Ухвала суду № 57982861, 26.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 р.Справа № 816/241/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Укртрансінспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2016р. по справі № 816/241/16

за позовом ОСОБА_1

до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області , Державної служби України з безпеки на транспорті

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Термастіл"

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області (далі - відповідач) про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28 грудня 2015 року № 032731.

Протокольною ухвалою від 05 квітня 2016 року до участі у справі залучено: в якості другого відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 2), та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ ТД "Термастіл".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2016 р. адміністративний позов задоволено.

Скасовано постанову Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28 грудня 2015 року № 032731.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про автомобільний транспорт", Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 р. № 340, Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 р. № 385 Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, ст.ст. 138, 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач та представник третьої особи просили розгляд справи здійснювати за їх відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 26.05.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 листопада 2015 року відповідачем здійснено перевірку транспортного засобу марки DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1), що належить ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_2

За результатами даної перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27 листопада 2015 року № 012848, в якому зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, на підставі акта від 27 листопада 2015 року, начальником Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області ОСОБА_3 винесено постанову від 28 грудня 2015 року, якою до позивача застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон України "Про автомобільний транспорт").

Згідно з ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Статтею 18 зазначеного Закону встановлено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340 (далі - Положення) автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км., вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонни повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що обов'язок щодо забезпечення режимів праці та відпочинку водіїв, та облаштування транспортних засобів тахографами відповідно до вимог законодавства України покладено на автомобільного перевізника.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що 18 серпня 2014 року між позивачем (орендодавець) та ТОВ ТД "Термастіл" (орендар) укладено договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за умовами якого наймодавець передав наймачеві в користування за плату на строк до 18 серпня 2017 року транспортний засіб, а саме: кран маніпулятор, загальний вантажний бортовий, марки DAF FC 75, 2005 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В ході розгляду справи представник третьої особи підтвердив факт перебування водія ОСОБА_2 в трудових відносинах з ТОВ ТД "Термастіл".

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що на час проведення перевірки автомобіль маки DAF FC 75, 2005 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 перебував у користуванні ТОВ ТД "Термастіл".

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішення, що оскаржується.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем по справі не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови, а тому вона підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2016р. по справі № 816/241/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Чалий І.С. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 30.05.2016 р.