Ухвала суду № 57981019, 26.05.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 травня 2016 рокум. Ужгород№ 807/689/16

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Ужгородської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2016 року ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Ужгородської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області, якою просить суд: "1. Вважати проведену перевірку не дійсною та скасувати її результати на підставі акта про результати фактичної перевірки від 09 жовтня 2014 року № 2046/17-2/НОМЕР_1 та винесене податкове повідомлення-рішення від 27 листопада 2014 року № 104/17-2, № 105/17-2, № 102/17-2; 2. Припинити стягнення податкового боргу; 3. Надати мені вмотивовану письмову відповідь від Ужгородської обєднаної ДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області, як так сталося, що перевірка (всеохоплююча) була проведена з порушенням усіх канонів та Податкового Кодексу України".

Відповідно до статті 107 частини 1 пункту 3 КАС України суддя після одержання позовної заяви зясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Розглянувши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 106 частини 2 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Так в прохальній частині позовної заяви позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 листопада 2014 року за № 104/17-2, № 105/17-2, № 102/17-2, які прийняті на підставі акту перевірки від 09 жовтня 2014 року за № 2046/17-2/НОМЕР_1, однак вищевказаних податкових повідомлень-рішень та акту перевірки як додатку до позовної заяви не додав.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду податкові повідомлення-рішення від 27 листопада 2014 року за № 104/17-2, № 105/17-2, № 102/17-2 та акт перевірки від 09 жовтня 2014 року за № 2046/17-2/НОМЕР_1.

Відповідно до вимог статті 106 частини 3 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Водночас, статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру субєктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2016 року складає 1378 грн. 00 коп..

Відповідно до статті 6 частини 3 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є одна вимога майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору який необхідно сплатити за дві вимоги немайнового характеру становить: 2756,00 грн. (1378х2).

Судом встановлено, що вимога позивача "Вважати проведену перевірку не дійсною та скасувати її результати на підставі акта про результати фактичної перевірки від 09 жовтня 2014 року № 2046/17-2/НОМЕР_1 та винесене податкове повідомлення-рішення від 27 листопада 2014 року № 104/17-2, № 105/17-2, № 102/17-2" являється вимогою майнового характеру.

Судом встановлено, що 02 вересня 2015 року постановою Закарпатського окружного адміністративного суду, яка ухвалена в адміністративній справі № 807/771/15 за позовною заявою Ужгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з останнього стягнуто розмір податкового боргу у розмірі 380981,36 грн., який, в тому числі виник, за наслідками проведеної перевірки 09 жовтня 2014 року, за результатами якого складено акт перевірки за № 2046/17-2/НОМЕР_1 (результати якої просить скасувати позивач) та прийняті податкові повідомлення-рішення від 27 листопада 2014 року: за № 104/17-2, яким збільшено грошове зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 204808,80 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 163847,04 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 40961,76 грн. та за № 105/17-2, яким збільшено грошове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 134883,94 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 107907,15 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 26976,79 грн. (які просить визнати протиправними та скасувати позивач). Дана постанова набрала законної сили 20 жовтня 2015 року.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що розмір судового збору, який повинен сплатити позивач у звязку з подачею позовної заяви, якою позивач, у тому числі, просить скасувати податкові повідомлень-рішень № 104/17-2 та № 105/17-2 від 27 листопада 2014 року (без врахування суми грошового зобовязання, що визначене податковим повідомленням-рішенням № 102/17-2 від 27 листопада 2014 року), становить 3396,92 грн. (204808,80 грн. + 134883,94 грн.*1%=3396,92 грн.). Однак позивачем сплачено судовий збір у розмірі 552 грн..

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Закарпатській області; код банку отримувача (МФО) - 812016; рахунок отримувача - 31210206784002; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду податкові повідомлення-рішення від 27 листопада 2014 року за № 104/17-2, № 105/17-2, № 102/17-2 та акт перевірки від 09 жовтня 2014 року за № 2046/17-2/НОМЕР_1, а також копії цих документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Також позивачу необхідно надати суду оригінал доказу сплати судового збору (із врахуванням вже сплаченого) згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру та майнового характеру (із врахуванням визначених сум грошового зобовязання всіма податковими повідомленнями-рішеннями, що оскаржує позивач, а саме у розмірі 1 відсотку сум грошових зобовязань, що визначені податковими повідомленнями-рішеннями, які позивач просить скасувати, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати).

На підставі наведеного та керуючись статтями 106, 108, 160, 165 КАС України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Ужгородської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Надати ОСОБА_2 строк до 17 червня 2016 року для усунення вищезазначених недоліків.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом пяти днів з дня проголошення ухвали, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також постановлення ухвали в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених статтею 167 частиною 4 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то пятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_3