КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2016 року 810/857/16
приміщення суду за адресою:м. Київ, бул. ОСОБА_1, 26
час прийняття постанови : 14 год. 15 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Лиска І.Г.
при секретарі -Гололобову В.Ю., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Пласт" до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Пласт" з позовом до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.02.2016 року №0000301502, №0000311502.
У обґрунтування позову позивач зазначив, що ГДІ відділу податку на прибуток, місцевих ресурсних, рентних та неоподаткованих платежів управління оподаткування юридичних осіб ОСОБА_2 ОДПІ ОСОБА_3 був складений ОСОБА_2 №417/1500/288940445 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин Договору про спільну діяльність від 05.03.2014 №272-14 - уповноважена особа Приватне акціонерне товариство «Пласт» (ЄДРПОУ НОМЕР_1).
Згідно до вказаного ОСОБА_2 встановлено, що ДСП №272-14, відповідно до баз даних ІС - Податковий блок» подано податковий розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: за І квартал 2015 року задекларовано податкові зобовязання з плати за користування кадрами, що підлягають сплаті до бюджету в сумі 4020591,47 грн.; за II квартал 2015 року задекларовано податкові зобовязання з плати за користування надрами, що підлягають сплаті до бюджету в сумі 924583,57 грн.
В порушення вимог п.252.20 ст. 252 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), ДСП №272-14 в податковому розрахунку за І - II квартали 2015 року застосовано ставку 11%, хоча згідно з цим же пунктом ПКУ ставка за користування надрами для видобутку природного газу, що видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність, становить 70%.
У висновку ОСОБА_2 вказано про заниження сум податкових зобовязань податкового розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І - II квартали 2015 року в сумі 26 524 120,67 грн. (двадцять шість мільйона пятсот двадцять чотири тисячі двадцять грн. 67 коп.).
Позивачем було подано письмове заперечення до ОСОБА_2 №417/1500/288940445 податкової перевірки. За результатами розгляду податковим органом заперечення платника податків не прийнято до уваги, а донараховані грошові зобовязання визнано правомірними.
На підставі вище вказаного ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було винесено податкові повідомлення-рішення: №0000301502 від 26.02.2016 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобовязання на загальну суму 21 564 990, 58 грн. за основним зобовязанням та нараховано штрафні санкції у розмірі 10 782 495,29 грн., що разом становить 32 347 485, 87 грн.; №0000311502 від 26.02.2016 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобовязання на загальну суму 4 959 130,09 грн. за основним зобовязанням та нараховано штрафні санкції у розмірі 2 479 565,05 грн., що разом становить 7 438 695, 14 грн.
Позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства було застосовано ставку плати за користування надрами у розмірі 11%
Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.
У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити, підтвердили обставини, викладені у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях до позову.
Відповідач позов не визнав, у судовому засіданні 19.04.2016 року представником відповідача ОСОБА_6 надано суду письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що оскаржувані рішення є правомірними та не підлягають скасуванню, тому відповідач просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає, що доводи, викладені в позовній заяві, на які позивач посилається, як на підставу задоволення позовних вимог є помилковими та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Представники відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у судовому засіданні 19.04.2016 року та представник відповідача ОСОБА_9 у судовому засіданні 23.05.2016 року просили суду у задоволенні позову відмовити, з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ПрАТ «Пласт» здійснює видобуток вуглеводневої сировини (природного газу) на Стрілковому газовому родовищі в межах континентального шельфу України за Договором про спільну діяльність від 05.03.2014 року №272-14, укладеним між Приватним акціонерним товариством «Пласт» та Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» .
Видобуток природного газу здійснюється на морській стаціонарній платформі (далі - МСП), розташованій за 2 км від суші. Після очистки і заміру на електронно-вимірювальному пристрої «Флоутек» на території пункту очистки і заміру (ПОЗ-3) (за конструкцією на морській стаціонарній платформі установка попередньої підготовки газу (УППГ) не передбачена) природний газ постачається споживачам Генічеського району Херсонської області через газорозподільні станції (ГРС) Щасливцево та Стрілкове.
Середньодобовий видобуток природного газу на Стрілковому газовому родовищі складає близько 68 тис. куб. м на добу. При цьому у літній період споживання природного газу, видобутого на Стрілковому газовому родовищі, становить лише 8-10 тис. куб. м на добу, а у зимовий період обсяги споживання суттєво збільшуються і становлять понад 100 тис. куб. м на добу.
До окупації АР Крим Стрілкове газове родовище входило до складу газотранспортної системи Криму і за технологічними умовами частина газу, що не використовувалася Генічеським районом, по газопроводу Стрілкове - Джанкой (до березня 2014 року - мережа газопроводів Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз») направлялася на територію Республіки Крим (близько 55 тис.м3/добу) та закачувалася до Глібовського підземного сховища газу, а під час опалювального періоду здійснювався відбір газу із сховища для забезпечення споживачів Генічеського району.
На сьогодні фізична можливість зберігання природного газу у Глібовському ПСГ та його транспортування до Генічеського району через газотранспортну систему АР Крим відсутня.
У звязку з тим, що система газопроводу побудована таким чином, що гілка газопроводу Генічеського району є тупиковою, без входу в єдину газотранспортну систему України, а також через те, що загальний обсяг споживання Генічеського району у літній період значно менший за обсяги видобутку, на сьогодні на Стрілковому газовому родовищі проведено роботи з обмеження видобутку газу та зменшено видобуток з 68 тис. куб. м на добу до 40 тис. куб. м на добу, а згодом до 20 тис. куб. м на добу. Подальше зменшення видобутку може призвести до обводнення свердловин і неможливості їх виведення на колишні технологічні показники експлуатації в зимовий період.
Проте навіть при такому суттєвому зменшенні обсягів видобутку природного газу на Стрілковому газовому родовищі надлишок природного газу у літній період становить досить великі обсяги (близько 10 тис. куб. м на добу), які через неможливість використання утилізуються шляхом спалювання на факельний амбар.
Уповноваженою особою позивача до податкового органу подано податковий розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2015 року (вх. № НОМЕР_2 від 30.11.2015 року ), в якому задекларовано податкові зобовязання з плати за користування кадрами, що підлягають сплаті до бюджету в сумі 4 020 591,47 грн. та податковий розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за II квартал 2015 року (вх. №9243032544 від 30.11.2015 року, в якому задекларовано податкові зобовязання з плати за користування надрами, що підлягають сплаті до бюджету в сумі 924 583,57 грн.
30 грудня 2015 року ГДІ відділу податку на прибуток, місцевих ресурсних, рентних та неоподаткованих платежів управління оподаткування юридичних осіб ОСОБА_2 ОДПІ ОСОБА_3 проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин Договору про спільну діяльність від 05.03.2014 року №272-14 уповноважена особа Приватне акціонерне товариство «Пласт».
За результатами перевірки був складений ОСОБА_2 №417/1500/288940445 від 30.12.2015 року "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин Договору про спільну діяльність від 05.03.2014 №272-14 - уповноважена особа Приватне акціонерне товариство «Пласт» (ЄДРПОУ НОМЕР_1) за 1-2 квартал 2015 року".
Згідно висновків зазначеного ОСОБА_2, в порушення вимог п.252.20 ст. 252 Податкового кодексу України в податковому розрахунку за І - II квартали 2015 року застосовано ставку 11%, хоча згідно з цим же пунктом ПКУ ставка за користування надрами для видобутку природного газу, що видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність, становить 70%.
У висновку ОСОБА_2 вказано про заниження сум податкових зобовязань податкового розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І - II квартали 2015 року в сумі 26 524 120,67 (двадцять шість мільйона пятсот двадцять чотири тисячі двадцять грн. 67 коп.).
Позивачем було подано письмове заперечення до ОСОБА_2 №417/1500/288940445 податкової перевірки.
За результатами розгляду податковим органом заперечення платника податків не прийнято до уваги.
На підставі вище вказаного ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було винесено податкові повідомлення-рішення:
№0000301502 від 26.02.2016 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобовязання на загальну суму 21 564 990, 58 грн. за основним зобовязанням та нараховано штрафні санкції у розмірі 10 782 495,29 грн., що разом становить 32 347 485, 87 грн.;
№0000311502 від 26.02.2016 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобовязання на загальну суму 4 959 130,09 грн. за основним зобовязанням та нараховано штрафні санкції у розмірі 2 479 565,05 грн., що разом становить 7438695, 14 грн..
Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
01.01.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII (надалі - Закону № 71), яким скасовано загальнодержавний податок - плату за користування надрами, та водночас, запроваджено новий - рентна плата, зокрема за користування надрами для видобування корисних копалин, передбачена статтею 252 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п.14.1.217. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі ПК України), рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.
Згідно з вимогами п. 251.1 ст. 251 Податкового Кодексу України, рентна плата складається з: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
Підпунктом 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України визначено, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.
Відповідно до вимог ст. 252.20 ст. 252 Податкового Кодексу України , ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у таких розмірах: з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України - 11%; природний газ, видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність - 70% .
Як зазначено вище, ПрАТ «ПЛАСТ» здійснює видобуток вуглеводневої сировини (природного газу) на Стрілковому газовому родовищі в межах континентального шельфу України.
У спеціальному дозволі на користування надрами Стрілкового родовища від 24 грудня 1999 року (переоформлено), наданому позивачем суду вказані географічні координати родовища, відповідно до яких родовище розташоване на шельфі Азовського моря.
Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» здійснює експлуатацію Стрілкового газового родовища спільно з ПрАТ «Пласт» за Договором про спільну діяльність від 05.03.2014 року №272-14.
29.12.2015 року ПрАТ «Пласт» звернулось до НАК «Нафтогаз України» щодо оподаткування рентною платою субєктів господарювання, що здійснюють видобуток газу природного на Стрілковому газовому родовищі.
На зазначений лист позивач отримав листом №7-9994/1 від 30.12.2015 року ОСОБА_7 з Протоколу засідання Кабінету Міністрів України №86 від 5 серпня 2015 року звернення компанії до Міністерства фінансів України і Міністерства енергетики та вугільної промисловості ( від 18.08.2015 року №7-5898/1-15) лист Міністерства фінансів України до Кабінету Міністрів України щодо виконання зазначеного протоколу засідання Кабінету міністрів України від 21.08.2015 року №31-11140-12-3/26977.
Відповідно до протоколу №86 від 5 серпня 2015 року засідання Кабінету Міністрів України було надано розпорядження терміново опрацювати питання оподаткування рентною платою субєктів господарювання, що здійснюють видобуток газу природного (родовище «Стрілкове», Херсонська обл.).
На виконання п.7 витягу протоколу №86 засідання Кабінету Міністрів України Національної акціонерної компанії «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» були надані до Міністерства фінансів України та Міністерства Енергетики та вугільної промисловості України пропозиції щодо оподаткування рентною платою обсягів природного газу, видобутого на Стрілковому газовому родовищі.
За результатами розгляду пропозицій Міністерство фінансів України направило на адресу Кабінету Міністрів України лист 21.08.2015 року №31-11140-12-3/26977 (щодо виконання протоколу засідання Кабінету Міністрів України).
Відповідно до вищезазначеного листа за газ природний (будь-якого походження), видобутий з покладів на ділянках надр (родовищ) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України, ставку плати за користування надрами встановлено у розмірі 11 % (незалежно глибини видобутку, напрямків подальшої реалізації, форм власності субєктів, за якими договорами здійснюється видобуток та будь-яких інших умов).
Позивач, також, звернувся до Міністерства фінансів України із запитом від 08.02.2016 року №10 та від 11.02.2016 року №11 стосовно надання відповіді, чи дійсно лист №31-11140-12-3/26977 від 21.08.2015 року направлявся Кабінетом міністрів України, та надання завіреної копії цього мста. На що отримав відповідь №31-11140-11-27/5201 від 23.02.2016 року, якою підтверджувались вищезазначені обставини.
Отже, до оподаткування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на Стрілковому газовому родовищі (навіть при умові здійсненим цієї діяльності за умовами договорів про спільну діяльність) застосовується податкова ставка рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на Стрілковому газовому родовищі - 11%.
Тому ПрАТ «Пласт», правомірно в розрахунках за 1 та 2 квартали 2015 року застосувало ставку податку 11% .
Крім того, суд зазначає, що положеннями п.п.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України передбачено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Відповідно до п. 56.21. ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Остаточними рішенням від 7 жовтня 2011 року у справі "Серков проти України" (заява №39766/05) Європейським судом з прав людини порушення встановлено у зв'язку з тим, що, по-перше, відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону, що мало наслідком його суперечливе тлумачення Верховним Судом України, та, по-друге, незастосування судами, всупереч національному законодавству, підходу, який був би сприятливішим для заявника, коли у його справі законодавство припускало неоднозначне тлумачення.
В рішенні від 14 січня 2011 року у справі "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06) Європейський суд з прав людини встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в ОСОБА_1, у суду при розгляді даної справи відсутні підстави для обмежувального тлумачення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 та п. 56.21 ст. 56 ПК України, а навпаки існують достатні передумови для прийняття рішення на користь платника.
Тобто, при можливості застосування у даному випадку ставки рентної плати за користування на драми для видобування корисних копалину розмірі 11% та 70% контролюючий орган мав виходити із підходу застосування ставки, яка призводить до найбільш сприятливих наслідків для платника податків, тобто 11% .
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представниками позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.
Відповідач, як субєкт владних повноважень не довів суду правомірності прийнятих ним рішень.
Враховуючи викладене, податкові повідомлення рішення від 26.02.2016 року №0000301502, №0000311502 є неправомірними та підлягають скасуванню.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області від 26.02.2016 року №0000301502, №0000311502.
Стягнути судовий збір у розмірі 596792 грн. 72коп. (п'ятсот дев'яносто шість тисяч сімсот дев'яносто дві гривні 72 копійки) на користь Приватного акціонерного товариства "Пласт" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:Лиска І.Г.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 травня 2016 р.
Судове рішення № 57981250, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 23.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/857/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: