Постанова № 57981352, 19.05.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2016 року (11:54) м. Київ810/1110/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Касьянової О.В., представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метабо Україна» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень та постанови.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Метабо Україна» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.02.2016 № 20 та № 21 та постанови про накладення штрафних санкцій № 12 від 10.02.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість та безпідставність висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» в частині ненанесення на продукцію, яка ним реалізується, зокрема, на перфоратор «КНЕ 2644 Комб 80 Вт, 3 реж., ТМ «Метабо», національного знаку відповідності.

Позивач зазначив про те, що вся продукція ТМ «Метабо», яка реалізується позивачем, має національний знак відповідності та відповідає вимога технічних регламентів.

Крім того, позивач зазначив про те, що протокол перевірки, на підставі якого було прийнято оспорювані рішення та постанова, містить недостовірну інформацію. Так, зокрема, позивач зазначив про те, що в акті зазначено про те, що перевірка продукції позивача здійснювалась у присутності керівника та представника ТОВ «Метабо Україна», проте, жодна з вказаних осіб не були присутні під час проведення відповідної перевірки.

Також позивач зазначив про те, що оспорювані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів не містять інформації про артикул продукції щодо якої необхідно вжити відповідні обмежувальні заходи, що, на думку позивача, не відповідає вимогам ст. 33 Закону України «Про державний нагляд та контроль нехарчової продукції».

Крім того, позивач зауважив про те, що відповідачем не було надіслано на адресу позивача проекти оспорюваних рішень, як це встановлено ст. 33 Закону України «Про державний нагляд та контроль нехарчової продукції». Позивач вважає, що такі дії позбавили його можливості надати письмові пояснення щодо висновків відповідача про наявність відповідних порушень з боку ТОВ «Метабо Україна». У звязку з цим, позивач вважає, що відповідачем не було дотримано законодавчо визначеної процедури прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Відповідач про дату, час і місце судового засідання був проінформований належним чином, однак рекомендована кореспонденція, яка була направлена на його адресу, повернулась до суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

З 25.01.2016 по 05.02.2016 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області було проведено перевірку характеристики продукції, яка розміщена на складі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метабо Україна», що розташований за адресою:

Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Петрівське, вул. Зоряна, буд. 22, за результатами проведення якої було складено акт № 0008 від 05.02.2016 та протокол про виявлене (і) порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» № 0005 від 08.02.2016.

Як вбачається з вказаного акта, контролюючим органом було виявлено порушення позивачем вимог п. 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання та п.17, п. 19 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, а саме: ТОВ «Метабо України» було здійснено введення в обіг продукції «КНЕ 2644 Комб перфоратор 800 Вт, 3 реж» без нанесення національного знака відповідності.

Зі змісту зазначеного акта перевірки вбачається, що висновки контролюючого органу щодо наявності відповідних порушень підтверджуються актом перевірки характеристик продукції від 08.12.2015 № 000080, який був складений Держспоживінспекцією у Черкаській області.

Ухвалою суду від 04.04.2016 суд зобовязав відповідача надати акт перевірки характеристик продукції від 08.12.2015 №000080, складений Держспоживінспекцією у Черкаській області, однак відповідач у судові засідання 21.04.2016 та 19.05.2016 не зявився та зазначений доказ не надав, що, з огляду на приписи статті 71 КАС України, дозволяє суду зробити висновок про недоведеність відповідачем факту наявності виявленого порушення та, як наслідок, підстав для проведення перевірки.

У той же час, на підставі вказаного акта перевірки та протоколу про виявлені порушення Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області було прийнято наступні документи:

- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 20 від 08.02.2016, яким зобовязано ТОВ «Метабо Україна» у строк до 24.03.2015 вжити заходи щодо приведення продукції «КНЕ 2644 Комб перфоратор 800 Вт, 3 реж» у відповідність із встановленими вимогами;

- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 21 від 08.02.2016 яким тимчасово заборонено надавати на ринку продукцію «КНЕ 2644 Комб перфоратор 800 Вт, 3 реж» до приведення вказаної продукції у відповідність встановленим вимогам;

- постанову № 12 від 10.02.2016, якою ТОВ «Метабо Україна» нараховані штрафні санкції у сумі 17 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, не погодившись з прийняттям вказаних документів, звернувся до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області зі скаргою № 6068 від 23.02.2016, у якій просив контролюючий орган скасувати відповідні рішення та постанову.

Розглянувши вказану скаргу, відповідач листом № 371 від 02.03.2016 повідомив позивача про необхідність усунення встановлених в акті перевірки порушень.

Позивач, не погоджуючись з прийняттям рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанови про нарахування ТОВ «Метабо Україна» штрафу, звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне. Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI (далі-Закон № 2735, тут і далі в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону № 2735 з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

Статтею 23 Закону визначено порядок проведення перевірок характеристик продукції.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону № 2735 під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Частиною 3 ст. 23 Закону № 2735 встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки (ч. 6 ст. 23 Закону № 2735).

Відповідно до ч. 7 ст. 23 Закону № 2735 під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції; 9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції.

Згідно з ч. 12 ст. 23 Закону № 2735 у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (зокрема договори, товарно-супровідна документація), визначає особу, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким цей субєкт господарювання поставив зазначену продукцію.

Частиною 17 ст. 23 Закону № 2735 за результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно з п.п. а п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 2735 під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті: 1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є наявність на продукції Національного знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 2735 суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

До особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: 1) введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 44 Закону № 2735).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття оспорюваних рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанови про нарахування штрафу є висновки контролюючого органу щодо введення позивачем в обіг продукції, зокрема, «КНЕ 2644 Комб перфоратор 800 Вт, 3 реж», на якій відсутній національний знак відповідності, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2735 національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються.

Правові та організаційні засади розроблення і застосування технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, а також основоположні принципи державної політики у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності визначені Законом України «Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 № 3164-IV (що був чинний до 10.02.2016, тобто на момент виникнення спірних відносин, далі Закон № 3164).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону № 3164 Кабінет Міністрів України визначає зразок (опис) та затверджує правила застосування Національного знака відповідності, що використовується для засвідчення відповідності технічним регламентам.

Частиною 2 ст. 33 Закону № 3164 встановлено, що національний знак відповідності, визначений у технічному регламенті, застосовується до всієї продукції, яка є об'єктом та відповідає вимогам цього технічного регламенту.

Національний знак відповідності наноситься на упаковку або етикетку продукції та на рекламні матеріали для процесів або послуг, що відповідають вимогам технічних регламентів (ч. 4 ст. 33 Закону № 3164).

Правила застосування Національного знака відповідності визначені, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 № 1599 (що були чинними на момент виникнення спірних відносин, далі-Правила № 1599).

Відповідно до п. 1 Правил № 1599 Національний знак відповідності (засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Згідно з п. 2 Правил № 1599 знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення

знака відповідності є обов'язковим.

Пунктом 4 Правил № 1599 встановлено, що знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

Згідно з п. 5 Правил № 1599 знак відповідності наноситься на виріб або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію у разі неможливості або невиправданості його нанесення безпосередньо на виріб, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Відповідно до п. 17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 785 від 29.07.2009 (далі Технічний регламент № 785), на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пп. 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.

Згідно з п. 18 Технічного регламенту № 785 зображення національного знака відповідності виконується відповідно до опису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 49, ст. 2188).У разі зменшення або збільшення зображення національного знака відповідності необхідно дотримуватися вимог, установлених в описі національного знака відповідності.

Національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599.

У разі коли його нанесення на апаратуру неможливе або невиправдане через її конструкцію, національний знак відповідності повинен бути нанесеним на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи (п. 19 Технічного регламенту № 785).

Пунктом 7 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 29.10.2009 (далі Технічний регламент № 1149), встановлено, що перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Згідно з п. 10 Технічного регламенту № 1149 національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

Отже, положеннями Закону № 3164, Правил № 1599, Технічних регламентів № 785 та № 1149 передбачена можливість нанесення Національного знаку відповідності не лише безпосередньо на продукцію, але й на упаковку, етикетку, тару продукції, експлуатаційну та товаросупровідну документацію, документ, в якому визначені гарантійні зобовязання тощо.

Позивач під час розгляду справи надав докази того, що окрім самої продукції Національний знак відповідності наноситься ним також на пакування товару та гарантійні талони (з метою недопущення виявлення контролюючими органами складу правопорушення у разі, наприклад, відклеювання Національного знаку відповідності, відривання його будь-якими особами тощо), що в повній мірі узгоджується з вищенаведеними положеннями чинного законодавства України та підтверджує відповідність продукції вимогам Технічних регламентів.

В свою чергу, відповідачем не були надані жодні належні та допустимі докази, які б підтверджували обставини виявленого порушення, фіксацію відсутності Національного знаку відповідності на продукції позивача, дослідження пакування товарів та гарантійних талонів на нього тощо.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пп. 1, 2 додатку 3 до Технічного регламенту № 1149 виробник або уповноважений представник повинен нанести національний знак відповідності на електрообладнання та скласти декларацію про відповідність згідно з вимогами пункту 2 додатка 4 до Технічного регламенту.

Виробник повинен скласти технічну документацію, визначену в пункті 3 цього додатка, яку він або уповноважений представник має зберігати на території України не менше ніж 10 років після дати випуску останнього виробу і надавати її для перевірки відповідним органам державного ринкового нагляду в установлених законодавством випадках.

У разі коли виробник не є резидентом України та не має уповноваженого представника в Україні, ці зобов'язання покладаються на особу, яка ввела електрообладнання в обіг на ринку України.

Згідно з п. 3 додатку 3 вказаного Технічного регламенту технічна документація має надавати можливість оцінити відповідність електрообладнання вимогам Технічного регламенту та, наскільки це стосується такого оцінювання, включати проектування, виробництво та функціонування електрообладнання. До зазначеної документації мають бути включені: загальний опис електрообладнання; загальні конструкторські та виробничі креслення, електричні схеми та схеми вузлів, деталей тощо; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; список стандартів, які повністю або частково застосовано, та описи прийнятих рішень для забезпечення положень щодо безпечності, визначених у Технічному регламенті, якщо стандарти не було застосовано;результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо;протоколи випробувань.

Згідно з пунктом 3 Додатку 4 до Технічного регламенту №1149 декларація про відповідність має відповідати формі, наведеній у додатку 5 до Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання та містити:

найменування та місцезнаходження виробника або уповноваженого представника;

опис електрообладнання;

посилання на стандарти, включені до переліку національних стандартів;

у разі необхідності - посилання на специфікації, відповідність яким декларується;

прізвище, ім'я, по батькові та підпис особи, уповноваженої брати на себе зобов'язання від імені виробника або уповноваженого представника;

останні дві цифри року, в якому було нанесене маркування національним знаком відповідності.

Відповідно до пунктів 6, 7 Технічного регламенту №785 обладнання може бути введено в обіг або в експлуатацію, якщо воно за умови правильного встановлення, обслуговування та використання за призначенням відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

Введення в обіг або в експлуатацію на території України обладнання, що відповідає вимогам цього Технічного регламенту, не може бути заборонено або обмежено з причин, пов'язаних з електромагнітною сумісністю.

Пунктом 13 цього Технічного регламенту визначено, що відповідність апаратури основним вимогам повинна підтверджуватися за процедурою оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва), встановленою у цьому пункті.

Виробник розробляє технічну документацію, що містить докази відповідності апаратури основним вимогам.

Виробник або уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (далі - уповноважений представник) повинен зберігати технічну документацію не менш як 10 років після дати випуску останньої одиниці апаратури.

Відповідність апаратури основним вимогам повинна підтверджуватися декларацією про відповідність, складеною виробником або уповноваженим представником.

Виробник або уповноважений представник повинен зберігати декларацію про відповідність не менш як 10 років після дати випуску останньої одиниці апаратури.

У разі коли виробник не є резидентом України та не має свого уповноваженого представника в Україні, зобов'язання щодо збереження технічної документації та декларації про відповідність покладається на особу, яка ввела апаратуру в обіг.

Згідно з пунктом 16 Технічного регламенту № 785 декларація про відповідність повинна, зокрема, містити:

посилання на цей Технічний регламент;

ідентифікаційні відомості про апаратуру, які встановлені в пункті 23 цього Технічного регламенту;

найменування та місцезнаходження виробника та/або уповноваженого представника;

позначення нормативних документів з роками їх затвердження, відповідність яким декларується для забезпечення відповідності апаратури положенням цього Технічного регламенту;

дату складення декларації;

прізвище, ім'я, по батькові та підпис особи, уповноваженої брати зобов'язання від імені виробника або уповноваженого представника.

Форма декларації про відповідність наведена в додатку.

Отже, відповідність продукції основним вимогам Технічних регламентів має підтверджуватися також, окрім безпосереднього нанесення на продукцію Національного знаку відповідності, розробленою виробником технічною документацією, на підставі якої складається декларація про відповідність.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» (який був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин) декларація про відповідність - документально оформлена в установленому порядку заява виробника, де дається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством.

На підтвердження помилковості висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем відповідних вимог Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання та Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, позивачем було долучено до матеріалів декларацію про відповідність технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання № 5317 та декларацію про відповідність технічному регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання № 5305.

Зі змісту вказаних декларацій вбачається, що позивачем підтверджено відповідність перфораторів моделі КНЕ виробництва Metabowerke GmbH,Metabo Alle 1, 72622 Nuertinger, Німеччина вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання та Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання.

При цьому, відповідно до додатків до вказаних декларацій, вказаним вимогам відповідають всі модифікації моделі КНЕ, у тому числі модель КНЕ 2644 Комб перфоратор 80 Вт, 3 реж., ТМ «Метабо».

Також, у судовому засіданні представниками позивача було долучено до матеріалів справи фотокопії із зображеннями перфоратора моделі КНЕ 2644 Metabo Alle 1, 72622 Nuertinger. Зі змісту вказаних фотокопій вбачається, що ТОВ «Метабо Україна» було здійснено розміщення національного знаку відповідності на корпусі перфоратора вказаної моделі.

Крім того, представниками позивача було додано до матеріалів справи атестати відповідності Metabowerke GmdH, яке є виробником вказаної продукції, зі змісту яких вбачається, що відповідна продукція відповідає вимогам, що встановленні Міжнародною організацією із стандартизації у сфері електричних, електронних та суміжних технологій у сфері електричних, електронних і суміжних технологій (ІЕС).

Крім того, присутні у судовому засіданні представники позивача зазначили про те, що ТОВ «Метабо» додатково здійснює розміщення зображення національного знаку відповідності на гарантійному талоні, який разом із керівництвом з експлуатації додається до кожної одиниці вказаної продукції. На підтвердження наданих пояснень представниками позивача було долучено до матеріалів справи примірник гарантійного талону із зображенням національного знаку відповідності.

При цьому, судом було встановлено, що позивач листом вих. № 5950 від 02.02.2016 проінформував контролюючий орган про здійснення заходів щодо додаткового нанесення національного знаку відповідності. Вказаний лист був отриманий відповідачем 02.02.2016 за вх. № 51, тобто до моменту проведення відповідної перевірки 05.02.2016, що на думку суду, свідчить про обізнаність контролюючого органу щодо розміщення позивачем національного знаку відповідності на супровідній документації до продукції. Проте, в акті перевірки відповідачем не вказано на дану обставину та не наведено підстав її неврахування під час складання відповідного акта, що на думку суду, ставить під сумнів всебічність, повноту та обєктивність перевірки.

Отже, дослідивши вказані документи та фотокопії, суд дійшов висновку про те, що останні є належними та допустимими доказами, які підтверджують дотримання позивачем вимог Технічного регламенту № 785 та Технічного регламенту № 1149 в частині нанесення на продукцію, КНЕ 2644 Комб перфоратор 80 Вт, 3 реж., ТМ «Метабо», національного знаку відповідності.

Доказів протилежного відповідач, всупереч вимогам статті 71 КАС України, суду не надав.

Крім того, суд вважає обґрунтованими зауваження позивача щодо неналежного оформлення відповідачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 2735 обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Згідно з ч. 7 ст. 33 Закону № 2735 у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: 1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення; 2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов'язані з ними дії, що має виконати, суб'єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; 3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; 4) строк виконання рішення; 5) способи, порядок і строки оскарження суб'єктом господарювання цього рішення; 6) строк повідомлення відповідним суб'єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.

Обмежувальні (корегувальні) заходи залежно від обставин можуть застосовуватися до всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій (ч. 8 ст. 33 Закону № 2735).

Дослідивши оспорюванні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, суд дійшов висновків про те, що вказані документи містять посилання на модель та модифікацію відповідної продукції. Проте, у зазначених рішеннях відсутня формація щодо артикулу продукції (комбінації цифр або літер товару, за допомогою яких здійснюється розмежування товару однієї моделі та модифікації).

Так, зокрема, суд звертає увагу на те, що інформація щодо артикулу кожної одиниці товару зазначається позивачем в гарантійному талоні виробника, що відповідачем враховано не було.

У той же час, суд не може прийняти до уваги посилання позивача на ненаправлення йому відповідачем проектів спірних рішень, як того вимагає ч.11 ст.33 Закону № 2735, оскільки відповідно до ч. 15 ст. 33 Закону № 2735 у разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб'єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб'єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб'єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення.Отже, ненаправлення органом ринкового нагляду субєкту господарювання проектів рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів не є підставою для визнання таких рішень протиправними, з огляду на наявність у органу ринкового нагляду права на самостійне прийняття рішення без попереднього надання (надіслання) відповідних проектів.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності висновків того, що позивачем була введена в обіг відповідна продукція без нанесення Національного знаку відповідності, у той час як матеріали справи свідчать про те, що введена в обіг позивачем продукція відповідала вимогам Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Технічному регламенту № 785 та Технічному регламенту № 1149, що свідчить про те, що встановлення відповідачем обовязку щодо приведення продукції у відповідність вимогам чинного законодавства, встановлення тимчасової заборони щодо її реалізації та накладення на позивача штрафних санкцій є протиправним та необґрунтованим.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що спірні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанова про накладення штрафних санкцій підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 4 134 грн. 00 коп. підлягає стягненню на його користь з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області.

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні 19.05.2016. Повний текст постанови складений та підписаний 24.05.2016.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про накладення штрафних санкцій від 10.02.2016 № 12.

3.Визнати протиправними та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 20 від 08.02.2016 та № 21 від 08.02.2016.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метабо Україна» (08141, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське, вулиця Зоряна, будинок 22, ідентифікаційний код 35195449) судовий збір у сумі 4 134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 6, кабінет 612, ідентифікаційний код 37994373).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.