Рішення № 57984455, 26.05.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2016 р.Справа № 922/989/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" заборгованість в сумі 54684,88 грн., та судовий збір в сумі 1378,00 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов'язань за видатковою накладною № 341 від 18.05.13 р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, дослідивши вказане клопотання, зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на 15 днів.

Розгляд справи неодноразово відкладався для надання сторонам можливості укласти мирову угоду.

З матеріалів справи вбачається, що двомісячний строк розгляду даної справи спливає 31.05.16 р. Отже, час для відкладення розгляду справи відсутній. При цьому, сторони з клопотанням про продовження строку розгляду справи до суду не звертались.

Враховуючи викладене, клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 33).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усної домовленості між сторонами, позивач 18.05.13 р. поставив відповідачу товар (асфальтобетонну суміш) в кількості 50,02 т. на загальну суму 54684,88 грн., що підтверджується відповідними видатковою накладною № 341 (а.с. 10), яка були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств, та податковою накладною (а.с. 11).

Зазначений товар прийняті відповідачем через уповноважену особу - ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності №61 від 13.05.2013р., про що є відповідна розписка у видатковій накладній №341 від 18.05.2013р.

Таким чином, суд вважає доведеним належними доказами факт поставки позивачем товару відповідачу на загальну суму 54684,88 грн.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Правочин може учинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Враховуючи викладене, поставка товару позивачем та його отримання відповідачем свідчить про волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст. 205 ЦК України.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами природою є договором купівлі - продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В зазначеній видатковій накладній не вказано строку оплати отриманого товару.

21.03.2016 р. на адресу відповідача позивачем направлена письмова вимога про сплату боргу в сумі 54684,88 грн. (а.с. 12).

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача склала 54684,88 грн.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

В пункті 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Також в Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі- продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, що відповідає положенням ст. 692 ЦК України.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 54684,88 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості. Більш того, відповідач в своєму клопотанні про відкладення розгляду справи (а.с. 26) просить відкласти розгляд справи для надання можливості укладення мирової угоди щодо способи погашення заборгованості. Тобто, факт існування заборгованості був визнаний відповідачем.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за спірною видатковою накладною.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 54684,88 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" (61009, м. Харків, вул. Желєзнякова, 235, код ЄДРПОУ 05422384) на користь Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2, код ЄДРПОУ 31941174) заборгованість в сумі 54684,88 грн., та судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.05.2016 р.

Суддя ОСОБА_2