Ухвала суду № 57982746, 23.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року Справа № 876/6083/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г.,Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «М-Трейдінг» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі за позовом приватного підприємства «М-Трейдінг» до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

приватне підприємство «М-Трейдінг» (надалі - ПП «М-Трейдінг») звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (надалі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2015 року №0000052204 та № 0000062204 та податкової вимоги № 133-23 від 13.03.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що йому невідомо чому ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при розмитненні транспортних засобів приховали від митних органів іноземної держави достовірну інформацію щодо дійсної вартості транспортних засобів та те, що такі транспортні засоби ними фактично відчужено. Разом з тим позивач вважає, що якщо навіть і відбулося порушення норм законодавства, то європейського але не українського. Усі правочини щодо купівлі-продажу транспортних засобів, зазначених у позові, дійсно мали місце. Договори не були визнані в судовому порядку недійсними, неукладеними, нікчемними. Ціни заявлені для розмитнення автомобіля на території України заявлені відповідно до інвойсів та інших документів, що підтверджують ціну автомобіля.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Суд виходив з того, що підставою для проведення даної перевірки була інформація та відомості викладені у листах Рівненської митниці Міндоходів №01.1/1/46-07-3548 від 29.07.2014 року, №01.1/1-46-07-1975 від 29.04.2014 року та №01.1/1-46-07-1974 від 29.04.2014 року, що надійшли до Головного управління Міндоходів у Волинській області. В ході перевірки встановлено факти недостовірного декларування вартісних показників товару (транспортних засобів) позивачем, факти заниження податкових зобов'язань, неправильного визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим розраховано суму заниження податкових зобов'язань, які виникли внаслідок неправильного визначення митної вартості товару у розмірі 7 944,35 грн., в тому числі по сплаті ввізного мита - 2 482,60 грн., по сплаті податку на додану вартість - 5 461,75 грн. В судовому засіданні досліджено копії експортних митних декларацій країни відправлення - Литовської Республіки, а саме: від 02 травня 2014 року №14LTVG2000EK0289D2, від 03 грудня 2012 року №12LTLG3000EK028BA1 та від 10 серпня 2012 року №12LTPR4000EK008127, які стосуються митного оформлення транспортних засобів марки "RENAULT", модель KANGOO, номер кузова НОМЕР_2, "RENAULT" модель TRAFIC, номер кузова НОМЕР_3, "FORD", модель TRANSIT CONNECT, номер кузова НОМЕР_4, а відтак документально підтверджують відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України. Встановлено, що різниця між митною вартістю задекларованою при перетині митного кордону Литовської Республіки та України становить 9 234,22 грн., 13 838,58 грн. та 1 753,35 грн. відповідно. При цьому, проміжок часу між експортом транспортних засобів 12 днів (з 02 травня 2014 року по 14 травня 2014 року), 8 днів (з 03 грудня 2012 року по 11 грудня 2012 року), 10 днів (з 10 серпня 2012 року по 20 серпня 2012 року) відповідно. До митного оформлення транспортних засобів подавались інвойси, а саме: № 1544-СТЕ/МТ від 03.05.2014 року, № 16994-Т/МТ від 30.11.2012 року та № 9318- від 14.08.2012 року. Оскільки, ПП «М-Трейдінг», як декларант, несе повну відповідальність за достовірність інформації, яка зазначена в поданих ним митних деклараціях, а органами доходів і зборів України від компетентних митних органів Литовської Республіки отримані експортні митні декларації, що свідчать про заниження митної вартості транспортних засобів під час їх ввезення на митну територію України, тому суд дійшов висновку, що Головне управління ДФС у Волинській області обґрунтовано винесло податкові повідомлення-рішення від 13 лютого 2015 року № 0000052204 та № 0000062204 та нарахувало підприємству належну до сплати суму ПДВ та мита.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Покликання маються на те, що підприємству не відомо, чому ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при розмитненні вищевказаних транспортних засобів приховали від митних органів іноземної держави достовірну інформацію щодо дійсної вартості транспортних засобів та те, що такі транспортні засоби ними фактично відчужено. Разом з тим правочини купівлі-продажу транспортних засобів зазначені в позові, дійсно мали місце, договори не були визнані в судовому порядку недійсними, неукладеними, нікчемними. Крім того, автомобілі доставлялись фізичними особами та за дорученням компанії «Luxsteel ou» (відправник) на адресу ПП «М-Трейдінг», а тому позивач не повинен нести відповідальність за перевізників транспортних засобів, оскільки ніякого відношення до них не має, за доставку транспортних засобів не відповідає.

Не погоджуючись з поданою апеляційною скаргою, відповідач скерував до суду свої заперечення, в яких зазначає, що підстави для проведення перевірки наявні. Митний контроль та митне оформлення імпортних товарів, в тому числі контроль за правильністю визначення їх митної вартості, здійснювались митницею на підставі документів, наданих декларантом, а саме позивачем. В досліджуваних правовідносинах, підлягають аналізу незавершені процедури експорту товару (транспортних засобів) з Литовської Республіки в Україну. Тобто митна вартість експорту з однієї країни має бути основною для митної вартості імпорту в іншу. В результаті проведеного аналізу та порівняння товаросупровідних документів встановлено, що вартість товару в фактурі, наданій до митного оформлення на банківській митниці, занижена.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання вимог митного законодавства ПП «М-Трейдінг» в частині перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при митному оформленні трьох вантажних автомобілів про що складено акт № 3/03-20-22-04-18/35041784 від 29 січня 2015 року. На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області 13 лютого 2015 року було прийнято два податкових повідомлення-рішення, одним з яких позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) із ввезених на територію України товарів за основним платежем у розмірі 5 461,75 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2 730,87 грн., а іншим донараховано грошове зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності за основним платежем у розмірі 2 482,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 241,29 грн. Крім того, 13.03.2015 року відповідачем винесено податкову вимогу № 133-23 про сплату податкового боргу із податку на додану вартість (ПДВ) із ввезених на територію України товарів в сумі 9 068,67 грн.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (надалі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина перша статті 51 МК України). Відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому пунктами 4, 5 частини п'ятої вказаної статті передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Позивач самостійно визначив митну вартість товару, а не за рішенням митного органу, а тому його доводи про неможливість подальшого визначення податкових зобов'язань, з урахуванням положень МК України судом до уваги не беруться.

Крім цього, не беруться судом до уваги посилання позивача на частину 1 статті 207 Господарського кодексу України про відсутність умислу як необхідної умови для визнання зобов'язання недійсним, оскільки відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 МК України основних термінів і понять «декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування».

Також спростовується позиція позивача, що декларантом виступає саме ТОВ «ЗАХІДБРОКСЕРВІС», оскільки останнє є лише його уповноваженим представником. Тобто саме позивач є декларантом, а не ТОВ «ЗАХІДБРОКСЕРВІС».

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень від 13.02.2015 року №0000052204 та № 0000062204 та податкової вимоги № 133-23 від 13.03.2015 року.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «М-Трейдінг» залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року по справі № 803/726/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

судді Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено 30.05.2016 року