Рішення № 5798323, 16.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/46616.06.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ-10 Лайнер»

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум»

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкс Інтер Трейдінг»

3) товариства з обмеженою відповідальністю «Нові транспортні технології плюс»

4) товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринославські меблеві майстерні»

про стягнення 35 378,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 представник за довіреністю б/н від 16.08.2007 р.;

від відповідачів 1) не зявився;

2) не зявився;

3) не зявився;

4) не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІФ-10 Лайнер»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум»(відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкс Інтер Трейдінг»(відповідач-2), про стягнення 35 378,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно транспортного замовлення № 301410 АВ від 15.07.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «ІФ-10 Лайнер»(позивач) надав товариству з обмеженою відповідальністю «Магнум» (відповідачу-1) послуги по перевезеннню вантажів по маршруту БельгіяУкраїна для товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкс Інтер Трейдінг».

Транспортне замовлення було прийнято позивачем і на його виконання 16.07.2008 року надано автопоїзд сідельний тягач № Р051VBT та напівпричіп № А218868.

Договірна вартість послуг, відповідно до замовлення № 301410 АВ складала 21878,00 грн. оплата, у відповідності до того ж замовлення, повинна бути проведена по прибутті автопоїзда на митний термінал в м. Дніпропетровськ.

Згідно CMR № 37614163 та № 38302655 та попереднього повідомлення № 110000006/8/312962 вантаж прибув на митний термінал 13.08.2008 року.

Станом на день подання позовної заяви відповідач не сплатив вартість перевезення.

Крім того, під час виконання транспортного замовлення було допущено понаднормовий простій автотранспорту з вини відповідачів терміном 27 діб, а саме на кордоні з 20.07.2008 року по 07.08.2008 року включно, та на митному терміналі з 13.08.2008 року по 19.08.2008 року.

Відповідно до п. 2 транспортного замовлення зазначено, що за понад нормований простій, який визначається на підставі договору, оплачується замовником із розрахунку 500,00 грн. за добу, на день оплати, включаючи вихідні та святкові дні.

Таким чином, вартість понаднормового простою складає 13500,00 грн.

Позивач через неправомірні дії відповідача змушений був звернутись за адвокатською допомогою. Між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 було укладено договір доручення № 01/08 від 01.08.2008 р. згідно даного договору позивач сплатив адвокату ОСОБА_2 винагороду у розмірі 7275,00 грн.

Таким чином, позивач просить солідарно стягнути з відповідачів вищеназвані суми заборгованості.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.12.2008 року порушено провадження у справі № 33/466 і призначено до розгляду на 16.12.2008 року.

У судове засідання 16.12.2008 року представник відповідача-2 не зявився, витребуваних судом документів не подав, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники позивача та відповідача-1 зявились у судове засідання. Представник позивача частково подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 01.12.2008 року, а представник відповідач-1 заявив усне клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Нові транспортні технології плюс».

Суд задовольнив клопотання представника відповідача-1 до залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Нові транспортні технології плюс».

Відповідно до ст. ст. 27, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Нові транспортні технології плюс”, а також клопотанням представника відповідача 2 про відкладення розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 27.01.2009 року.

У судове засідання 27.01.2009 року представники позивача та відповідачів не зявились, проте через загальний відділ діловодства від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а від відповідача-2 відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив у позові відмовити та розглядати справу без його участі.

У судове засідання зявився представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, у звязку із клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи, а також його неявкою та неявкою представників відповідачів в судове засідання, розгляд справи відкладено до 10.02.2009 року.

У судове засідання 10.02.2009 року зявились представник позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог та заміну відповідача.

Представники відповідачів не зявились, проте на минуле судове засідання представник відповідача-2 позив заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, у звязку із неявкою представників відповідачів в судове засідання, а також необхідністю надання доказів по справі, розгляд справи відкладено до 24.02.2009 року.

У судове засідання 24.02.2009 року представники сторін не зявились. Від представника третьої особи через загальний відділ діловодства надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, у звязку із неявкою представників сторін в судове засідання, а також клопотанням представника третьої особи про відкладення розгляду справи та необхідністю надання доказів по справі, розгляд справи відкладено на 16.03.2009 року.

У судове засідання 16.03.2009 року зявився представник позивача, подав до суду заяву про уточнення позовних вимог та залучення у справі у якості відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринославські меблеві майстерні», заяву про продовження строку розгляду справи та усне клопотання про залучення до участі у справі як співвідповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Нові транспортні технології плюс».

Суд задовольнив клопотанняя предстанвика позивача про продовження строку розгляду справи та клопотання про залучення до участі у справі у якості відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринославські меблеві майстерні»та товариства з обмеженою відповідальністю «Нові транспортні технології плюс».

Відповідно до ст. ст. 24, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, у звязку із неявкою представників відповідачів в судове засідання, а також залучення до участі у справі інших відповідачів, розгляд справи відкладено на 31.03.2009 року.

У судове засідання 31.03.2009 року зявились представники позивача та відповідача-3. Представники відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-4 не зявились, проте від відповідача-4 через загальний відділ діловодства надійшла заява про зобовязання позивача направити позовні матеріали.

Відповідно до ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, у звязку із неявкою представників відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-4 в судове засідання, розгляд справи відкладено на 19.05.2009 року.

У судове засідання 19.05.2009 року зявились представники позивача та відповдіача-3. Представник позивача подав суду письмові пояснення по справі, а також заяву про уточнення позовних вимог, просив суд задовольнити позов з урахуванням заяви про уточнення. Представник відповідача-2 подав суду відзив на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог до відповідача-2 у повному обсязі.

Представники відповідача-1, відповідача-3 та відповідача-4 не зявились, проте від відповідача-1 через загальний відділ діловодства надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, у звязку із неявкою представників відповідача-1, відповідача-3 та відповідача-4 в судове засідання, а також для дослідження та оцінки доказів по справі, розгляд справи відкладено на 16.06.2009 року.

У судове засідання 16.06.2009 року представники відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3 та відповідача-4 не зявились, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляли, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Від відповідача-2 через загальний відділ діловодства надійшов відзив на позовну заяву, а від відповідача-3 надійшла телеграмма про перенесення розгляду справи.

Представник позивача в судове засідання зявився, через загальний відділ діловодства подав клопотання про уточнення позовних вимог та письмові пояснення по справі, надав пояснення по справі та просив стягнути з відповідача-3 заборгованість за перевезення в сумі 31508,20 грн.; з відповідача-2 та відповідача-4 солідарно в рівних частинах заборгованість за понаднормовий простій в сумі 13500,00 грн.; стягнути пропорційно з відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4 витрати з оплати послуг адвоката у сумі 7275,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 461,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно транспортного замовлення № 301410 АВ від 15.07.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «ІФ-10 Лайнер»(позивач) надав товариству з обмеженою відповідальністю «Магнум»(відповідачу-1) послуги по перевезеннню вантажів по маршруту БельгіяУкраїна (м. Дніпропетровськ).

Транспортне замовлення було прийнято позивачем і на його виконання 16.07.2008 року надано автопоїзд сідельний тягач № Р051VBT та напівпричіп № А218868.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Договірна вартість послуг, відповідно до замовлення № 301410 АВ складала 21878,00 грн. оплата, у відповідності до того ж замовлення, повинна бути проведена по прибутті автопоїзда на митний термінал в м. Дніпропетровськ.

Відповідно до частини 1 статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата в розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до частини 1 статті 919 Цивільного кодексу України перевізник зобовязаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, які видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків у розумний строк.

Згідно вказаного транспортного замовлення послуги з перевезення позивачем були надані в повному обсязі на суму 21878,00 грн., на підтвердження цього факту у матеріалах справи знаходяться копії товарно-транспортих накладних CMR № 37614163 та CMR № 38302655.

Відповідно до ст. 920 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно транспортного замовлення № 301410 АВ дане замовлення надійшло від товариства з обмеженою відповідальністю «Магнум»(відповідача-1). Відповідач-1, замовляючи дане перевезення, діяв згідно заявки на транспортування вантажу в міжнародному сполучення від 15.07.2008 року, яка надійшла від товариства з обмеженою відповідальністю «Нові транспортні технології плюс»(відповідача-3). За твердженнями представника відповідача-1 відповідач-3 не оплатив вартість перевезення.

Відповідач-1 та відповідач-3 є експедиторами.

Відповідно до ч. 1 статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ІФ-10 Лайнер»та товариством з обмеженою відповідальністю «Магнум»09.02.2009 року був укладений договір про переуступку права вимоги (цесії), відповідно до якого позивач набув право вимоги за транспортним замовленням-договором № 301410АВ, укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю «Магнум»(відповідачем-1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Нові транспортні технології плюс»(відповідачем-3).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги оплати вартості перевезення в сумі 3065 євро, що за курсом НБУ на становить 31508,20 грн., відповідно до транспортного замовлення-договору № 301410АВ.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за перевезення вантажу у сумі 31508,20 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем-3 не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу за перевезення вантажу з товариства з обмеженою відповідальністю «Нові транспортні технології плюс»(відповідача-3) визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Вантажоодержувачами даного замовлення, відповідно до CMR (міжнородна товарно-транспортна накладна) № 37614163 виступає товариство з обмеженою відповідальністю «Лінкс Інтер Трейдінг»(відповідач-2) та відповідно до CMR (міжнородна товарно-транспортна накладна) № 38302655 товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринославські меблеві майстерні»(відповідач-4).

При виконанні перевезень по вині вантажоотримувачів було допущено понаднормовий простій автотранспорту терміном 27 діб, а саме на кордоні з 20.07.2008 року по 07.08.2008 року включно, та на митному терміналі з 13.08.2008 року по 19.08.2008 року, що підтверджується відтисками митних печаток на товарно-транспортних накладних.

Відповідно до пояснень відповідача-1 простій стався з вини вантажоодержувачів, які не надали відповівдних документів та надали письмові інструкції по затримці вантажу, що підтверджується листом від 19.07.2008 року за № 1907.08/01, надісланому відповідачеві-1 відповідачем-4.

Згідно п.2 вищеназваниого транспортного замовлення на перевезення вантажу зазначено, що вартість понаднормованого простою, визначається на основі договору, оплачується замовником із розрахунку 500, 00 грн. за добу, на день оплати, включаючи вихідні та святкові дні.

Таким чином, вартість понаднормового простою складає 27 діб *500,00 грн. =13500,00 грн.

П. 4 цих же замовлень передбачено, що платником за понаднормовий простій є вантажоодержувач.

Відповідно до ч. 1 статті 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 13 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів після прибуття вантажу на місце, передбачене для його доставки, одержувач має право вимагати від перевізника передачі йому другого примірника вантажної накладної і вантажу в обмін на розписку. Якщо встановлена втрата вантажу чи якщо вантаж не прибув після закінчення терміну, передбаченого в статті 19, одержувач може від свого імені предявити перевізнику вимоги, основані на праві, що витікає з договору перевезення.

Одержувач, який користується правами, наданими йому відповідно до пункту 1 цієї статті, здійснює платежі, зазначені як такі, що підлягають сплаті, у вантажній накладній. У випадку виникнення спору з цього приводу, перевізник не зобовязаний доставляти вантаж до надання одержувачем гарантій платежу.

На підставі викладеного вище позивач набув право вимоги оплати за понаднормовий простій в сумі 13500,00 грн. солідарно з вантажоотримувачів (відповідача-2 та відповідача-4).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за понаднормовий простій автопоїзду відповідача-2 та відповідача-4 перед позивачем в сумі 13 500,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу за понаднормовий простій солідарно в рівних частинах з відповідача-2 та відповідача-4 повизнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 1 Закону України “Про адвокатуру”адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу. Стаття 12 цього ж закону встановлює, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Згідно зі статтею 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1.10.1999 року протокол від 1-2 жовтня 1999 року № 6/VI, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є - гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обгрунтованим за розміром.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в розмірі 7275,00 грн. та в обґрунтування свої позовних вимог надав договір доручення № 01/08 від 01.08.2008 р., який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “ІФ-10 Лайнер”та фізичною особою-підприємцем адвокатом ОСОБА_2, свідоцтво НОМЕР_1 на право на зайняття адвокатською діяльності від 24.02.2005 року та акт здачі-прийняття виконаних робіт № ЮД-00075 від 09.02.2009 року. На підставі викладеного вище, позивач просить солідарно стягнути з відповідачів вищеназвану суму заборгованості.

Оскільки представником позивача не надано жодних доказів на підтвердження оплати витрат на адвокатські послуги, у звязку з чим зазначена вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Відповдіно до ч. 2 статті 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

На позивача у сумі 10,92 грн., на відповідача-3 315,06 грн., на відповідача-2 та відповідача-4 солідарно 135,02 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 2,82 грн., на відповідача-3 80,62 грн., на відповідача-2 та відповідача-4 солідарно 34,56 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нові транспортні технології плюс»(84600, м. Горлівка, вул. Первомайська,33; код ЄДРПОУ 34657705) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ІФ-10 Лайнер”(03680, м. Київ, вул. Качалова, 5-д; р/р 26005300000569 в Першій київській філії АКБ “Форум”, МФО 300948, код ЄДРПОУ 25634036) суму боргу за перевезення вантажу у розмірі 31508 (тридцять одна тисяча пятсот вісім) грн. коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 315 (триста пятнадцать) грн. 06 коп. та 80 (вісімдесят) грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути солідарно товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкс Інтер Трейдінг»(49021, м. Дніпропетровськ, вул. Саранська, буд. 95; код ЄДРПОУ 33856327) та з товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринославські меблеві майстерні»(49021, м. Дніпропетровськ, вул. Саранська, буд. 93; код ЄДРПОУ 33698667) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ІФ-10 Лайнер”(03680, м. Київ, вул. Качалова, 5-д; р/р 26005300000569 в Першій київській філії АКБ “Форум”, МФО 300948, код ЄДРПОУ 25634036) суму боргу за понаднормовий простій в сумі 13500 (тринадцять тисяч пятсот) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 135 (сто тридцять пять) грн. 02 коп. та 34 (тридцять чотири) грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 7275 (сім тисяч двісті сімдесят пять) грн. 00 коп. відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 28.07.2009 р.