Рішення № 57984472, 24.05.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2016р. Справа№ 914/818/16

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Зубрицькій розглянула справу

за позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України Центральний проектний інститут в особі філії Львівський проектний інститут, м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Верховина-М, м.Львів,

про: стягнення 79 757,89 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1- представник;

Від відповідача: не зявився;

Суть спору: Державне підприємство Міністерства оборони України Центральний проектний інститут в особі філії Львівський проектний інститут звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Верховина-М про стягнення 79 757,89 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує посилаючись на наступне. 11.09.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Верховина-М було укладено договір оренди нерухомого державного майна №126, за умовами якого останнє отримало в строкове платне користування нерухоме державне майно нежитлові приміщення №№14, 15, 19, 21-24, загальною площею 89,2 кв.м., які розміщені на першому поверсі будівлі за адресою: м.Львів, вул. І.Франка, 61, що перебуває на балансі Філії Львівський проектний інститут Державного підприємства Міністерства оборони України Центральний проектний інститут.

Окрім того 11.09.2013р. між Державним підприємством Міністерства оборони України Центральний проектний інститут та Товариством з обмеженою відповідальністю Верховина-М було укладено договір №126-в/13 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та оплату комунальних послуг. За умовами даних договорів, відповідач повинен був вчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодовувати комунальні платежі. Однак відповідач виконував свої договірні зобовязання неналежним чином, станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача по орендній платі становить 32 459,96 грн, а заборгованість по комунальних платежах 41038,28 грн. За неналежне виконання договірних зобовязань відповідачу нараховано пеню в сумі 6 259,65 грн, а саме: 2408,58 грн пеня за несвоєчасну оплату орендних платежів та 3851,07 грн пеня за несвоєчасне відшкодування експлуатаційних витрат та надання комунальних послуг.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 28.03.2016 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 12.04.2016року.

Представник позивача в судове засідання 12.04.2016року зявився, на виконання вимог ухвали суду від 28.03.2016р. подав витребовувані документи. Відповідач в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив, з заявами та клопотання до суду не звертався. Ухвалою від 12.04.2016р. суд відклав розгляд справи на 26.04.16 р. у звязку з неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання 26.04.16 р. зявився. Відповідач в судове засідання не зявився, через канцелярію суду подав заяву про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням уповноваженого представника у відрядженні.

Ухвалою від 26.04.16 р. суд відклав розгляд справи на 10.05.16 р. у звязку з неявкою відповідача в судове засідання та клопотанням відповідача про відкладення.

В судове засідання 10.05.16 р. зявився представник позивача. Відповідач повторно не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, вимог ухвал суду не виконав.

Ухвалою від 10.05.16 р. суд відклав розгляд справи на 24.05.16 р. у звязку з неявкою відповідача в судове засідання.

В судове засідання 24.05.16 р. зявився представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювати спір мирним шляхом.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи за клопотанням відповідача, відповідач в жодне судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечив, відзиву на позов не подав. Окрім цього, суд враховує ту обставину, що строк розгляду справи закінчується 25.05.2016р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

11.09.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Верховина-М було укладено договір оренди нерухомого державного майна №126, за умовами якого останнє отримало в строкове платне користування нерухоме державне майно нежитлові приміщення №№14, 15, 19, 21-24, загальною площею 89,2 кв.м., які розміщені на першому поверсі будівлі за адресою: м.Львів, вул. І.Франка, 61, що перебуває на балансі Філії Львівський проектний інститут Державного підприємства Міністерства оборони України Центральний проектний інститут.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній мчсяць на індекс інфляції за наступний місяць. Згідно п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до Державного бюджету України та Балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів Украіни і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у такому співвідношенні: 70% до Державного бюджету на рахунок, визначений Державною казначейською службою України, а саме: Одержувач коштів Держбютжет м. Львова, 30% на рахунок Балансоутримувача.

Позивач просить суд стягнути з відповідача орендну плату згідно договору №126 за період квітень-грудень 2015 року, січень 2016 року в розмірі 32 459,96 грн. Обгрунтовуючи позовні вимоги про стягнення орендної плати позивач надає суду рахунки на оплату, які предявлялися відповідачу, а саме:

рахунок №108/1 від 30.04.2015р. на суму 2473,45 грн;

рахунок №140/1 від 31.05.2015р. на суму 2527,87 грн;

рахунок №173/1 від 30.06.2015р. на суму 2537,98 грн;

рахунок №207/1 від 31.07.2015р. на суму 2512,60 грн;

рахунок №240/1 від 31.08.2015р. на суму 2492,50 грн;

рахунок №277/1 від 30.09.2015р. на суму 2549,82 грн;

рахунок №314/1 від 31.10.2015р. на суму 2516,68 грн;

рахунок №350/1 від 30.11.2015р. на суму 2567,02 грн;

рахунок №386/1 від 31.12.2015р. на суму 2584,98 грн;

рахунок №15/1 від 31.01.2016р. на суму 2584,98 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості згідно вищевказаних рахунків становить 25 347,88 грн.

Однак, позивач в суму заборгованості зі сплати орендних платежів окрім 30%, яка підлягає до сплати на рахунок Балансоутримувача включає ПДВ з 70% оредної плати, перерахованої до Державного бюджету України.

Як вбачається з листа ДФС від 04.02.2016р. №2383/6/99-99-19-03-02-15 пунктом 17 Методики визначено, зокрема, що у разі, коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується: за цілісні майнові комплекси державних підприємств до державного бюджету; за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій (крім підприємств, установ та організацій галузі кінематографії, що належать до сфери управління Мінкультури, на період до 31 грудня 2016 року) 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно; за майно, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації), до державного бюджету. Якщо господарське товариство, створене у процесі приватизації (корпоратизації), утримує об'єкти житлового фонду, що не ввійшли до його статутного фонду, 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків господарському товариству.

Взаємовідносини щодо оренди державного майна, в тому числі і порядок перерахування орендної плати до бюджету, терміни внесення орендної плати регулюються договорами оренди. З числа обєктів оподаткування відповідно до підпункту 196.1.15 пункту 196.1 статті 196 Кодексу виключені операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу платник ПДВ зобовязаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, послуги з надання орендодавцем державного майна в оренду є обєктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених підпунктом 196.1.15 пункту 196.1 статті 196 Кодексу). На дату виникнення податкових зобовязань з ПДВ державне підприємство - орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди, без урахування витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв. Податкова накладна, складена орендодавцем при наданні послуг з оренди державного майна та зареєстрована в ЄРПН, є підставою для включення орендарем суми ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту.

Представник позивача долучає до матеріалів справи відповідні рахунки на оплату ПДВ з 70% оредної плати, перерахованої до Державного бюджету України, а саме:

рахунок №108/2 від 30.04.2015р. на суму 961,60 грн;

рахунок №140/2 від 31.05.2015р. на суму 983,06 грн;

рахунок №173/2 від 30.06.2015р. на суму 986,99 грн;

рахунок №207/2 від 31.07.2015р. на суму 977,12 грн;

рахунок №240/2 від 31.08.2015р. на суму 969,31 грн;

рахунок №277/2 від 30.09.2015р. на суму 991,60 грн;

рахунок №314/2 від 31.10.2015р. на суму 978,71 грн;

рахунок №350/2 від 30.11.2015р. на суму 998,28 грн;

рахунок №386/2 від 31.12.2015р. на суму 1005,27 грн;

рахунок №15/2 від 31.01.2016р. грн на суму 1005,27 грн;

Таким чином загальна сума ПДВ з 70% оредної плати, перерахованої до Державного бюджету України, яка підлягає до стягнення з відповідача на рахунок позивача становить 9 857,21 грн.

Як вбачається з долученого позивачем розрахунку, відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості, а саме: 01.07.2015р. в сумі 2745,41 грн.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 32459,96 грн. Однак, як вбачається з долученого розрахунку, позивачем допущено арифметичні помилки при розрахунку боргу. Проаналізувавши матеріали справи, зокрема, рахунки, долучені до матеріалів справи, суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 32459,68 грн.

Окрім того 11.09.2013р. між Державним підприємством Міністерства оборони України Центральний проектний інститут та Товариством з обмеженою відповідальністю Верховина-М було укладено договір №126-в/13 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та оплату комунальних послуг.

Відповідно до п. 1.1 Договору №126-в/13 Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експедицію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. І.Франка, 61, а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача згідно договору №126-в 41 038,28 грн заборгованості за період квітень-грудень 2015р. та січень 2016р. по комунальних платежах та витрат на утримання орендованого майна. В обгрунтування вимог про стягнення вказаної заборгованості позивач надав рахунки на оплату, а саме:

рахунок №108/3 від 30.04.2015р. на суму 5882,33 грн;

рахунок №140/3 від 31.05.2015р. на суму 5563,81 грн;

рахунок №173/3 від 30.06.2015р. на суму 5664,36 грн;

рахунок №207/3 від 31.07.2015р. на суму 5918,75 грн;

рахунок №240/3 від 31.08.2015р. на суму 4505,78 грн;

рахунок №277/3 від 30.09.2015р. на суму 6576,74 грн;

рахунок №314/3 від 31.10.2015р. на суму 5638,55 грн;

рахунок №350/3 від 30.11.2015р. на суму 2306,71 грн;

рахунок №386/3 від 31.12.2015р. на суму 378,88 грн;

рахунок №15/3 від 31.01.2016р. на суму 378,91 грн.

Таким чином, згідно долучених позивачем рахунків загальна сума заборгованості по комунальних платежах та витрат на утримання орендованого майна складає 42 814,82 грн. Однак, як стверджує представник позивача та вбачається з долученого позивачем розрахунку, відповідачем була здійснена часткова оплата 03.07.2015р. на суму 1776,56 грн.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати сума заборгованості по комунальних платежах та витратах на утримання орендованого майна становить 41 038,26 грн.

Відповідно до п. 3.6 договору оренди №126 від 11.09.2013 року орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінету Міністрів України і чинних на кінець періоду за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 3.7 договору оренди №126 від 11.09.2013 року орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення включаючи день оплати.

У поданій позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 2408,58 грн пені за несвоєчасну оплату орендних платежів.

Суд перевірив правильність нарахування пені та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.9. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

З огляду на вищевикладене суд провів перерахунок пені за шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Враховуючи, що сума пені, розрахована судом є більшою, підлягає до стягнення 2408,58 грн пені за прострочення оплати орендних платежів.

Відповідно до п. 2.4 Договору №126-в/13 предявлена до оплати за звітний (розрахунковий) місяць сума відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання нерухомого майна, наданого в оренду (комунальні послуги і послуги Балансоутримувача з нарахуванням на неї ПДВ (20%) перераховується Орендарем Балансоутримувачу до 15 числа наступного місяця.

У випадку затримки платежів, передбачених цим договором, Орендар зобовязується сплатити на користь Балансоутримувача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченного платежу за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 3851,07 грн пені за прострочення оплати заборгованості по комунальних платежах та витратах на утримання орендованого майна.

Суд перевірив правильність нарахування пені та звертає увагу на наступне. День фактичної сплати боргу не включається в період нарахування пені. Окрім цього, як вбачається з долученого розрахунку пені, позивач нараховує пеню за шість місяців, які передують поданню позову до суду, а саме по 28.02.2016р. Однак, суд провів перерахунок пені за шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Однак, сума пені згідно перерахунку, здійсненого судом є більшою, тому до стягнення підлягає 3851,07 грн пені за прострочення оплати комунальних платежів та відшкодування витрат з утримання орендованого майна.

Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає до стягнення з відповідача становить 6259,65 грн.

Згідно із ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в сумі 73497,94 грн грн основного боргу та 6259,65 грн пені.

Витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача в сумі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст.28, 33, 43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Верховина-М» (79007, м. Львів, вул.. Данилишина Д, 6, код ЄДРПОУ 34903946) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут» в особі філії «Львівський проектний інститут» (79005, м. Львів, вул.. І.Франка, 61, код ЄДРПОУ 37515252) 73497,94 грн боргу, 6 259,65 грн пені та судовий збір в сумі 1378 грн.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2016р.

Суддя Запотічняк О.Д.