Ухвала суду № 57980700, 26.05.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 745/773/15-ц Провадження № 22-ц/795/1057/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Смаль І. А. Доповідач - Позігун М. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі:ОСОБА_4за участю:представника заявника ОСОБА_5 - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 ОСОБА_8 на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 28 січня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_5, заінтересована особа ОСОБА_9, про встановлення факту проживання однією сімєю,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 ОСОБА_8 просить скасувати рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 28 січня 2016 року, яким встановлено факт проживання ОСОБА_5 однією сімєю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_9 з 01.11.2012 року по 06.05.2015 року, і відмовити в задоволенні заяви.

Незаконність судового рішення ОСОБА_8 обгрунтовує невідповідністю висновку суду щодо наявності підстав для задоволення заяви про встановлення факту проживання однією сімєю фактичним обставинам справи. Особа, що подає апеляційну скаргу, вказує, що ОСОБА_7 з липня 1997 року почав проживати разом з ОСОБА_7 (дівоче прізвище ОСОБА_10) Г.М., вести спільне господарство, а 03 червня 1999 року між ними було зареєстровано шлюб. В 1998 році ОСОБА_7 та ОСОБА_9 було придбано квартиру, а в 2002 році отримано дозвіл на її прибудову і реконструкцію. За доводами ОСОБА_8, ОСОБА_9 участі у будівництві та реконструкції не приймала. Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 було розірвано за заявою дружини у 2005 році, про що чоловік, за його доводами, дізнався тільки у 2014 році. Особа, що подає апеляційну скаргу, зазначає, що ОСОБА_7 на даний час зареєстрований у спірній квартирі, постійно мешкав до травня 2015 року в ній зі своєю колишньою дружиною та донькою. Єдиною метою для звернення із заявою ОСОБА_5 апелянт вважає позбавлення ОСОБА_7 права на частину нажитого з ОСОБА_9 майна, яке є предметом розгляду в цивільній справі, що розглядається в Новозаводському районному суді м.Чернігова. ОСОБА_7 вважає, що оскаржуване рішення суду зачіпає його права та інтереси, оскільки в рішенні суду мова йде про будівельні матеріали та будівництво будинку АДРЕСА_1, до якої ОСОБА_5 не має жодного відношення. Крім того, за доводами ОСОБА_8, при розгляді заяви судом не перевірено, чи не стосується вказана заява спору про право, що є підставою для її залишення без розгляду.

Заслухавши доповідача, представника заявника, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 292 ЦПК України право на оскарження в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції мають не лише сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обовязки.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі за № 6-885цс15 від 3 лютого 2016 року, за змістом зазначеної статті право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.

Таким чином, при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції зясуванню підлягає наявність несприятливих наслідків для особи, що подає апеляційну скаргу і яка не брала участі у справі, в звязку з ухваленням судового рішення.

Судом встановлено, що згідно договору №98/070 купівлі-продажу нерухомого майна від 18 лютого 1998 року ОСОБА_10 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_7) Г.М. купила квартиру за адресою: м.Чернігів, пров.СтаханівцівАДРЕСА_2 загальною площею 31,8 кв.м (а.с.7).

Право власності на зазначену квартиру станом на 31 грудня 2012 року було зареєстровано за ОСОБА_10 (а.с.34).

Згідно технічного паспорту на квартиру №2 в житловому будинку №3 пров.Стаханівців м.Чернігів, виготовленого станом на 21.02.2014 року, відбулось збільшення загальної площі балкону „II та за рахунок реконструкції на 82,1 кв.м збільшення житлової площі на 51,2 кв.м за рахунок прибудови кімнат „2, „3 і „6, веранди „I (а.с.58).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 03 червня 1999 року було зареєстровано шлюб (а.с.35), який розірвано рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 05 травня 2005 року, проти чого сторони не заперечують.

Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 зареєстровано 06 травня 2015 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.3).

З матеріалів справи вбачається, що між колишнім подружжям ОСОБА_7 та ОСОБА_9 існують судові спори з приводу квартири №2 в житловому будинку №3 по пров.Стаханівців в м.Чернігові.

Так, у 2014 році ОСОБА_7 звертався до суду з позовом про поділ майна подружжя, а ОСОБА_9 - про виселення, які за заявами позивачів були залишені без розгляду.

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 25 грудня 2015 року, яке станом на 30 грудня 2015 року не набрало законної сили, в задоволенні первісного позову ОСОБА_7 відмовлено повністю; зустрічний позов ОСОБА_9 задоволено; визнано ОСОБА_7 таким, що втратив право користування квартирою №2 в будинку №3 по пров.Стахановців в м.Чернігові.

Необхідність звернення до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сімєю із ОСОБА_9 ОСОБА_5 повязував з подальшим уникненням спорів щодо його участі у реконструкції квартири ОСОБА_9 Оскільки ОСОБА_9 та ОСОБА_7 є колишнім подружжям і між ними існують судові спори з приводу квартири №2 в будинку №3 по пров.Стахановців в м.Чернігові, то ОСОБА_7 хоча і не брав участі у даній справі, проте оскаржуване рішення суду може вплинути на його права та обовязки і в силу положень ч.1 ст.292 ЦПК України він є особою, яка має право на апеляційне оскарження рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 28 січня 2016 року.

Задовольняючи заяву ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із наявності підстав для встановлення факту проживання однією сімєю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу заявника з ОСОБА_9

Проте, при розгляді справи судом порушено норми процесуального права.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 5 „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлено, що відповідно до статей 255, 271 Цивільного процесуального Кодексу України (ЦПК) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не повязується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч.4 ст.256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Враховуючи, що ОСОБА_5 в своїй заяві ставив питання про встановлення факту проживання однією сімєю з ОСОБА_9 у період з 01 листопада 2012 року і до офіційного укладення шлюбу 06 травня 2015 року, необхідність встановлення якого він обгрунтовував наступним уникненням спорів щодо його участі у реконструкції квартири дружини, оскільки він має право на частину прибудови та будівельних матеріалів, які він купував за особисті кошти, а ОСОБА_7 оспорює зазначене право, вважаючи, що саме він збільшив загальну площу спірної квартири шляхом реконструкції, то в даному випадку виник спір між зазначеними особами щодо права на частину прибудови та будівельних матеріалів, тобто спір про право.

В звязку з викладеним, відповідно до ч.4 ст.256 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із залишенням заяви ОСОБА_5 без розгляду.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, то на його користь належить стягнути з заявника 535 грн. 92 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи.

Керуючись ст. 256 ч.4, 303, 307, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 28 січня 2016 року скасувати.

Заяву ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сімєю залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 535 грн. 92 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: