Рішення № 57983912, 25.05.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.05.2016 Справа № 905/1282/16

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Бояровій К.О. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», Луганська область, м. Сєвєродонецьк

до відповідачів: 1. Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця». Донецька область, м. Красний Лиман та 2. Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

про: стягнення недостачі у розмірі 12413,36 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №01-026-873 від 14.12.2015р.;

від відповідача1: не зявився;

від відповідача2: не зявився.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат», Луганська область, м. Сєвєродонецьк звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до: 1. Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця». Донецька область, м. Красний Лиман та 2. Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк про стягнення недостачі у розмірі 12413,36 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №АМК-2463-2013-пст від 01.12.2013р., накладні: №53910899 від 01.09.2015р., №53946562 від 07.09.2015р., комерційний акт РА №011276/638/16 від 04.09.2015р., претензія №022/407 від 07.10.2015р., листи: №ПД63 від 16.02.2016р., №82 від 10.02.2016р., рахунок на оплату №140 від 27.08.2015р.

Ухвалою господарського суду від 11.05.2016р. залучено у якості другого відповідача: Державне підприємство «Донецька залізниця» (83050, м. Донецьк, вул. Артема, 68), відповідно до ст. 24 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Через канцелярію суду надав письмові пояснення №026-8/5 від 20.05.2016р., в яких заперечує проти задоволення заяви про застосування позовної давності.

Представники відповідача1 та відповідача2 в судове засідання не зявились, документів, витребуваних ухвалою про відкладення розгляду справи від 11.05.2016р. не надали.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

01.12.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донвуглересурси» (надалі Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» (надалі Покупець) був укладений договір поставки №АМК-2463-2013-пет на підставі якого, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар в кількості та за ціною указаннім в додатках, Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору, згідно умов цього Договору (п.1.1. Договору).

Розрахунки за товар здійснюється за цінами, зазначених у Специфікаціях, що додаються до Договору (п.2.3. Договору).

Відповідно до ч.1. ст. 909 Цивільного Кодексу України (надалі ЦК України), за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст. 909 ЦК України та ч.2. ст. 307 Господарський кодекс України (надалі ГК України), підтверджується складанням транспортної накладної, перевезенням якого займалась ДП «Донецька залізниця».

ОСОБА_2 ст. 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

01.09.2015р. за накладною №53910899 ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Комсомольська» (надалі Вантажовідправник) зі станції відправлення Красноармійськ Донецької залізниці на станцію Комунарськ Донецької залізниці відвантажив на адресу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (надалі Вантажоотримувач) у вагоні №66864455 вантаж концентрат вугільний. у вологому стані.

При оформленні залізничної накладної №53910899 від 01.09.2015р. відправником вказано масу вантажу нетто 69000 кг.

Відповідно до накладної вантаж укатаний катком і маркований вапняною смугою уздовж вагону та поперечними борознами по всій довжині вагону. Вантаж розміщено і закріплено згідно з п.1. ТУ гл.4. Додатка 3 до СМГС.

Під час прибуття вагону на проміжну станцію Нижньодніпровськ Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України, була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній.

На проміжній станції Нижньодніпровськ Вузол Придніпровської залізниці було здійснено комісійне переважування спірного вагону, за результатами якого складений комерційний акт №РА011276/638/16 від 04.09.2015р., відповідно до якого за наслідками комісійної перевіски вагону №66864455, виявилось: брутто 81800 кг., тара з брусу 21800 кг., нетто 60000 кг., що менше документа на 9000 кг. В акті є відомості про те, що вагон зважувався двічі, результат не змінився.

У комерційному акті №РА011276/638/16 від 04.09.2015р. відображено, що навантаження у вагоні вище бортів на 5 10 см., маркування з використанням катка. По ходу поїзда є поглиблення: над 1 2 люками довжиною 3,0 м., шириною вагону, глибиною 0,3 м.; праворуч на 7 люком довжиною 1,5 м., шириною 1,5м., глибиною 0,3 м. В місцях поглиблень маркування відсутнє. В технічному відношенні вагон справний. Торцеві двері та розвантажувальні люки з обох боків зачинені. Витікання вантажу немає.

Комерційний акт №РА011276/638/16 від 04.09.2015р. підписаний належними особами згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р.

ОСОБА_2 із ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

У відповідності з п.4. ч.3. ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

ОСОБА_2 ч.2. ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст. 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

За приписами ст. 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

ОСОБА_2 ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Суд приймає до уваги встановлені актом сліди доступу до вантажу у спірному вагоні.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

Статтею 920 ЦК України встановлено, що у випадку порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

ОСОБА_2 ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту залізниць України.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній №53910899 від 01.09.2015р., засвідчено належним доказом комерційним актом №РА011276/638/16 від 04.09.2015р.

Вказаний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній, фактичній масі вантажу.

ОСОБА_2 ч.1. ст. 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч.2. ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів (затверджені наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р.), вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Недостача у вагоні №66864455 згідно комерційного акту №РА011276/638/16 від 04.09.2015р. складає 9000 кг.

Відповідно до наявного матеріалах справи рахунку на оплату ТОВ «Донвуглересурси» №140 від 27.08.2015р. вартість 1т 1629,05 грн. з ПДВ.

ОСОБА_2 розрахунку, що міститься в матеріалах справи, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі, та заявлена у розмірі 12413,36 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позовних вимог встановив, що розрахунок є арифметично вірним.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач2 не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в комерційному акті, своїх зобовязань за договором поставки відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу.

Факт недостачі вантажу підтверджений комерційним актом №РА011276/638/16 від 04.09.2015р., у звязку з чим, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача 2, Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк.

Заява залізниці про застосування позовної давності судом до уваги не приймається.

Відповідач1 наполягає на тому, що до спірних правовідносин відповідно до ч.2. ст. 9, ч.1. ст. 258 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), ч.5. ст.307 Господарського кодексу України (надалі ГК України) і ч.3. ст. 26 Закону «Про залізничний транспорт» повинен застосовуватись 6-ти місячний строк позовної давності, встановлений ст. 136 Статуту залізниць України, який позивачем пропущений.

Така позиція не відповідає чинному законодавству, оскільки:

Відповідно до ч.1. ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. ст.261 ЦК України).

Статтею 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до ч.2. ст. 9 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України (надалі ГК України), норми якого у регулюванні майнових відносин субєктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.

Частиною першою ст. 223 ГК України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

ОСОБА_2 ч.1 4 ст. 315 ГК України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів. Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

Претензію позивач в установлений ч.2. ст. 315 ГК України 6-ти місячний строк від дня відображення відповідачем руху коштів на особистому рахунку позивача заявив (претензія №022/407 від 07.10.15р.). Відповідач відповідь на претензію надав 16.02.16р.

Частиною 4 ст. 315 ГК України передбачено, право позивача протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді, звернутись до суду за захистом своїх порушених прав, тобто до 16.08.2016р. позивач має право звернутись до суду з відповідним позовом і з цього часу починається перебіг позовної давності.

Позов позивачем подано до суду 29.03.16р., тобто 6-ти місячний строк, встановлений ст.315 ГК України, позивачем не пропущений.

Посилання відповідача1 на ст.ст. 134, 136 Статуту залізниць України щодо визначення строку позовної давності і початок його перебігу є безпідставним, оскільки Статут залізниць України є підзаконним нормативним актом, а не законом, а тому незважаючи на те, що він відноситься до нормативних актів спеціального законодавства, до спірних правовідносин згідно ст. 258 і ч. 2 ст. 9 ЦК України зазначені норми цього підзаконного нормативного акту не можуть бути застосовані.

Що стосується вимог до відповідача1, Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця». Донецька область, м. Красний Лиман, суд виходить з наступного.

10.05.2016р. Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат», Луганська область, м. Сєвєродонецьк звернулось до господарського суду з заявою про залучення до участі у справі №905/1282/16 як правонаступника відповідача2 Державного підприємства «Донецька залізниця» на правонаступника Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця».

Як вбачається з матеріалів справи, посилання на Закон України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та постанову Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. «Про утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», відповідно до якої на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниця) і підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, утворюється ПАТ «Українська залізниця», ОСОБА_2 додатку 1 цієї постанови в перелік реорганізуємих підприємств увійшло і Державне підприємство «Донецька залізниця».

Відповідно до зазначеного вище Закону Кабінет міністрів України постановою №200 від 25.06.2014р. «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (п.1.) утворив публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

21.10.2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.12.2015р., юридична особа Державне підприємство «Донецька залізниця» перебуває в стані припинення та на час розгляду справи не припинене, тобто позивач по даній справі на час розгляду справи перебуває на стадії реорганізації.

Відповідно до ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обовязки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення субєкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до п.4 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», державна реєстрація юридичних осіб (державна реєстрація) це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

ОСОБА_2 п.3 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань», «у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття».

Позивачу у позовних вимогах до відповідача1, Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця». Донецька область, м. Красний Лиман, слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача2.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 6, 24, 110, 111, 113, 114, 115, 122, 127, 129, 130, 133, 134, 136 Статуту залізниць України, ст.ст. 12, 23, 26 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.ст. 9, 256, 257, 258, 909, 920, 924 Цивільного кодексу України, ст. 223, 307, 315 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 24,33, 34, 43, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», Луганська область, м. Сєвєродонецьк до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця». Донецька область, м. Красний Лиман та Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк про стягнення недостачі у розмірі 12413,36 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83062, м. Донецьк, вул. Артема, 68; код ЄДРПОУ 01074957; р/р 2600101511508 в «Укрексімбанку» м. Донецька, МФО 334817) на користь Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 20А; код ЄДРПОУ 05441447) суму збитків у розмірі 12413,36 грн., судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

У позовних вимогах до відповідача1 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99