Ухвала суду № 57982779, 26.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

26 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6950/15

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

представника апелянта - Гершман Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року про відмову в заміні боржника у виконавчому провадженні за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

29 березня 2016 року товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» (далі - ТОВ «СПМК-17») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні №50563661 з примусового виконання виконавчого листа №815/6950/15, виданого Одеським окружним адміністративним судом 16 березня 2016 року наступним чином: з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на Комінтернівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області.

З посиланням на положення статей 55, 56 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст.264 КАС України, керуючись постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» заявник наголошує на тому, що у разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

На думку заявника є неприпустимим у випадках, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, у разі позбавлення суб'єкта владних повноважень певної їх частини, відмовляти у відкритті або закривати провадження у справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року у задоволенні заяви ТОВ «СПМК-17» відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «СПМК-17», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення заяви.

У суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав доводи апеляції.

Інші учасники процесу до суду не з'явилися, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обставини справи свідчать про те, що позивач за основним місцем обліку до 01 січня 2016 року перебував у ДПІ у Малиновського району м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року, яка набрала законної сили 24 лютого 2016 року задоволено адміністративний позов ТОВ «СПМК-17» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності даного суб'єкта владних повноважень, яка полягає у неподанні до органу державного казначейства висновків із зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню за грудень 2014 року, лютий 2015 року, квітень 2015 року.

Зобов'язано ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновки щодо сум бюджетного відшкодування належних ТОВ «СПМК-17» (код ЄДРПОУ 01353551) у розмірі 11 760 805 грн., у тому числі: за грудень 2014 року у сумі 1 516 403 грн., за лютий 2015 року у сумі 8 273 202 грн., за квітень 2015 року у сумі 1 971 200 грн.

За заявою позивача 16 березня 2016 року видано виконавчий лист.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було відкрито виконавче провадження №50563661 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Одеським окружним адміністративним судом 16 березня 2016 року про зобов'язання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області вчинити певні дії щодо надання висновків про розмір бюджетного відшкодування.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, отримавши вказану постанову, повідомила, що з 01 січня 2016 року стягувач ТОВ «СПМК-17» обліковується в Комінтернівської об'єднаної ДПІ ГУ ДФС в Одеській області і облікова справа знаходиться в цьому контролюючому органі.

На підставі даних обставин, контролюючий орган зазначив, що позбавлений можливостей вчиняти будь-які дії, пов'язані з відшкодуванням сум ПДВ.

За невиконання без поважних причин вимог виконавчого листа №815/6950/15 до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області двічі застосовано штраф, але у зв'язку з технічною неможливістю, за їх ствердженням, відмовляється виконувати рішення суду.

Отже, державний виконавець вичерпав усі передбачені законодавством важелі для належного виконання рішення суду.

29 березня 2016 року ТОВ «СПМК-17» звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просить замінити боржника у виконавчому провадженні №50563661 з примусового виконання виконавчого листа № 815/6950/15, виданого Одеським окружним адміністративним судом 16 березня 2016 року, з ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на Комінтернівську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС в Одеській області.

В обґрунтування вказаної заяви, товариство зазначило, що з 01 січня 2016 року, тобто до набрання судовим рішенням законної сили, податковий облік підприємства здійснюється Комінтернівською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС в Одеській області, а тому враховуючи те, що функції з ведення його облікової справи передані до іншого податкового органу, який наділений повноваженнями подання до органу державного казначейства висновків із зазначенням належних йому сум бюджетного відшкодування з ПДВ, є необхідність заміни сторони виконавчого провадження.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні вказаної заяви, керувався п.10.14 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300, який встановлює, що повернення платнику податків надміру сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, здійснює контролюючий орган за попереднім місцем знаходження платника податків.

Також, на думку суду першої інстанції, підставою для відмови у задоволенні заяви є те, що процедура судового оскарження рішення по даній справі не закінчена, оскільки податковою інспекцією подана касаційна скарга.

Колегія суддів не може погодитися з такою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Порядок обліку платників податків і зборів розроблений відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах.

Пункт 1.2 цього Порядку встановлює, що ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У пункті 1.6 Порядку обліку платників податків і зборів зазначено, що стосовно кожного платника податків, взятого на облік у контролюючому органі згідно з цим Порядком, формується облікова справа.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що пунктом 10.14 Порядку обліку платників податків і зборів встановлений обов'язок відповідача після зняття позивача з основного місця обліку продовжувати стосовно платника податків адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до:

- повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного періоду спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі;

- закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.

Проте, як встановлено матеріалами справи, такий обов'язок суб'єктом владних повноважень порушений, що призвело до позбавлення заявника його конституційного права, передбаченого в ст. 124 Конституції України, на виконання постановленого на його користь судового рішення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошує, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 13 Конвенції встановлює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні у справі «Горнсбі про Греції» Європейський суд з прав людини наголошував на тому, що «право звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 ст.6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав при цьому гарантій виконання судових рішень, тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували конвенцію.

Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статі 6.»

Колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що не можливо здійснювати заміну сторони у виконавчому провадженні у зв'язку з касаційним оскарженням рішення суду, позаяк обов'язковому виконанні підлягають рішення, яки набрали законної сили.

Стаття 8 КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Підсумовуючи викладене можливо зробити висновок, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).

Принцип законності знайшов своє відображення в ст.9 КАС України.

Частина 6 цієї статті передбачає, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

З огляду на положення національного законодавства, міжнародних договорів, судової практики Європейського Суду з прав людини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність вимог заявника про заміну сторони у виконавчому провадженні та про необґрунтованість судового рішення, яким в задоволенні зазначеної заяви було відмовлено.

Відповідно до ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Підставами для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, згідно ст. 202 КАС України, є порушення, зокрема, норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 199, 204, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року -скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Замінити боржника у виконавчому провадженні №50563661 з примусового виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду за №815/6950 від 16 березня 2016 року з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на Комінтернівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова