Рішення № 57976785, 26.05.2016, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2063/16-ц

Провадження № 2/500/503/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Присакар О.Я.,

при секретарі Сирбу Г.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2016 року позивач звернулась до суду з позовними вимогами, які заявою від 20.05.2016 року уточнив, та просить визнати за ним, як спадкоємцем за законом першої черги, право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Свердлова, 1, свої вимоги мотивує тим, що вищевказана частина житлового будинку належить ОСОБА_4. 30.06.2014 року ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначену частку житлового будинку. Позивач прийняв спадщину шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину, позивачу було відмовлено, у звязку із тим, що відповідно до пункту 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. Документ, що посвідчує право власності на вищевказаний житловий будинок з надвірними спорудами на імя спадкодавця ОСОБА_4, який був би зареєстрований у встановленому законом порядку, відсутній.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала уточнені позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав та не заперечує проти їх задоволення.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно довідки № 150 від 10.03.2015 року, наданої виконавчим комітетом Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Свердлова, 1 станом на 14.04.1991 року відносився до типу колгоспного та на цю дату у будинку були зареєстровані та мешкали: ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК України в редакції 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Частиною 2 ст.123 ЦК України в редакції 1963 року передбачено, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Згідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 378857 від 03.07.2014 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 помер 30.06.2014 року.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/4 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Свердлова, 1.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 39298108 від 26.12.2014 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4, померлого 30.06.2014 року відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являються:

-син ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про народження серії 1-ЖД № 226449, повторно виданим 04.11.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану по Ізмаїльському району Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області;

-син ОСОБА_2.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

ОСОБА_2 звернувся до Ізмаїльської державної нотаріальної контори з заявою по відмову від прийняття спадщини, що підтверджено відповідною заявою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 на час відкриття спадщини постійно проживав зі спадкодавцем, що підтверджено довідкою № 150 від 10.03.2015 року, наданою виконавчим комітетом Муравлівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, тобто позивач вважається таким, який фактично прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 від 31.03.2016 року за № 541/02-14 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у звязку з тим, що відповідно до пункту 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. Документ, що посвідчує право власності на вищевказаний житловий будинок з надвірними спорудами на імя спадкодавця ОСОБА_4, який був би зареєстрований у встановленому законом порядку, відсутній.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 130,174,213-215, ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1261, 1268 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, померлого 30.06.2014 року, право власності на 1/4 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Свердлова, 1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_7