
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
19 травня 2016 рокусправа № 804/9693/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.,
представників сторін:
позивача : - Земляний О.Ю. дов. від 19.04.11 №196-4016, Добровольський А.Т., дов. від 11.10.11, № 434-4016
відповідача- 1: - Довгополова К.І., дов. від 13.07.15 , № 2468/9/28-1
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 р. у справі № 804/9693/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
04 серпня 2015 р. Публічне акціонерне товариство" Нікопольський завод феросплавів" звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС та Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області
в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, яка виразилася у несвоєчасному поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Публічного акціонерного товариства" Нікопольський завод феросплавів" по декларації за серпень 2014 року в розмірі 4 726 949 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, яка виразилась у невидачі ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за серпень 2014 року в розмірі 4 726 949 грн. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок ПАТ "Нікопольський завод феросплавів";
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2014 року в розмірі 52 216,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки сума бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2014 року на загальну суму 4 726 949 грн. не відшкодована позивачу в передбачені законодавством строки, то відповідач зобов'язаний нарахувати пеню на суму бюджетної заборгованості, яка підлягає стягненню з Державного бюджету України.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 р. у справі № 804/9693/15 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС та Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, яка виразилася у несвоєчасному поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ПАТ " Нікопольський завод феросплавів" по декларації за серпень 2014 року.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, яка виразилась у невидачі ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за серпень 2014 року в розмірі 4 000 009 грн. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок ПАТ "Нікопольський завод феросплавів".
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2014 року в розмірі 44 186,40 грн.
В задоволенні решти позову відмовлено.
Судом встановлено, що позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з ПДВ, в подальшому уточнену, в якій задекларована сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 4 726 949 грн. За результатами податкової перевірки, контролюючим органом підтверджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 4 000 009 грн. за серпень 2014 року та 1 245 318 грн. за вересень 2014 року. СДПІ в січні 2015 року подано висновок на суму бюджетного відшкодування у розмірі 4 000 009 грн. до ГУ Державної казначейської служби. В лютому 2015 року Товариством подано уточнюючий розрахунок, яким змінено напрямок бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів. ГУ Державної казначейської служби повернуло до СДПІ без виконання висновки про суми відшкодування ПДВ у зв'язку із відсутністю узагальненої інформації.
На підставі аналізу норм податкового законодавства, суд дійшов висновку, що податковим органом не дотримано строків визначених для подання до Держказначейства висновків із зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню. Так само судом встановлено, що ГУ Держказначейства так само допущено протиправну бездіяльність щодо невидачі Товариству суми бюджетного відшкодування протягом строку визначеного ст. 200 Податкового кодексу України. На суми податку не відшкодовані протягом строку встановленого законодавством, судом нараховано пеню. Наведені обставини слугували підставою для часткового задоволення позовних вимог.
Постанову суду в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог мотивована тим, що задоволенню підлягають тільки вимоги в частині суми бюджетного відшкодування, яка підтверджена податковою перевіркою.
Не погодившись з постановою суду, Головним управлінням Державної казначейської служби у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 р. у справі № 804/9693/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що до ГУ Держказначейства не було надано висновку про підтвердження суми бюджетного відшкодування, на підставі якого казначейство здійснює нарахування коштів, відповідно відсутні підстави вважати протиправною бездіяльність відповідача.
Також з постановою суду першої інстанції не погодилась Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, яка подала апеляційну скаргу, і посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та винести нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Заявник апеляційної скарги вказує на те що підприємство самостійно відмовилось від повернення ПДВ на рахунок підприємства у банку, а отже без фактичного або повного погашення заборгованості не є можливим встановити проміжок часу, протягом якого неправомірно не відшкодовувалась заборгованість, а отже відсутні підстави для встановлення моменту виникнення пені та невмотивованим є її фактичний розрахунок.
Представниками позивача та представником податкового органу в судовому засіданні апеляційної інстанції надані пояснення та заперечення по суті спірних питань даної справи, підтримані визначені правові позиції сторін щодо обґрунтованості дій суб'єктів владних повноважень, вчинених в процесі вирішення питання перерахування позивачу сум бюджетного відшкодування та нарахування пені за невідшкодовані суми податку у строки, встановлені Податковим кодексом України. Крім того, в запереченнях позивача проти апеляційної скарги ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області , з посиланням на ст. 195 КАС України, позивач зазначає про можливість суду вийти за межі доводів апеляційної скарги, в зв'язку з чим задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.
Представники Головного управління Держказначейства до судового засідання не з'явились, про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, внаслідок наступного:
Матеріалами справи підтверджуються наступні обставини: 19.09.2014 року Публічним акціонерним товариством « Нікопольський завод феросплавів» подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року , в якій у рядку 23.2 задекларована сума бюджетного відшкодування з ПДВ за рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів в розмірі 4 726 949 грн.
02.12.2014 р. позивачем до податкового органу подано уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість на серпень 2014 року , яким напрямок суми бюджетного відшкодування позивачем змінений на відшкодування на рахунок платника податку у банку в розмірі 4 726 949 грн.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську в період з 04.12.2014 р. по 24.12.2014 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ « Нікопольський завод феросплавів» з питань достовірності декларування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень-вересень 2014 року на рахунок платника у банку.
31.12. 2014 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську за результатами перевірки складено довідку № 727/28-01-47-02/00186520, відповідно до висновків якої зазначено, що сума бюджетного відшкодування , заявлена ПАТ « Нікопольський завод феросплавів», що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків у банку складає за серпень 2014 року - 4 726 949 грн., за вересень 2014 року - 2 000401 грн., та підтверджена в сумі: за серпень 2014 року - 4 000 009 грн., за вересень 2014 року - 1 245 318 грн., за вирахуванням ПДВ по операціям , що мають ознаки ризикових.
22.01.2015 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подано висновок № 41-20 про підтвердження суми бюджетного відшкодування на суму 4 000 009 грн., який отриманий ГУ ДКСУ 26.01.15 року.
27.02.15 року позивачем до податкової інспекції подано уточнюючий розрахунок з ПДВ за серпень 2014 року , в якому змінено напрямок бюджетного відшкодування у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних податкових періодів.
05.03.2015 року Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області повернуло висновок Спеціалізованої податкової інспекції про суми відшкодування ПДВ без виконання, у зв'язку з відсутністю узагальненої інформації. Зазначене підтверджується матеріалами справи, що відповідно, спростовує аргументи апеляційної скарги ГУ ДКСУ відносно безпідставності визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби, яка, як зазначено в апеляційній скарзі не отримувала висновок про підтвердження суми бюджетного відшкодування.
З урахуванням встановленого факту направлення податковим органом на адресу Головного управління казначейської служби висновку про підтверджену суму бюджетного відшкодування та відсутністю доказів з боку останнього сплати підтвердженої суми, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби, і підстав для задоволення апеляційної скарги останнього, не вбачається.
Щодо доводів Спеціалізованої податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, викладених в апеляційній скарзі, судова колегія Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає необхідним зазначити наступне:
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, та строки проведення розрахунків врегульовано ст.. 200 Податкового Кодексу України.
Відповідно до п.п. 200.7 та 200.10 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно п.п.200.10., 200.11 ст.200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Відповідно до п.200.12, п.200.13 ст.200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Суми податку, не відшкодовані протягом визначеного строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість ( п.200.23 ст. 200 ПК України). На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії , включаючи день погашення.
Відповідно до матеріалів справи, підтверджується, що довідкою від 31.12.14 р. податковий орган підтвердив достовірність декларування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача за серпень 2014 року у сумі 4 000 009 грн.
Судом встановлено, що податковий орган, закінчивши проведення перевірки та склавши довідку про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ 31 грудня 2014 року, не надав до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, в строки встановлені пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, а надав його лише 22.01.2015 року.
З огляду на відсутність на момент розгляду апеляційної скарги доказів спростування порушення строків, передбачених п.200.12 ст. 200 ПК України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності факту бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, яка виразилася у несвоєчасному поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" по декларації за серпень 2014 року оскільки податковий орган не дотримався процедури бюджетного відшкодування сум ПДВ, визначеної Податковим кодексом України.
На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. В свою чергу, неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
З 16.01.2015 року (31.12.2015 року+5 днів+5 операційних днів) до 27.02.2015 року сума ПДВ за серпень 2014 року в розмірі 4 000 009 грн. вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ.
Враховуючи вищевказані правові норми, зважаючи на підтверджене право позивача на бюджетне відшкодування в розмірі 4 000 009, суд стягнув на користь позивача з Державного бюджету України пеню за період з 16 січня 2015 року по 27 лютого 2015 року у розмірі 44 186,40 грн. з урахуванням облікової ставки НБУ у розмірі 14% (4 000 009 грн. х 120% х 14% х 24 дня)/365 днів), , з розрахунку пені саме з суми 4 000 009 грн., а не з суми 4 726 949 грн., оскільки саме така сума (4 000 009 грн.) була підтверджена Спеціалізованою державною податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби під час проведення перевірки та встановлено довідкою від 31.12.2014 року №727/28-01-47-02/00186520 в цій частині.
Зміна в наступному напрямку бюджетного відшкодування за нормами Податкового Кодексу України не позбавляє права позивача на стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості протягом всього часу її існування, оскільки така заборгованість з відшкодування ПДВ на рахунок позивача у банку існувала на протягом періоду, встановленого судом, і була обумовлена протиправними діями державних органів. Відповідно, доводи апеляційної скарги податкової, які стосуються питання зміни позивачем напрямку бюджетного відшкодування, не базуються на нормах Податкового Кодексу України, та не можуть бути підставою для скасування постанови суду.
Всупереч вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає , що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, в даній справі відповідачі по справі не довели належним чином правомірність своїх дій при вирішенні питання щодо правомірності бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість ПАТ « Нікопольський завод феросплавів».
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровску та Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області на постанову суду першої інстанції, вважає, що підстав , які б надавали можливість для застосування ст. 202 КАС України, наведено не було, постанова суду є законною та обґрунтованою, та скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційні скаргу Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 р. у справі № 804/9693/15 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 р. у справі № 804/9693/15 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 р. у справі № 804/9693/15 - залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області до спеціального фонду Державного бюджету судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 38 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС до спеціального фонду Державного бюджету судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 38 коп.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко
Судове рішення № 57982462, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/9693/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: