Постанова № 57981635, 25.05.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/229/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Борзаниці С.В.,

за участі секретаря Дюкаревій М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, визнання недоїмки зі сплати єдиного внеску безнадійною та такою, яка підлягає списанню,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» (далі за текстом Позивач, КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго») до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі за текстом Відповідач, ДПІ у м. Сєвєродонецьку), в якому Позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, визнати недоїмку зі сплати єдиного внеску безнадійною та такою, яка підлягає списанню.

В обґрунтування позову посилається на наступне.

Рішенням Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області від 06.07.2015 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Позивачу було нараховано штраф у розмірі 97773,40 грн. в період з 21.08.2014 року по 20.02.2015 року та штраф у розмірі 196068,10 грн. за період з 21.01.2015 року до 12.06.2015 року, а також пеня у розмірі 74838,99 грн., всього у сумі 368680,49 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Позивач із заявою від 15.02.2016 №03-209 звернувся до Відповідача про скасування вищевказаного рішення. Листом від 23.02.2016 №1959/12-14-13093/03 останній відмовив у задоволенні вимоги.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник Відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з такого.

По-перше, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, передбачені ОСОБА_1 № 2464. Згідно ст. ст. 1, 12 ОСОБА_1 № 2464 органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової і митної політики, в частині адміністрування єдиного внеску, шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску є органи доходів і зборів. Відповідно до частини 2 статті 6 ОСОБА_1 № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади. Згідно з частиною 8 статті 9 ОСОБА_1 № 2464 платники єдиного внеску, роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Частиною 12 статті 9 ОСОБА_1 № 2464 чітко визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Таким чином, КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» зобов'язано було до 20-го числа місяця, наступного за звітним, сплачувати єдиний внесок.|

По-друге, щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених ОСОБА_1 № 2464 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, повідомив, що зазначена норма була визначена пунктом 9 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_1 № 1669. Зокрема, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені ОСОБА_1 № 2464 за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обовязків платників єдиного внеску у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки ї оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" в 2014 року № 405/2014, не застосовуються.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідно до статті 10 ОСОБА_1 № 1669 визначено, що єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» не надавала Відповідачу сертифікат Торгово-промислової палати України.

Таким чином, у ДПІ у м. Сєвєродонецьку були відсутні будь-які підстави для незастосування штрафних санкцій та пені по єдиному соціальному внеску.

По-третє, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 відкрито провадження по справі № 812/229/16 за позовом Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення від 06.07.2015 № НОМЕР_1.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.10.2015 у справі № 812/1318/15 у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення від 06.07.2015 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені та від 04.08.2015 № 165/10/12-32-10-04-22 про результати розгляду скарги відмовлено (а.с.29-30).

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області від 06.07.2015 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску було нараховано штраф Комунальному підприємству "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" у розмірі 97773,40 грн. в період з 21.08.2014 року по 20.02.2015 року та штраф у розмірі 196068,10 грн. за період з 21.01.2015 року до 12.06.2015 року, а також пеня у розмірі 74838,99 грн., всього у сумі 368680,49 грн. (а.с.6)

Позивач звернувся із заявою №03-209 від 15.02.2016 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про скасування вищевказаного рішення (а.с.7-8).

Листом від 23.02.2016 №1959/12-14-13093/03 Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області відмовив у задоволенні вимоги (а.с.9).

Згідно довідки Єдиного державного реєстру підприєсюридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.11.2014 року місцезнаходженням Управління Держземагентства у м. Луганську Луганської області є м. Сєвєродонецьк, проспект Радянський, 17,

Комунальне підприємство "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" зареєстровано 25.04.2000 в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 13405551, за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, буд. 9А (а.с.50).

Згідно довідки АБ №479528 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходженням Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" є м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавті, 9А (а.с. 51).

Статтею 1 Конституції України встановлено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно статті 2 Конституції України суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. ОСОБА_1 та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 17 Конституції України закріплено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Згідно статті 107 Конституції України ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України є Президент України.

Персональний склад ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України формує Президент України.

До складу ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, ОСОБА_2 Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України.

У засіданнях ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України може брати участь ОСОБА_2 Верховної ОСОБА_2 України.

Рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.

Компетенція та функції ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України визначаються законом.

Пункт 9-4 Розділу VIII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» має наступну редакцію.

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 ОСОБА_1 України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим ОСОБА_1 за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Частиною 2 статті 6 ОСОБА_1 № 2464 серед іншого встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

Частиною 10 статті 25 ОСОБА_1 № 2464 передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 ОСОБА_1 № 2464 встановлено, що орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає на платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Преамбулою ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності 15.10.2014, визначено, що цей ОСОБА_3 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 ОСОБА_1 № 1669 (Визначення термінів) встановлено наступне.

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 11 ОСОБА_1 № 1669 (Прикінцеві та перехідні положення) визначено, що цей ОСОБА_3 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього ОСОБА_1.

Дія цього ОСОБА_1 поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

ОСОБА_1 та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому ОСОБА_1.

Частиною 5 статті 11 ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Прикінцеві та перехідні положення) визначено наступне.

Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього ОСОБА_1:

забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_1;

затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення;

у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим ОСОБА_1;

забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього ОСОБА_1.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні «Офіційний вісник Президента України» від 14.04.2014.

Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (ОСОБА_3 N 1669-VII) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі «Луганська область» 1. Міста обласного значення: під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада): смт Борівське, с. Боброве, с. Осколонівка (Борівська селищна рада); смт Сиротине, смт Воронове, смт Метьолкіне (Сиротинська селищна рада); с. Воєводівка, с-ще ОСОБА_4, с-ще Павлоград, с-ще Синецький (Сєвєродонецька міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053» зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно Додатку в розділі «Луганська область» 1. Міста обласного значення: під номером 13 зазначене м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада): смт Борівське, с. Боброве, с. Осколонівка (Борівська селищна рада); смт Сиротине, смт Воронове, смт Метьолкіне (Сиротинська селищна рада); с. Воєводівка, с-ще ОСОБА_4, с-ще Павлоград, с-ще Синецький (Сєвєродонецька міська рада).

Також пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»;

розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Таким чином, з аналізу норм ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відносно спірних правовідносин можна зробити наступні висновки.

ОСОБА_3 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності 14.04.2014, відповідно до ч. 1 ст. 1 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 можна достовірно стверджувати, що період проведення антитерористичної операції розпочався. Оскільки Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, можна достовірно стверджувати, що проведення антитерористичної операції триває.

Якщо достовірно встановлено, що антитерористична операція триває, відповідно обовязково повинна бути територія проведення такої операції.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Сєвєродонецьк. При цьому в самому змісті цього розпорядження прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014.

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р. При цьому в самому змісті цього розпорядження відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Сєвєродонецьк. При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02.12.2015) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014.

Прийнявши розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, Кабінет Міністрів України до 02.12.2015 не прийняв жодного іншого розпорядження, яким би був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Наявність такого розпорядження обумовлена фактом тривання в цей період антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та дією норм ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, частини 5 статті 11.

Таким чином, в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 (дата набрання чинності розпорядження № 1275-р від 02.12.2015) розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р суперечило ОСОБА_1 України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Як наслідок, в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 вказане розпорядження не діяло, що автоматично в силу приписів закону надає статус чинності розпорядженню КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, яким місто Сєвєродонецьк Луганської області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

При цьому суд зауважує, що розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 не було скасоване або визнане таким, яке втратило чинність. Тобто, в наявності всі підстави для твердження, що в силу приписів ч. 3 ст. 11 ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 у вказаний вище період часу розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р діяло.

У звязку з вище викладеним, можна достовірно стверджувати, що на момент перевірки та винесення спірного рішення Позивач знаходився на території здійснення антитерористичної операції, що підтверджується законодавчо встановленими положеннями.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_2 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 мають вищу юридичну силу, ніж норми постанов Кабінету Міністрів України, які розвивають чи деталізують окремі положення зазначених ОСОБА_1.

При вирішенні питання відносно Позивача щодо застосування чи незастосування заходів зі стягнення штрафу та пені Відповідач повинен був керуватися положеннями п. 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та нормами ОСОБА_1 № 1669. Тобто, Відповідач не повинен був однозначно застосовувати положення ч. 11 ст. 9 та ч. 10, 11 ст. 25 ОСОБА_1 2464, а повинен надати повний та обєктивний аналіз усім нормам законів та підзаконних нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини, і лише після цього приймати рішення щодо наявності підстав для стягнення штрафу та пені.

При даних спірних правовідносинах мало місце виключно звільнення від сплати штрафних та фінансових санкцій на час проведення антитерористичної операції певної категорії осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковий орган, вирішуючи питання встановлення порушення Позивачем термінів сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, повинен був керуватися нормами Конституції України, усіма положеннями ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та ОСОБА_1 № 1669-VII від 02.09.2014 та усіма розпорядженнями Кабінету Міністрів України, які регулюють спірні правовідносини, а не окремими статтями ОСОБА_1 № 2464 та Інструкцією, тому прийняте Рішення від 06.07.2015 підлягає скасуванню.

Посилання Відповідача на ст. 10 ОСОБА_1 № 1669 в частині необхідності обовязкового надання сертифікату Торгово-промислової палати України для підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань відповідно до положень ОСОБА_1 № 2464 є незмістовним з наступних підстав.

Дані спірні правовідносини стосуються обовязку Позивача щодо своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та врегульовані нормами ОСОБА_1 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464, які є спеціальними в даному випадку.

Пункт 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464 має посилання на ОСОБА_3 № 1669 лише в частині визначення розташування конкретного населеного пункту, який може бути включений у перелік, зазначений у статті 2 ОСОБА_1 № 1669.

Як встановлено в судовому засіданні, м. Сєвєродонецьк Луганської області включений у перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно до положень ОСОБА_1 № 1669.

Стаття 10 ОСОБА_1 № 1669 визначає сертифікат Торгово-промислової палати України як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань.

Зі змісту вказаної статті чітко вбачається, що нею визначений конкретний документ як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань. При цьому цією нормою не визначено, за невиконання (неналежне виконання) від якого саме зобовязання звільняється певна особа. Тобто, для спірних правовідносин стаття 10 ОСОБА_1 № 1669 є загальною нормою.

Пункт 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464, як спеціальна норма законодавства, не містить жодного посилання на необхідність платника єдиного внеску надання до податкового органу сертифікату Торгово-промислової палати України як необхідного документу в якості підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобовязань щодо сплати (несвоєчасної сплати) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Натомість, підпунктом 14.1.11 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України) однією з ознак безнадійної заборгованості визначена заборгованість, стягнення якої стало неможливим у звязку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Тобто, положення статті 10 ОСОБА_1 № 1669 можуть бути застосовані при вирішенні правовідносин, врегульованих Податковим кодексом України.

Однак, відповідно до положень п. 1.3. ст. 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що виключає можливість застосування положень статті 10 ОСОБА_1 № 1669 при вирішенні спірних правовідносин, врегульованих нормами ОСОБА_1 № 2464.

Посилання представника Відповідача на пункт 9 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_1 України № 1669-VІІ як підставу для не застосування за невиконання, несвоєчасне виконання, виконання не в повному обсязі обовязків платників єдиного внеску у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції є незмістовним, оскільки до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення норм ОСОБА_1 № 2464 як спеціальні норми законодавства з наведених вище підстав, зокрема, положення 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464.

Посилання представника Відповідача на необхідність подання Позивачем заяви у довільній формі до органу доходів і зборів як обовязкової підстави для звільнення від штрафних та фінансових санкцій є незмістовним з наступних підстав.

Згідно положень абзацу 2 пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464 вказана заява подається до відповідного органу як підстава для звільнення, передбаченого абзацом 1 цього пункту.

В свою чергу, абзацом 1 пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464 прямо передбачене звільнення платників єдиного внеску лише від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 ОСОБА_1 № 2464, яка не містить положень щодо застосування штрафних та фінансових санкцій.

Застосування ж штрафних та фінансових санкцій передбачені не частиною 2 статті 6 ОСОБА_1 № 2464, а частиною 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 вказаного ОСОБА_1, про що безпосередньо зазначено в самому оскаржуваному рішенні 06.07.2015. Як наслідок, платник єдиного внеску не повинен писати ніякої заяви при визначенні йому штрафних та фінансових санкцій для звільнення від їх сплати.

Таким чином, відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464 достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим ОСОБА_1 за невиконання (несвоєчасне виконання) обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 № 1669.

Зазначена підстава відносно Позивача була встановлена при розгляді даної справи, що вказує на відсутність у Відповідача законних підстав для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за періоди та в сумах, зазначених в Рішенні від 06.07.2015.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що Відповідач не мав правових підстав для винесення Рішення 06.07.2015 № НОМЕР_1 відносно Позивача, що є підставами для часткового задоволення позовних вимог.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.10.2015 у справі № 812/1318/15 у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення від 06.07.2015 № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені та від 04.08.2015 № 165/10/12-32-10-04-22 про результати розгляду скарги відмовлено. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що Позивачем в якості підстав для скасування Рішення від 06.07.2015 не зазначалися положення пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464, а судом не надавалася оцінка спірним правовідносинам з урахуванням цих норм.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, по даній справі розглядається спір між тими самими сторонами, про той самий предмет, однак з інших підстав. Як наслідок, відсутні підстави для залишення даної позовної заяви без розгляду на підставі положень ст. 155 КАС України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено в судовому засіданні, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.10.2015 у справі № 812/1318/15 зовсім не встановлювалися обставини відсутності підстав для задоволення позовних вимог про скасування Рішення від 06.07.2015 з урахуванням положень Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464. У звязку з чим відсутні підстави для застосування при даному розгляді справи положень статті 72 КАС України для звільнення від доказування в частині відсутності законодавчо встановлених підстав для звільнення Позивача від відповідальності за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позовні вимоги про визнання недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 368680,49 грн. безнадійною та такою, яка підлягає списанню, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно абз. 4 пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464 недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 ОСОБА_1 України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення ОСОБА_2 національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

В свою чергу пунктом 6 частини 1 статті 1 ОСОБА_1 № 2464 (визначення термінів) встановлено, що у цьому ОСОБА_1 нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим ОСОБА_1, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим ОСОБА_1.

Як встановлено в судовому засіданні, розмір суми 368680,49 грн. складають показники суми не єдиного внеску, обчисленої органом доходів і зборів, а показники суми штрафу та пені, про що прямо зазначено в Рішенні від 06.07.2015. Тобто, Позивач невірно застосовує положення абз. 4 пункту 9-4 Розділу VIII ОСОБА_1 № 2464 до спірних правовідносин, оскільки Відповідачем спірним рішенням не визначалася сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим ОСОБА_1.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 5530,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, визнання недоїмки зі сплати єдиного внеску безнадійною та такою, яка підлягає списанню, задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 06.07.2015 № НОМЕР_1 про застосування до Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" штрафу у розмірі 97773,40 грн. (девяносто сім тисяч сімсот сімдесят три грн. 40 коп.) в період з 21.08.2014 року по 20.02.2015 року та штрафу у розмірі 196068,10 грн. (сто девяносто шість тисяч шістдесят вісім 10 коп.) за період з 21.01.2015 року до 12.06.2015 року, а також пені у розмірі 74838,99 грн. (сімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять вісім грн. 99 коп.), всього у сумі 368680,49 грн. (триста шістдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят грн. 49 коп.) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування

В задоволенні позовних вимог про визнання недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 368680,49 грн. безнадійною та такою, яка підлягає списанню, відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на користь Комунального підприємства "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" (код 13405551, місцезнаходження: 934040 м. Сєвєродонецьк, Луганська область, пр-т Космонавтів, 9 а) сплачений судовий збір у розмірі 5530,20 грн. (пять тисяч пятсот тридцять грн. 20 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 30 травня 2016 року.

Суддя ОСОБА_5