Ухвала суду № 57982999, 23.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 р.Справа № 818/176/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Калиновського В.А. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2016р. по справі № 818/176/16

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області третя особа: Середино-Будський районний суд Сумської області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, третя особа - Середино-Будський районний суд Сумської област,та скасувати рішення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області № 04-209/16 від 02.02.2016 року, яким їй відмовлено у виплаті вихідної допомоги у зв'язку з відставкою та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй вихідну допомогу в розмірі десяти місячних заробітних плат за останньою посадою.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2016р. по справі №818/176/16 вимоги позивача були задоволені.

Визнано протиправним та скасовано рішення Територіального управління державної судової адміністрації України в Сумській області від 02 лютого 2016 року № 04-209/16, яким ОСОБА_1 відмовлено у виплаті вихідної допомоги у зв'язку з відставкою.

Зобов'язано Територіальне управління державної судової адміністрації України в Сумській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 вихідної допомоги у зв'язку з відставкою у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою позивачки.

Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2016р. по справі №818/176/16 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що відповідно до приєднаних до матеріалів справи копій наказів начальника відділу юстиції Сумського обласного виконавчого комітету № 70-л від 21.06.1982 р., від 09.04.1990 р. 11-л, від 10.08.1993 р. № 53-л, копії постанови Верховної Ради № 1018-IV від 19.06.2003 р., копії Рішення Вищої Ради Юстиції від 26.11.2013 р. № 1277/15-13, копії постанови Верховної Ради № 59-VІІІ від 25.12.2014 р. та копії наказу голови Середино-Будського районного суду Сумської області № 8/к від 29.12.2014 р. (а.с. 6-14) ОСОБА_1 працювала на посаді судді Середино-Будського районного суду Сумської області.

29.10.2013 року ОСОБА_1, маючи суддівський стаж понад 31 рік, подала заяву до Вищої ради юстиції про звільнення її у відставку. Вищою радою юстиції заяву позивачки було розглянуто 26.11.2013 року та прийнято рішення №1277/0/15-13 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення з посади судді Банчукову В.І.

Проте лише 25.12.2014 року постановою Верховної Ради України "Про звільнення суддів" № 59-VIII (а.с.11-13) ОСОБА_1 було звільнено з посади судді.

29.12.2014 року наказом голови Середино-Будського районного суду Сумської області № 8/к позивачку звільнено з посади судді Середино-Будського районного суду Сумської області з виплатою компенсації за невикористану частину основної щорічної відпустки (а.с.14).

04.01.2016 позивачка звернулася до ТУ ДСА в Сумській області з заявою щодо нарахування та виплати їй допомоги в розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

02.02.2016 ТУ ДСА в Сумській області надало лист-відповідь № 04-209/16 про те, що на момент звільнення ОСОБА_1 з посади судді стаття 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 26.10.2014 року була виключена відповідно до положень Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року, а вихідна допомога не була виплачена.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 9 частини 5 статті 126 Конституції України, суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Відповідно до пункту 3.1 Рішення Конституційного Суду України у справі №1-1/2013 за конституційним поданням Верховного Суду України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 103, 109, 131, 135, 136, 137, підпункту 1 пункту 2 розділу ХІІ "Прикінцеві положення", абзацу четвертого пункту 3, абзацу четвертого пункту 5 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 19.11.2013 року, аналіз розділу VІІІ Конституції України та Закону № 2453 дає Конституційному Суду України підстави для висновку, що відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді. Наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання і гарантій недоторканості, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 3.2 цього Рішення Конституційного Суду України визначено, що за своєю правовою природою вихідна допомога є разовою формою матеріальної винагороди при виході судді у відставку. Вона виплачується з метою забезпечення йому належних соціально-побутових умов, а також для стимулювання осіб, які перебувають на посаді судді, до довгострокового виконання ними професійних обов'язків.

Відповідно до статті 100 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Статтею 109 Закону № 2453-VI, в редакції, чинній на час звернення позивачки до Вищої ради юстиції із заявою про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді.

Відповідно до частини 1 статті 136 Закону № 2453-VІ судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Згідно з частиною 3 статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В даному випадку Вищою радою юстиції прийнято рішення № 1277/0/15-13 від 26.11.2013 року "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Середино-Будського районного суду Сумської області у зв'язку з поданням заяви про відставку". Але, лише 25.12.2014 року Верховна Рада України постановою № 59-VІІІ звільнила ОСОБА_1 з посади судді Середино-Будського районного суду Сумської області.

Статтею 111 Закону № 2453-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, встановлюється цим Законом та Регламентом Верховної Ради України. Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок. Розгляд питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради України починається з доповіді Голови Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції, який діє за його дорученням. Рішення про звільнення з посади судді приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України і оформляється постановою Верховної Ради України. У разі неодержання кількості голосів народних депутатів України, передбачених частиною четвертою цієї статті, щодо звільнення з посади судді, обраного безстроково, проводиться повторне голосування. Повноваження судді припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 20 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", до порядку денного сесії Верховної Ради України включаються позачергово без голосування питання про складання присяги, питання про призначення, обрання на посади, звільнення з посад.

Положеннями статті 216 цього ж Закону встановлено, що Верховна Рада України звільняє з посад суддів, обраних безстроково, відповідно до частини п'ятої статті 126 Конституції України.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 88 Конституції України, підготовку питань про звільнення з посад суддів Конституційного Суду України та суддів, обраних Верховною Радою України безстроково, до розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України організовує Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України.

Порядок роботи Верховної Ради України визначений статтями 82, 83, 84 Конституції України. Відповідно до статті 83 Конституції України порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.

Відповідно до статті 82 Конституції України Верховна Рада України працює сесійно. Під час сесій проводяться пленарні засідання Верховної Ради, засідання її комітетів та комісій. Верховна Рада на сесійний період визначає коло питань, які підлягають розгляду й вирішенню, складає порядок денний чергової сесії, визначає дні й тижні пленарних засідань, роботи комітетів та комісій, народних депутатів у виборчих округах, встановлює кількість і тривалість щоденних пленарних засідань парламенту тощо. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року, а завершуються відповідно не пізніш як за 45 та 10 днів до початку наступної сесії. Верховна Рада може прийняти постанову про зміну строків завершення сесії.

Таким чином Верховна Рада України не розглянула подання Вищої ради юстиції протягом розумного строку, натомість позивачку звільнено з посади судді у відставку лише 25.12.2014 року з незалежних від неї обставин.

Статтею 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України (рішення від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

Крім цього аналізуючи гарантії забезпечення належних соціальних і матеріальних умов суддів, передбачені статтями 126, 127, 128, 129, 130 Конституції України (254к/96-ВР) Конституційний Суд України визнав, що статті 127, 128 безпосередньо не пов'язані з наданням, скасуванням, збереженням чи зупиненням пільг, компенсацій і гарантій, що гарантування незалежності суддів і заборона у будь-який спосіб впливу на суддів, передбачені статтею 126, мають забезпечуватися при виконанні ними своїх функцій, тобто, як встановлює стаття 129, "при здійсненні правосуддя". Стаття 130 Конституції України (254к/96-ВР) закріплює обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів через визначення у Державному бюджеті України окремо видатків на утримання судів.

У цьому ж Рішенні зазначено, що норми про матеріальне і побутове забезпечення суддів, їх соціальний захист, встановлені відповідно статтями 44, 45 Закону України "Про статус суддів" ( 2862-12 ), не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації.

Така правова позиція суду втілена в постановах від 14.04.2015 року та від 16.09.2015 року у подібних справах Верховного Суду України.

Отже право позивачки на відставку реалізовано до набрання чинності Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", яким із Закону України "Про судоустрій і статус суддів" виключено статтю 136, а тому наявні правові підстави для нарахування та виплати позивачці, як судді у відставці, вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою та реалізованого права на відставку.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що відмова відповідача, викладена в листі від 02.02.2016 року № 04-209/16 щодо відсутності правових підстав для нарахування та виплати вихідної допомоги ОСОБА_1, є протиправною.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2016р. по справі № 818/176/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Бенедик А.П. Повний текст ухвали виготовлений 30.05.2016 р.