Постанова № 57982224, 25.05.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"25" травня 2016 р. № 820/2016/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Хмелівська Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 4984 від 10.06.2015 року Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання суми податкового зобов'язання ОСОБА_1 (НОМЕР_1) за платежем: транспортний податок з фізичних осіб 18011001 у розмірі 25 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при прийнятті оскаржуваного податкового - повідомлення ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області порушеного норми чинного законодавства України, а тому податкове повідомлення - рішення від 10.06.2015 р. №4984 є незаконним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню у судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову, просив суд задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданих до суду письмових запереченнях, просив суд відмовити в його задоволенні.

Суд, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за наслідком аналізу змісту норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач, ОСОБА_1, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач є власником транспортного засобу марки BMW X5M/E70 легковий універсал В, НОМЕР_2, 2010 р.в., з об'ємом двигуна 4 395, який був зареєстрований від 29.12.2010 року.

Так, на підставі положень Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області було винесено податкове повідомлення - рішення від 10.06.2015 р. №4984, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб на в розмірі 25 000,0 грн.

Як з'ясовано в ході судового розгляду та підтверджено матеріалами справи висновки відповідача про ніби-то порушення позивачем вимог податкового законодавства, ґрунтуються на доводах про невиконання платником податків свого обов'язку щодо сплати в установлений податковим законодавством строк транспортного податку, оскільки право власності на автомобіль марки BMW X5M/E70 легковий універсал В, НОМЕР_2, 2010 р.в. з об'ємом двигуна 4 395, який був зареєстрований від 29.12.2010 року.

Суд з такими висновками ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області не погоджується, вважає їх помилковими та такими, що документально не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Як було зазначено раніше, автомобіль позивача у справі марки BMW X5M/E70 легковий універсал В, НОМЕР_2, 2010 р.в. з об'ємом двигуна 4 395, який був зареєстрований від 29.12.2010 року.

При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.

Річний обсяг повинен обчислюватися за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу.

Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду України №21-94а13 від 16.04.2013 року.

Таким чином, враховуючи, що автомобіль позивача 2010 року випуску та зареєстрований у 2010 році, а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років, та факт того, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, суд приходить до висновку, що у 2015 році автомобіль позивача вже не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України, оскільки рахуються календарні роки з моменту випуску автомобіля, а не з моменту його реєстрації, а саме: з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рік, з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що контролюючим органом неправомірно нараховано транспортний податок позивачу.

Крім того, позивач придбав автомобіль у 2010 році та ним сплачено усі податки та збори, які необхідно було сплатити у відповідності до діючого законодавства на момент придбання транспортного засобу.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Вказана позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року у справі № 1-7/99.

Як підтверджено матеріалами справи, згідно платіжного доручення №64 від 06.10.2015 р. позивач сплатив суму транспортного податку у розмірі 25000 грн., яку того ж дня було проведено банком.

Таким чином, контролюючим органом неправомірно застосовано норми Податкового кодексу України для нарахування транспортного податку щодо позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.06.2015 р. №4984, яким позивачу на підставі положень Податкового кодексу України визначено до сплати суму податкового зобов'язання за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб (код платежу 18011001) на суму 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. винесено ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області з порушенням норм чинного законодавства України, а отже підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 4984 від 10.06.2015 року Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання суми податкового зобов'язання ОСОБА_1 за платежем: транспортний податок з фізичних осіб 18011001 у розмірі 25 000,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 27 травня 2016 року.

Суддя Спірідонов М.О.