Рішення № 57984309, 24.05.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 рокуСправа № 912/1731/16 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КІК Агро", Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Гарманівка

до відповідача: Селянського фермерського господарства "Зінковський Леонід Петрович", Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Злинка

про стягнення 13 000 грн.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 13/16-1 від 04.04.2016 року;

відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КІК Агро" (надалі - ТОВ "КІК Агро") звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Селянського фермерського господарства "Зінковський Леонід Петрович" (надалі - СФГ "Зінковський Леонід Петрович") заборгованості за договором відповідального зберігання сільськогосподарської продукції № 2 від 26.11.2010 року в розмірі 13 000 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору відповідального зберігання сільськогосподарської продукції № 2 від 26.11.2010 року щодо оплати наданих позивачем послуг по зберіганню насіння соняшника у кількості 916,478 тонн.

Ухвалою суду від 29.04.2016 року позов прийнято до розгляду, порушено провадження по справі та від сторін витребувано необхідні для розгляду справи документи.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Відповідачем суду надано відзив на позов, в якому СФГ "Зінковський Леонід Петрович" позовні вимоги позивача визнало в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

26.11.2010 року між сторонами укладено договір відповідального зберігання сільськогосподарської продукції № 2 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого сторони погодили, що в порядку та на умовах, визначених цим договором згідно відповідних документів, які є невід'ємною частиною цього договору, поклажодавець (відповідач) передає, а зберігач (позивач) приймає на відповідальне зберігання власно вирощену поклажодавцем сільськогосподарську продукцію (насіння соняшника) у кількості 916474,72 тонн, строком зберігання до грудня 2013 року.

Сторонами також погоджено, з врахуванням положень розділу ІІІ додаткової угоди № 1 від 24.02.2014 року до договору, порядок оплати послуг, відповідно до якого за результатами зберігання майна та повернення сільськогосподарської продукції поклажодавець сплачує зберігачу кошти за договором (п. 4.1.) - 10 000 грн., за додатковою угодою - 13 000 грн. за період зберігання з урахуванням індексу інфляції. Оплата здійснюється у готівковому або безготівковому виді не пізніше шести місяців після повернення майна поклажодавцю.

Строк дії договору, з врахуванням ч. 2 розділу І додаткової угоди № 1, визначений до вересня 2015 року.

Договір та додаткова угода до неї підписана повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами на виконання умов договору та додаткової угоди сторонами складено:

- акт приймання-передачі майна № 1 (а.с.16) відповідно до якого відповідач передав на відповідальне зберігання відповідачу 916,478 тонн насіння соняшника;

- акти № 2 та № 3 від 01.06.2015 року та 01.09.2015 року, за якими позивач повернув на користь відповідача 916,478 тонн насіння соняшника.

Відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору лише частково розрахувався з позивачем за надані послуги зберігання на загальну суму 10 000 грн., у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 13 000 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 01.03.2016 року № 10/02 з вимогою оплатити наявну заборгованість та повідомити позивача про оплату або про наявність причин неможливості виконання свого зобов'язання.

Однак вказана вимога залишена відповідачем без реагування.

Вирішуючи даний спір, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором зберігання, правовідносини за яким регулюються главою 66 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

За приписами ч. 1 ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

В силу вимог статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України)

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За викладених обставин, оскільки відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати на користь позивача суми заборгованості в розмірі 13 000 грн., враховуючи визнання вказаної заборгованості відповідачем в повному обсязі, положення ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України та наявність в матеріалах справи підписаного сторонами акта звіряння розрахунків від 03.03.2016 року, господарський суд дійшов висновку про те, що позов ТОВ "КІК Агро" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

В судовому засіданні 24.05.2016 року господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 78, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Зінковський Леонід Петрович" (адреса: 26232 Кіровоградська область, Маловисківськивський район, вул. Жовтнева, 59; ідентифікаційний код 31493024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КІК Агро" (адреса: 28412, Кіровоградська область, Компаніївський район, с. Гарманівка, вул. Леніна, 17-а; ідентифікаційний код 34336522) заборгованість в розмірі 13 000 грн., а також 1378 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Належним чином засвідчений примірник рішення направити СФГ "Зінковський Леонід Петрович" за адресою: 26232 Кіровоградська область, Маловисківськивський район, вул. Жовтнева, 59.

Повне рішення складено 30.05.2016 року.

Суддя М.С. Глушков