Ухвала суду № 57983079, 25.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 378/259/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Марущак Н.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

25 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 24 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання встановити статус інваліда війни,-

в с т а н о в и в:

Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 24 березня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено, визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови ОСОБА_2 у встановленні статусу інваліда війни, зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області встановити ОСОБА_2 статус інваліда війни.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на відсутність у позивача довідки з військкомату про віднесення особи до військовозобов'язаних та факт призову цієї особи на військові збори.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції у відповідності до ч.1 ст.195 КАС України в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 04 лютого 2016 року Київською обласною державною адміністрацією, та являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно вкладки №710671С до вказаного посвідчення.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №0512540 при повторному огляді ОСОБА_2 з 20 листопада 2015 року йому встановлено другу групу інвалідності з причиною захворювання: пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Довідкою обласної спеціалізованої МСЕК серії АВ №0512540 про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги, ступень втрати працездатності позивача у відсотках становить 70% з 20 листопада 2015 року.

14 березня 2016 року ОСОБА_2П звернувся до відповідача із заявою про набуття ним статусу інваліда війни та видачу відповідного посвідчення, до якої додав копії посвідчення ліквідатора ЧАЕС, довідки МСЕК, паспорту, ідентифікаційного коду, довідки відділу з питань цивільного захисту Ставищенської районної державної адміністрації.

Листом від 14 березня 2016 року №1426/10 Управлінням соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації позивача повідомлено про відсутність підстав для встановлення йому статусу інваліда війни, оскільки дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не поширюється на осіб, які направлялись на виконання робіт з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС органами управління у справах Цивільної оборони, створеними у складі підприємств, установ, організацій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про необхідність визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови ОСОБА_2 у встановленні статусу інваліда війни та зобов'язати встановити позивачу статус інваліда війни, оскільки позивач був залучений до складу формувань Цивільної оборони та став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а тому відповідно до законодавства має право на встановлення статусу інваліда війни і на отримання документа, що підтверджує зазначений статус.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать, серед іншого, інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, якщо особа була залучена до складу формувань Цивільної оборони та стала інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, така особа належить до інвалідів війни та має право на отримання відповідного посвідчення.

Згідно довідки Відділу з питань цивільного захисту Ставищенської районної державної адміністрації ОСОБА_2 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складів формування Цивільної оборони мисливців і рибалок з 26 травня 1986 року по 29 травня 1986 року згідно наказу №53 від 26 травня 1986 року за вимогою Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів №1111 від 18 березня 1976 року, на посаді стрілка-мисливця районної Ради мисливців та рибалок в 30-ти кілометровій зоні на підставі Розпорядження начальника Цивільної оборони УРСР - Голови Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1986 року та 30 квітня 1986 року, розпорядження начальника Цивільної оборони Київської області - Голови обласної ради від 26 квітня 1986 року та від 30 квітня 1986 року.

Наведена в довідці інформація підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наказу Українського товариства мисливців і рибалок Київської обласної ради від 26 травня 1986 року №53 про виконання розпорядження Київського облвиконкому від 06 травня 1986 року №25-п.2, маршрутним листом від 26 січня 2010 року №1 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2, довідкою Київської обласної організації УТМР від 26 січня 2010 року №1.

Крім того, згідно інформаційної довідки Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації від 29 березня 2016 року №01.1-14/548-2 у відповідності до вимог чинних на момент аварії на Чорнобильській АЕС нормативно-правових актів з питань Цивільної оборони, Цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об'єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов'язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи, та жінки від 16 до 55 років, за винятком вагітних жінок та жінок, які мають малолітніх дітей. З урахуванням вищенаведеного, формування Цивільної оборони, в т.ч. і невоєнізовані, створювались саме з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварій, катастроф та стихійних лих. Громадяни, які виконували роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи (аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків) залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач був залучений до складу формувань Цивільної оборони та став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а тому відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» належить до інвалідів війни та має право на встановлення статусу інваліда війни.

У відповідності до п.2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації. Пунктом 7 зазначеного Положення визначено, що «Посвідчення інваліда війни» і відповідний нагрудний знак видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина. В п.10 вищенаведеного Положення (в редакції від 14 січня 2009 року) визначено, що «Посвідчення інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій з огляду на роз'яснення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи судом не приймаються, оскільки у відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а надані позивачем документи свідчать про його залучення до складу формувань Цивільної оборони та отримання інвалідності внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302, надає ОСОБА_2 право на встановлення статусу інваліда війни.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови позивачу у встановленні статусу інваліда війни, а також необхідності зобов'язання відповідача встановити позивачу статус інваліда війни.

Разом з тим, згідно ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року апелянту відстрочено сплату судового збору по день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 1212,64 грн. підлягає стягненню з апелянта.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Ставищенського районного суду Київської області від 24 березня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації Київської області в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м.Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030101) судовий збір у розмірі 1212,64 грн. (одна тисяча двісті дванадцять грн. 64 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 30 травня 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.