Постанова № 57981594, 24.05.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2016 р. Справа № 814/4173/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомМиколаївської обласної інфекційної лікарні, до за участю: представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 представників відповідача:Бакаєва Д.В., ОСОБА_4, ОСОБА_5Державної фінансової інспекції у Миколаївській області, провизнання п.1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14 вимоги від 16.10.2015р. №14-04-14-14/4897 незаконними, визнання вимоги від 16.10.2015р. №14-04-14-14/4897 незаконною, визнання дій протиправними, В С Т А Н О В И В:

Миколаївська обласна інфекційна лікарня звернулась до адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним вимоги від 16.10.15 №14-04-14-14/4897 в частині пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, визнати вимогу в частині надання інформації про порушення та вжити заходи до 13.11.15 незаконною, визнати дії ДФС щодо порушення строків надання вимоги про усунення законодавства незаконними, визнати дії ДФС щодо розголошення в листі від 16.02.15 до громадянки ОСОБА_6 переліку та обсягу відомостей про результати планової виїзної ревізії до їх повного документування в акті ревізії.

Свої позовні вимоги лікарня обґрунтувала тим, що висновки ревізора про завдані матеріальні збитки не відповідають нормативно-правовим актам, керівництво лікарні мало право на ці витрати, та при цьому не було завдано ніякої шкоди. Крім того, позивач зазначив, що відповідачем несвоєчасно було направлено спірну вимогу на його адресу, так зазначена вимога була отримана лише 18.11.15, тобто через місяць після винесення, а тому позивач навіть не мав фізичної можливості виконати покладені на нього обовязки. Також, 16.10.15 відповідач надав відповідь громадянці ОСОБА_6, в якій послався на численні порушення з боку лікарні, хоча на той час ревізія, ще не була завершена, оскільки позивач не отримав вимогу та висновки на його заперечення.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свої позицію обґрунтував тим, що всіма пунктами спірної вимоги зафіксовано матеріальні збитки завдані державному бюджету на різні суми. Вимога ставить перед керівництвом лікарні питання про вжиття заходів щодо відшкодування завданої шкоди з винних осіб. Тому відповідно до правової позиції Верховного Суду України зазначені питання не можуть бути предметом розгляду по справі за позовом підконтрольної установі до фінансової інспекції, а повинні розглядатися судом лише у порядку звернення самої інспекції.

Також, відповідач зазначив, що вимога від 16.10.15 №14-04-14-14/4897 своєчасно направлялась позивачу 16.10.15, що підтверджується журналом вихідної кореспонденції інспекції. З приводу надання відповіді ОСОБА_6, то на той час ревізування вже було завершено, інформація щодо інспектування бюджетної установи є публічною відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», викладені у відповіді обставини відповідали ОСОБА_3 ревізії, тому у цьому факту не було порушень.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

В період з 26.06.15 по 18.09.05 Державною фінансовою інспекцією в Миколаївській області проведено виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Миколаївської обласної інфекційної лікарні за період з 01.01.12 по 30.06.15, про що було складено ОСОБА_3 №14-24/68 від 25.09.15 (арк.спр.98).

Миколаївською обласною інфекційною лікарнею було подано заперечення проти зазначеного ОСОБА_3.

16.10.15 в.о. начальника ДФІ в Миколаївській області затверджено висновки на заперечення до акту планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності, яким всі заперечення відхилені (арк.спр.28).

16.10.15 ДФІ в Миколаївській області направило на адресу Миколаївської обласної інфекційної лікарні вимогу щодо усунення порушень законодавства №14-04-14-14/4897, в якій ставилось питання про порушення: 1) В порушення п. 1.6, пп. 12 п.п. 2.4.5 п. 2.4 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоровя та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоровя України від 05.10.2005 № 308/519 (далі Наказ № 308/519), ст. 5 Закону України «Про оплату праці», протягом всього ревізійного періоду при відсутності затвердженого керівником переліку посад працівників, яким підвищуються посадові оклади в звязку з шкідливими та важкими умовами праці, окремим працівника Лікарні (завідуючому господарством, інженеру з охорони праці, головному бухгалтеру, бухгалтеру з праці, бухгалтеру з обліку продуктів харчування, бухгалтеру з обліку основних засобів і медикаментів, економісту, інженеру, слюсарю-сантехніку, слюсарю, робітнику по обслуговуванню будівель, медичному реєстратору, агенту з постачання, прибиральнику території, інспектору відділу кадрів, юрисконсульту) безпідставно нараховано та виплачено підвищень посадових окладів у звязку зі шкідливими і важкими умовами праці у розмірі 15% у загальній сумі 142,68 тис. грн. та, відповідно, зайво перераховано єдиного соціального внеску у сумі 51,79 тис. грн.; 2) В порушення вимог п. 3.4.5 Наказу № 308/519 в тарифікаційних списках та штатних розписах Лікарні на 2014-2015 роки встановлено доплати за роботу із шкідливими і важкими умовами праці молодшим медичним сестрам клініко-діагностичної лабораторії, молодшим медичним сестрам бактеріологічної лабораторії, машиністам з прання та кухарям без проведено в установленому порядку атестації робочих місць, що призвело до незаконних видатків на оплату праці на загальну суму 6,57 тис. грн. та, як наслідок, до зайвого перерахування внесків до державних цільових фондів на загальну суму 2,38 тис. грн.; 3) В порушення вимог п. 3.1.4 Наказу № 308/519 встановлено нарахування та виплата доплат за виконання у тому ж самому закладі поряд з основною роботою додаткової роботи за іншою професією (посадою) та за збільшення обсягу робіт, які не встановлюються керівникам закладів, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів та їх заступникам, що призвело до незаконних видатків на оплату праці на загальну суму 50,52 тис. грн. та, як наслідок, до зайвого перерахування внесків до державних цільових фондів на загальну суму 18,34 тис. грн.; 4) В порушення п. 2.4 Положення про порядок проведення атестації лікарів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України від 19.12.1997 № 359 та всупереч вимогам Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 78 «Охорона здоровя», затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України від 29.03.2002 № 117 внаслідок призначення лікарю-інфекціоністу ОСОБА_7 надбавка за виконання обовязків обласного позаштатного «паразитолога» при відсутності відповідної кваліфікації за спеціальністю «паразитологія» протягом вересня-грудня 2012 р. зайво нараховано та виплачено заробітної плати на загальну суму 3,19 тис. грн. та, як наслідок, до зайвого перерахування внесків до державних цільових фондів на загальну суму 1,15 тис. грн.; 5) В порушення постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій» та Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мінюсту та Мінфіну від 28.06.1993 № 43 протягом періоду, що підлягав ревізії, інженеру з охорони праці, який працює за сумісництвом на 0,5 ставки безпідставно надано додаткову відпустку за ненормований робочий день, внаслідок чого зайво нараховано та виплачено коштів для оплати часу додаткової відпустки на суму 0,95 тис. грн., та, як наслідок, до зайвого перерахування до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату на суму 0,35 тис. грн.; 6) В порушення ст. 94 Кодексу законів про працю України, ст. 1 Закону України «Про оплату праці» протягом періоду 2012-2014 років та січня-червня 2015 року сумісникам під час перебування їх на лікарняному за основним місцем роботи (подвійна оплата праці за основним місцем роботи та за сумісництвом) незаконно нарахована та виплачена заробітна плата в загальній сумі 1,87 тис. грн., на яку перераховано до державних цільових фондів бюджетних коштів у сумі 0,68 тис. грн.; 7) В порушення вимог п. 3.2 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 № 242 (до 06.05.2014) та п. 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобовязань бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372 протягом періоду з 01.01.2012 по 30.06.2015, утримані переплати заробітної плати працівникам лікарні за попередні бюджетні періоди в сумі 1,07 тис. грн., не перераховувалися до обласного бюджету, а проводилося відновлення касових видатків.; 8) В порушення вимог ч. 1, п.п. 1 п. 1 ст. 4, ч. 1 п.п. 1 п. 1 ст. 7 та ч. 2 п. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» (із змінами) протягом 2014-І півріччя 2015 років зайво нараховано та сплаченого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування на суми компенсаційних виплат по звільненим працівникам, які на час нарахування єдиного внеску (реєстрації фінансових зобовязань в органах Державної казначейської служби) не перебували в трудових відносинах із установою на загальну суму 3,42 тис. грн.; 9) В порушення ч. 7 ст. 13 Бюджетного кодексу проведено передачу коштів між загальним та спеціальним фондами кошторису без відповідних бюджетних призначень та внесення відповідних змін внаслідок погашення збитків через завищення середньоринкових цін на продукти харчування, які придбані за рахунок загального фонду на загальну суму 1,59 тис. грн.; 10) В порушення п. 1 постанов Кабінету Міністрів України «Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями» від 04.06.2003 № 848 та п. 3.3 ОСОБА_7 витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтранс України № 43 від 10.02.1998 встановлено безпідставне списання пального внаслідок завищення норм списання та використання автотранспорту при відсутності наказів та з порушенням термінів, визначених наказами, що призвело до незаконних видатків Лікарні на загальну суму 2,9 тис. грн.; 11) В порушення п. 5 Розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 встановлено незаконні видатки на відшкодування витрат на відрядження за період з 01.04.2013 по 30.06.2015 в загальній сумі 0,79 тис. грн. лікарю-паразитологу ОСОБА_8, яка не є обласним позаштатним спеціалістом управління охорони здоровя Миколаївської ОДА.; 12) В порушення п. 4 Розділу 5 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майн спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, затвердженої рішення обласної ради від 27.04.2007 № 7, встановлено заниження розміру орендної плати, що призвело до недоотримання Лікарнею власних надходжень на загальну суму 6,14 тис. грн.; 13) В порушення п. 22 Переліку платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоровя, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1138, Лікарнею недоотримано доходів спеціального фонду за 2013-2013 роки на загальну суму 7,36 тис. грн. внаслідок надання на безоплатній основі послуг з лікування іноземних громадян; 14) В порушення п.п. 20, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, Лікарнею внаслідок проведення розрахунку по КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» з урахуванням працюючих інвалідів завищено обсяг асигнувань, не зумовлених потребою на загальну суму 21,72 тис. грн. (арк.спр.29).

16.10.15 в.о. начальник ДФІ у Миколаївській області надіслав відповідь громадянці ОСОБА_6 про результати інспектування Миколаївської обласної інфекційної лікарні (арк.спр.65).

Згідно з Положенням Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Зазначена правова позиція висловлена неодноразово у постановах Верховного Суду України, зокрема, у справі № 818/1857/14 від 23.02.2016 за позовом Роменської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Державної фінансової інспекції в Сумській області, а також від 13.05.2014 справа №21-89а14, від 20.05.2014 справа №21-93а14, від 28.10.2014 справа №21-462а14, справа №21-967а15 від 23.06.15.

У кожному пункті вимоги, що оскаржується, відповідачем визначено суму, яка, на його думку, є збитками завданими лікарні або бюджету. В судовому засіданні представники відповідача підтвердили цю позицію та пояснили, що під виконанням вимоги вони мали на увазі саме вжиття лікарнею заходів щодо відшкодування цих сум у добровільному порядку.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави перевіряти обґрунтованість висновків ревізора про заподіяння збитків бюджету чи лікарні, оскільки це питання можливо розглянути лише під час розгляду позову ДФІ про стягнення цих збитків. В свою чергу, повязувало б інший суд, який буде розглядати спір про стягнення збитків, та фактично передувало наперед вирішенню іншої справи.

У разі відсутності позову фінінспекції про стягнення збитків, права позивача жодним чином не порушуються, оскільки у такому випадку, в нього немає обовязку стягувати ці кошти, якщо він не погоджується з вимогою.

Оскільки вимога №14-04-14-14/4897 відповідає ст.2 КАС України, в задоволенні позовних вимог про її скасування належить відмовити.

Щодо дій відповідача по надісланню спірної вимоги, то в судовому засіданні представником відповідача надано копію журналу вихідної кореспонденції (арк.спр.192), який підтверджує той факт, що 16.10.15 простою кореспонденцією було надіслано на адресу позивача вимогу №14-04-14-14/4897 та висновки про відхилення заперечень.

Обовязку відповідача надсилати вимогу та висновку у іншій спосіб, ніж простою кореспонденцією судом не встановлено.

Причин не отримання позивачем зазначеної вимоги суд встановити не може. Розбіжності в поясненнях сторін з цього приводу усунути неможливо.

Але, фактів невиконання відповідачем дій, які він був би зобовязаний вчинити у цьому випадку, але не вчинив, судом не встановлено.

За таких обставин в цій частині також необхідно відмовити.

З приводу надання відповіді ОСОБА_6 необхідно зазначити, що відповідно до ст.ст.7, 16 Закону України «Про звернення громадян» відповідач був зобовязаний розглянути її звернення та надати відповідь.

Оскільки станом на 16.10.15 ревізія Миколаївської обласної інфекційної лікарні була завершена, відповідач мав право викласти у цій відповіді інформацію з акту ревізії з врахуванням того, що в ній йдеться мова про використання бюджетних коштів, що відповідно ч.5 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є публічної інформацією, яка не може бути обмежена у доступі. Також, в акті ревізії та відповіді ОСОБА_6 не йдеться мова про конфіденційну інформацію чи інформацію з обмеженим доступом.

Позивач звертався до ДФІ з позовом про визнання дій державної фінансової інспекції в Миколаївській області щодо поширення у листі від 16.10.2015 року № 14-02-16-16/4929 інформації про Миколаївську обласну інфекційну лікарню, яка порушує право лікарні на недоторканість ділової репутації. Зазначене питання є предметом розгляду у господарському судочинстві по справі №915/2040/15.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 30.05.16

Суддя В.В. Біоносенко