Постанова № 57981121, 25.05.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року о 12 год. 25 хв.

Справа № 808/1390/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені на бюджетну заборгованість,

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі - позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі – відповідач 1), Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі – відповідач 2), в якому позивач просить суд

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не нарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості 777821,00 грн. за період з 27.09.2014 по 30.10.2015;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що дорівнює 233793,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача 1, яка виразилась у несвоєчасному поданні до відповідача 2 висновків за результатами перевірки правомірності заявлених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відшкодовані позивачу із значним простроченням встановленого законодавством терміну. Вказує, що відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПК) позивач має право на стягнення сум пені за кожен день прострочки бюджетного відшкодування. Крім того, позивач зазначає, що пеня на бюджетну заборгованість повинна нараховуватись з урахуванням зміни облікової ставки Національного банку України, протягом періоду, за який пеня нараховується.

В судове засідання представник позивача не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач 1 проти позову заперечив та зазначив, що в діях контролюючого органу відсутні будь-які порушення, оскільки процедура судового оскарження податкових повідомлень – рішень, якими встановлено правомірність нарахування позивачем суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування в податковій декларації за квітень 2011 року, в розмірі 777821,00 грн., закінчилась лише 15.09.2015 після прийняття Верховним Судом України ухвали від 15.09.2015, якою СДПІ відмовлено у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.06.2015. Зазначає, що до закінчення процедури судового оскарження податкових повідомлень – рішень СДПІ не мало обов’язку направляти висновок до органів Державної казначейської служби. Крім того, представник відповідача вважає необґрунтованим наданий позивачем розрахунок пені, оскільки чинне законодавство не передбачає зміни облікової ставки НБУ під час проведення розрахунку пені, а застосовуватись має виключно облікова ставка НБУ, яка діяла на момент виникнення пені. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач 2 проти позову заперечив, надавши до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що з боку УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області жодних протиправних дій стосовно несвоєчасної виплати позивачу сум заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість не вчинялось, оскільки органами Державної казначейської служби України рішення про перерахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь платників податку самостійно не приймаються, підставою для здійснення виплати є виключно висновки органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку. Просив розглянути справу за відсутності представника.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

З матеріалів справи судом встановлено, що ПАТ «Дніпроспецсталь» подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість, в якій задекларовано до бюджетного відшкодування від’ємне значення податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 777821,00 грн., про що подано відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Контролюючим органом перевірено достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011 року та за результатами перевірки складено акт №285/08-01/00186536 від 06.06.2011, в якому встановлено, що сума бюджетного відшкодування за квітень 2011 року у розмірі 777821,00 грн. була заявлена в порушення вимог пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.10.1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1002, п.5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 (у редакції наказу від 15.06.2005 №213), а саме, ПАТ «Дніпроспецсталь» до складу податкового кредиту, від’ємного значення березня 2011, бюджетного відшкодування квітня 2011 включено суму ПДВ з придбання брухту на загальну суму ПДВ – 777821,00 грн. від постачальників, які виступають транзитерами з залученням вигодо формуючих підприємств, якими не задекларовано податкові зобов’язання, не знаходяться за місцем реєстрації, встановлені розбіжності.

На підставі вищезазначеного акту контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000280801 від 20.06.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2011 року на суму 777821,00 грн., яке оскаржено позивачем до суду.

28 січня 2013 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі №2а-0870/5101/11 адміністративний позов ПАТ «Дніпроспецсталь» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення-рішення на суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ у загальному розмірі 777821,00 грн. №0000280801 від 20.06.2011, прийняте на підставі акту перевірки №285/08-01/00186536 від 06.06.2011, задоволено в повному обсязі, а вказане податкове повідомлення - рішення скасовано.

16 вересня 2014 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2013 залишена без змін.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2013 у справі №2а-0870/5101/11, яка набрала законної сили 16.09.2014, встановлено правомірність нарахування позивачем суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування в податковій декларації за квітень 2011 року, в розмірі 777821,00 грн., а відтак вказана обставина судом не досліджується.

Також, судом встановлено, що позивач оскаржив бездіяльність відповідача 1 щодо ненадання до відповідача 2 висновку про відшкодування позивачу 777821,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2015 у справі №808/1333/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2015, адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Дніпроспецсталь» суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету України у розмірі 777821,00 грн., проте, в стягненні пені на рівні 120% облікової ставки Національного банку України відмовлено.

Суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 777821,00 грн. позивачу відшкодовано 30.10.2015.

Позивач, не погодившись з бездіяльністю відповідача 1 щодо несвоєчасного відшкодування бюджетної заборгованості та не нарахуванням пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості 777821,00 грн. за період з 27.09.2014 по 30.10.2015, звернувся з даним позовом до суду.

Визначення поняття, порядок нарахування, сплата податку на додану вартість та визначення суми податку, яка підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України врегульовані нормами ПК.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст.200 ПК.

Пунктами 200.1 та 200.4 даної статті (тут і в подальшому – в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.7 зазначеної статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.200.8 ст.200 ПК до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п.200.10 ст.200 ПК).

Відповідно до п.200.11 ст.200 ПК (дія якого зупинена з липня 2015 року) за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно з нормами п.п.200.12 та 200.13 ст.200 ПК контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 (далі – Порядок №39).

Відповідно до п. 6 Порядку №39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 ПК підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Зміст пунктів 7 та 9 Порядку №39 кореспондується з положеннями п.200.12 ст.200 ПК та визначає, що орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість. На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Судом встановлено, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ та достовірність розрахунку заявленої ним до відшкодування суми підтверджено постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2013 року по справі №2а-0870/5101/11, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 року. Проте, відповідач 1 у визначений законодавством строк не подав до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а сума бюджетної заборгованості була відшкодована лише 30.10.2015.

Стосовно доводів відповідача 1 щодо відсутності підстав для виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2013 року по справі №2а-0870/5101/11 у зв’язку з не закінченням процедури судового оскарження суд зазначає, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2015 у справі №808/1333/15, яка набрала законної сили 12.11.2015, досліджувались обставини виникнення у контролюючого органу обов’язку надати до органу Державного казначейства України відповідний висновок.

Так, даним судовим рішенням встановлено, що норми права свідчать про те, що законодавець пов'язує виникнення тих чи інших юридично значимих фактів з набранням судовим рішенням законної сили. При цьому, як зазначено вище, рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення. З огляду на викладене, суд вважає що сума заявлена до бюджетного відшкодування набуває статусу бюджетної заборгованості саме з моменту набрання рішення про скасування податкового повідомлення-рішення законної сили.

Крім того, суд зазначив, що зважаючи на відсутність з боку позивача порушень норм закону та підтвердження в судовому порядку правильності формування суми бюджетного відшкодування ПДВ, ненадання податковим органом відповідного висновку органу державного казначейства про бюджетне відшкодування ПДВ вбачається неправомірним. Таким чином, з огляду на загальні принципи набрання судовим рішенням законної сили, суд вважає, що набрання судовим рішенням законної сили, яке є обов'язковим до виконання, обумовлює виникнення у податкового органу обов'язку подати органу державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2015 у справі №808/1333/15 набрала законної сили 12.11.2015, з урахуванням приписів ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, вищезазначені обставини не доказуються при розгляді даної справи.

Суд зазначає, що відповідно до п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З пояснень представника відповідача 1 встановлено, що копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-0870/5101/11 від 16.09.2014, надійшла на адресу СДПІ 13.10.2014.

Крім того, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п. 200.13 ПК України).

Тобто, дата, з якої розпочинається нарахування пені залежить від дати отримання податковим органом рішення суду з додаванням 5 робочих днів на подання висновку та 5 операційних днів на перерахування коштів.

Таким чином, в даному випадку, початок періоду, з якого відповідачем вчинена протиправна бездіяльність щодо ненадання до органу Держказначейства висновку про відшкодування податку на додану вартість та виникнення у позивача права на нарахування пені за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, з урахуванням вихідних днів, обліковується з 28.10.2014 та закінчується днем відшкодування бюджетної заборгованості – 30.10.2015.

Відповідно до п.200.23 ст.200 ПК суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, виходячи з аналізу вказаної норми, нарахування пені здійснюється на суму бюджетної заборгованості, погашення якої відбулося. При цьому, пеня виникає починаючи з шостого дня від дати акту/довідки за результатами перевірки платника з урахуванням п’яти операційних днів, встановлених законодавством на перерахування коштів. Останнім днем, який враховується при обчисленні пені, є день погашення заборгованості.

Оскільки суму податку на додану вартість за квітень 2011 року не відшкодовано позивачу у визначені ПК строки, позивач має право на стягнення сум пені відповідно до п.200.23 ст.200 ПК.

Стосовно посилань представника відповідача 1 на те, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2015 у справі №808/1333/15, яка набрала законної сили, було відмовлено ПАТ «Дніпроспецсталь» в стягненні пені на бюджетну заборгованість з ПДВ, суд зазначає, що вказаною постановою позивачу було відмовлено включно у зв’язку з тим, що на момент прийняття рішення позивачу не було відшкодовано бюджетну заборгованість, а відтак такі вимоги судом були визнанні передчасними, а відтак, вищевказана постанова суду в даній частині не має приюдиційного значення.

Суд зазначає, що позивач на підтвердження своїх вимог щодо стягнення пені в загальній сумі 233793,80 грн. внаслідок несвоєчасного бюджетного відшкодування ПДВ за період з 27.09.2014 по 30.10.2015, надав розрахунок суми пені, який міститься у матеріалах справи.

Відповідно до виказаного розрахунку сума пені на бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість складає:

з 27.09.2014 по 12.11.2014 (47 днів) в розмірі 15023,67 грн.;

з 13.11.2014 по 05.02.2015 (85 днів) – 30430,91 грн.;

з 06.02.2015 по 03.03.2015 (26 днів) – 12965,10 грн.;

з 04.03.2015 по 27.08.2015 (177 днів) – 135788,36 грн.;

з 28.08.2015 по 24.09.2015 (28 днів) – 19332,58 грн.;

з 25.09.2015 по 30.10.2015 (36 днів) – 20253,18 грн.

При цьому позивач бере до уваги облікову ставку Національного банку України, з урахуванням її зміни протягом всього періоду нарахування пені, а саме: з 27.09.2014 по 12.11.2014 (47 днів) в розмірі 15023,67 грн., з урахуванням ставки НБУ 12,5%; з 13.11.2014 по 05.02.2015 (85 днів) – 30430,91 грн., ставка НБУ – 14,0%; з 06.02.2015 по 03.03.2015 (26 днів) – 12965,10 грн., ставка НБУ – 19,5%; з 04.03.2015 по 27.08.2015 (177 днів) – 135788,36 грн., ставка НБУ – 30,0%; з 28.08.2015 по 24.09.2015 (28 днів) – 19332,58 грн., ставка НБУ – 27,0%; з 25.09.2015 по 30.10.2015 (36 днів) – 20253,18 грн., ставка НБУ – 22,0%.

Разом з тим, суд не може погодитись з таким розрахунком пені та вважає його необґрунтованим, з огляду на наступне.

По – перше, як зазначалось судом раніше, з урахуванням того, що ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-0870/5101/11 отримана СДПІ 13.10.2014, то право на нарахування пені виникає через 10 днів (5 днів на подання висновку СДПІ та 5 днів на перерахування коштів), а з урахуванням вихідних днів у жовтні 2014, пеня за несвоєчасне відшкодування бюджетного відшкодування виникла – 28.10.2014.

Крім того, відповідно до приписів п.200.33 ст.200 ПК України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, законодавцем встановлено, що пеня нараховується на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої саме на момент виникнення пені, та нараховується така пеня протягом всього строку дії заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, включаючи день погашення.

При цьому законодавцем розмір облікової ставки Національного банку України прив’язаний саме до моменту виникнення пені та не передбачає будь-яких змін у зв’язку зі зміною її розміру протягом часу існування бюджетної заборгованості з ПДВ.

Щодо наданих представником позивача до матеріалів справи постанов Національного банку України, як доказів обґрунтованості застосування різних облікових ставок, суд зазначає, що облікові ставки НБУ регулюються відповідними постановами, як засіб реагування на коливання рівня інфляції, підтримання рівноваги на валютному ринку України, тощо.

Разом з тим, суд зазначає, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Також, відповідно до п.5.1 ст.5 Податкового кодексу України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. Згідно п.5.2 ст.5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Враховуючи викладене, саме Податковий кодекс України є нормативно правовим актом спеціальної дії, який регулює, серед іншого, відносини щодо порядку адміністрування податків та зборів, зокрема і податку на додану вартість, а інші нормативні акти застосовуються виключно в частинах, що не суперечать ПК України, в питаннях визначених статтею 1 цього Кодексу.

При цьому, як зазначалось судом раніше, Податковий кодекс України пов’язує розмір облікової ставки НБУ саме до дати виникнення бюджетної заборгованості з ПДВ та не містить жодних підстав за яких така ставка підлягає коригуванню (інфляція, коливання на валютному ринку, тощо), а також п.200.33 ст.200 ПК України не містить жодних прив’язок до здійснення НБУ контрольно-регуляторних функцій та визначення облікових ставок на наступні періоди.

Як встановлено з постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2015 по справі №808/1333/15, пеня на бюджетну заборгованість з ПДВ, за декларацією за квітень 2011 року на суму ПДВ 777821,00 грн., виникла – 28.10.2014.

Суд зазначає, що постановою Національного банку України від 15.07.2014 №417 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» установлено з 17 липня 2014 року облікову ставку в розмірі 12,5% річних (вказана постанова втратила чинність з 13.11.2014).

Таким чином на момент виникнення пені на бюджетну заборгованість з ПДВ облікова ставка НБУ становила 12,5% річних.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що з урахуванням вимог наказу ДПА від 17.12.2010 №953, сума пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ за період з 28.10.2014 по 30.10.2015 складає 117321,45 грн. (777821,00 грн. (сума бюджетної заборгованості) х 367 (кількість днів затримки) : 100% х 12,5 (облікова ставка НБУ на момент виникнення заборгованості) х 1,2(120% облікової ставки НБУ) / 365 кількість днів у календарному році = 117321,45 грн.).

З урахуванням наведеного вище суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення на його користь суми пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ у розумінні приписів п.200.23 ст.200 ПК України є доведеними та обґрунтованими, проте, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна».

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС щодо не нарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості 777821,00 грн. за період з 28.10.2014 по 30.10.2015.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» пеню, на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, в розмірі 117312,45 грн. (сто сімнадцять тисяч триста дванадцять гривень 45 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в розмірі 3137,68 грн. (три тисячі сто тридцять сім гривень 68 коп.) присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко