Постанова № 57984744, 24.05.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2016 року Справа № 912/3255/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Дмитренко Г.К.

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

від представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 19/3-02/150 від 19.10.2015 р., представник,

представники відповідача та третьої особи в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест", м. Світловодськ Кіровоградської області

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02 березня 2016 року у справі № 912/3255/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України", м. Київ

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест", м. Світловодськ Кіровоградської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Спецзовнішкомплект", м. Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 66 109 017 грн. 35 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 02 березня 2016 року (колегією суддів у склді: головуючий суддя Болгар Н.В., судді Змеул О.А., Шевчук О.Б.) позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест", Кіровоградська область, м. Світловодськ на користь Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України", м. Київ 37 500 000 грн. боргу по простроченому кредиту, 7 126 027 грн. 40 коп. заборгованості про прострочених процентах, 7 608 000 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 898 153 грн. 16 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 380 630 грн. 14 коп. річних за несвоєчасну сплату кредиту, 63 822 грн. 74 коп. річних за несвоєчасну сплату процентів, 11 100 000 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту, 1 432 383 грн. 91 коп. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів, всього - 66 109 017 грн. 35 коп. та 73 080 грн. судового збору.

Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконанням третьою особою умов договору кредитної лінії №5 від 07 жовтня 2011 року, у звязку з чим у відповідача, як поручителя, виникло зобовязання по достроковому погашенню заборгованості за кредитним договором. Господарський суд дійшов висновку, що договір поруки не припинив свою дію, оскільки позивач звернувся до відповідача з відповідним позовом в межах шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України, датою закінчення якого вважається 01 вересня 2015 року, а Банк звернувся до суду 18 серпня 2015 року, тобто з дотриманням шестимісячного строку предявлення вимоги др. поручителя.

Пеня за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів стягнута на підставі ст.ст.546-549 Цивільного кодексу України і п.7.1.1. кредитного договору. Інфляційні втрати і 3% річних стягнуто на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з зазначеним рішенням відповідач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест" оскаржує його на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що судом не було надано оцінки доводам відповідача щодо припинення договору поруки внаслідок пропуску Банком шестимісячного строку предявлення вимоги саме до поручителя, а не до підприємства. Вважає, що при вимозі про негайне повернення кредиту (п.3.3.1 кредитного договору), положення п.2.5 договору не діють.

Зазначає, що позивачем не вірно обраховано початок шестимісячного строку предявлення позову до суду, оскільки його початком останній вважає 18 лютого 2015 року та вважає цей строк не пропущеним, так як цією датою позов було направлено до суду. Таким чином, позивач підтверджує застосування п.2.5 договору поруки про повернення не всієї суми кредиту, у звязку з порушенням умов договору щодо сплати чергового платежу, а заборгованості по процентам у сумі 2 878 837, 90 грн., у звязку з тим,що відповідно до п.3.3.1 кредитного договору передбачено негайне повернення кредиту, то строк 5 днів не може застосуватися при визначенні строку звернення з позовом до суду, і тоді він становить дату 13 серпня, що підтверджує несвоєчасне звернення з позовом до суду.

Крім того, відповідач не визнає вимогу про усунення порушень зобовязано від 09 лютого 2015 року, отриману 13 лютого 2015 року дійсною та такою, що встановлює новий строк виконання кредитного договору 18 лютого 2015 року. Наводячи юридичну практику Верховного Суду України зазначає, що у разі зміни кредитором строку виконання основного зобовязання шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати. Тому обрахування шестимісячного строку з 18 лютого 2015 року є невірним.

На думку апелянта вимогу до поручителя про негайне повернення суми кредиту необхідно було направити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобовязанням, а саме до 01 березня 2015 року.

Стверджує, що у разі неналежного виконання боржником зобовязань за кредитним договором, строк предявлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як вбачається з графіка погашення кредиту, з часу несплати кожного з платежів починається перебіг позовної давності до боржника та обрахування шестимісячного строку для предявлення вимог до поручителя.

У разі предявлення Банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобовязання порука припиняється в частині певних щомісячних зобовязань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

На підставі не застосування позивачем приписів ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України апелянт вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зазначає, що до часу отримання 13 серпня 2015 року поручителем вимоги про усунення порушень зобовязань від 09 лютого 2015 року ні кредитор, ні позичальник не повідомляли поручителя про неможливість вчасного виконання кредитного договору.

Таким чином, вважає, що в оскаржуваному рішення суд помилково посилається на відрахування шестимісячного строку від останнього дня 46 місячного строку періоду користування кредитом (28.02.2015р. -01.09.2015р.), також від закінчення пятиденного строку від дня отримання поручителем вимоги про сплату боргу, так я к п.п.2.4, 2.5 договору поруки відноситься тільки к вимогам по сплаті чергової заборгованості, а не встановлення нового строку сплати всього кредиту, тобто його відкликання, а також від спливу 20 банківських днів з дати отримання підприємством вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту (13.02.2015р. -13.03.2015р.).

У звязку з наведеним, поручитель не вважає вимогу про усунення порушень зобовязань від 09 лютого 2015 року дійсною та такою, що встановлює новий строк виконання кредитного договору 18 лютого 2015 року, тому позов до суду необхідно було направити в шестимісячний строк в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобовязанням, так як умовами договору передбачено погашення процентів по кредиту періодичними платежами.

Апелянт вважає, що господарський суд неправомірно відхилив його клопотання про зупинення провадження у даній справі.

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест" просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 02 березня 2016 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

24 березня 2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест", м. Світловодськ Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02 березня 2016 року у справі № 912/3255/15, яку прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Джихур О.В. (доповідач), судді Виноградник О.М., Дмитренко Г.К. Розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 05 травня 2016 року о 12:00 год.

У звязку з перебуванням суддів Виноградник О.М., Дмитренко Г.К. у відпустці відповідно до п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Дніпропетровському апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів №1 від 08.02.16р., розгляд справи № 912/3255/15, призначений на 05 травня 2016 року не відбувся, про що було створено відповідну інформаційну довідку, яку розміщено на офіційному сайті Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Після повернення суддів Виноградник О.М., Дмитренко Г.К. з відпустки, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 травня 2016 року розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест", м. Світловодськ Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 02 березня 2016 року у справі № 912/3255/15 призначено в судовому засіданні на 24 травня 2016 року о 14:15 год.

Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, посилається на те, що ані умовами кредитного договору, ані умовами договору поруки, ані нормами чинного законодавства не передбачено, що наслідком неповідомлення позичальником поручителя про неможливість подальшого належного виконання умов кредитного зобовязання та/або Банком про прострочення позивальником чергового платежу є відсутність у позивача права стягувати з відповідача заборгованість, що виникла за договором.

Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" просить залишити рішення господарського суду Кіровоградської області від 02 березня 2016 року без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не зявились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 07 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Державний Ощадний банк України" (далі Банк) та Приватним підприємством "Спецзовнішкомплект" (далі Позичальник) укладено договір кредитної лінії №5 про надання кредиту у вигляді кредитної лінії окремими траншами з остаточним терміном повернення не пізніше 06 жовтня 2015 року та сумою максимального ліміту кредитування в еквіваленті 37 500 000 грн.

Пунктами 2.7.1 -2.7.3 кредитного договору встановлена процентна ставка за користування кредитом і порядок їх нарахування і зарахування на рахунок Банка.

Зобовязання позичальника за кредитним договором забезпечено порукою, про що між Публічним акціонерним товариством "Державний Ощадний банк України", ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю спільним українсько-польським підприємством "Ай.Ті.Джі-Інвест" (поручитель), Приватним підприємством "Спецзовнішкомплект" укладено договір поруки №2 від 29 листопада 2011 року, згідно якого відповідач зобовязується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобовязання за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому (т.1, а.с.27-29).

На виконання Кредитного договору Банком надано Підприємству кредит шляхом перерахування відповідно до листів останнього в безготівковому порядку грошових коштів на оплату насіння соняшника, інших матеріалів і послуг та для купівлі іноземної валюти для погашення заборгованості за кредитним договором № 7.6-51 від 09.09.08. Загальна сума виданих в період з 10.10.11 по 15.10.12 коштів склала 55 500 000 грн.

Пунктом 2.3.5. Кредитного договору, з урахуванням змін згідно додаткового договору № 3 від 05.10.2012, сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з таким графіком:

з 1 по 39 місяць - 37 500 000 грн;

на кінець 40 місяця - 33 500 000 грн;

на кінець 41 місяця - 29 500 000 грн;

на кінець 42 місяця - 25 500 000 грн;

на кінець 43 місяця - 21 500 000 грн;

на кінець 44 місяця - 17 500 000 грн;

на кінець 45 місяця - 13 500 000 грн;

на кінець 46 місяця - 9 500 000 грн;

на кінець 47 місяця - 5 500 000 грн;

на кінець 48 місяця - 0 грн.

Перша частина кредиту надана Позичальнику 10.10.11. Із вказаної дати розпочалося щомісячне нарахування процентів в розмірі 17 процентів річних, які підлягали сплаті Позичальником у встановлений пунктом 2.7.3. Кредитного договору строк.

Нарахування процентів за користування кредитом підтверджується випискою по рахунку Підприємства. Позичальником сплачено проценти за період користування кредитом з 10.10.11 по 31.08.14. Останню оплату процентів здійснено 03.09.14. Проценти, нарахування яких проведено з 01.09.14 Підприємством не сплачено.

Відповідно до підпунктів 3.1.1, 3.3.2 Кредитного договору Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником та/або Майновим поручителем/Поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених Кредитним договором та/або Договорами забезпечення, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за Кредитним договором), зокрема якщо Позичальник вчасно не сплатив суму Кредиту, її частину або проценти за користування Кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за Кредитним договором; після отримання Позичальником від Банку листа з повідомленням про вручення щодо відкликання Кредиту Позичальник зобов'язаний не пізніше 20-ти банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення кредиту (включаючи Основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування Кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов Кредитного договору).

За ч.1 ст.628, ст.629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позичальник умови Кредитного договору по сплаті процентів не виконав, внаслідок чого Банк, з урахуванням умов пп. пп. 5.3.1, 5.3.2 п. 5.3, пп. 7.1.1 п. 7.1 такого договору за вихідним № 55/2-06/1172-1238 від 09.02.15 повідомив Підприємство про відкликання кредиту та необхідність здійснити повне погашення кредиту (включаючи суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом). Вимога про дострокове повернення кредиту отримана Підприємством 13.02.15.

Докази виконання позичальником після отримання 13.02.15 листа № 55/2-06/1172-1238 від 09.02.15 зобов'язання не пізніше 20-ти банківських днів здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування Кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті) відсутні.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 названого Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою ст.1056 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Позивачем за вихідним № 55/2-06/178-1244 від 09.02.15 направлена відповідачу вимога про усунення порушення зобов'язань, в якій він повідомив про невиконання Позичальником Кредитного договору в частині сплати нарахованих процентів, розмір заборгованості, який утворився станом на 01.02.15 та просив сплатити протягом 5-ти календарних днів заборгованість у сумі 40 378 837 грн. 90 коп., а також проценти, комісії, штрафні санкції, які будуть донараховані на дату погашення заборгованості відповідно до умов Кредитного договору. Така вимога отримана ОСОБА_2 13.02.15. Докази виконання такої вимоги у встановлений п. 2.5 Договору поруки строк відсутні.

Проте, відповідач вимогу Банку не виконав, заборгованість за кредитним договором не погасив, що змусило Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" звернутися з відповідним позовом до поручителя ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест".

Згідно ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Нормою ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Положеннями ст.559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктами 3.1, 3.2. Договору поруки визначено, що Поручитель відповідає по зобов'язаннях за Кредитним договором перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Позичальник; Поручитель та Позичальник залишаються зобов'язаними перед Кредитором до тих пір, поки всі зобов'язання по кредитному договору не будуть виконані повністю.

Апеляційний господарський суд не погоджується з твердженням апелянта про припинення поруки в силу наступного.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2015 року у справі №912/891/15-г, яке набуло законної сили 18 лютого 2016 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю спільному українсько-польському підприємству "Ай.Ті.Джі-Інвест" відмовлено в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України", Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" про визнання припиненим договору поруки №3 від 29 листопада 2011 року (а.с.104-106).

Як встановлено ч.1 ст.251, ч.1 ст.252, ст.253, ч.3, ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок; строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку: якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший робочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Виходячи з редакції п. 2.3.5 Кредитного договору, останній день шестимісячного строку, у разі початку його розрахунку з кінця 4-го місяця періоду користування, припадає на останній день кінця 46-го місяця періоду кредитування, яким є 30.08.15. Оскільки 30.08.15 є вихідним днем (неділею), то днем закінчення шестимісячного строку, якщо його рахувати з кінця 40-го місяця періоду кредитування є 01.09.15 р.

Згідно з п. 3.3.1 Кредитного договору Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником взятих на себе обовязків та недотримання умов, передбачених Кредитним договором, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за Кредитним договором), зокрема, якщо Позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за Кредитним договором.

Згідно пунктів 1-3 ст.612 Цивільного кодексу України України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У вимозі №55/2-06/178-1244 про усунення порушення зобовязань Банк зазначив, що Позичальник не виконує належним чином зобовязання по сплаті нарахованих процентів, внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 01.02.2015р. становить у загальному розмірі 2 878 837,90 грн, а тому використовуючи своє право, що передбачене п. 1.1, п. 2.1 та п.2.5 Договору поруки Банк вимагав сплатити протягом 5 (пяти) календарних днів заборгованість всю суму заборгованості, яка станом на 01.02.2015 становила 78 837,90 грн.

За змістом викладених вище норм Цивільного кодексу, положень Кредитного договору та Договору поруки звернення позивача до суду з вимогою про дострокове стягнення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням боржником умов Кредитного договору є правомірним. Задоволення таких вимог є способом цивільно- правової відповідальності поручителя, як солідарного боржника за умовами Договору поруки.

Отже, твердження відповідача, що "кредитор мав на увазі повернення несвоєчасно сплачених процентів за користування кредитними коштами в сумі 2 878 837,90 грн., так при вимозі про негайне повернення кредиту (п. 3.3.1 Кредитного договору), положення Договору поруки не діють" є безпідставними та не доведеними.

Відповідач посилається на те, що в порушення вимог п.2.4 Договору поруки, кредитор не повідомив його про допущене позичальником прострочення чергового платежу.

Судова колегія приймає до уваги, що Банком направлено лист №55/2-06/178-1244 від 09.02.2015, а Поручителем отримано 15.02.2015 з вимогою про усунення порушення зобовязань за Кредитним договором (копія міститься в матеріалах судової справи), яку Поручителем станом на день розгляду даної справи в порушення п. 2.5 Договорів поруки не виконано.

Так, згідно з п.2.5 Договорів поруки Поручитель зобовязаний протягом пяти календарних днів з моменту отримання повідомлення Кредитора виплатити несплачену Позичальником суму Кредиту.

Умовами кредитного договору, договору поруки не передбачено, що наслідком не повідомлення Позичальником Поручителя про неможливість подальшого належного виконання умов кредитного зобовязання та/або Банком про прострочення Позичальником чергового платежу є відсутність у Позивача права стягувати з Відповідача заборгованість, що виникла за таким договором.

У відповідності до п.3.2 Договору поруки Поручитель залишається зобовязаним перед Кредитором до тих пір, поки всі зобовязання за Кредитним договором не будуть виконані повністю.

До того ж, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року №15-рп/2002 у справі №1-2/2002, досудове врегулювання спорів не є обовязковим, навіть у тому випадку, якщо це передбачено умовами договору.

Суди зобовязанні приймати рішення по таким категоріям справ в незалежності від наявності направлення позивачем відповідної претензії до відповідача.

Отже, суд при встановленні фактів порушення умов Кредитного договору щодо повернення грошових коштів має задовольняти позов про стягнення заборгованості (в тому числі достроково) за таким договором, навіть у разі не направлення кредитором боржнику та/або поручителю досудової вимоги.

Таким чином, доводи апелянта не спростовують законних всиновків господарського суду Кіровоградської області, у звязку з чим рішення господарського суду Кіровоградської області від 02 березня 2016 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.49, 99, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Ай.Ті.Джі-Інвест", м. Світловодськ Кіровоградської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 02 березня 2016 року у справі № 912/3255/15 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя Г.К. Дмитренко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 30.05.16 р.)