Рішення № 57983823, 24.05.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2016Справа №910/7311/16

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»доПриватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»простягнення 16881 грн. 44 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Шуплякова С.Б - представник за довіреністю № 136/15 від 09.06.2015;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.04.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення 16881 грн. 44 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування у зв'язку із завданням шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу КІА, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу ВАЗ, державний номер НОМЕР_3, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/7375063, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2016 порушено провадження у справі № 910/7311/16; розгляд справи призначено на 24.05.2016.

Представник позивача у судовому засіданні 24.05.2016 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 24.05.2016 не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103037689126.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 24.05.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Відомостей № 9386739 про дорожньо-транспортну пригоду, сформованих АІПС ДТП станом на 20.05.2014, та постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.06.2014 у справі № 504/1848/14-п (провадження № 3/504/638/14), яка набрала законної сили 01.07.2014, встановлено, що 16.05.2014 ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ВАЗ, державний номер НОМЕР_3, порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем КІА, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

23.01.2014 між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави, № 202142213699, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника (вигодонабувача), пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом КІА, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 3 договору вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-банк».

Згідно з п. 7 договору, розмір безумовної франшизи при ДТП становить 0,5% від страхової суми (152032 грн. 00 коп.).

Відповідно до п. 9 договору строк його дії встановлений з 23.01.2014 по 22.01.2021. Строк дії договору відповідає строку дії періодів страхування, зазначених у п. 11 договору, за умови сплати страхувальником кожного наступного страхового платежу.

Пунктом 11 договору встановлено строк дії періодів страхування, сума страхового платежу та строк сплати страхового платежу, а саме: строк дії періоду страхування - 23.01.2014 - 22.01.2015, страховий платіж - 11709 грн. 50 коп., строк сплати - до 22.01.2014 (включно); строк дії періоду страхування - 23.01.2015 - 22.01.2016, страховий платіж - 10855 грн. 08 коп.; строк сплати - 22.01.2015 (включно); строк дії періоду страхування - 23.01.2016 - 22.01.2017, страховий платіж - 10339 грн. 47 коп., строк сплати - 22.01.2016 (включно); строк дії періоду страхування - 23.01.2017 - 22.01.2018, страховий платіж - 10331 грн. 33 коп., строк сплати - 22.01.2017 (включно); строк дії періоду страхування - 23.01.2018 - 22.01.2019, страховий платіж - 9298 грн. 19 коп., строк сплати - 22.01.2018 (включно); строк дії періоду страхування - 23.01.2019 - 22.01.2020, страховий платіж - 8783 грн. 83 коп., строк сплати - 22.01.2019 (включно); строк дії періоду страхування - 23.01.2020 - 22.01.2021, страховий платіж - 7905 грн. 44 коп., строк сплати - 22.01.2020 (включно).

06.05.2016 через канцелярію суду позивачем долучено до матеріалів cправи копію платіжного доручення № 03QSPD140230014 від 23.01.2014 про сплату страхувальником першої частини страхового платежу у розмірі 11709 грн. 50 коп. за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави, № 202142213699, від 23.01.2014, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що станом на дату ДТП - 16.05.2014, вказаний договір добровільного страхування був чинним (відповідно до п. 12 договору).

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до Звіту № 14/О-86 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, від 28.07.2014, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «Хавк Холдинг» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 15346/13 від 16.10.2013) на підставі калькуляції дефектів (система Audatex), вартість відновлювального ремонту автомобіля КІА, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,00) становить18071 грн. 10 коп.

Відповідно до акту виконаних робіт № НОМЕР_2 від 15.09.2014, складеного Публічним акціонерним товариством «Одеса-Авто», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу КІА, державний номер НОМЕР_1, становить 18641 грн. 63 коп. (разом з ПДВ).

Судом встановлено, що роботи, наведені в акті виконаних робіт № НОМЕР_2 від 15.09.2014, знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями автомобіля КІА, державний номер НОМЕР_1, які значені у первинній довідці ДАІ ГУМВС України.

Згідно зі страховим актом № 3.14.1296-1 від 25.06.2014, складеним Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави, № 202142213699, від 23.01.2014 становить 17881 грн. 44 коп. (18641 грн. 63 коп. - «мінус» безумовна франшизи 0,5% від страхової суми, що становить 760 грн. 16 коп.).

При цьому, судом встановлено, що відповідно до п. 2.1.7 Договору доручення № 181010 про надання послуг страхового агента від 18.10.2010, укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (страховик) та Публічним акціонерним товариством «Правекс-Банк» (агент, вигодонабувач за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави, № 202142213699, від 23.01.2014), в редакції Додаткової угоди № 1 від 21.09.2011, у випадку, якщо сума страхового відшкодування менше або дорівнює 20000 грн. 00 коп. виплата страхового відшкодування здійснюється без письмової згоди агента та з наступним письмовим повідомленням агента про факт здійснення виплати страхового відшкодування (копія вказаної додаткової угоди долучена позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави, № 202142213699, від 23.01.2014 та враховуючи полодження п. 2.1.7 Договору доручення № 181010 про надання послуг страхового агента від 18.10.2010 (в редакції додаткової угоди), 31.07.2014 Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування за вказаним договором добровільного страхування на користь Публічного акціонерного товариства «Одеса-Авто», що підтверджується платіжним дорученням № 10991 від 31.07.2014 на суму 17881 грн. 44 коп., копія кого долучена позивачем до позовної заяви (оригінал вказаного платіжного доручення оглянуто судом у судовому засіданні 24.05.2016).

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ, державний номер НОМЕР_3, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/7375063 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 1000 грн. 00 коп. (відповідно до витягу з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ, який долучено позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що 05.09.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування (заява № 1296 про відшкодування шкоди по Полісу АС/7375063) у розмірі 17881 грн. 44 коп., яка була отримана відповідачем 08.09.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0420519340649.

Однак, відповідач відповіді на вказану заяву не надав, страхове відшкодування за Полісом АС/7375063 позивачу не сплатив.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів АМ№044688 від 01.04.2013, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ, державний номер НОМЕР_3, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/7375063, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу ВАЗ, державний номер НОМЕР_3, власнику транспортного засобу КІА, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АС/7375063).

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

Суд дійшов висновку, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля КІА, державний номер НОМЕР_1, вбачається, що рік випуску автомобіля - 2013, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин відповідачем суду надано не було.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у автомобіля КІА, державний номер НОМЕР_1, коефіцієнта фізичного зносу, який має враховуватись при визначенні вартості відновлювального ремонту.

З огляду на те, що у Звіті № 14/О-86 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісному транспортному засобу, від 28.07.2014 встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу КІА, державний номер НОМЕР_1, дорівнює нулю (Ез = 0,00), та вказаний звіт є попереднім оціночним документом, суд дійшов висновку, що акт виконаних робіт № НОМЕР_2 від 15.09.2014, складений Публічним акціонерним товариством «Одеса-Авто», та відповідно до якого вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 18641 грн. 63 коп. (разом з ПДВ), який містить детальний опис виду ремонтних робіт та перелік використаних запасних частин і матеріалів, є належним доказом фактичної вартості відновлювального ремонту автомобіля КІА, державний номер НОМЕР_1 (з урахуванням характеру пошкоджень, зазначених у первинній довідці ДАІ ГУ МВС України).

При цьому, жодних заперечень щодо вартості відновлювального ремонту вказаного автомобіля, яка визначена позивачем, відповідачем висловлено не було, так само, відповідачем не було заявлено клопотання про призначення судової експертизи для визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу КІА, державний номер НОМЕР_1, у зв'язку з чим суд приймає у якості належного та допустимого доказу фактичної вартості відновлювального ремонту автомобіля КІА, державний номер НОМЕР_1, саме акт виконаних робіт № НОМЕР_2 від 15.09.2014, складений Публічним акціонерним товариством «Одеса-Авто», та відповідно до якого вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 18641 грн. 63 коп. (разом з ПДВ), з урахуванням встановлення судом причинного зв'язку між тими роботами, що зазначені у вказаному акті та первинній довідці ДАІ ГУМВС України, складеній за обставинами ДТП.

А отже, позивач має право на стягнення з відповідача суми вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на підставі вказаного акту виконаних робіт, який підтверджує фактичну вартість відновлювального ремонту автомобіля КІА, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням відсутності доказів наявності коефіцієнта фізичного зносу вказаного транспортного засобу.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/7375063 становить 1000 грн. 00 коп.

З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/7375063 у межах фактично здійснених ним витрат (сума страхового відшкодування за договором добровільного страхування - 17881 грн. 44 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля КІА, державний номер НОМЕР_1 (18641 грн. 63 коп.) з урахуванням франшизи за Полісом АС/7375063 у розмірі 1000 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення 16881 грн. 44 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145; ідентифікаційний код: 23734213) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 15/2; ідентифікаційний код: 36086124) страхове відшкодування у розмірі 16881 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено 30.05.2016

Суддя І.М. Отрош