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів №008363-БТ (15)/84-15.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору Постачальник взяв на себе зобовязання надати Споживачу послуги з постачання та розподілу природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності обєктів Споживача, останній в свою чергу взяв на себе обовязок сплатити Постачальнику вартість вищевказаних послуг у розмірі, строки і порядку, передбачені умовами договору.

Згідно з п.п. 3.6., 3.9., 3.10, 3.11. договору обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг з постачання та розподілу природного газу ГРМ, що оформляється на підставі даних комерційних вузлів обліку. Акти прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником. Постачальник здійснює постачання та розподіл природного газу на протязі року в обсязі 29,38 тис. м. куб., у тому числі по місяцях: березень (обсяг 5,38), квітень (обсяг 3,0), жовтень (5,0), листопад (8,0), грудень (8,0). Строк поставки: січень-грудень 2015р.

За приписами п. 4.17. договору акти прийому-передачі за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 2 числа, наступного за звітним місяця, на підставі наданих звітів з автоматичних коректорів (обчислювачів). Акти прийому-передачі є підставою для остаточних розрахунків.

За умовами п. 5.6. договору оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на р/р Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури. У випадку переплати за фактично спожитий газ, сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача за його письмовою вимогою. У випадку збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в пятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

Пунктом 5.8. договору передбачено, що у разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати вартості послуг по договору, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача, відповідно до черговості її виникнення.

За змістом п. 7.2.1. договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочки.

У відповідності до п. 11.1. договору, останній набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2015р. Даний договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.02.2015р. згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України (а.с. 27-32).

25.12.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору №008363-БТ (15)/84-15 від 23.03.2015р., згідно якої ціна договору становить 186808,35 грн. (а.с. 33).

В матеріалах справи наявні акти прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами від 31.03.2015р. (обсяг 7067 тис. м. куб. за березень 2015р. на суму 80473,91 грн.); від 30.04.2015р. (обсяг 2077 тис. м. куб. за квітень 2015р. на суму 20139,08 грн.), що загалом становить 100612,99 грн. (а.с. 44-45).

За твердженням позивача, відповідач не виконав взяті на себе зобовязання за спірним договором щодо своєчасної оплати поставки відповідачем природного газу за березень та квітень 2015р., у звязку з чим позивачем нараховано позивачу 3% річних, пеню та інфляційні, які у добровільному порядку Споживачем не сплачені, що і стало підставою для звернення Постачальника з даним позовом.

Як зазначив відповідач, зобовязання за договором №008363-БТ (15)/84-15 від 23.05.2015р. зі сплати поставленого відповідачем природного газу в березні та квітні 2015р. виконано в повному обсязі, що підтверджується рахунком фактурою від 14.07.2015р. №008363/4/3/1 та платіжним дорученням від 15.07.2015р. №1450 на суму 186807,77 грн. (а.с. 34-35).

Задовольняючі позовні вимоги повністю, місцевий господарський суд зазначив про встановлення факту неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобовязань за спірним договором щодо своєчасної та повної сплати отриманого газу за березень та квітень 2015р. Відповідач розрахувався із позивачем лише 22.07.2015р., про що свідчить відмітка на платіжному дорученні від 15.07.2015р. №1450.

Судова колегія не погоджується з таким висновком господарського суду Одеської області з огляду на слідуюче.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України заборонено односторонню відмову від зобов'язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалось вище, відповідачем спожито отриманий від відповідача природний газ у березні, квітні 2015р. на загальну суму 100612,99 грн. (80473,91 + 20139,08).

За умовами п. 5.6. договору №008363-БТ (15)/84-15 від 23.03.2015р. відповідач повинен сплачувати вартість газу протягом місяця, в якому постачається газ, тобто на умовах передплати (до дати складання акта приймання-передачі), а остаточний розрахунок проводиться не пізніше 10-го числа наступного місяця на підставі рахунка-фактури. Таким чином, умови договору повязують виникнення грошового зобовязання відповідача з відповідною календарною датою (10е число) та настанням події, з якою повязано його початок, а саме надання позивачем рахунку-фактури.

Виходячи з цього, позивач нарахував інфляційні, 3% річних та пеню, починаючи з 11 числа наступного місяця по день оплати (за березень 2015р. з 11.04.2015р. - 21.07.2015р.; за квітень 2015р. з 11.05.2015р. - 21.07.2015р.) - а.с. 56.

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура ПАТ «Одесагаз» №008363/4/3/1 від 14.07.2015р. за квітень 2015р. на загальну суму 186807,77 грн. Вказаний рахунок-фактура фактично містить загальні суми боргу відповідача за березень та квітень 2015р. (80473,91 + 20139,08 = 100612,99). Разом з тим, у вказаному рахунку рахується ще борг у розмірі 86194,78 грн. (186807,77-100612,99), але підстави його нарахування та докази на підтвердження наявності боргу в сумі 86194,78 грн. матеріали справи не містять, стосовно цього боргу нічого позивачем не зазначено ні в позовній заяві, ні в заяві про уточнення позовних вимог.

З урахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку, що сам позивач порушив п. 5.6. договору, виставивши зазначений рахунок-фактуру лише 14.07.2015р., чим позбавив відповідача здійснити його оплату до 10 числа.

За умовами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ВЧ 2138 сплатило борг за спожитий газ у загальній сумі 186807,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.07.2015р. №1450. Дата проведення банком 22.07.2015р., тобто в семиденний строк з урахуванням вихідних днів, як того вимагає ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Додатково слід зазначити, що за умовами договору постачання газу в 2015р. передбачалось в березні, квітні, жовтні, листопаді та грудні на загальну суму 219500,00 грн. Додатковою угодою від 25.12.2015р. сума договору була змінена і становила 186808,35 грн. Рахунок-фактура №008363/4/3/1 від 14.07.2015р. виставлений на загальну суму 186807,77 грн. і оплачений відповідачем у повному обсязі 22.07.2015р. Тобто, останній ще в липні 2015р. повністю розрахувався з ПАТ «Одесагаз» за поставлений газ в цілому за весь 2015р.

Таким чином, судова колегія не вбачає порушень з боку відповідача за зобовязаннями договору №008363-БТ (15)/84-15 від 23.03.2015р. щодо оплати природного газу, поставленого відповідачем у березні та у квітні 2015р., а тому підстави для нарахування 3% річних, пені та інфляційних відсутні.

Вищевикладене не було враховано судом першої інстанції, що призвело до прийняття неправильного рішення, яке підлягає скасуванню із відмовою у позові повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за апеляційний перегляд відшкодовується відповідачу за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини 2138 задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 05.04.2016 року у справі №916/146/16 скасувати.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» на користь Військової частини 2138 судовий збір в сумі 1515,80 грн. за апеляційний перегляд.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 30.05.2016р.

Головуючий суддяВ.Б. Туренко

СуддяМ.А. Мишкіна

СуддяС.В. Таран