Ухвала суду № 57977651, 24.05.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4236/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гайворонський С. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2016 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

суддів Журавльова О.Г.

ОСОБА_2

при секретарі Лопотан В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Одеської міської ради, комунального підприємства «Одестранспарксервіс Одеської міської ради, обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «ОСОБА_7 Вільямса79А/1» про визнання майнового праваза апеляційною скаргою представника ОСОБА_8 (в інтересах обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «ОСОБА_7 Вільямса79А/1») на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2016 року про забезпечення позову,

встановила:

02 грудня 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до Одеської міської ради, КП "Одестранспаркосервіс Одеської міської ради, обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "ОСОБА_7 79А/1" про визнання майнового права та зобовязання укласти договори про зберігання транспортних засобів та відшкодування економічно обґрунтованих витрат «Оператору» під час надання послуг з утримання майданчиків для платного паркування на навіси №9, 15, 18, 28, 31, 45, 46, 60 «а», 69, 151 на спеціально відведеній автостоянці, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ак . Вільямса, 79 «а».

30 березня 2016 року позивачі надіслали до суду письмове клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони комунальному підприємству «Одестранспарксервіс» Одеської міської ради та обслуговуючому кооперативу «Гаражний кооператив «Академіка Вільямса 79 «А»/1) вчиняти будь-які дії з пошкодження, реконструкції, демонтажу, добудови та покращення спірного майна до набрання законної сили судовим рішенням, посилаючись на те, що «оператор» на власний розсуд розпоряджається майном позивачів, а саме: безпідставно демонтував шифер з належних позивачам навісів.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2016 року клопотання позивачів ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Заборонено комунальному підприємству «Одестранспарксервіс» Одеської міської ради та обслуговуючому кооперативу «Гаражний кооператив «Академіка Вільямса 79 «А»/1) вчиняти будь-які дії з пошкодження, реконструкції, демонтажу, добудови та вчинення заходів щодо покращення спірного майна до розгляду даної справи судом.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 (в інтересах обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «ОСОБА_7 Вільямса79А/1») просить ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2016 року скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши надані матеріали і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити.

Судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону.

Задовольняючи вищевказану заяву, районний суд правильно виходив з того, що між сторонами існує спір щодо визнання майнових прав і на даний час спір по суті не розглянуто, а у разі задоволення позову невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднить чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому, судова колегія зазначає наступне.

Відповідност. 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Вимоги, яким повинна відповідати вказана заява зазначені в ч. 2 ст. 151 ЦПК України.

В матеріалах даної справи є належним чином оформлена заява про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з розяснень, викладеих в п. 4 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Задовольняючи вищевказану заяву про забезпечення позову, суд свій висновок мотивував, керуючись при розгляді вказаного питання положеннями ст. ст. 151-153 ЦПК України, а також розясненнями, викладеними в п.п. 2-4, 7 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову.

Так, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчився в тому, що між сторонами по даній справі дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

При цьому, суд зясував вид позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, позовним вимогам.

Також, судова колегія наголошує, що забезпечення позову вищевказаним способом має тимчасовий характер.

Таким чином, на підставі усього вищевикладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 305, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. 313, п. 4 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 (в інтересах обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «ОСОБА_7 79А/1») - відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2016 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Одеської міської ради, комунального підприємства «Одестранспарксервіс Одеської міської ради, обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «ОСОБА_7 Вільямса79А/1» про визнання майнового права- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_10

ОСОБА_11

ОСОБА_2