Ухвала суду № 57981667, 26.05.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2489/16

УХВАЛА

26 травня 2016 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон плюс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон плюс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень рішень від 16.10.2015 року № НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Проте дана позовна заява зазначеним вимогам не відповідає.

В даному адміністративному позові позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.10.2015 року №0002112201 та НОМЕР_2.

Оскаржувані акти індивідуальної дії (податкові повідомлення-рішення) породжують підстави для змін майнового стану позивача, зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Як вбачається зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» збільшення податковим органом зобовязань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобовязань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, даний адміністративний позов є майновим.

1 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22.05.2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Проте, позивачем не дотримано вимоги ч. 3 ст. 106 КАС України, оскільки до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову .

Разом з тим в прохальній частині адміністративного позову заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухваленні постанови у справі.

Згідно із частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, понесені ними у зв'язку з розглядом справи та її вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Відстрочення стороні сплату судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23.01.2015 р. №2 із вказаного питання роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Проте, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Згідно з ч. 2 ст. 10 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає що відсутні підстави для задоволення клопотання ТОВ « Аквілон плюс» про відстрочення сплати судового збору.

Крім того відповідно ч. 2, 3 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Так позивач в адміністративному позові позивач просить скасувати податкові повідомлення рішення від 16.10.2015 року №0002112201 та НОМЕР_2, оскільки вважає що вони не відповідають вимогам діючого законодавства України. При цьому позивач вказує, на те що подав до контролюючого органу всі належні документи на підтвердження правомірності формування показників податкових декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток, а саме договори підряду, акти виконання робіт, податкові накладні, видаткові накладні, виписки з банку та інші, які підтверджують господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг), у ТОВ «Констракшн лайн» та ПП «Буд-системс», проте, належним чином завірених копій цих документів до адміністративного позову не надав.

Згідно ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

У звязку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення адміністративного позову у відповідність до вимог ст. 106 КАС України, а саме шляхом сплати судового збору в повному обсязі та надання належним чином завірених копій договорів підряду, актів виконаних робіт, податкових накладних, видаткових накладних, виписок з банку, які підтверджують господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг), у ТОВ «Констракшн лайн» та ПП «Буд-системс».

Керуючись ст. 106, 107, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов позову товариства з обмеженою відповідальністю «Аквілон плюс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у термін до 06 червня 2016 року усунути недоліки та розяснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.А. Левчук