Постанова № 57984914, 24.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2016 р. Справа№ 910/6381/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Лисенка М.В.

за участю представників

від позивача: Банах О.Л. - дов. від 09.11.2015 року б/н

від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Київметал" на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2016 року

у справі № 910/3681/16 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Київметал" (м. Київ)

до Київської міської ради (м. Київ)

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство „Київметал" з позовом до Київської міської ради про визнання недійсним пункту 1 рішення Київської міської ради від 28.02.2013 року № 89/9146 „Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень ст. 288 Податкового кодексу України" в частині, що стосується ПАТ „Київметал"; визнання недійсним та скасування п. 219 додатку до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 року № 89/9146 „Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень ст. 288 Податкового кодексу України".

Ухвалою від 08.04.2016 року господарський суд міста Києва у прийнятті позовної заяви Публічного акціонерного товариства „Київметал" до Київської міської ради про визнання недійсним рішення відмовив.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням ПАТ „Київметал" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк подання апеляційної скарги, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2016 року у справі № 910/6381/16 про відмову у прийнятті позовної заяви та направити матеріали справи до господарського суду міста Києва для розгляду справи по суті.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 року ПАТ „Київметал" було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційну скаргу було прийнято до провадження, призначено розгляд справи № 910/6381/16 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В зв'язку з перебуванням судді учасника колегії Коротун О.М. у відпустці 23.05.2016 року відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справ між суддями було визначено склад колегії суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Після зміни колегії розгляд справи розпочався спочатку.

В судове засідання 24.05.2016 року повноважні представники відповідача не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

В судовому засіданні 24.05.2016 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути скасовано повністю з передачею матеріалів справи на розгляд до місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо: 1) заява не підлягає розгляду в господарських судах України; 2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору; 3) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Як вбачається з матеріалів справи місцевий господарський суд відмовив у прийнятті позовної заяви ПАТ „Київметал" в зв'язку з її непідвідомчістю господарським судам (п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України).

Місцевий господарський суд мотивував ухвалу тим, що позовні вимоги про визнання недійсним п. 1 рішення Київської міської ради від 28.02.2013 року № 89/9146 в частині, що стосується ПАТ „Київметал", та про визнання недійсним та скасування п. 219 додатку до вищезазначеного рішення Київської міської ради з урахуванням п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 17, п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають розгляду в господарських судах України.

Проте з такими висновками місцевого господарського суду погодитися не можна.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єктом владних повноважень, відповідно до цієї статті, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при чому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За ч.ч. 1, ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Ст. 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. Територіальна громада це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр (абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно ст. 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

За змістом статей 3 та 5 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом цивільних відносин.

Згідно п.п. „а", „в", „й", „к" ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів; та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Отже, органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Таким чином, у відповідних відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами.

Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів. Спір вважається таким, що не підлягає вирішенню в господарських судах, коли він не підвідомчий господарським судам, тобто предмет спору не охоплюється ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Спори, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв. За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, що виникли при здійсненні господарської діяльності. За суб'єктним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, що виникають між юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та у випадках, передбачених законодавчими актами України за участю державних органів, органів місцевого самоврядування.

Отже, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Виходячи з наведеного, справи за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру підвідомчі господарським судам.

За змістом ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст. 11 Цивільного кодексу України, ст.ст. 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах. Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним п. 1 рішення Київської міської ради „Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до ст. 288 Податкового кодексу України" від 18.02.2013 року № 89/9146 та п. 219 додатку до вказаного рішення міської ради, в якому зазначена земельна ділянка, яку орендує ПАТ „Київметал".

Отже, у відносинах, які склались між сторонами відповідач, як власник земельних ділянок вирішив внести зміни до договору оренди саме для приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства, а тому оскаржуване рішення не є таким, що прийняте суб'єктом владних повноважень у сфері реалізації управлінських функцій. Оскільки спірне рішення не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий, даний спір має вирішуватись господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Такого ж висновку дійшов і Вищий господарський суд України в постановах від 28.05.2015 року № 910/22967/14 та від 01.07.2015 року № 910/27620/14 та Вищий адміністративний суд України в постановах від 13.08.2015 року № К/800/68598/14 та від 06.10.2015 року № К/800/24900/15.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 08.04.2016 року по справі № 910/6381/16 не відповідає чинному законодавству, винесена з порушенням норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення спору по суті, а тому підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд місцевого господарського суду. Апеляційна скарга ПАТ „Київметал" підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Київметал" на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2016 року по справі № 910/6381/16 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2016 року по справі № 910/6381/16 скасувати повністю.

3. Справу № 910/6381/16 передати на розгляд господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич