Ухвала суду № 57982429, 26.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5295/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

26 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Кваші Я.А.,

за участю представників сторін:

від позивача Кириченко П.Ю.,

від відповідача Глазун Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «В.М.» до Київської міської митниці ДФС в особі Митного посту «Святошин» про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської митниці ДФС в особі Митного посту «Святошин» про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №125130013/2015/110032 від 17.08.2015 року та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №125130013/2015/00083.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.08.2015 на митному посту «Святошин» Київської митниці ДФС до митного оформлення позивачем було подано митну декларацію №125130013/2015/406949, імпортер - TOB «В.М.» (код ЄДРПОУ 24095427), товар - «Запасні частини - картриджі для лазерних та струминних принтерів» за зовнішньоекономічним контрактом № 1501 від 11.02.2015 з «Ninestar Image Tech Limited» та заявлено митну вартість товару за ціною договору.

Разом з митною декларацією до митного оформлення декларантом на підтвердження митної вартості товару було подано наступні документи:

- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0001781 від 29.04.2015р.;

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 122 від 11.08.2015р.;

- коносамент (Bill of Lading) №ZIMUZSH0030686 від 01.07.2015р.;

- комерційний інвойс № 110000612 від 30.06.2015р.;

- банківський платіжний документ, що стосується товару (передоплата 100% за товар) №12 від 22.07.2015р.;

- пакувальний лист б/н від 30.Об.2015р.;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товару № 1501 від 11.02.2015;

- договір про надання послуг митного брокера № ДБ0110-1 від 03.10,2014р.;

- сертифікат про походження товару загальної форми № 15С4404В0917/00123 від 21.07.2015р.;

- копії експортних декларацій країни відправлення: № 575020150505556510 від 01.07.2015р., №575020150505556511, № 575020150505556512 від 01.07.2015р.

За результатами аналізу вказаних документів митним органом було виявлено наступні розбіжності:

- у сертифікаті про походження товару від 21.07.2015р. №15С4404В0917/00123 у графі 10 зазначено рахунок-фактуру від 30.06.2015р. №11000612, яка надано до митного оформлення вантажу і відповідно до якої умовами постачання товару вказано CIF - ODESSA. Натомість у графі 7 вищевказаного сертифікату про походження товару зазначено відомості про постачання товару на умовах - FOB ZHUHAI, CHINA;

- у експортній декларації країни відправлення від 01.07.2015р. №575020150505556511 зазначений суб'єкт господарської діяльності «Чжухайська компанія принтерних технологій САЙНА, ТОВ (Zhuhai Seine Printing Technology Co., Ltd.), у графі 31 МД від 13.08.2015р. №125130013/2015/406949 зазначений Zhuhai Seine Technology Co., Ltd., а також у листі стосовно оплати за товар від 24.06.2015р. №360002038d937&2009&350002902&2470&3651 продавцем є Zhuhai Seine Technology Co., Ltd;

- декларантом не подано до митного оформлення страхові документи, що передбачено поставкою товарів на умовах СІF.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту необхідно подати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, а саме:

- договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; виписки з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи виробника товару);

- копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На виконання зазначених вимог позивачем додатково було подано митному органу документи стосовно заявленого товару, а саме:

- страховий поліс вантажного перевезення з накладною загального призначення Гуандунського місцевого податкового бюро та генеральний договір страхування експортного та імпортного вантажу: страховий поліс вантажного перевезення від 10.07.2015р. № PYIE201544040000001502.

- калькуляції затрат (собівартості) від виробника даного товару;

- договір поставки та замовлення товару між виробником та відправником;

- інформаційний лист стосовно способу оплати між виробником і відправником за поставлену продукцію;

- пояснення із зазначенням неможливості надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору, оскільки такі платежі не здійснювалися.

- видаткові та податкові накладні щодо реалізації товару.

- прайс-лист Ninestar Image Tech Limited та сертифікат, завірений ТПП Китаю, копію митної декларації країни відправлення було подано позивачем при митному оформленні.

Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями додатково не були надані позивачем, оскільки на момент митного оформлення такі документи були відсутні.

За результатами розгляду поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.08.2015р. № 125130013/2015/110032/2.

Підставою для прийняття такого рішення стали наступні обставини. Декларантом не дотримано вимог ст. 53 МК України, а саме не надано документи, які підтверджують митну вартість товарів: договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи виробника товару); копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Митна вартість визначена за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України. Визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товарі, випущених у вільний обіг за МД від 13.07.2015 року №100260001/2015/143739.

Після прийняття рішення про коригування митної вартості товарів митний орган здійснив оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації від 17.08.2015р. № 125130013/2015/00083.

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання позивачем подано нову митну декларацію, в якій вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом.

Не погоджуючись із спірним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу були відсутні підстави для витребування у позивача додаткових документів та зазначив про безпідставне застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Зі змісту оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів, митну вартість було визначено за шостим (резервним) методом.

Як вбачається з пояснювальної записки спірного рішення митного органу, підставою не застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) стало те, що надані заявником документи не містять всіх відомостей про вартість товару, а заявником не подано додаткові документи, які витребував відповідач.

Стосовно висновку митного органу про подання позивачем до митного оформлення не всіх документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару, колегія суддів встановила наступне.

Судом встановлено, що умовами імпортного контракту № 1501 від 11.02.2015, укладеного між ТОВ «В.М.» та «Ninestar Image Tech Limited», передбачено, що продавець поставляє товар покупцю на умовах СІF Одеса згідно з Інкотермс 2010.

Відповідно до правил Інкотермс 2010, термін «Cost Insurance and Freight» (CIF) «Вартість, страхування, фрахт» означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, а також повинен забезпечити морське страхування від ризику загибелі або пошкодження товару під час перевезення, продавець укладає договір страхування і виплачує страховику страхову премію. Ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. При цьому, хоча фрахт оплачується продавцем, по суті, він оплачується покупцем, оскільки витрати на фрахт, зазвичай, включаються продавцем в загальну ціну товару

На підтвердження виконання обов'язку страхування продавцем товару позивачем надано страховий поліс та договір страхування.

Таким чином, в разі поставки товару на умовах CIF витрати по страхуванню товару здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару.

З поданої декларантом митному органу декларації митної вартості вбачається, що витрати на страхування та інші складові у складі митної вартості не заявлялись, а митна вартість товару визначена декларантом виключно на підставі контрактної (договірної) вартості, в яку включено витрати на фрахт та страхування.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження митного органу про те, що надані декларантом документи містили не всі відомості, що підтверджують числове значення митної вартості, зокрема, відомостей про витрати страхування, не відповідають фактичним обставинам справи.

Стосовно посилання митниці на ненадання декларантом додаткових документів, що витребовувалися контролюючим органом, а саме: тдоговір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи виробника товару); копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, колегія суддів зазначає, що декларантом було надано договір поставки та замовлення товару між виробником та відправником, - пояснення із зазначенням неможливості надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору, оскільки такі платежі не здійснювалися; видаткові та податкові накладні щодо реалізації товару; прайс-лист Ninestar Image Tech Limited та сертифікат, завірений ТПП Китаю. Копію митної декларації країни відправлення, подання якої не є обов'язковим згідно з вимогами ст. 53 Митного кодексу України, було подано позивачем при митному оформленні.

Щодо висновку митного органу про наявність розбіжностей у сертифікаті про походження товару від 21.07.2015р. №15С4404В0917/00123 у графі 10 зазначено рахунок-фактуру від 30.06.2015р. №11000612, яка надано до митного оформлення вантажу і відповідно до якої умовами постачання товару вказано CIF - ODESSA. Натомість у графі 7 вищевказаного сертифікату про походження товару вказано зазначено відомості про постачання товару на умовах - FOB ZHUHAI, CHINA, судом встановлено, що у сертифікаті про походження товару від 21.07.2015р. №15С4404В0917/00123 у графі 7 зазначаються не умови поставки товару, а кількість та тип упаковки, опис товару. У сертифікаті можуть вказуватися умови формування ціни, а саме FOB ZHUHAI, CHINA як умова постачання товару між його виробником Zhuhai Seine Technology Co., Ltd та продавцем Ninestar Image Tech Limited. Така умова є у деяких інших документах і стосується взаємовідносин між Zhuhai Seine Technology Co., Ltd та Ninestar Image Tech Limited, а саме у: Договорі від 24.06.201р. (Supply Agreement No.: 360002031&1937&2009&350002902&2470&3651, DATE:20150624); Замовленні товару від 24.06.2015р. (Sales Order No.: 360002031&1937&2009&350002902&2470&3651, DATE:20150624).

Позивач не може нести відповідальність за відображення його постачальником у виписаних ним документах інформації, яка відрізняється від закріплених в договорі умов.

На спростування посилання відповідача на ту обставину, що в експортній декларації країни відправлення від 01.07.2015р. №575020150505556511 зазначений суб'єкт господарської діяльності «Чжухайська компанія принтерних технологій САЙНА, ТОВ (Zhuhai Seine Printing Technology Co., Ltd.), у графі 31 МД від 13.08.2015р. №125130013/2015/406949 зазначений Zhuhai Seine Technology Co., Ltd., а також у листі стосовно оплати за товар від 24.06.2015р. №360002038d937&2009&350002902&2470&3651 продавцем є Zhuhai Seine Technology Co., Ltd позивачем надано пояснення Бюро перекладів HQ щодо допущеної неточності при перекладі експортних вантажних накладних №575020150505556511 та 575020150505556512, а саме те що слово «принтерних» не відноситься до власної назви компанії та надано виправлений варіант перекладу, де вірна назва компанії - «Чжухайська компанія технологій САЙНА, ТОВ (Zhuhai Seine Technology Co., Ltd.)».

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження митного органу про те, що надані декларантом документи містили не всі відомості, що підтверджують числове значення митної вартості, не відповідають фактичним обставинам справи.

Інших розбіжностей чи невідповідностей у поданих декларантом документах митним органом не виявлено.

Згідно з ч.1 ст. 51 Митного кодексу України (далі по тексту - МК) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 МК передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що при поданні митної декларації позивачем було надано документи, що підтверджують вартість товару за ціною договору та не містять розбіжностей.

Згідно з положеннями ст. 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Судом встановлено, що рішення про визначення митної вартості товару митниця прийняла, не застосувавши жодного іншого методу, крім шостого (резервного), при цьому, не обґрунтувавши необхідності застосування саме цього методу.

Інших доказів того, що подані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності, які впливають на кількісні та вартісні показники оцінюваного товару, відповідачем не виявлено, а судом таких не встановлено.

Таким чином, зроблені відповідачем у гр. 33 оскаржуваного рішення записи не свідчать про дійсну наявність розбіжностей.

Щодо неподання декларантом додаткових документів, то в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012, який в силу ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 КАС є обов'язковим для врахування при вирішенні даної справи.

Також відповідач не довів суду обов'язкову в силу ч. 1 ст. 55 МК наявність передбачених ч. 6 ст. 54 МК випадків, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Щодо визначення відповідачем вартості оцінюваного товару відповідно до за ЕМД від 15.09.2015 № 125130012/2015/463825 про розмитнення аналогічного товару за більшою митною вартістю, ніж заявлено позивачем, що є вищою порівняно з контрактною ціною оцінюваних товарів, то сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Крім того, митницею не надано доказів, що товар, який ввозився за митною декларацією від за МД від 13.07.2015 року №100260001/2015/143739, має подібні характеристики, умови поставки, комерційні умови з тим, що ввозився позивачем, а його митна вартість не є скоригованою.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність рішення Київської міської митниці про коригування митної вартості товарів, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 30.05.2016

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.