Рішення № 57972269, 26.05.2016, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № /222/603/16-ц

Провадження № 2/222/168/2016 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2016 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

при секретарі Темір В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нікольське цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що 22.03.2011 року між ПАТ «Астра Банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 300300023692001 від 22.03.2011 року, відповідно до якого відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 53360 грн., з розрахунку в розмірі 0,001% річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 22.03.2011 року по 22.03.2016 року (включно). З метою забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_2 22.03.2011 року було укладено договір поруки № 300300023692001/П від 22.03.2011 року, згідно умов якого відповідачка ОСОБА_2 взяла на себе відповідальність по зобовязанням ОСОБА_2 в повному обсязі в разі невиконання чи неналежного виконання грошових зобовязань за кредитним договором. Банк свої зобовязання за кредитним договором повністю виконав, надавши відповідачу ОСОБА_2 кредит в розмірі та строки, передбачені договором. Також, зазначає, що 02.12.2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «Астра Банк» передав (відступив) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Астра Банк» як кредитора у зазначених зобовязаннях, в тому числі за кредитним договором, укладеним з відповідачем. Відповідач ОСОБА_2 зобовязався повертати суму кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом, однак ним не виконуються належним чином зобовязання по поверненню належних до сплати частин кредиту та нарахованих відсотків за його використання. Станом на 24.03.2016 року відповідач має заборгованість в сумі 49116,18 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 17632,38 грн., заборгованості за відсотками в сумі 6,71 грн., заборгованості за комісією в сумі 6463,23 грн., пені в сумі 24609,64 грн. та суми за ставкою 3% річних в сумі 404,22 грн. В звязку з чим просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_2 на свою користь в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 300300023692001 від 22.03.2011 року в розмірі 49116,18 грн. та судові витрати, що складаються з суми судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Представник позивача ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася. Надала суду письмову заяву, в якій позов підтримала в повному обсязі, наполягала на його задоволенні та просила справу розглянути без її участі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, а саме визнали вимоги Банку щодо заборгованості за тілом кредиту та відсотками, а проти вимог щодо пені заперечували, оскільки вони проживають в зоні АТО, в звязку з чим пеня їм не повинна була нараховуватися. Також, суду пояснили, що дійсно 22.03.2011 року вони взяли в Банку кредит в розмірі 53360,00 грн. на придбання автомобіля. До 2014 року всі зобовязання за кредитним договором виконувались належним чином та в повному обсязі, але в 2014 році відповідач ОСОБА_2 втратив місце роботи та опинився в складному матеріальному становищі. Вони зверталися до Банку з проханням списати штрафні санкції, але на це Банк жодним чином не відреагував.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми суд розглянув справу у відсутність незявившегося представника позивача.

Вислухавши пояснення відповідачів, ознайомившись з письмовою заявою представника позивача, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 22.03.2011 року між Публічним акціонерним товариством «АСТРА БАНК» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 300300023692001, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 53360 грн. (п.1.1 Договору) на купівлю автомобілю зі сплатою відсотків за користування кредитом щомісячно в розмірі 0,001% річних (п.1.4.1 Договору), з терміном користування кредитом з 22.03.2011 року по 22.03.2016 року (включно) ( п.1.1 Договору).

Свої зобовязання за кредитним договором позивач виконав в повному обсязі, надав грошові кошти відповідачу ОСОБА_2, а останній отримав вказані кошти.

В забезпечення виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору 22.03.2011 року між ПАТ «АСТРА БАНК» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 300300023692001/П, згідно умов якого ОСОБА_2 зобовязалася солідарно відповідати за виконання позичальником ОСОБА_2 зобовязань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу) у розмірі, в строки та в порядку передбаченому кредитним договором (п.1.2 Договору поруки).

Згідно статті 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

02.12.2013 року між ПАТ «АСТРА БАНК» та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «АСТРА БАНК» передає (відступає) ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого останній замінює ПАТ «АСТРА БАНК» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «АСТРА БАНК» до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» прав вимоги до боржників, до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «АСТРА БАНК») від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Згідно додатку до Акту приймання-передачі прав вимоги (договору купівлі-продажу прав вимоги від 02.12.2013 року) предметом цього договору є права вимоги за кредитним договором № 300300023692001 від 22.03.2011 року, укладеним з ОСОБА_2, а також за договором поруки № 300300023692001/П від 22.03.2011 року, укладеним з поручителем ОСОБА_2, фактичний розмір невиконаного грошового зобовязання становить 25079,47 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем за договором № 300300023692001 від 22.03.2011 року, станом на 24.03.2016 року становить 49116,18 грн., з яких: 17632,38 грн. заборгованість за тілом кредиту, 6,71 грн. - заборгованість за відсотками, 6463,23 грн. - заборгованість за комісією, 24609,64 грн. пеня, 404,22 грн. - сума за ставкою 3% річних.

Згідно із ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 526, 610 ч.1 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином; порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязань настають правові наслідки встановлені законом або договором.

Таким чином, у судовому засіданні підтвердився факт порушення відповідачем ОСОБА_2 грошового зобовязання за кредитним договором № 300300023692001 від 22.03.2011 року. Позичальнику ОСОБА_2 та його поручителю ОСОБА_2 було відомо про необхідність виконання взятих на себе зобовязань, але ж на вимоги банку відповідачі не відреагували, а тому з них слід стягнути солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 300300023692001 від 22.03.2011 року, яка утворилась станом на 24.03.2016 року в розмірі 24506,54 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом (тіло кредиту) в розмірі 17632,38 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 6,71 грн., заборгованості за комісією в розмірі 6463,23 грн. та суми за ставкою 3% річних в розмірі 404,22 грн., задовольнивши вимоги позивача саме в цій частині.

Щодо вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів на свою користь заборгованості за пенею слід зазначити наступне.

Так, 14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в ст. 2 якого зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобовязаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно п. 5 ч. 2 цього Розпорядження смт. Володарське (на теперішній час Нікольське) Володарського району Донецької області, де зареєстровані та проживають відповідачі входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте, 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14).

Згідно ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено смт. Володарське (на теперішній час Нікольське) Володарського району Донецької області.

Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він помякшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обовязків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки на теперішній час смт. Володарське (на теперішній час Нікольське) Володарського району Донецької області, згідно затвердженого переліку, є територією де проводилася антитерористична операція, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, розповсюджуються на відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_2 і звільняють їх від обовязку по оплаті пені на користь ПАТ «Дельта Банк», з урахуванням положень ст. 5 ЦК України та ст. 58 Конституції України.

Отже, позивачем за період з 26.03.2015 року по 24.03.2016 року безпідставно в порушення вимог зазначеного Закону нараховані пеня в сумі 24609,64 грн., а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи, що позивачем при зверненні до суду було сплачено вірну суму судового збору в розмірі 1378,00 грн. і суд задовольнив 49,89 % заявлених позивачем позовних вимог від суми 49116,18 грн., суд вважає, що з відповідачів слід стягнути пропорційно на користь позивача суму судового збору пропорційну розміру задоволених позовних вимог в розмірі 687,48 грн., а саме відповідно по 343,74 грн. з кожного, решта суми судового збору пропорційна розміру позовних вимог, в яких позивачу відмовлено, стягненню на користь останнього не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 516, 517, 526, 530, 554, 610, 611, 628, 629, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (розрахунковий рахунок № 32079422901, МФО 321024, код ЄДРПОУ 34047020) 17632 (сімнадцять тисяч шістсот тридцять дві) гривні 38 копійок заборгованість (тіло кредиту) за кредитним договором № 300300023692001 від 22.03.2011 року, яка виникла станом на 24.03.2016 року, 6 (шість) гривень 71 копійку заборгованість за відсотками, 6463 (шість тисяч чотириста шістдесят три) гривні 23 копійки заборгованість з комісії, 404 (чотириста чотири) гривні 22 копійки сума за ставкою 3% річних, а всього 24506 (двадцять чотири тисячі пятсот шість) гривень 54 копійки.

В решті частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (розрахунковий рахунок № 32079422901, МФО 321024, код ЄДРПОУ 34047020) судові витрати у виді судового збору в розмірі по 343 (триста сорок три) гривні 74 копійки з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області м. Маріуполя через Володарський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області м. Маріуполя через Володарський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Є.О. Подліпенець