Постанова № 57980820, 19.04.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 р. Справа № 804/981/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника третьої особи ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_7 про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_5 нотаріуса Дніпропетровського міського округу ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7 про визнання дій протиправними.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно прийнято від ОСОБА_8 на депозитний рахунок грошові кошти на користь позивача в рахунок погашення заборгованості за договором позики через те, що між позивачем та третьою особою не узгоджена сума боргу.

У судове засідання позивач не зявився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові пояснення, зазначивши, що відповідач при прийнятті коштів на депозитний рахунок від ОСОБА_8 діяла у відповідності до чинного законодавства України, також відповідач просила суд розглянути справи без її участі.

Третя особа позов не визнала, надала до суду письмові заперечення, у яких зазначила, що приймаючи кошти у депозит для передавання позивачу ОСОБА_5 нотаріус Дніпропетровського міського округу ОСОБА_6 діяла в порядку та у спосіб передбачений законодавством. Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав заперечення, просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16 квітня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 було укладено у простій письмовій формі Договір позики грошових коштів в розмірі 123 800,00 грн., що становило за курсом НБУ станом на 16.04.2014 року 10 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування грошима у розмірі 5% на місяць, строком до 15 жовтня 2014 року.

У забезпечення виконання зобовязань за вказаним договором позики, сторонами 16 квітня 2014 року було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за №1606. У відповідності до вказаного договору іпотеки предметом іпотеки є належна ОСОБА_8 на праві приватної власності земельна ділянка, площею 0,0874 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1210100000:02:102:0076, яка розташована у районі вулиці ОСОБА_3, на території Бабушкінського району міста Дніпропетровська, вартістю 247 600, 00 грн. Також пунктом 1.6 іпотечного договору від 16.04.2014 року передбачено, що у разі порушення ОСОБА_8 зобовязань за договором позики від 16.04.2014 року, ОСОБА_4 має право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки.

16 червня 2015 року заочним рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська у цивільній справі №200/501/15-ц звернено стягнення на користь ОСОБА_4 на належну на праві власності ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,0874 га, кадастровий номер 1210100000:02:102:0076, яка розташована у районі вулиці ОСОБА_3, на території Бабушкінського району міста Дніпропетровська, визнано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_4, стягнуто на користь ОСОБА_8 різниці у розмірі 12 227,50 грн.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.12.2015 року заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська у цивільній справі №200/501/15-ц скасовано, а у задоволення позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_8 відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою від 21 січня 2016 року у зазначеній справі за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.12.2015 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження, однак на час розгляду справи у матеріалах відсутні відомості щодо прийняття рішення за вказаною касаційною скаргою.

Як також вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 було направлено на адресу ОСОБА_4 вимоги про прийняття зобовязання за договором позики від 09.12.2014 року, від 17.12.20144 року та від 29.01.2016 року, у яких ОСОБА_8 запрошувала позивача зявитись до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10, однак позивач не зявлявся для отримання грошових коштів, що підтверджується матеріалами справи.

09 лютого 2016 року представник ОСОБА_8 ОСОБА_11 звернувся до відповідача із заявою про прийняття на депозитний рахунок приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 160 940,00 грн. для передачі ОСОБА_4 у звязку з повним погашенням заборгованості за Договором позики від 16.04.2014 року.

Як підтверджується матеріалами справи, до вказаною заяви були надані такі документи: довіреність від імені ОСОБА_8, посвідчена 07.12.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, за реєстровим №4745; договір позики, укладений 16.04.2014 року в простій письмовій формі між ОСОБА_4 та ОСОБА_8; іпотечний договір, посвідчений 16.04.2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, за реєстровим №1606; вимога до ОСОБА_4 про прийняття виконання зобовязання за договором позики та пропозицією зявитись о 09:00 14.12.2015 року до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 від 09.12.2015 року; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу від 09.12.2015 року на імя ОСОБА_4; квитанція від 09.12.2015 року за курєрську доставку; опис вкладення від 09.12.2015 року; свідоцтво про посвідчення фактів, що громадянин перебуває у певному місці, посвідчене 14.12.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, за реєстровим №4861; вимога до ОСОБА_4 про прийняття виконання зобовязання за договором позики та пропозицією зявитись о 11:00 21.12.2015 року до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 від 17.12.2015 року; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу від 17.12.2015 року на імя ОСОБА_4; квитанція від 17.12.2015 року за курєрську доставку; опис вкладення від 17.12.2015 року; свідоцтво про посвідчення фактів, що громадянин перебуває у певному місці, посвідчене 21.12.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, за реєстровим №5012; паспорт та ідентифікаційний номер ОСОБА_11; паспорт та ідентифікаційний номер ОСОБА_8

Згідно з вимогами статті 537 Цивільного кодексу України в звязку з ухилянням кредитора від прийняття виконання зобовязань, 09 лютого 2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від ОСОБА_11, діючого по довіреності від імені ОСОБА_8, була прийнята заява за вхід. №54/02-23 про прийняття на депозитний рахунок грошових коштів у розмірі 160 940,00 грн. для передачі ОСОБА_4 У звязку з прийняттям вказаної заяви відповідачем на адресу позивача було направлено Повідомлення про прийняття на депозитний рахунок нотаріуса грошових коштів вих.№52/01-16 від 09.02.2016 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про нотаріат» правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Статтею 5 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус зобов'язаний, зокрема, сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

Частиною 1 статті 537 Цивільного кодексу України передбачено право боржника виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі, зокрема, ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку.

Частиною 2 зазначеної статті передбачений обовязок нотаріуса повідомити кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

Пунктом 1 глави 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, регламентує звернення до нотаріуса з вимогою прийняття у депозит грошових сум і цінних паперів.

Згідно з підпунктом 1.1. пункту 1 глави 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України державні та приватні нотаріуси у випадках, передбачених законодавством України, приймають у депозит грошові суми та цінні папери.

Підпункт 1.3. пункту 1 глави 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачає, що прийняття грошових сум або цінних паперів у депозит для передавання кредитору здійснюється за відповідною заявою заінтересованої особи (боржника) або за заявою ліквідатора громадянина-підприємця, визнаного банкрутом. Заява реєструється нотаріусом у книзі вхідної кореспонденції і є підставою для вчинення нотаріальної дії.

У підпункті 1.4. пункту 1 глави 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначені вимоги до заяви боржника, зокрема така заява має містити наступні відомості:

щодо особи, від якої прийнято внесок у депозит, а також щодо особи, для передачі якій його внесено, а саме:

для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, серію та номер паспорта, коли та ким він був виданий, місце проживання та реєстраційний номер облікової картки платника податків;

для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження та податковий номер, реквізити поточного рахунку, відкритого в установі банку (якщо місцезнаходження або інші відомості щодо особи, для передачі якій робиться внесок, невідомі, то в заяві вказуються останні відомі особі, що звернулася до нотаріуса, відомості);

щодо мети чи виконання якого зобов'язання зроблено внесок;

щодо причин, з яких зобов'язання не може бути виконане безпосередньо.

У відповідності до підпункту 2.2. пункту 2 глави 21 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому належні грошові суми або цінні папери.

Виходячи зі змісту зазначених норм суд доходить висновку, що саме боржник наділений правом подати заяву про прийняття грошових коштів у депозит нотаріусу для передавання кредитору, а така заява зобовязує нотаріуса прийняти кошти на депозитний рахунок у випадках, передбачених законодавством, та повідомити про це кредитора.

Враховуючи пакет документів, який було надано у якості додатків до заяви від 09.02.2016 року до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського округу ОСОБА_6 з доказами ухиляння кредитора від прийняття виконання зобовязання, суд вважає, що у відповідача не було підстав для відмови у вчинення нотаріальної дії щодо прийняття коштів від ОСОБА_8 у депозит для передачі ОСОБА_4

Суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено обовязку нотаріуса перевіряти узгодженість суми боргу, яку боржник вносить у депозит.

Поряд з цим, посилання позивача на те, що видана відповідачем ОСОБА_8 квитанція про прийняття коштів у депозит, за допомогою якої остання може зняти заборону відчуження з іпотечного майна, не є предметом розгляду у даному провадженні про визнання дій щодо прийняття коштів у депозит протиправними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що приватний нотаріус Дніпропетровського міського округу ОСОБА_6 при прийнятті коштів на депозитний рахунок від ОСОБА_8 для передачі ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 16.04.2014 року діяла у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_7 про визнання дій протиправними відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 04 травня 2016 року

Суддя ОСОБА_1