Рішення № 57983869, 23.05.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" травня 2016 р. Справа № 906/223/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1 - посв. № 003867 від 13.09.2012

від першого відповідача: ОСОБА_2 - дов. від 15.03.2016 № 106;

ОСОБА_3 - дов. від 22.03.2016 № 113;

від другого відповідача: ОСОБА_4 - дов. від 23.03.2016;

від третіх осіб: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави (м. Бердичів Житомирської області)

до 1) Державного навчального закладу "Житомирський агротехнічний коледж" (м. Житомир) в особі Верхівнянської філії Житомирського агротехнічного коледжу (с.Верхівня Ружинського району Житомирської області) та

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" (с.Андрушки Попільнянського району Житомирської області)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Ружинська районна державна адміністрація (смт. Ружин)

2) Ружинська районна рада (смт. Ружин Житомирської області)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

3) Міністерство аграрної політики та продовольства України (м. Київ)

4) Міністерство освіти та науки України (м. Київ)

про визнання недійсним на майбутнє договір № 207 від 23.12.2014, зобов'язання звільнення та повернення земельної ділянки, площею 300 га

У березні 2016 року керівник Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Державного навчального закладу "Житомирський агротехнічний коледж" в особі Верхівнянської філії Житомирського агротехнічного коледжу та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігнет-Центр" про:

- визнання недійсним на майбутнє договір про виробництво сільгосппродукції № 207 від 23.12.2014, укладений між Верхівнянською філією Житомирського агротехнічного коледжу та ТОВ "Сігнет-Центр";

-зобов'язання ТОВ "Сігнет-Центр" звільнити земельні ділянки площею 300 га, які розташовані на території Верхівнянської сільської ради Ружинського району Житомирської області та повернути їх Верхівнянській філії Житомирського агротехнічного коледжу шляхом підписання акту приймання-передачі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилався на те, що договір про виробництво сільгосппродукції № 207 від 23.12.2014 між Верхівнянською філією Житомирського агротехнічного коледжу та ТОВ "Сігнет-Центр" є удаваним правочином, оскільки фактично є прихованим договором оренди, з огляду на те, що основною ознакою спірного договору є надання за плату земельних ділянок у користування на певний строк. Крім того, сторони цього договору не вчиняють всіі необхідні дії, передбачені спірним договором. Зокрема, Верхівнянською філією Житомирського АТК в порушення розділу 3 договору від 23.12.2014 №207 будь -які розрахунки за сприяння вирощування сільськогосподарської продукції не проводяться, відповідні акти про виробництво сільськопродукції сторони не складають.В подальшому ТОВ "Сігнет-Центр" сплачує кошти за користування земельними ділянками в розмірі 5 % від нормативно - грошової оцінки, яка визначена в п. 7 акта прийому - передачі земельної ділянки від 23.12.2014.

У зв'язку з тим, що ТОВ "Сігнет-Центр" здійснює господарську діяльність на земельних ділянках сільськогосподарського призначення площею 300 га на умовах, які встановлені для державних підприємств, які відповідно до Земельного кодексу України мають право набувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення в постійне користування, без розгляду та затвердження сесією Ружинської районної ради в установленому законом порядку технічної документації по визначенню нормативно - грошової оцінки на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що перебувають в постійному користуванні Верхівнянської філії Житомирського АТК, на думку прокурора, відбулось порушення інтересів держави, оскільки укладаючи спірний договір сторони мали на меті приховати укладання договору щодо передачі земельної ділянки площею 300 га, наданої філії в постійне користування, яка відноситься до особливо цінних земель, використання яких ТОВ "Сігнет-Центр" здійснює без передачі їх в оренду, без розроблення проекту землеустрою та проведення державної обов'язкової експертизи

Позовні вимоги також обґрунтовані тим, що Верхівнянська філія Житомирського агротехнічного коледжу не наділена правом розпоряджатися земельною ділянкою площею 300 га шляхом передачі її іншим особам у платне користування відповідно до своїх установчих документів.

Ухвалою господарського суду від 15.03.2016 про порушення провадження у справі було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:- на стороні позивача - Ружинську районну державну адміністрацію (13600, Житомирська область, смт. Ружин, вул. Бірюкова, 2) та Ружинську районну раду (13600, Житомирська область, смт. Ружин, вул. Бірюкова, 2); на стороні відповідачів - Міністерство аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, код 37471967).

В запереченнях на позовну заяву Житомирський агротехнічний коледж просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що договір виробництва сільськогосподарської продукції №207 не містить у собі положень про передачу у володіння та/чи користування ТОВ "Сігнет-Центр" землі, що належить Верхівнянській філії на праві постійного користування, а тому не містить ознак договору оренди. Право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №070068, загальною площею 342,9171 га, належить безпосередньо філії, на якій проходять виробничу та технологічну переддипломну практики студенти Верхівнянської філії, організацію яких для студентів філії протягом 2013-2015 років проводило ТОВ "Сігнет-Центр", що сприяло також використанню філією земельну ділянку в повній мірі для освітніх цілей, покращувати її стан та фінансове становище філії тощо (т.1 а.с.95-98).

У відзиві на позовну заяву від ТОВ "Сінет-Центр" від 21.04.2016, товариство просить в позові відмовити повністю, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог прокурора, їх безпідставність. Вважає вимоги такими, що не відповідають дійсності (т.1 а.с.133-138).

15.04.2016 від третьої особи - Ружинської районної ради до господарського суду надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог прокурора, в яких зазначено, що районною радою не приймалось жодних документів щодо даних земельних ділянок, розпорядження якими не входить до її компетенції.

18.04.2016 від третьої особи - Ружинської районної державної адміністрації до господарського суду надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог прокурора, в яких зазначено, що в межах своєї компетенції райдержадміністрацією не приймалось ніяких рішень, погоджень та відповідних документів, що стосуються даного спору (т.1 а.с.188,189).

29.03.2016, 04.04.2016 та 11.05.2016 від третьої особи Міністерства аграрної політики та продовольства України надійшли до суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що згідно розпорядження КМУ "Про передачу цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи до сфери управління Міністерства освіти та науки" від 04.02.2015 № 87-р цілісний майновий комплекс Верхівнянської філії Житомирського агротехнічного коледжу передано із сфери управління Мінагрополітики до сфери управління Міністерства освіти та науки України, також зазначено, що разом з об'єктами передавалася технічна документація: державні акти на право постійного користування земельними ділянками: серія ЯЯ №070066, серія ЯЯ №070067, серія ЯЯ №070068 від 15.12.2005, що підтверджується актами приймання - передачі від 30.09.2015 (т.1 а.с.81, 82, 193-239).

Ухвалою господарського суду від 21.04.2016 до участі у справі було залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - Міністерство освіти та науки України, але жодних пояснень по суті спору від вказаної третьої особи до суду на день розгляду справи не надійшло.

11.05.2016 та 16.05.2016 до господарського суду від Міністерства аграрної політики та продовольства України надійшли аналогічні письмові пояснення (т.2 а.с.12, 87).

В судовому засіданні від 12.05.2016 у справі №906/223/16 представник другого відповідача надала клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копії додаткових угод №1 та №2 від 15.04.2016 до договору №207 виробництва сільськогосподарської продукції укладеного між відповідачами, оригінали яких надано для огляду суду, а також докази щодо проходження практики студентів IV- го курсу Верхівнянської філії Житомирського агротехнічного коледжу в ТОВ "Сігнет-Центр" с. Андрушки Попільнянський район Житомирської області в період з 2013 по 2016 роки (т.2 а.с.15-75).

23.05.2016 від прокурора надійшли письмові пояснення за №05/2-6934-16 на спростування додаткових доказів, доданих до клопотання ТОВ "Сігнет-Центр" від 12.05.2016 (т.2 а.с.91-93).

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, вважає їх обґрунтованими та підтвердженими належними доказами і просив їх задоволити.

Представники першого та другого відповідачів проти позову заперечили в повному обсязі.

Представник першого відповідача надав суду додаткові письмові пояснення, в яких в задоволенні позовних вимог просить відмовити, посилаючись, зокрема, на те, що договір №207 від 23 грудня 2014 не є договором оренди, а тому проводити нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, площею 300 га, розробляти проект їх відведення та проводити державну експертизу такого проекту не потрібно (т.2 а.с. 179, 180).

Представник другого відповідача надав заяву про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копії додаткових угод до Договору №207 від 23.12.2014, копії документів про проходження практики студентами Верхівнянської філії Житомирського агротехнічного коледжу на ТОВ "Сігнет-Центр", пояснення студентів коледжу щодо проходження практики, довідки щодо використання отриманих за договірними відносинами між відповідачами (т.2 а.с.95-178).

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце повідомлялись судом вчасно та належним чином, відповідно до наявних в матеріалах справи поштових повідомлень про вручення ухвал суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження голови Ружинської РДА №504 від 07.12.2005 в постійне користування Верхівнянської філії Житомирського агротехнічного коледжу передано земельні ділянки площами 37,6829 га та 342,9171 га.

Як вбачається із матеріалів справи, 23.12.2014 між Житомирським агротехнічним коледжем в особі Верхівнянської філії (землекористувач) та ТОВ "Сігнет-Центр" (виробник) було укладено договір виробництва сільськогосподарської продукції № 207 (далі - договір), згідно п.1.1 якого землекористувач надає згоду на виробництво, а виробник на свій ризик зобов'язується виробити сільськогосподарську продукцію (далі - виробництво) та провести розрахунки із господарством за надання згоди на виробництво.

Пунктом 1.2 договору визначена характеристика виробництва: підготовка ґрунту (оранка, дискування тощо), посів насіння сільгоспкультур, підживлення добривами, внесення засобів захисту рослин, збирання вирощеного урожаю сільгоспкультур, переробка, перевезення, зберігання урожаю (сільгосппродукції) та інше. Персонал, матеріально - технічні ресурси (засоби захисту рослин, добрива, насіння, паливно-мастильні матеріали тощо) та техніка виробника.

Місце та площі виробництва: земельні ділянки у Ружинському районі,Житомирської області орієнтованою площею. 300 га, які знаходяться у землекористувача згідно законодавства.

Відповідно до п. 1.4 договору строк виробництва - 5 ( п'ять) років.

Вироблена сільгосппродукція є власністю виробника (п. 1.5 договору).

Пунктом 2.2 договору визначено, що цей договір не є спільною діяльністю чи підрядом, а також не є передачею прав користування чи управління земельними ділянками.

Розрахунки за сприяння вирощування сільгосппродукції та надання згоди на виробництво за цим договором проводяться після завершення виробництва виробником продукції. За сприяння вирощуванню сільгосппродукції та надання згоди на виробництво за цим договором виробник сплачує землекористувачу певну грошову суму в гривнях (у т.ч. ПДВ) або передає на цю суму узгоджену сільгосппродукцію по кількості та видах (сортах),частинами щороку в строк до 31 березня року наступного за сільськогосподарським роком у якому вироблялась продукція. Вказана грошова сума становить 5% від нормативно - грошової оцінки земельних ділянок фактично переданих, на підставі актів прийому - передачі виробникові землекористувачем для виробництва сільгоспродукті.

Вищевказана грошова сума чи сільгосппродукція розраховується землекористувачем в наступному за поточним роком або роком виробництва та подається виробником у вигляді письмового документа (розрахунку оплати по договору виробництва сільгосппродукції).

Після узгодження сторонами зазначеної грошової суми чи сільгосппродукції, сторони складають відповідний акт ро виробництво сільгосппродукції.(п.п. 3.1, 3.2 договору).

Згідно п.п. 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 договору виробник зобов'язаний виробляти сільськогосподарську продукцію з дотриманням агротехнології, забезпечувати ужиття необхідних заходів по техніці безпеки, пожежній безпеці й охороні, здійснювати розрахунки із землекористувачем.

Землекористувач зобов'язаний відповідно усіляко сприяти виробникові у виробництві за цим договором, забезпечити в будь-який час вільний доступ сільськогосподарському товаровиробнику до вищевказаних земельних ділянок письмово повідомляти виробника про усі застереження та обмеження щодо виробництва за цим договором, а також про права третіх осіб,дотримуватись обов'язків землекористувача, які передбачені законодавством, у т.ч. щодо плати за землю (п.п. 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг з дати підписання сторонами акту прийому-передачі земельних ділянок та закінчується у строк, визначений п.1.4 цього договору.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

23.12.2014 сторонами було складені акти прийому-передачі земельної ділянки, площею 300 га, яка знаходиться на території Верхівнянської сільської ради та передана виробнику для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; акт огляду земельної ділянки, що передається (т.1 а.с.26-28).

15.04.2016 між відповідачами укладено додаткову угоду №1 до договору №207 виробництва сільгосппродукції, якою сторони виклали п.1 договору у новій редакції, згідно якої виклали "Загальні положення":

"п.1.1. На умовах даного Договору Землекористувач проводить освітньо-виробничу діяльність, пов'язану з виробництвом сільгосппродукції, із застосуванням сучасних, в тому числі експериментальних технологій вирощування сільськогосподарських культур шляхом виконання комплексу с/г робіт з залученням техніки Товариства, а Товариство одержує інформацію про урожайність культур та інші результативні властивості технологій з метою визначення найбільш пристосованого в даній кліматичній зоні комплексу технологічних с/г робіт для вирощування сільськогосподарських культур.

1.2. З метою виконання умов даного договору Товариство зобов'язується :

1.2.1. Сприяти організації навчання, практичних занять студентів Землекористувача, включаючи (зокрема, але не виключно) спеціальності: "Агрономія", "Виробництво і переробка продукції рослинництва", "Організація і технологія ведення фермерського господарства", "Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва", в тому числі під керівництвом працівників Товариства і з використанням с/г техніки Товариства на ділянках/полях (дослідній ділянці/полі) орієнтовною загальною площею 300 га, розташований в Ружинському районі Житомирської області, яка перебуває в користуванні Землекористувача.

1.2.2. Забезпечувати проходження в Товаристві виробничої практики майбутніх спеціалістів Землекористувача, зокрема, але не виключно за спеціальностями: "Агрономія", "Виробництво і переробка продукції рослинництва", "Організація і технологія ведення фермерського господарства", "Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва", в тому числі під керівництвом працівників Товариства і з використанням с/г техніки Товариства на ділянках/полях (дослідній ділянці/полі) орієнтовною загальною площею 300 га, розташованій в Ружинському районі Житомирської області, яка перебуває в користуванні Землекористувача.

1.2.3. Щорічно надавати Землекористувачу:

- технологічні карти вирощуванняс/г культур( в яких зокрема передбачаються: площа, попередник, основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів с/г культур, догляд за посівами, внесення пестицидів та агрохімікатів, норми витрат, строки робіт, технологічні параметри, затрати тощо) - в термін до 01 лютого кожного року дії даного Договору;

- насіння с/г культур (високо сортовий посівний матеріал) для проведення Землекористувачем коледжу посіву с/г культур на дослідних ділянках/полях (дослідній ділянці/полі) орієнтовною загальною площею 300 га, розташованій в Ружинському районі Житомирської області, яка перебуває в користуванні Землекористувача - в термін до 15 березня кожного року дії даного Договору;

- спеціальну високотехнологічну с/г техніку виробництва провідних світових виробників (з водіями та технічним персоналом) на період для проведення підготовки/обробітку ґрунту, посіву/огляду відповідного виду с/г культур.

1.2.4. Своєчасно забезпечувати Землекористувача паливно-мастильними матеріалами, іншими матеріально-технічними ресурсами, а за необхідності с/г технікою та навісним обладнанням (виробництва провідних світових виробників такої с/г техніки).

1.2.5. Провадити на вищезазначених дослідних ділянках/полях обробіток ґрунту, посів, застосуванням (власними силами та засобами або із залученням третіх осіб - спеціалізованих підприємств) пестицидів та/або агрохімікатів (у разі відсутності технічної чи іншої можливості виконання даних видів робіт Землекористувачем).

1.2.6. Сприяти у залученні третіх осіб-спеціалізованих підприємств для збирання урожаю с/г культур високотехнологічним комбайном (виробництва провідних світових виробників такої с/г техніки).

1.2.7. Призначити кваліфікованих спеціалістів Товариства для проведення контролю за дотриманням Землекористувачем технологічної карти вирощування с/г культур при проведенні освітньо-виробничої діяльності.

1.2.8. Здійснювати контроль за дотриманням Землекористувачем передових технологічних процесів вирощування с/г культур, в тому числі контролювати поточний стан дослідних ділянок/полів в період від підготовки ґрунту під посів до збирання урожаю с/г культур.

1.3. З метою виконання умов даного Договору Землекористувач зобов'язується:

1.3.1. При здійсненні освітньо-навчальної діяльності зо цим Договором провадити:

- стажування викладачів, науково-педагогічних та інших працівників Землекористувача;

- навчальну, виробничу практику майбутніх спеціалістів Землекористувача, зокрема, але не виключно за спеціальностями: "Агрономія", "Виробництво і переробка продукції рослинництва", "Організація і технологія ведення фермерського господарства", "Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва", в тому числі під керівництвом працівників Товариства і з використанням с/г техніки Товариства на ділянках/полях (дослідній ділянці/полі) орієнтовною загальною площею 300 га, розташованій в Ружинському районі Житомирської області, яка перебуває в користуванні Землекористувача.

1.3.2. Виконувати підготовку/обробіток ґрунту, посіви с/г культур на дослідних ділянках/подях спеціальною високотехнологічною с/г технікою.

1.3.3. Здійснювати доставку на дослідні ділянки/поля насіння, інших матеріально-технічних ресурсів, с/г техніку, обладнання.

1.3.4. Проводити постійний догляд за посівамис/г культур, своєчасно повідомляти Товариство про необхідність додаткового застосування пестицидів та/або агрохімікатів.

1.3.5. У разі виробничої необхідності, в окремих випадках (за попереднім додатковим погодженням із Товариством) виконати роботи по догляду за посівами: формування густоти стояння, ручна просапка тощо.

1.3.6. Забезпечити охорону дослідних ділянок/полів для запобігання пошкодження рослин домашніми тваринами обо розкрадання урожаю з дослідних ділянок /полів.

1.3.7. Розмістити біля дослідних ділянок /полів погодну станцію для вимірювання температури повітря та кількості опадів впродовж вегетаційного періоду с/г культур (з веденням відповідного журналу, зокрема в електронній формі).

1.3.8. Проводити зважування та облік зібраного врожаю с/г культур.

1.3.9. Дотримуватися при виконанні даного Договору, зокрема при проведенні с/г робіт, діючих норм та правил.

1.3.10. Передати Товариству:

- отриману інформацію про урожайність с/г культур та інші результативні властивості використаних технологій з метою визначення Товариством найбільш пристосованого в даній кліматичній зоні комплексу технологічних с/г робіт для вирощування с/г культур;

- іншу інформацію про фактори, що могли суттєво вплинути на урожайність с/г культур в повному обсязі (зокрема, з метою відшкодування Товариством понесених ним витрат на виконання даного Договору).

1.3.11.Допускати на дослідні ділянки/поля без обмежень співробітників/представників/науковців Товариства для проведення спостережень за рослинами (відбір зразків, проведення вимірів, фізіологія рослин).

1.4. Строк дії Договору - 5 (п'ять) років. Перебіг строку починається з моменту підписання договору.

Розділ 3 "Розрахунки" Договору в новій редакції:

3.1. Товариство зобов'язується здійснювати фінансування з метою покращення матеріально-технічної бази Землекористувача.

Фінансування встановлюється на рівні не менше 6% від нормативно-грошової оцінки дослідних ділянок/полів (дослідної ділянки/поля) орієнтовною загальною площею 300 га, розташованої в Ружинському районі Житомирської області, яка перебуває в користуванні Землекористувача.

3.2. Сума фінансування сплачується в гривнях (у т.ч. ПДВ) в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів Товариством на поточний рахунок Землекористувача або передається на цю суму узгоджена сільгосппродукція в строк до 31 березня року наступного за звітним.

п.7.2. Договору в новій редакції: 7.2. Дія даного договору закінчується в строк, визначений у п.1.4. Договору."

Додаткова угода №1 до договору №207 підписана та скріплена печатками сторін (т.2,а.с.15,16).

Крім того, додатковою угодою №2 до договору №207 від 15.04.2016 скасовано акт прийому - передачі земельної ділянки від 23.12.2014 та акт прийому-передачі об'єкту оренди від 23.12.2014 з моменту підписання цієї додаткової угоди. Дана додаткова угода підписана та скріплена печатками сторін.(т.2 а.с.17).

Вважаючи, що договір №207 від 23.12.2014 про виробництво сільськогосподарської продукції є удаваним, оскільки був вчинений сторонами для приховання договору оренди земельної ділянки, а ТОВ "Сігнет-Центр" не може отримувати в оренду та іншим чином використовувати земельні ділянки, які знаходяться у користуванні Верхівнянської філії Житомирського агротехнічного коледжу на підставі державних актів на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 070067, №070068 прокурор звернувся до суду із даним позовом про визнання його недійсним на майбутнє, звільнення та повернення Верхівнянській філії Житомирського агротехнічного коледжу шляхом підписання акту прийому-передачі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В частині 7 ст. 179 Господарського кодексу України зазначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Тому обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що фактично спірний договір є удаваним та таким, що укладений з метою приховання договору оренди землі.

Статтею 235 ЦК України визначено, що удаваним правочином вважається, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

А, відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

У відповідності до ст. 1131 Цивільного кодексу України умовами договору про спільну діяльність, який укладається у письмовій формі, визначається координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статут виділеного для спільної діяльності майна, їх участь у результатах спільних дій (в тому числі в розподіленні прибутку, отриманого в результаті такої діяльності) та інше.

Згідно з ч. 1 ст. 1133 Цивільного кодексу України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі, грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.

Укладаючи договір про сумісну діяльність, сторони визначають обов'язок кожної з них щодо внесків, необхідних для досягнення мети сумісної діяльності. Такими внесками можуть бути грошові суми, майно, трудова участь, надання послуг, розробка і забезпечення проектною документацією, тощо.

З огляду на матеріали справи, за умовами спірного договору (в редакції від 15.04.2016) землекористувачем з правами володіння та розпорядження землі є Верхівнянська філія Житомирського агротехнічного коледжу, яка за умов цього договору проводить освітньо-виробничу діяльність, пов'язану з виробництвом сільгосппродукції, а ТОВ "Сігнет-Центр" сприяє цій діяльності на певних умовах, визначених сторонами у договорі.

В свою чергу, мета залучення сільськогосподарського виробника до використання землі за договором це, насамперед, забезпечення раціонального використання земель, збереження та відтворення їх родючості, оптимізація витрат фіпії, отримання прибутків від господарської діяльності, забезпечення наукової діяльності та виробництво сільськогосподарської продукції.

Таким чином, ТОВ "Сігнет-Центр" є товаровиробником, який позбавлений можливості самостійно здійснювати використання землі на свій розсуд.

За умов договору сторони домовились щодо раціонального поєднання організації навчання, практичних занять студентів землекористувача, науково-дослідної діяльності із господарською, підвищення товарності та рентабельності виробництва з використанням передових технологічних процесів вирощування с/г культур, рівня оснащення виробничої та наукової бази фіпії, узгоджують використання засобів виробництва, використання кваліфікованих спеціалістів товариства.

Таким чином, предметом оскаржуваного договору є організація навчання, практичних занять студентів, виробничого процесу та взаємне виконання робіт і надання послуг у сфері обробітку земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Згідно положення про Верхівнянську філію Житомирського агротехнічного коледжу, філія є структурним підрозділом Житомирського агротехнічного коледжу, права і обов'язки якої набуває з дня її державної реєстрації (т.1 а.с. 49-58).

Відповідно п. 7.4 статуту Житомирського агротехнічного коледжу, коледж здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до головних завдань своєї діяльності та законодавства. Земельні ділянки передаються Коледжу у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Коледж не має права без попереднього погодження з уповноваженим органом управління приймати рішення щодо вилучення чи добровільної відмови від користування земельною ділянкою, укладання договорів про спільну діяльність (спільний обробіток земельних ділянок) та інших видів договорів, що можуть призвести до вилучення земельних ділянок, зміни цільового призначення земельних ділянок або їх части6н, які закріплені за коледжем на праві постійного користування (т.1 а.с.102-132).

Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Як зазначав відповідач, цільове призначення земельної ділянки - здійснення сільськогосподарської, науково-дослідної і навчальної діяльності. Студенти проходили технологічну переддипломну практику, що сприяє вивченню енергозберігаючих технологій із застосуванням сучасної техніки.

TOB «Сігнет-Центр» фактично організовувало та проводило виробничу практику для студентів Верхівнянської Філії також і протягом 2013-2015 років:

- 8 майбутніх спеціалістів пройшли виробничу практику, використовуючи матеріально-технічні засоби TOB "Сігнет-Центр" протягом 2013 року;

- 13 майбутніх спеціалістів - у 2014 році;

- 9 майбутніх спеціалістів - у 2015 році.

Отже, як зазначали відповідачі, саме завдяки укладенню даного Договору філія одержала можливість використовувати земельну ділянку в повній мірі для освітніх цілей, покращувати стан земельної ділянки, фінансове становище філії, проводити закупівлю необхідної техніки.

За умовами спірного договору земельна ділянка залишається в користуванні філії, яка надала TOB "Сігнет" право доступу до них та їх обробки з метою досягнення цілей, передбачених цим договором. Отже, фактичного переходу земельних ділянок або прав на них не відбулося, тому підстави для висновку про порушення сторонами договору приписів Земельного кодексу України відсутні.

Так, судом встановлено, що земельні ділянки не вибували з володіння та користування Верхівнянської філії.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про те, що за своєю правовою природою спірний договір містить елементи різних договорів, у т.ч. договору на надання послуг, відповідно спірний договір є змішаним договором.

Згідно з ч.2 ст.628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.6 ЦК Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

За правилами ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, аналізуючи зміст умов, які визначені предметом оспорюваного Договору, суд вважає, що воля сторін була спрямована саме на організацію виробництва сільськогосподарської продукції. Про це також свідчить п.2.2. договору, згідно якого сторони погодили, що даний Договір не є договором про спільну діяльність чи підрядом, а також не є передачею прав користування управління земельними ділянками. При цьому сторонами погоджено предмет, порядок фінансування та строк дії договору.

З врахуванням наведеного, твердження прокурора про фактичне укладення договору оренди землі є безпідставним.

Стосовно твердження прокурора про відсутність погодження спірного договору із Міністерством аграрної політики та продовольства України, суд зазначає, що згідно наявних доказів в матеріалах справи, заперечень щодо укладення оспорюваного договору від Міністерств не надходило. Натомість, згідно листа від 07.02.2013 № 37-128-13/2432, Міністерство аграрної політики та продовольства України не заперечувало щодо укладення договору про виробництво сільгосппродукції (т.1 а.с. 35).

Крім того, згідно розпорядження КМУ "Про передачу цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи до сфери управління Міністерства освіти та науки" від 04.02.2015 № 87-р цілісний майновий комплекс Верхівнянської філії Житомирського агротехнічного коледжу передано із сфери управління Мінагрополітики до сфери управління Міністерства освіти та науки України (т.1,а.с.242).

Залучені в якості третіх осіб на стороні відповідачів вищезазначені Міністерства не надали свої заперечення щодо суті позовних вимог.

За наведеного, суд не знаходить правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним та, відповідно, задоволення позову.

Відповідно ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.05.16

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2 - прокуратурі (рек. з повід.),

3-6 - третім особам (рек. з повід.)